Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ўало'мъ двд~въ к~џ” пњсни ѓ^бновленїя хра'ма”
1
Псалом Давида; пісня на оновлення дому.
2
Възнесђ тя г~и, ја%ко подъя'т# м^я, и^ не вᲆꙁвесели'лᲆ е^си вра'гъ моиX ѓ^ мнњ”
2
Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
3
г~и бж~е мои, въꙁва'хъ к тебњ, и^ і^сцњли м^я”
3
Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4
г~и възве'лъ е^си эT а%да дш~ђ мою, сплsъ мя е^си эT низ#ходя'щиX в ро'въ”
4
Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.
5
По'йте гвsи прпDбнїи е^го, і^ и^сповњ'даите па'мяT ст~ыня е^го”
5
Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
6
ЈА/ко гнњвъ въ ја%рости е^го, и^ живо'тъ въ во'ли е^го” Ве'черъ въдвориTся плаq, и^ ꙁаё%тра ра'дость”
6
бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
7
А/ꙁ же рњхъ въ ѓ^билїи моеM, не подви'жђся въ вњкᲆ.
7
І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».
8
г~и во'лею твоею, пода'ждь добро'тњ моей си'лђ” эTвратилᲆ же е^си лица` свое^го, и^ бы'хъ смђще'нъ”
8
Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
9
К тебњ г~и въз#ꙁовђ, и^ к б~ђ моемђ помолю'ся.
9
Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
10
кая' польꙁа в кро'ви моей, внегда` сходи'ти ми въ и^стлњнїе; е^да` и^сповњсть ти ся пе'рсть, и^ли въꙁвњстиᲄъ и%стинђ твою`;
10
«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
11
слы'ша г~ь, и^ поми'лова м^я, г~ь бы'сть помо'щникъ мой”
11
Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».
12
ѓ^братилъ е^си пла'чъ мой въ ра'дость мнњ`, расᲄерза'лъ е^си вре'тище мое`, и^ препоя'сал мя е^си весе'лїемъ”
12
І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
13
ја%ко да въспое'тъ ᲄебњ сла'ва моя`, и^ не ё^милю'ся. г~и бж~е мои`, вᲆ вњки и^сповњм ти ся”
13
Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.
1001
Слvа.
Слава…