Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В концъ, ѓ^ і^дїџђмњ, ўлоM а^са'фовъ, о~ѕ”
1
В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76.
2
Гла'сомъ моиM къ г~ђ въꙁваX, гла'сомᲆ моиM к# б~ђ, и^ внят# м^и”
2
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі.
3
в# дн~ь печа'ли моеа` б~а в#ꙁыскаX, рђка'ма мои'ма но'щїю преD нимᲆ, и^ не прелщен# быхъ” эTврьжеся ё^тњшитися дш~а моа`,
3
В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́.
4
помянђхъ б~а, и^ въꙁвеселиXся” Въꙁ#скорбњх#, и^ пренемо'же дх~ь мой”
4
Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой.
5
Предвари'стњ стражбы ѓ%чи мои`” СмђтиXся, и^ не гл~ах#”
5
Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах.
6
Помы'слиX дн~и пе'рвыа, и^ лњта вњчная помянђхъ, и^ поё^чиXся”
6
Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся;
7
Но'щїю срDцемъ мои'мъ глђмляXся, и тђжаше дђхъ мой”
7
но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой;
8
Є$да въ вњкы эTри'неT г~ь, и^ не приложитъ бл~говолити па'кы,
8
єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки?
9
и^ли до конца млsть свою эTсᲇчеT; сконча гл~ы эT рода в родъ”
9
Іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род?
10
Є$да ꙁабђдетъ ё^щедрити б~ъ, и^ли ё^дръжиT въ гнњвњ свое'мъ щедро'ты своа;
10
Єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́?
11
и^ рњхъ, нн~њ начахъ. си и^змњна десни'ца вы'шняго”
11
І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго.
12
Помянђхъ дњла гн~я. ја%ко помянђ` эT зачала чюдесъ твоиX,
12
Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́,
13
и^ поё^чюся въ всXњ дњлеX твоиX, и^ в начинаниX твои'хъ поглђмлюся”
13
і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду].
14
Бж~е, въ ст~емъ пђть твой” Кт^о б~ъ ве'лїи, ја%ко б~ъ нашъ;
14
Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш?
15
т^ы е^си б~ъ творя'и` чюдеса`” Поꙁна'нђ сътвориl е^си в лю'дехъ си'лђ твою,
15
Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́,
16
и^ꙁба'вилъ е^си мы'шцею твоею` лю'ди твоя, сы'ны і^а'ковля, и^ і^ѓ'сифовы”
16
ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови.
17
Видᲇша т^я во'ды б~е, видњшя т^я во'ды, и^ ё^боа'шяся” Смђти'шяся бе'ꙁ#дны,
17
Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни.
18
мно'жествомъ шђма водъ. глsа да'шя ѓ%блацы” И$бо стрњ'лы твоя прехо'дятъ
18
Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаци, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять.
19
глsа грома твоего в колеси” ѓ^свњти'шя млънїа твоа вселе'ннђю, подвижася, и^ трепет#на бысть ꙁемля”
19
Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́.
20
В мо'ри пђтїе твои`, и^ стеꙁя твоя в# водаX мно'гах#, и^ стопы твоя не поꙁна'ются”
20
В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються.
21
Наставиl е^си ја%ко ѓ^вця люди твоя, рђко'ю мољ=се'ѓвою и^ а^а^ро'нею”
21
Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею.
1001
Слvа.
Сла́ва: