Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Зря'и ѓ^чи'ма пра'вњ веселиT срDце, вњсть же бл~га бл~житъ ко'сти”
1
Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2
Послђша'яи ѓ^бличенїи живота, посредњ премђ'дрых# въдворя'ется,
2
Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3
и^же не прїемлетъ накаꙁа'нїя ненави'дитъ себе`. съблюда'яи же ѓ^бличе'нїе лю'битᲆ свою` дш~ђ.
3
Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4
бо'язнь гн~я наказа'нїе и^ премђдрость, и^ нача'ло сла'вы эTвњщаеT е'и. преDи%детъ же смиреныM сла'ва”
4
Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5
Чл~чьско е^сть мысль ё^гоᲄови'ти, и^ гн~е еs ја^ꙁы'ки стро'ити”
5
Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
6
Вс^и пђтїе чл~чесᲄїи знаеми сђть прDе ѓ^чїма е^го, мᲇритеl еs дх~оM б~ъ”
6
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
7
эTкры'и гв~и дњ'ла твоя`, і^ и^спра'вятся помышле'нїя твоя`”
7
Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
8
Вс^я дњ'ла смире'ннаго ја%вњ преD гм~ъ, нечsсти'вїи же въ дн~ь ѕо'лъ поги'бнђтъ”
8
Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
9
Ме'рꙁо'кᲆ преD гм~ъ вся'къ высо'косе'рдыи, в# рђкђ же рђ'цњ вло'жь непра'веDныи не и^ꙁвине'тся” Нача'токъ пђти` бл~гомђ твори'ти пра'веDное, и^ прїя'та же эT б~а паче же'ртвы жре'нїа” И$щаи г~а ѓ^бря'щетъ ра'ꙁђмъ съ правдою, и^ пра'во и%щђщеи е^го ѓ^бря'щђтъ миръ” Вс^я дњ'ла гн~я съ правдою, храни'т# же ся мђж'ъ нечsти'въ въ дн~ь ѕолъ”
9
Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
10
Вряженїя въ ё^стна'хъ цр~евахъ, в сђдищи же не прелстяTся ё^ста е^го”
10
У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
11
ЈА/ко превњса мњ'рила тако и^ правда ё^ б~а, дњла е^го мњрила праведна”
11
Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
12
Мръꙁость цр~еви творя'и ѕла'я, съ пра'вдою б^о готовается прsтлᲆ нача'ла”
12
Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
13
Прїя'ты цр~емъ ё^стны` пра'веDныхъ, словеса же пра'выхъ лю'витъ г~ь”
13
Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
14
ЈА/рость цр~ева посо'лъ смрътенъ, мђж'ъ же прмDрᲆ и^ꙁба'вится эT него”
14
Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
15
Въ свњтњ живо'тнњ сн~ъ цр~евъ, прїя'тїи же е^го ја%ко ѓ%блакъ по'зденъ”
15
У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем.
16
Оу^гнњжде'нїя прмDрости и^ꙁволенънњ'иши паче злата, вселе'нїя же мђ'дрости дра'жаиши сребра`”
16
Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
17
Пђтїе живо'тнїи ё^кланя'ются эT ѕла`, долгота` б^о жи'тїя пђтїе пра'веDни” Прїемля'и накаѕа'нїе въ бл~гихъ бђдетъ, храня'и же ѓ^бличе'нїя ё^мђдри'тся” И$же храниT своя` пђти` съблюде'тъ свою дш~ђ, любя'и же живо'тъ свои щади'тъ своя` ё^ста`
17
Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
18
пре'жDе съкрђше'нїя” Варя'етъ досажDе'нїе, пре'жDе паде'нїя ѕл^омышле'нїя”
18
Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.
19
Лђ'че кротъкодш~енъ съ смире'нїемъ, нежели и^же раꙁдњляеT коры'сть съ досади'тели”
19
Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
20
Раꙁђми'въ въ ве'щехᲆ ѓ^брњта'тель бл~гимъ, надњяи же ся на г~а бл~жеn”
20
Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
21
Раꙁђмныя и^ прмDрыа ѕлы` наричюT, бл~года'тни же въ словесњхъ па'че послђш'ани бђ'дђтъ”
21
Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
22
Исто'чникъ живо'тенъ мысль стяжавшїи, накаꙁа'нїе беꙁђм'ныхъ ѕл^о”
22
Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.
23
СрDце прмDраго раꙁђмњ'етъ ја%же ѓ^ свои^хъ е^мђ ё%стъ, въ ё^стна'хъ же носиT ра'ꙁђмъ”
23
Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
24
Сотове медовии словеса` до'бра, сла'сть же иX и^сцњле'нїе дш~и”
24
Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25
Сђть пђтїе мни'ми пра'ви сђще мђжђ, послњ'дняя же е^го зря'тъ во дно` а%дђ”
25
Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
26
Мђ'жъ же въ трђ'дњхъ трђжа'етъ себе, и^ꙁнђжа'етъ себњ поги'бель” Стропти'выи въ ё^стнаX свои^хъ но'ситъ себњ поги'бель,
26
Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
27
мQђ же беꙁђ'менъ копа'етъ себњ ѕл^о, и^ въ ё^стнђ свою събираеT себњ ѓ%гнь”
27
Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
28
Мђжъ же стропти'въ распаляеT ѕл^о, и^ ꙁа'рю лестнђ възгнњща'етъ и^мъ и^ разлђча'етъ дрђ'ги”
28
Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
29
Мђж'ъ же зако'нопрестђ'пенъ и^скђшаеT дрђ'ги и^ наво'дитъ и^хъ пђти` не бл~ги”
29
Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
30
ё^твержа'яи ѓ%чи свои мы'слитъ раꙁвраще'нная, е^мля'и же ся ꙁа ё^стнђ свою нарица'етъ вс^я ѕла'а, се'и пе'щь е^сть ꙁло'бњ”
30
прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].
31
вњне'цъ хваленъ ста'рости, въ пђтеX же пра'ведныX ѓ^брњта'ется”
31
Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди.
32
Лђ'чи мђж'ъ долготерпе'ливъ паче крњ'пкаго, мђ'жъ мђдрость и^мњяи паче дњлателя вели'каго, а^ держа'и гнњ'въ паче ниZвзя'того гра'да”
32
Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.
33
В нᲇдра вхо'дятъ вс^я сїя пра'веDныM, эT г~а же вс^я пра'веDна”
33
У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа.