Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
ра'зђм# а^са'фовъ, о~з” кgа а~і”
Ра́зума Аса́фу, 77.
1
Внемлњте лю'дїе мои` ꙁако'нъ мой, приклони'те ё^хо ва'ше въ гл~ы ё^стъ мои'хъ”
1
Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
2
эTвръꙁђ въ притчяX ё^ста` моа, провњща'ю гана'нїа и^спе'рва,
2
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
3
е^ли'ка слы'шахомъ, и^ раꙁђмњхомъ я&, и^ эTц~ы на'ши повᲇдаша намъ.
3
Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;
4
не ё^таи'ся эT чядъ и^хъ в род# и'нъ” Възвњща'юще хвалы гн~я, и^ си'лы е^го, и^ чюдеса е^го ја%же сътвори.
4
не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
5
и^ въꙁDви'же свDњнїе въ і^а'ковњ, и^ ꙁакоn положи` въ і^ил~и” Є$ли'ка ꙁаповњда эTц~емъ на'шимъ, скаꙁа'ти я& сн~овоM свои'мъ,
5
І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,
6
ја%ко да поꙁна'етъ родᲆ и'н#, сн~ве родящеи`ся, и^ въста'нђтъ и^ повњдятъ я& сн~вомъ свои^м#” ЈА/ко
6
я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;
7
да поло'жятъ на' б~а ё^пова'нїе свое`, и^ не ꙁабђ'дђтъ дњлъ бж~їиX, и^ за'повᲇди е^го в#зы'щђтъ” ЈА/ко
7
да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;
8
да не бђ'дђт# ја%коже эTц~ы и^хъ, родъ стропти'въ и^ прегръчева'а, роD и^же не и^спра'ви срDца свое^го, и^ не ё^вњ'ри съ бм~ъ дх~а свое^го”
8
да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.
9
Сн~ове е^фрњмли напряꙁа'юще и^ спњюще лђкы, въꙁ#врати'шяся в# дн~ь бра'ни”
9
Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;
10
Не съхрани'шя завњта бж~їа, и^ в законњ е^го не и^ꙁволиша ходи'ти”
10
не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
11
И$ ꙁабыша бл~годњянїи е^го и^ чюде'съ е^го, и%хъже ја%ви` и^мъ.
11
І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
12
преD эTц~ы иX ја%же сᲆтвори` чюдеса`, в# ꙁемли` е^гљ'пет#стᲇй, на' поли ᲄанеѓ'си”
12
пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;
13
Раꙁве'рзе мо'ре, и^ проведе` иX, преDста'ви во'ды ја%ко мXњ”
13
разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,
14
И$ наста'ви я& ѓ%блакомᲆ въ дн~е, и^ всю` нощъ просвњще'нїеM ѓ^гня`”
14
і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.
15
Разве'рꙁе ка'мень в# пђсты'ни, и^ напои и^хᲆ ја%ко в# без#днњ мно'ѕᲇ”
15
Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;
16
И$ і^ꙁведе во'дђ и^с ка'мене, и^ низведе` ја^ко рњкы во'ды.
16
і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
17
и^ приложи'шя е^ще сᲆгрњшя'ти е^мђ” Прегръчи'шя вышняго в# безводнњ,
17
І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;
18
и^ іскђси'шя б~а в# срDцыX свои'х#, въспроси'ти бра'шна дш~ямъ свои'мъ”
18
і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
19
И$ клевета'шя на' б~а, и^ рњшя. е^да възмо'жетъ б~ъ ё^гото'вати трапе'ꙁђ в# пђсᲄы'ни;
19
І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?
20
понеже пораꙁи` ка'мень, и^ потеко'шя воды, и^ пото'цы навоDни'шяся” Є$да и^ хлњбъ мо'жеT да'ти, и^ли ё^готоваᲄи трапе'ꙁђ лю'демъ свои'мъ;
20
Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?
21
сего ради слы'ша б~ъ и^ преꙁрᲇ, и^ ѓ'гнь възгорњся въ і^а'ковњ, и^ гнњв# в#зы'де на і^ил~я”
21
Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;
22
ЈА/ко не вњ'ровашя бв~и, ни ё^пова'ша на сп~се'нїе е^го”
22
я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
23
И$ заповњда ѓ^блакомᲆ свы'ше, и^ двери нб~се` эTве'рꙁе”
23
І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;
24
И$ ѓ^дожди и^мᲆ ма'ннђ ја^сти, и^ хлњбъ нбsный дасть и^м#”
24
і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
25
Хлњбъ а%гг~льскїи ја^де` чл~кᲆ, бра'шно посла` и^мъ до ѓ^билїа”
25
Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.
26
ВъꙁDви'же ю^гᲆ с# нб~се`, и^ наведе` си'лою своею ли'вђ,
26
Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;
27
и^ ѓ^дожди` на' ня ја%ко праX плоти, и^ ја%ко песо'къ морскїи пти'ця перна'ты,
27
і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.
28
и^ нападо'шя посредњ ста'на и^хъ, ѓ%крестъ жили'щъ и^хъ”
28
І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.
29
И$ ја^до'шя, и^ насы'тишяся ѕњло. и^ жела'нїе и^хᲆ принесе` и^мъ,
29
І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.
30
не лиши'шяся эT жела'нїи своиX” Є$ще бра'шнђ сђщђ въ ё^стњхъ и^хъ,
30
Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,
31
и^ гнњвᲆ бж~їи вꙁыде на ня” И$ ё^би` мно'жайшая и^хъ, и^ и^ꙁбра'ннымъ і^ил~евомъ ꙁапятъ”
31
і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.
32
Въ всњхъ сихъ съгрњши'шя е^ще, и^ не вњ'роваша чюдесемъ е^го”
32
Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;
33
И$ і^ꙁчеѕо'шя в сђе'тњ дн~їе и^хъ, и^ лњта и^х# съ тща'нїемᲆ”
33
і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
34
Є$гда ё^бива'ше иX, ᲄогда в#зыска'хђ е^го. и^ въꙁвраща'ахђся, и^ ётреневахђ к# б~ђ”
34
Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;
35
И помянђшя, ја^ко б~ъ помощникᲆ и^мъ е^сть, и^ б~ъ вы'шнїи и^ꙁба'витель и^мᲆ е^сть”
35
і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;
36
И$ въꙁлюби'шя е^го ё^сты` свои'ми, и^ ја^зы'комъ свои^мъ солга'шя е^мђ”
36
і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;
37
СрDце же и^хъ не бњ` пра'во с нимъ, ни ё^вњ'ришяся в завњтњ е^го,
37
се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.
38
То'иже е^сть ще'дръ, и^ ѓ^ци'ститᲆ грᲇхы иX, и^ не растлитъ. и^ ё^множитъ въз#врати'ти ја^росᲄь свою, и^ не ражDеже'т# всего гнњва своего”
38
Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.
39
И$ помянђ ја%ко плоть сђть, дх~ъ ходя и^ не ѓ^браща'ася” Коль
39
І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;
40
краты прогнᲇвашя и& в# пђсты'ни, раздра'жишя и& в# ꙁемли без#во'днњ;
40
колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?
41
и^ ѓ^брати'шяся, и^ і^скђси'шя б~а, и^ ст~го і^ил~ева прогнᲇваша”
41
і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;
42
И$ не помянђша рђкы е^го дн~е, воньже иꙁба'ви и^хъ и^ꙁ рђкы` ѓ^скръбля'ющаго”
42
і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;
43
ЈА/коже положи въ е^гљ=птњ ѕна'менїя своя, и^ чюдеса` своя на' поли ᲄанеѓ'си”
43
я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;
44
И$ преложи в# кро'вь рњкы иX, и^ и^сто'чникы и^хᲆ, ја^ко да не пию'т#”
44
і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.
45
Посла` на' ня пе'сїа мђхы, и^ поядо'шя ихъ. и^ жя'бы, и^ растли` и^хъ”
45
Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;
46
И$ дастъ ржњ плодъ и^хъ, и^ трђды` и^х# прђгомъ”
46
і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.
47
И$ ё^би` градо'мъ виногра'ды и^хъ, и^ трънїе и^хъ мра'зомъ.
47
Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;
48
и$ преда'сть градђ` скоты` иX, и і^мᲇнїе иX ѓ^гню`”
48
і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.
49
Посла` на' ня гнњвъ ја%рости своеа`, ја%рость и^ гнњвъ и^ ско'рбь, посла'нїе а%гг~лы лђка'выми”
49
Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.
50
Пђть сътвори'ти стеꙁю гнњвђ своемђ, и^ не пощадњ эT смр~ти дш~я и^хъ и^ скоты` и^хъ в# смр~ти ꙁаᲄвори`”
50
Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;
51
И$ пораꙁи всяk пръвенецъ в# ꙁемли` е^ги'петᲆстњи, эT начатка вся'кого трђда` и^хъ, в селе'ниX ха'мовыX”
51
і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
52
И$ въꙁдви'же ја%ко ѓ^в#ця` лю'ди своя, и въꙁведе` я& ја%ко ста'до в# пђсты'ни”
52
І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;
53
И$ наста'ви я& на ё^пованїе, и^ не ё^страши'шяся, и^ врагы` и^хᲆ покры` мо'ре”
53
і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.
54
И$ введе` я& в# горђ ст~ня своеа, гора` с^и, ю^же сᲄяжа` десни'ца е^го”
54
І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.
55
И$ і^ꙁгна` эT лица` и^хᲆ ја%ѕы'ки, и^ по жребїю дастъ и^мъ ю'жемъ дњло мњрномᲆ. и^ всели` в селехъ иX колњна і^ил~ева”
55
І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.
56
И$ і^скђси'ша, и^ прогнњвашя б~а вы'шняго, и^ свњдњнїа е^го не съхрани'ша”
56
І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;
57
И$ ѓ^брати'шася, и^ эTверго'шася, ја%коже и^ эTц~ы иX, преврати'шяся в# лђкъ раꙁвращенᲆ”
57
і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;
58
И$ прогнњвашя и& в# холмњхъ своиX, и^ вᲆ и^стђка'нныхъ своиX раꙁдражишя и&”
58
і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
59
Слы'ша б~ъ, и^ презрњ, и^ ё^ничижи` ѕњло і^ил~я”
59
Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;
60
И$ эTри'нђ ски'нїю силом#скђю, селе'нїе е^же всели'ся в# чл~цехᲆ”
60
і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх;
61
И$ предастᲆ в# плњнъ крњпость и^хъ, и^ добро'тђ иX в рђ'кы враго'мъ”
61
і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;
62
И$ ꙁатвори` въ ѓ^рђжїи люди своя, и^ досᲄоа'нїе свое` презрњ”
62
і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.
63
ю^ношя и^хъ поја%сᲄь ѓ'гнь, и^ дв~ы иX не ѓ^сᲇтоганы быша”
63
Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;
64
Сщ~енницы иX ѓ^рђжїемъ падошя, и^ вдови'ця и^хъ не ѓ^пла'каны бышя”
64
свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.
65
И$ въста` ја%ко спя` г~ь, ја^ко си'ленᲆ и^ шђменъ эT вина`”
65
І воста́, я́ко спя, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;
66
И$ пораꙁи` врагы` своя в#спять, поноше'нїе вњ'чно дастъ и^хъ”
66
і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;
67
И$ эTри'нђ селе'нїе і^ѓ'сифово, и^ колњно е^фрᲇмово не и^збра`”
67
і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;
68
И$ і^ꙁбра` колњно і^ю'дово, го'рђ сїѓ'ню, ю'же въꙁлюби`”
68
і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;
69
И$ соꙁда` ја%ко и^норо'гᲆ ст~ы'ню свою`, на земли`, ѓ^снова` ю& в# вњкъ”
69
і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.
70
И$ і^збра` дв~да раба` свое^го, и^ вᲆспрїаT и& эT стадъ ѓ%вчиX”
70
І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;
71
эT дои'лицъ поя'тъ е^го, пасти` і^а'кова раба` свое^го, і^и^л~я достоа'нїе свое”
71
от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.
72
И$ ё^пасе` иX в неꙁло'бїи срDца своего, и^ в ра'зђмњхъ рђкђ своею` наставилъ и^хъ е^сть”
72
І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.
1001
Слvа”
Сла́ва: