Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В конеw сн~въ коре'ѓвъ, ўалоM, м~и”
1
Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2
Оу^слы'шите сїя вс^и ја^зы'цы, вънђши'те вс^и живђщеи` по вселе'ннњй”
2
Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —
3
земнїи же, и^ сн~ве члчsтїи, в#кђ'пњ богатъ и^ ё^богъ”
3
І прості, і знані, і багаті, й убогі.
4
ё^ста` моя` въꙁ#гл~тюᲆ премђ'дросᲄь, и^ поё^че'нїе срDца мое^го ра'ꙁёM”
4
Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.
5
Приклоню въ притчяX ё^хо мое, эTве'рꙁђ въ ўалты'ри гана'нїе мое,
5
Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.
6
в#скђю бою'ся в# дн~ь лют#; беꙁако'нїе пяты` моеа` ѓ^быдеT м^я”
6
Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?
7
надњющеи`ся си'лᲇ своей, и^ мно'жествоM бога'т#ства свое^го хваля'щеся”
7
Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!
8
браT не и^ꙁба'витъ, и^ꙁба'вить л^и чл~къ; не дастᲆ бг~ђ и^змњны ꙁа ся,
8
Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.
9
и^ цњнђ збавле'нїа дш~а своеа`, и^ ё^трђди'ся в# вњкъ,
9
Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,
10
и^ живъ бђдет# до конца” не ё^ꙁритъ па'гђбы,
10
щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.
11
е^гда ви'дитъ премђ'дрыя ё^мира'ющя” в#кђ'пњ безђ'менъ и^ несмы'сленъ поги'бнета, и^ ѓ^ста'вяT чюжи'мъ богатᲆство свое,
11
Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.
12
и^ гро'би и^хъ, жили'ща и^хъ в# вњкъ” селе'нїа и^хъ в ро'дъ и^ ро'дъ, нареко'ша и^мена` своя на земных#”
12
Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.
13
И$ чл~къ въ чести` сый не разђмњ`, приложи'ся скотомъ несмы'сленымᲆ, и^ ё^подобися и^мъ”
13
І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
14
Сей пђть иX съблазнъ иM, и^ по си'х# въ ё^стњхъ своиX бл~гои^зво'ляT”
14
Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.
15
ЈА/ко ѓ^вця въ а'дњ положе'ни сђть, смерть ё^пасе'тъ и^х#, и^ ѓ^блада'ютᲆ и^ми пра'вїи заё^тра, и^ по'мощъ и^хᲆ ѓ^бетшае^тъ въ а^дњ, эT сла'вы своеа` и^зриновени бы'ша”
15
Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.
16
ѓ^баче б~ъ и^зба'віT дш~ђ мою` и^з рђкы а%довы, е^гда прїеMлеT мя”
16
Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.
17
не ёбо'йся, е^гда разбога'тњетъ чл~кᲆ, и^ли е^гда ё^мно'жится сла'ва до'мђ е^го”
17
Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.
18
ЈА/ко е^гда ё^мира'етъ, не ѓ^ста'вит# ли вс^я, ниже сни'детъ с ни'мъ слава е^го.
18
Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.
19
ја%ко дш~а е^го во животњ` е^го блsви'тся, и^сповњсть ти ся е^гда бл~го сътвори'ши е^мђ”
19
Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,
20
вселится да'же до ро'да эTц~ь свои'хъ, да'же до' вњка не ё'зритъ свњта”
20
але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.
21
и^ чл~къ въ чsти сый не разђмᲇ, приложи'ся скотњхъ несмы'сленыX, и^ ё^подо'бися иM”
21
Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
1001
Слаv,
Слава…