Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Вины` и%щетъ мђжъ хотя` эTлђчитися эT дрђга, на вся'ко же вре'мя поноси'мъ быва'етъ.
1
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
2
не требђетъ премђдрости мђжъ скђдоё'менъ, зане` па'че во'дится безђмїемъ.
2
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
3
е^гда` прїидетъ не чести'выи въ глђбинђ` ѕо'лъ неради'тъ, нахо'дит# же е^мђ досажде'нїе и^ поноше'нїе.
3
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
4
вода` глђбо'ка сло'во въ срDци мђжђ, водаy въска'чђщїя и^сто'чникъ живо'тен#.
4
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
5
чюди'тися лицђ` нечести'вомђ не добро`, ниже прпDбно ё^кланя'ти пра'веднаго на сђдњ”
5
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
6
Оу^стны` беꙁђмнаго приво'дятъ е^го на ѕло`, ё^ста' же е^го дръ'ꙁость сме'рти приꙁыва'етъ”
6
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
7
Оу^стнњ` беꙁђмнаго съкрђша'ютъ е^го, ё^стны' же е^го сњть дш~и”
7
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
8
Лњни'ва ниꙁлага'етъ стра'хъ, дш~и же мђжїи жена'мъ подобнымъ, въꙁъа'лчетъ”
8
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
9
Не и^сцњля'яи себе ѓ^ свои^хъ дњлехъ, дрђгъ е^сть ѓ^глажда'ющемђ себе”
9
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
10
И$ꙁ вели'чества крњпости и%мя гн~е, къ немђ же притњка'юще пра'ведницы сп~саются”
10
Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.
11
И$мњнїе бога'тђ мђжђ градъ тве'рдъ, сла'ва же е^го весе'лїе повњда'етъ”
11
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
12
Прежде сокрђше'нїя възно'сится срDце мђжђ, и^ пре'жде сла'вы смиря'ется”
12
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
13
И$же эTвњща'етъ сло'во прежде слы'шнїя стђдъ е^мђ быва'етъ и^ поноше'нїе”
13
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
14
Гнњвъ мђжа ё^кротиT ра'бъ мђдръ, малодш~на же чл~ка кт^о ё^кро'тит#”
14
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
15
СрDце мђ'драго стяжетъ чюв#ствїе, ё%ши же прмDрыхъ и%щета гада'нїи”
15
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
16
дњланїе чл~ка пространи'тъ и&, и^ съ си'лнымъ посажDа'ютъ е^го”
16
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
17
Пра'веDныи хђли'мъ е^сть эT ѕлы'хъ въ правословїи, ја%коже е^гда` ѓ^брящетъ сђпостаT ѓ^бличае^тся.
17
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
18
пречистыя гл~ы ё^ставляетъ молчали'выи, си'лныя же нарица'етъ непослђшливыя”
18
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
19
БраT эT бра'та застђпаеM е^сть, ја%ко граD тве'рдъ и^ высо'къ, ё^крњпляет# же ся ја%ко ѓ^сно'вано црsтво”
19
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
20
эT пло'да ё^сте'нъ свои^хъ мђж'ъ насыща'етᲆ чре'во свое, эT плода же ё^сᲄнђ е^го насытятся”
20
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
21
Смр~ть и живоT в рђ'кђ ја^ꙁы'ка, дръжа'щеи же е^го снњдятъ пло'дъ е^го”
21
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
22
И$же ѓ^брящетᲆ женђ` до'брђ, ѓ^брњте блгDть, прїялъ же е^сть эT г~а кро'тость”
22
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
23
И$же и^зго'нитъ женђ до'брђ, и^ꙁго'нитъ бл~гая” дръжа'и же любодњ'ицђ, безђ'менъ и^ нечи'стъ” Беꙁђ'мїе мђж'а и^стлњва'етъ пђти е^го, и^ б~а вини'тъ въ срDцы своеM”
23
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
24
Съ моле'нїи гл~етъ ё^бо'гїи, и^ бога'тыи ѓ^беZсла'виT смњшнњ”
24
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
25
Мђж'ъ любо'венъ къ дрђж#бњ, паче дрђ'гъ бђдеTтъ неже бра'тъ”
25
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.