Звичайний друк
Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Друкувати / зберегти PDF
Закрити
ўало'мъ ѓ~ѕ
Острозька Біблія, 1581р.
Українською (п. Філарета)
1
В концъ, ѓ^ і^дїџђмњ, ўлоM а^са'фовъ, о~ѕ”
1
Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.
2
Г
ла'сомъ моиM къ г~ђ въꙁваX, гла'сомᲆ моиM к# б~ђ, и^ внят# м^и”
2
Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
3
в# дн~ь печа'ли моеа` б~а в#ꙁыскаX, рђка'ма мои'ма но'щїю преD нимᲆ, и^ не прелщен# быхъ” эTврьжеся ё^тњшитися дш~а моа`,
3
В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
4
помянђхъ б~а, и^ въꙁвеселиXся” Въꙁ#скорбњх#, и^ пренемо'же дх~ь мой”
4
Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
5
Предвари'стњ стражбы ѓ%чи мои`” СмђтиXся, и^ не гл~ах#”
5
Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
6
Помы'слиX дн~и пе'рвыа, и^ лњта вњчная помянђхъ, и^ поё^чиXся”
6
Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків
минулих
.
7
Но'щїю срDцемъ мои'мъ глђмляXся, и тђжаше дђхъ мой”
7
Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
8
Є$да въ вњкы эTри'неT г~ь, и^ не приложитъ бл~говолити па'кы,
8
невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
9
и^ли до конца млsть свою эTсᲇчеT; сконча гл~ы эT рода в родъ”
9
Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
10
Є$да ꙁабђдетъ ё^щедрити б~ъ, и^ли ё^дръжиT въ гнњвњ свое'мъ щедро'ты своа;
10
Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
11
и^ рњхъ, нн~њ начахъ. си и^змњна десни'ца вы'шняго”
11
І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
12
Помянђхъ дњла гн~я. ја%ко помянђ` эT зачала чюдесъ твоиX,
12
Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
13
и^ поё^чюся въ всXњ дњлеX твоиX, и^ в начинаниX твои'хъ поглђмлюся”
13
Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
14
Бж~е, въ ст~емъ пђть твой” Кт^о б~ъ ве'лїи, ја%ко б~ъ нашъ;
14
Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
15
т^ы е^си б~ъ творя'и` чюдеса`” Поꙁна'нђ сътвориl е^си в лю'дехъ си'лђ твою,
15
Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
16
и^ꙁба'вилъ е^си мы'шцею твоею` лю'ди твоя, сы'ны і^а'ковля, и^ і^ѓ'сифовы”
16
Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
17
Видᲇша т^я во'ды б~е, видњшя т^я во'ды, и^ ё^боа'шяся” Смђти'шяся бе'ꙁ#дны,
17
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
18
мно'жествомъ шђма водъ. глsа да'шя ѓ%блацы” И$бо стрњ'лы твоя прехо'дятъ
18
З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
19
глsа грома твоего в колеси” ѓ^свњти'шя млънїа твоа вселе'ннђю, подвижася, и^ трепет#на бысть ꙁемля”
19
Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
20
В мо'ри пђтїе твои`, и^ стеꙁя твоя в# водаX мно'гах#, и^ стопы твоя не поꙁна'ются”
20
Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
21
Наставиl е^си ја%ко ѓ^вця люди твоя, рђко'ю мољ=се'ѓвою и^ а^а^ро'нею”
21
Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
1001
Слvа.
Слава…
Для підготовки друку потрібно ввімкнути JavaScript у браузері.