Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
ўлоM двDвъ къ голїа'џђ, рм~г” кgа к~”
Псалом Давида. [Проти Голіафа.]
1
Блвsенъ г~ь б~ъ мой, наё^ча'аи` рђцњ мои` на ѓ^плъченїе, прᲆсты моа н'а брань”
1
Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.
2
Млsть моя и^ прибњжище мое, ꙁастђ'пникᲆ мой и^ і^ꙁба'вител# мой, ꙁащи'ти`тель мой, и^ на'нь ё^повахъ” Повинђ'аи люди моя подъ мя”
2
Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.
3
г~и, чт^о е^сть чл~кᲆ, ја%ко скаꙁаlся е^си е^мђ, л^и сн~ъ чл~чь, ја%ко вмᲇня'е^ши и&;
3
Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?
4
чл~къ сђ'етњ ё^подобися дн~їе е^го ја%ко сњнь прехо'дятъ”
4
Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.
5
г~и преклоn нб~са, и^ сни'ди, косни'ся гора'мъ и^ възды'мятся”
5
Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.
6
Блесни мо'лънїя, и^ ражDене'ши иX” посли` стрњлы твоа, и^ смђти'ши иX”
6
Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.
7
Посли` рђ'кђ твою свы'ше, и^ꙁми м^я и^ і^ꙁба'ви м^я эT воD мно'г#, эT рђкъ сн~о'въ чђжихъ”
7
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,
8
и^хъ же ё^сᲄа` гл~ашя сђ'етђ, и^ десни'ца и^хъ десни'ца неправды”
8
що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
9
Бж~е пњснь но'вђ вᲆспою тебњ, въ ўалᲄы'ри десятострђ'ннњмᲆ пою ᲄебњ”
9
Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,
10
даю'щемђ сп~сенїе цр~емъ, и^ꙁбавля'ющемђ двDа раба свое^го эT ѓ^рђжїя лю'та”
10
бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.
11
и^зба'ви м^я и^ і^ꙁми` м^я и^з рђки сн~о'въ чђжихъ” И$хже ё^сᲄа` гл~ашя сђ'етђ, и десница иX десни'ца непра'вды”
11
Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
12
И$хᲆ же сн~ове и^хᲆ ја%ко новосажDена, вᲆдрђжена вᲆ ю'носᲄи своей” дщеря и^хъ ё^добре'ны, преё^крашены ја%ко подобїе цр~кве”
12
Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах.
13
храни'лищя иX и^спо'лнь, эTрыга'ющя эT сея въ ѓ^нђ” ѓ^вця иX мно'гоплодны, мно'жащася въ исхо'дищыхъ своихъ” Въло'ве иX то'лсти,
13
Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших.
14
нњсть паде'нїя граде'жђ, ни прохо'да, ни во'пля в# сто'гнахъ иX”
14
Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших.
15
Оу^блажи'шя лю'дїе и^м#же сїя сђть. блаже'ни лю'дїе и'м#же г~ь б~ъ и^хъ”
15
Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його.