Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Пњснь степе'нная, рл~а”
Пісня ступенів.
1
Помяни` г~и двDа, и^ вс^ю кро'тость е^го”
1
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
2
ЈА/ко кляᲄся гв~и, ѓ^бњщяся бг~ђ і^а'ковлю”
2
Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:
3
А$ще вселюся в# селенїе до'мђ моего, л^и вꙁы'дђ на ѓ%дръ посте'ля моеа`,
3
«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,
4
а%ще дамъ со'нъ ѓ^чи'ма мои'ма, и^ вњжDама мои'ма дрᲇма'нїе, и^ поко'й скранїя'мъ мои'мᲆ,
4
не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;
5
до'ндеже ѓ^бря'щђ мњсто гв~и, селе'нїе б~ђ і^а'ковлю”
5
не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».
6
Се^ слы'шяхомъ я& въ е^фраџњ, ѓ^брњто'хомъ я& в# полиX дђбра'вы”
6
Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.
7
Вни'демъ в селе'нїа е^го, покло'нимся на мњстњ, и^дњже стоя'стњ ноѕњ е^го”
7
Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
8
Въскрsни г~и в# покой твой, т^ы и^ кљ=во'тᲆ ст~ы'ня ᲄвоеа”
8
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
9
Сщ~е'нницы твои` ѓ^блекђтся правдою, и^ прпDбнїи твои` възрадђются,
9
Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.
10
двDа ради раба` твоего не эTврати лице пома'занаго своего”
10
Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.
11
Клятся г~ь дв~дђ и'стиною, и^ не эTве'ржеᲄся еа`” эT плода чре'ва твоего посажђ на прsтлᲇ твое'мъ,
11
Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.
12
а^ще съхраняT сн~ве твои` завњтъ мой, и^ свњдњнїа моа` сїа и%мже наё^чю` я&” И$ сн~ве и^хъ до' вњка ся'дђтъ на прsтлњ твоемъ”
12
А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
13
ЈА/ко и^ꙁбра` г~ь сїѓ'на, и^ꙁволи и& в жили'ще себњ”
13
Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.
14
Се^ покой мой в# вњкъ вњка, зд^њ вселюся, ја^ко и^ꙁво'лихъ и&”
14
«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.
15
Лови'твђ е^го бл~госло'в#ствђ'а блsвлю, ни'щая е^го насы'щђ хлњ'ба”
15
Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.
16
Сщ~е'нникы е^го ѓ^блекђ въ сп~се'нїе, и^ прпDбнїи е^го ра'достїю възрадђются”
16
Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.
17
Тђ възращђ` ро'гъ двDви, ё^гото'ва свњти'лникъ пома'ꙁаномђ моемђ”
17
Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.
18
Врагы` е^го ѓ^блекђ` стђдо'м#, на не'м#же процвњтетъ ст~ыни моя”
18
Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».