Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Лђ`че е^сть ё^бо'гъ ходя'и въ простотњ` свое'и, неже бога'тъ ё^мђча'я ё^стнњ` свои`”
1
3ΑΦΡΟΣΥΝΗ ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ.
2
И$дњже нњ'сть ё^че'нїа дш~и, нњсᲄь добро`, і^ иже скоръ е^сть нога'ми потъкне'тся”
4
πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλούς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται.
3
Нераꙁђ'мїе мђж'а гђ'битъ пђть е^го, б~а же вино'вна тво'ритъ срDцемъ”
5
μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται.
4
бога'тьство прилагаеT дрђги мно'ги, нищета же и^ эT сђщаго дрђг'а ё^лишаетъ”
6
πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί.
5
Свњдњтель ло'жъ без мђки не бђ'детъ, ѓ^клевета'яи же беꙁ# пра'вды не ё^бњжиT е^я`”
7
πᾶς, ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται. ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν. ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους οὐ σωθήσεται.
6
Мно'ꙁи же ё^гажда'ютъ преD лице'мъ цр~емъ, вся'къ же ѕо'лъ быва'етъ в# поноше'нїе мђж'еви”
8
ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτόν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά.
7
Вся'къ и^же ё^бо'гаго бра'та ненави'дитъ, эT ꙁаповњди дале'че бђ'детъ” Помышле'нїя бл~га приближа'ются вњ'дђщимъ е^я, и^ мђж'ъ же мђ'дръ ѓ^брящеT ю&” Мно'го творя'и ѕл^а ѓ^бря'щетъ ѕло'бђ, а^ и^же раздражаеT словеса` не сп~сется”
9
μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δ᾿ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπ᾿ αὐτῆς.
8
Събира'яи мђ'дрость лю'битъ себе`, а^ и^же съхраня'етъ прмDрость ѓ^бря'щетъ бл~гая”
10
οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφή, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθ᾿ ὕβρεως δυναστεύειν.
9
Свњдњтель ложъ не без мђ'ки бђдетъ, а^ и^же ё^бо раZжDиза'етъ ѕло'бђ поги'бнетъ эT нея”
11
ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις.
10
Не по'лза е^сть беꙁђ'мномђ пи'ща, аще рабъ начнетъ съ досажде'нїемъ наси'льствовати”
12
βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος, ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ.
11
Млsтивъ мђж'ᲆ долготерпе'ливъ дш~ею, похва'ла же е^го ми'мохо'диT ꙁако'нопрестђпныя”
13
αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων· οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας.
12
Цр~во преще'нїе, подо'бно рыка'нїю льво'вђ. ја%коже роса` на сњ'но, та'коже тихомђ неꙁло'бїе”
14
οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισί, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί.
13
СтDђ е^сть эTц~ђ сн~ъ ненакаꙁа'нъ, и^ нечи'сты мл~твы эT ё%стъ блђдника”
15
δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει.
14
до'мъ и^мњ'нїе раꙁдњля'ютъ эTц~ы сн~омъ, эT г~а съчета'ется жена` мђ'жеви.
16
ὃς φυλάσσει ἐντολήν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν ἀπολεῖται.
15
стра'хъ съдръжи'тъ ма'лъ жена`, дш~а же лњни'выхъ въꙁъа'лчюT”
17
δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχόν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ.
16
И$же храниT за'повњди съблюда'етъ свою дш~ђ, а^ нерадя'и ѓ^ свои^хъ пђтеX поги'бнеT”
18
παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου.
17
Ми'лђяи ни'ща вꙁаи^мъ даетъ бв~и, по дая'нїю же е^го възда'сть е^мђ”
19
κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει.
18
наказа'и сн~а свое^го та'ко бђдетᲆ въ бл~го ё^пова'я, в# досажDенїи же не въꙁносиTся дш~ею своею”
20
ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων σου.
19
ѕл^оё^менъ мђ'жъ мно'го эTщети'тся, а^ще ли гђби'тель е^сть дш~ђ свою приложитъ”
21
πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει.
20
Слђшаи сн~е эTц~а свое^го накаꙁа'нїе, да мђдръ бђдеши на послњдокᲆ свои”
22
καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψεύστης.
21
Мно'ги мы'сли вᲆ срDцы мђж'ђ, совTњ же гн~ь въ вњ'ки пребыва'етъ”
23
φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρί, ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις, οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις.
22
Пло'дъ мђжеви млsтыни, лђче же ни'щь пра'веденъ, не'же бога'тъ ло'жᲆ”
24
ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσαγάγῃ αὐτάς.
23
СтраX гн~ь живоT мђж'еви, а^ бестра'шныи въдвори'тся на мњ'стехъ” И$деже не блюде'тся ра'ꙁђмъ,
25
λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν.
24
съкрываяи в нњдрехъ рђ'цњ свои непра'веDно, н^и въ ё^ста своя донесе е^я`”
26
ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται.
25
Гђби'телю раны прїе'млющђ, беꙁђм'ныи коварнњи бђдетъ” А$ще же ѓ^блича'еши мђж'а мђдра, раꙁђмњетъ чю'в#ствїе”
27
υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς μελετήσει ρήσεις κακάς.
26
Без#чествђяи эTц~а и^ эTрњя'и мт~рь свою, срамотђ прїимеT и^ поноше'нїе”
28
ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα καθυβρίσει δικαίωμα, στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις.
27
Сн~ъ не послђшая накаꙁа'нїя эTц~а свое^го, поё^ча'ется словесе'мъ ѕло'мъ”
29
ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν.
28
Вырђча'я ѓ%трока несмы'слена, досажда'етъ ѓ^правда'нїю” Оу^ста же нечьсти'выхъ пожрђтᲆ сђды,
29
готоваются не трђжа'ющимся ра'ны, и^ мђче'нїя подо'бно нераꙁђмњва'ющимъ”