Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$зволенњ'иши же е^сть и^мя добро, неже бога'тъство мно'го, и^ лђче сребра и^ ꙁлаᲄа блгDть бл~га.
1
Добре ім’я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото.
2
бога'тъ и^ ниu срњто'ста дрђгъ дрђга, ѓ%ба же е^сть г~ь сътворилъ.
2
Багатий і бідний зустрічаються один з одним: того й іншого створив Господь.
3
хђдо'гъ ви'дњвъ лђка'ваго въ мђкахᲆ крњпко самъ накаꙁђется, беꙁђмнїи же мимошеDше ѓ^т#щети'шася”
3
Розсудливий бачить біду, і ховається; а недосвідчені йдуть уперед, і караються.
4
ро'дъ премђдрости бо'яꙁнь гн~я, и^ бога'т#ствїе и^ сла'ва живо'тъ.
4
За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя.
5
влъчецъ и^ сњть на пђтехъ стропо'тныхъ, храня'и же свою дш~ђ и^ꙁбњжи'тъ эT нихъ.
5
Терня і сіті на шляху підступного; хто береже душу свою, віддалися від них.
6
бога'тїи ё^богими ѓ^блада'ю^тъ,
6
Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє.
7
и^ раби` гм~ъ длъгъ эTдаю'тъ
7
Багатий панує над бідним, і боржник робиться рабом позикодавця.
8
сњ'явыи ꙁлое пожнетᲆ ꙁлое, ранђ же дњлы свои'ми съвръшитъ.
8
Хто сіє неправду, пожне біду, і тростини гніву його не стане. [Людину, яка доброхітно дає, любить Бог, і нестачу діл її поповнить.]
9
мђ'жа ти'ха да'теля лю'биT г~ь, сђ'етныX же дњлъ е^го не въспомянеT.
9
Милосердий буде благословлятися, тому що дає бідному від хліба свого. [Перемогу і честь здобуває той, хто дає дари, і навіть оволодіває душею тих, що одержують їх.]
10
ми'лђяй же ни'щаго са'м ся препита'етъ, свои б^о хлњбъ пода'сть ё^бо'гомђ” Побњжденїе и^ честь престрая'етъ даяи да'ры, дш~ђ же погђбля'етъ притяжа'ныхъ ради.
10
Прожени кощунника, і віддалиться розбрат, і припиняться сварка і лайка.
11
и^ждени эT сонмища гђби'теля, и^ꙁы'идетъ с нимъ побњжденїе, е^гда б^о ся'деT в сонмищи всњмъ досажда'етъ”
11
Хто любить чистоту серця, у того приємність на вустах, тому цар — друг.
12
Лю'битъ г~ь прпDбныхъ срDца, прие^млеми же е^мђ вси непорочнїи въ пђтехъ своиX. ё^стна'ма пасеT цр~ь лю'ди своя,
12
Очі Господа охороняють знання, а слова законопорушника Він відкидає.
13
ѓ%чи же гн~и соблюда'ютъ чю'вствїе. досажа'етъ сло'вомъ законопрестђпныи
13
Лінивець говорить: «лев на вулиці! посередині площі уб’ють мене!»
14
вины` и%щетъ и^ гл~етъ лњнивыи, ле'въ на стезя'хъ, на пђтех же раꙁбо'иницы.
14
Глибока прірва — вуста блудниць: на кого прогнівається Господь, той упаде туди.
15
ја^ма глђбо'ка ё^ста` ꙁаконопрестђпныхъ, въꙁненавидњныи же эT г~а въпадется в ню. сђть пђтїе ꙁлїи преD мђжемъ, и^ не лю'биT въꙁврати'тися эT ни'хъ. въꙁвратити же ся подоба'етъ эT пђти` сᲄропо'тна зла`”
15
Глупота прив’язалася до серця юнака, але виправна різка віддалить її від нього.
16
Невњждествомъ въꙁгори'тся срDце ю'наго, жеꙁлъ и^ накаꙁа'нїе далече эT него.
16
Хто кривдить бідного, щоб примножити своє багатство, і хто дає багатому, той зубожіє.
17
ѓ^бидя'и же ё^бога мно'го себњ ѕла сътвори'т#, и^ дае'тъ бога'томђ на ни'щемъ.
17
Прихили вухо твоє, і слухай слова мудрих, і серце твоє зверни до мого знання;
18
ко словесемъ мђдрыхъ прилага'и свое ё'хо и^ ё^слы'ши моа словеса`, свое же срDце поста'ви к нимъ да раꙁђмњеши ја%ко добра сђть.
18
тому що утіхою буде, якщо ти будеш зберігати їх у серці твоєму, і вони будуть також на вустах твоїх.
19
и^ а'ще вложиши я& въ срDце твое, въꙁвеселятъ тебе сᲆ твои^ма ё^стнама.
19
Щоб уповання твоє було на Господа, я вчу тебе і сьогодні, і ти пам’ятай.
20
бђды ᲄы на г~а ё^пова'я, и^ наё^читъ т^я пђтемᲆ свои^мъ.
20
Чи не писав я тобі тричі в порадах і наставляннях,
21
ты' же напиши я& себњ на ё^строе'нїе, на совњтъ и^ чю'вство и^ ра'зђмъ, на широтђ срDца твое^го. наё^чю бо т^я и%стинномђ словеси, и^ разђма и%стиннаго послђшати, на эTвњты словесемъ и%стиннымъ, въпрашающимъ т^я.
21
щоб навчити тебе точних слів істини, щоб ти міг передавати слова істини тим, хто посилає тебе?
22
не ё^каря'и ни'ща ꙁане` ё^богъ е^сть, и^ не досаждаи не'мощномђ въ вра'тњхъ.
22
Не будь грабіжником бідного, тому що він бідний, і не утискуй нещасного біля воріт,
23
г~ь б^о сђдитъ е^мђ сђдомъ, и^ꙁба'ви свою невещественђю дш~ђ”
23
тому що Господь вступиться у справу їх і візьме душу у грабіжників їхніх.
24
Не быва'и дрђгъ мђжђ гнњвли'вђ, и^ со дрђгомъ жестосръдныM не съчета'ися.
24
Не дружися з гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною,
25
е^гда когда наё^чишися пђтеM е^го, прїимеши тенето свое'и дш~и.
25
щоб не навчитися шляхів її і не накинути петлі на душу свою.
26
не вдаися въ порђче'нїе стыдяся лица`
26
Не будь з тих, які дають руки і ручаються за борги:
27
е^да б^о не бђдеши и^мњти чиM и^скђпи'тися, и^ во'змTђ посте'лю ја%же поD ребры твои^ми.
27
якщо тобі нема чим заплатити, то для чого доводити себе, щоб узяли постіль твою з-під тебе?
28
не прелага'и предњлъ вњчныхъ, ја^же положи'ша эTц~ы твои`.
28
Не пересувай межі давньої, яку провели батьки твої.
29
проꙁрива чл~ка и^ снажя въ дњле своеM, цр~еви подоба'етъ преDстоя'ти, и^ не стоя'ти преD мђжемъ немощнымᲆ”
29
Чи бачив ти людину моторну у своїй справі? Вона буде стояти перед царями, вона не буде стояти перед простими.