Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Лђ`че е^сть ё^бо'гъ ходя'и въ простотњ` свое'и, неже бога'тъ ё^мђча'я ё^стнњ` свои`”
1
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
2
И$дњже нњ'сть ё^че'нїа дш~и, нњсᲄь добро`, і^ иже скоръ е^сть нога'ми потъкне'тся”
2
Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
3
Нераꙁђ'мїе мђж'а гђ'битъ пђть е^го, б~а же вино'вна тво'ритъ срDцемъ”
3
Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
4
бога'тьство прилагаеT дрђги мно'ги, нищета же и^ эT сђщаго дрђг'а ё^лишаетъ”
4
Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
5
Свњдњтель ло'жъ без мђки не бђ'детъ, ѓ^клевета'яи же беꙁ# пра'вды не ё^бњжиT е^я`”
5
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
6
Мно'ꙁи же ё^гажда'ютъ преD лице'мъ цр~емъ, вся'къ же ѕо'лъ быва'етъ в# поноше'нїе мђж'еви”
6
Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки.
7
Вся'къ и^же ё^бо'гаго бра'та ненави'дитъ, эT ꙁаповњди дале'че бђ'детъ” Помышле'нїя бл~га приближа'ются вњ'дђщимъ е^я, и^ мђж'ъ же мђ'дръ ѓ^брящеT ю&” Мно'го творя'и ѕл^а ѓ^бря'щетъ ѕло'бђ, а^ и^же раздражаеT словеса` не сп~сется”
7
Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
8
Събира'яи мђ'дрость лю'битъ себе`, а^ и^же съхраня'етъ прмDрость ѓ^бря'щетъ бл~гая”
8
Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
9
Свњдњтель ложъ не без мђ'ки бђдетъ, а^ и^же ё^бо раZжDиза'етъ ѕло'бђ поги'бнетъ эT нея”
9
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
10
Не по'лза е^сть беꙁђ'мномђ пи'ща, аще рабъ начнетъ съ досажде'нїемъ наси'льствовати”
10
Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
11
Млsтивъ мђж'ᲆ долготерпе'ливъ дш~ею, похва'ла же е^го ми'мохо'диT ꙁако'нопрестђпныя”
11
Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин.
12
Цр~во преще'нїе, подо'бно рыка'нїю льво'вђ. ја%коже роса` на сњ'но, та'коже тихомђ неꙁло'бїе”
12
Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву.
13
СтDђ е^сть эTц~ђ сн~ъ ненакаꙁа'нъ, и^ нечи'сты мл~твы эT ё%стъ блђдника”
13
Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба.
14
до'мъ и^мњ'нїе раꙁдњля'ютъ эTц~ы сн~омъ, эT г~а съчета'ется жена` мђ'жеви.
14
Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа.
15
стра'хъ съдръжи'тъ ма'лъ жена`, дш~а же лњни'выхъ въꙁъа'лчюT”
15
Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
16
И$же храниT за'повњди съблюда'етъ свою дш~ђ, а^ нерадя'и ѓ^ свои^хъ пђтеX поги'бнеT”
16
Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине.
17
Ми'лђяи ни'ща вꙁаи^мъ даетъ бв~и, по дая'нїю же е^го възда'сть е^мђ”
17
Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
18
наказа'и сн~а свое^го та'ко бђдетᲆ въ бл~го ё^пова'я, в# досажDенїи же не въꙁносиTся дш~ею своею”
18
Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
19
ѕл^оё^менъ мђ'жъ мно'го эTщети'тся, а^ще ли гђби'тель е^сть дш~ђ свою приложитъ”
19
Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
20
Слђшаи сн~е эTц~а свое^го накаꙁа'нїе, да мђдръ бђдеши на послњдокᲆ свои”
20
Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
21
Мно'ги мы'сли вᲆ срDцы мђж'ђ, совTњ же гн~ь въ вњ'ки пребыва'етъ”
21
Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
22
Пло'дъ мђжеви млsтыни, лђче же ни'щь пра'веденъ, не'же бога'тъ ло'жᲆ”
22
Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
23
СтраX гн~ь живоT мђж'еви, а^ бестра'шныи въдвори'тся на мњ'стехъ” И$деже не блюде'тся ра'ꙁђмъ,
23
Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
24
съкрываяи в нњдрехъ рђ'цњ свои непра'веDно, н^и въ ё^ста своя донесе е^я`”
24
Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
25
Гђби'телю раны прїе'млющђ, беꙁђм'ныи коварнњи бђдетъ” А$ще же ѓ^блича'еши мђж'а мђдра, раꙁђмњетъ чю'в#ствїе”
25
Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
26
Без#чествђяи эTц~а и^ эTрњя'и мт~рь свою, срамотђ прїимеT и^ поноше'нїе”
26
Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний.
27
Сн~ъ не послђшая накаꙁа'нїя эTц~а свое^го, поё^ча'ется словесе'мъ ѕло'мъ”
27
Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
28
Вырђча'я ѓ%трока несмы'слена, досажда'етъ ѓ^правда'нїю” Оу^ста же нечьсти'выхъ пожрђтᲆ сђды,
28
Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
29
готоваются не трђжа'ющимся ра'ны, и^ мђче'нїя подо'бно нераꙁђмњва'ющимъ”
29
Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних.