Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тњ'мже т^ы прмDрость проповњждь, да мђдрость тебе` послђш'аеT.
1
Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
2
и^ на высо'киX б^о краиX е^сть, посредњ же сᲄе'ѕь стоя'ше,
2
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
3
и^ при вра'тњхᲆ си'лныхъ присњди'тъ. въ вхо'дXњ же пое'тся”
3
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
4
Васъ ЭO чл~ци молю, и^ вᲆдаю мои гласъ сн~омъ чл~ческиM.
4
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
5
раꙁђмњ'ите неꙁло'биви кова'рство, и^ ненакаꙁа'нїи приложиᲄе срDце.
5
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
6
послђш'аите мене` прчsтна б^о рекђ, и^ꙁнесђ эT ё^стеn моиX пра'ваа.
6
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
7
ја^ко и%стиннњ поё^чиTся горта'нь мои, мрьз#ски же предо мно'ю ё^стны` льсти'выя”
7
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
8
Сᲆ пра'вдою вс^и гл~и ё%стъ мои^хъ, ничесо'же в ни'хъ сᲄропо'тна, ни развраще'на”
8
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
9
Вся преди раꙁђмњва'ющиM, и^ пра'ва ѓ^брњта'ющимъ ра'ꙁђмъ”
9
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
10
Прїимњте накаꙁа'нїе а^ не сребро`, и ра'ꙁђмъ па'че ꙁла'та и^скђшена, и^стяꙁђи'те же вњденїе паче сребра` чи'ста”
10
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
11
Лђчше б^о прмDросᲄь ка'менїа мно'гоцњнна, всяко же драго'е недосто'ино е^я` е^сть”
11
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12
А$ꙁъ прмDрость всели'хъ совTњ и^ ра'ꙁђмъ и^ смы'слᲆ, а^зъ приꙁва'хъ”
12
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
13
Стра'хъ гн~ь ненави'дитъ непра'вды, досажде'нїя же и^ горды'ню и^ пђтїи лђка'выхъ, въꙁненавидњхъ же а^ꙁъ пђти раꙁвраще'нныя ꙁлы'хъ”
13
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
14
Мои еs совњтъ и^ ё^твержDенїе, моя` мђ'дрость моя же и^ крњ'пость”
14
У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
15
Мно'ю цр~їе црsтвђютъ, и^ си'лнїи пи'шђтъ пра'вдђ”
15
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
16
Мно'ю велмо'жи велича'юTся, и^ мђчи'теле мно'ю дръжа'тъ ꙁеMлю”
16
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
17
И а'ꙁъ любя'щая м^я люблю`, и^щђщеи же мене` ѓ^бря'щђтъ блгDть”
17
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18
Бога'тьство и^ сла'ва моя е^сть, и^ стяжа'нїе мно'гихъ и^ пра'вда.
18
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
19
лђче е^сть плоди тїи паче зла'та, и^ ка'менїа дра'га, мои' же пло'ди лђ'че сребра` и^ꙁбра'нна”
19
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
20
Въ пђти` пра'веDныхъ хождђ, и^ посредњ сте'ѕь и%стинны живђ,
20
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
21
да раздњлю любя'щиM м^я и^мњ'нїа, и^ сокро'вища иX и^спо'лню бл~гихъ” А$ще възвњщђ вамъ быва'ющая на вся'къ дн~ь, помянђ ја%же эT вњка и^счести,
21
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]
22
г~ь съꙁда м^я в нача'токъ пђтїи свои^хъ. в дњ'ла е^го
22
Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;
23
пре'жде вњ'къ ѓ^снова мя, пре'жде сътворе'нїя ꙁемли`,
23
від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.
24
и^ пре'жде сътворе'нїя бе'ꙁдны” Пре'жде потече'нїя и^сто'чникъ во'дныхъ.
24
Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.
25
пре'жде да'же не ё^тверди'шася го'ры, пре'жDе всXњ хо'лмъ ражDа'етъ м^я.
25
Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,
26
г~ь сътвори` страны и^ не вселеnныа, и^ ко'нца вселе'н#ныя поDнбsною.
26
коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
27
внегда же готовя'ше нб~о с ни'мъ бњхъ. е^гда же разлђча'ше прsтлъ свои на вњтрехъ.
27
Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,
28
вънегдаже крњ'пки творя'ше вы'шняя ѓ%блаки, и^ ја%ко тве'рды полага'ше и^сто'чники поDнбsнњи”
28
коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,
29
Є$гда же полага'ше мо'рю ё^стро'и е^го, и^ во'ды не пре'идђтъ бреговъ е^го. и^ крњ'пки ᲄворяше ѓ^снова'нїя земли`, бњ'хъ к немђ подо'бна.
29
коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:
30
а^зъ бњ'хъ ра'довашеся на вся'къ же дн~ь, веселя'хся преD лицемъ е^го въ вся'ко вре'мя.
30
тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,
31
е^гда` веселя'шеся вселе'ннђю скончаv, и^ веселя'шеся ѓ^ сн~охъ чл~ческихъ”
31
радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.
32
нн~њ же ё^бо ча'да послђшаите мене, и^ бл~жены и^же пђти` моя` съхраняT.
32
Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!
33
слы'шите прмDрость и^ ё^прмDритеся, и^ не престђпи'те”
33
Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.
34
Бл~аженъ б^о мђ'жᲆ и^же послђш'аетъ мене, и^ чл~къ и^же пђти` моя` храни'тъ, и^ бдя'и при мои^хъ дверехъ прsно стрегїи поDбо'я мои^хъ вхо'дъ.
34
Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!
35
и^схо'ди б^о мои и^схо'ди живота, и^ готовается хоᲄњнїе эT г~а”
35
тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;
36
А$ согрњша'ющеи` вᲆ мя, нечsтвђ'етъ въ свою` дш~ю. и^ ненавидя'щеи мене`, лю'бятъ смерть”
36
а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».