Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В коне'цъ, ўало'мъ двд~въ, и~і”
1
Начальнику хору. Псалом Давида.
2
Нб~са повᲇдђютᲆ сла'вђ бж~їю, творе'нїе же рђкђ е^го въꙁвњща'етъ твердь”
2
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
3
дн~ь дн~и эTрыга'етъ гл~ъ, и^ нощъ но'щи въꙁвњща'етъ ра'ꙁђмᲆ”
3
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
4
нњ' сђть рњчи ни словеса, и%хже не слы'шатся гла'си и%хъ”
4
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
5
Въ всю` ꙁе'млю и^зы'де вњщанїе ихъ, и^ в кон#ца вселе'нныя гл~ы и^хъ” въ слн~ци положи селе'нїе свое,
5
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
6
и то'и ја%ко женихъ и^сходя` эT черто'га свое^го” Вᲆꙁрадђется ја%ко и^споли'нᲆ тещи` пђть,
6
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
7
эT конца нб~съ и^схо'дъ е^го. и^ срњтенїе е^го до конца` нб~съ, и^ нњ'сть и^же ё^кры'ется тепло'ты е^го”
7
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
8
ꙁако'нъ гн~ь непоро'ченᲆ, ѓ^браща'а дш~а. свњдителство гн~е вњрно, ё^мђдря'а младе'нца”
8
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
9
ѓ^правда'нїа гн~я пра'ва, веселящая срDце, за'повњдь гн~я свњтла, просвњща'ющи ѓ%чи”
9
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
10
страX гн~ь чистъ, пребывая въ вњкъ вњка” сђдбы` гн~я и^стин#ны, ѓ^правда'нны въкђ'пњ,
10
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
11
въжDелᲇнны па'че ꙁла'та, и^ ка'мене че'стна мно'га, и^ сла'жDьша паq ме'да и^ со'та”
11
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
12
и^бо ра'бъ тво'и храниT и%хъ. внегда` съхрани'ти и%хъ въздая'нїе мно'го”
12
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
13
грњхопаде'нїа кт^о разђмњ'етъ; эT таинныхъ мои^хъ ѓ^чи'сти м^я,
13
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
14
и^ эT чюжDихъ пощади раба` твое^го” А/ще не ё^долњ'ютᲆ ми, тогда` непорочен# бђ'дђ, и^ ѓ^чи'щђся эT грњха` велика”
14
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
15
и^ бђ'дђтъ въ бл~говоле'нїе словеса` ё^сᲄъ мои^хъ, и^ поё^че'нїе срDца мое^го предᲆ тобою вы'нђ” г~и помо'щниче мой, и^ і^ꙁба'вителю мой”
15
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.