Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
ўлоM а^са'фовᲆ м~џ”
Псалом Асафа.
1
Бг~ъ бг~о'мъ г~ь гл~а, и^ приꙁва ꙁе'млю, эT въстокᲆ сл~нца до ꙁападъ.
1
Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
2
эT сїѓ'на бл~голᲇпїе красоты е^го”
2
Від Сиону велич краси Його.
3
Бг~ъ ја^вњ прїидетъ, б~ъ нашъ, и^ не премолчи'тъ” ѓ%гнь преD ни'мъ въꙁгори'тся” и^ ѓ'крестъ е^го бђ'ря ѕњлна”
3
Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
4
Призоветъ нб~о свы'ше, и^ ꙁемлю раз#сђди'ти лю'ди своя”
4
Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
5
Съберњте е^мђ прпDбныя е^го, ꙁавњща'ющая завᲇт# е^го ѓ^ жертваX”
5
«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
6
и^ въꙁвњстятᲆ нб~са пра'вдђ е^го, ја%ко бг~ъ сђдїи е^сть”
6
Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
7
Слы'шите людїе мои`, и^ въꙁг~лю вамъ і^ил~ю, И$ ꙁасвњдительствђю т^и. бг~ъ бг~ъ твой е^смь а^ꙁъ”
7
«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
8
не ѓ^ жертвах# твои^хъ ѓ^бличю` т^я, вс^есож#женїа же предо мно'ю сђть вы'нђ”
8
Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
9
не прїимђ эT домђ твоего телця`, ни эT стDа твои^хъ козлы`”
9
Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
10
ЈА/ко мои` сђть вс^и ѕвњ'рїе дђбра'внїи, скоти в горахъ и^ въло'ве”
10
бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
11
Позн^ахъ вс^я птица небесныя, и^ красота се'льнаа` съ мною е^сть;
11
Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
12
А/ще вза'лчю, не рекђ тебњ” моя` бо е^сть вселе'н#ная, и^ и^сполне'нїе е^я`”
12
Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13
е^да я'мъ мяса` ю'нча; и^ли кро'вь козлїю пїю;
13
Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
14
пожри` бв~и жер#твђ хвалњ, и^ възда'ждь вы'шнемђ ѓ^бњты твоя”
14
Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
15
И$ призови` м^я в# дн~ь печя'ли твоеа, и^ и^зба'влю т^я, и^ просла'виши м^я”
15
І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
16
Грњшникђ же рече бг~ъ, в#скђ'ю ты повњдаеши ѓ^правDанїя моя, и^ въспрїе'млеши завњтъ мои ё^сты` твои'ми;
16
А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17
Ты же възненавидњ наказа'нїе, и^ эTврьже словеса моя в#спять;
17
Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
18
А$ще видяше та'тя, теча'ше с нимъ, и^ съ прелюбодње'мъ ё^ча'стїе свое полага'ше”
18
Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
19
Оу^ста ᲄвоа` ё^мно'жиша зло'бђ, и^ ја^зы'къ твой съплета'ше льще'нїя”
19
Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
20
Сњдя на браᲄа' своего клевета'ше, и^ на сн~а мт~ре свое^я полага'ше събла'знъ”
20
Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21
Сїя сътворилъ е^си, и^ ё^молчах#” възнепщевалъ е^си беꙁаконїе, ја%ко бђдђ тебњ подо'бенъ” ѓ^бличю' т^я, и^ предьпоста'влю пред# лицемъ твои'мъ грњхи твоя”
21
Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
22
разђмњте же сїя` ꙁабываю'щеи` бг~а, да не когда` похи'титъ, и^ не бђ'детᲆ и^збавляаи`,
22
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
23
жертва хвалњ` просла'вит м^я, и^ т^ђ пђть, и^мъже ја%вля е^мђ сп~се'нїе мое”
23
Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».