Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В конецъ, и^змњншихъся е^ще в# столпописа'нїе, двDвъ, в накаꙁа'нїе,
1
Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида,
2
е^гда ꙁажDеже` средорᲇчїе сљ=рїиское и^ сљ=рїа совалъ. и^ възвратися и^ѓ^а'въ, и^ порази` е^до'ма. вᲆ ю^доли а^ло'ни, в~і, тысђщъ” н~џ”
2
коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.
3
Бе~ эTри'нђлъ н^ы е^си, и^ низложилъ е^си наs, разгнњвался е^си, и^ ё^щеDриl еси наs”
3
Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!
4
Сᲆᲄря'слᲆ е^си зеMлю, и^ смђтї ю&. и^сцњли` сᲆкрђше'нїе еа`, ја%ко поDвижася”
4
Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.
5
ЈА/вилъ е^си лю'демъ своиM жестокаа`, напои'лъ е^си насъ вино'мᲆ ё^миле'нїа”
5
Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.
6
далъ е^си боя'щим#ся ᲄебе зна'менїе, е^же ё^бњжа'ти эT лица лђкђ”
6
Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.
7
ЈА/ко да и^зба'вятся въꙁлюбленїи твои`, сп~си десни'цею твоею`, и^ ё^слы'ши м^я”
7
Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.
8
Бг~ъ въꙁгл~а вᲆ ст~њмъ свое'мъ, въꙁра'дђюся, и^ раꙁдњлю` сики'мђ, и^ ю^долъ жили'щъ раꙁмњрю”
8
Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.
9
мой е^сть галаа'дъ, и^ мой е^сть манассїи, и^ е^фрњмъ крњпость главы` моеа`” И$ё%да цр~ь мой,
9
Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.
10
моа'въ коно'бъ ё^пованїа моего” На и^дђме'ю прострђ` сапогъ мой, мнњ и^ноплеменници покори'шася”
10
Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені».
11
Кт^о в#ведетъ м^я въ грDа ѓ^бъстоа'нїа; и^ли кт^о наста'вит# м^я до љ=дђме'я;
11
Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?
12
не ты ли б~е эTрі'нђвыи` насъ; и^ не и^зыдеши бж~е в силахъ нашиX”
12
Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?
13
дажDь наM по'мощъ эT печали, и^ сђе'тно сп~се'нїе чл~чьско”
13
Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.
14
Э/ бз~њ сътворимъ си'лђ, и^ то'и ё^ничижиT стђжа'ющая нам#”
14
З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.