Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
ўлоM а^са'фовъ, ѓ~и”
Псалом Асафа.
1
Бе~, прїидо'ша ја%ѕы'цы в# досᲄоя'нїе твое, ѓ^скверни'шя цр~ковь ст~ђю ᲄвою”
1
Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.
2
Положи'ша і^ерsли'ма ја^ко ѓ^во'щное храни'лище, положишя ᲄрђпїа рабъ твоиX бра'шно пти'цамъ нбsныM, плоти прпDбныX твои'хъ ѕвњремъ земнымъ”
2
Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.
3
пролїа'ша кровь и^хъ ја%ко во'дђ ѓ%крестъ і^ерsли'ма, и^ не бњ погреба'аи`”
3
Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.
4
Бы'хомъ поноше'нїе съсњдомъ на'шимъ, подража'нїе и^ порђганїе сђщымᲆ ѓ%крстъ наs”
4
Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.
5
доко'лњ г~и прогнњваешися до конца, ражDеже'тся ја%ко ѓ%гнь рвенїе твое;
5
Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?
6
пролњи гнњвᲆ твой на ја^ѕы'кы не зна'ющая` тебе, и^ на црsтвїя ја%же и'мени твое^го не призваша”
6
Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.
7
ЈА/ко поја%до'ша і^а'кова, и^ мᲇсто е^го ѓ^пђсти'ша”
7
Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.
8
Не помяни` на'шихъ беꙁако'нїй пе'рвыхᲆ” Ско'ро да преDварятъ н^ы щедро'ты твоя г~и, ја%ко ѓ^бнищахомъ ѕњло”
8
Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.
9
Помоꙁи` наM б~е сп~си'телю нашъ” Славы ради и%мени твое^го г~и и^ꙁми` насъ” И$ ѓ^цысти грњхы на'шя, ради и%мени твое^го”
9
Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.
10
да не когда рекђтъ ја%ѕы'цы, гдњ` е^сть б~ъ и^хъ; и^ ё^вњсться въ ја%ѕы'цеX преD ѓ%чима нашима, эTмщенїе кро'ве рабъ твоиX пролиты'я”
10
Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.
11
да вни'детъ преD т^я въꙁдыха'нїе ѓ^кованыхъ” По вели'чїю мышца твоеа, снабди` сн~ы ё^мр~щве'ныX”
11
Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.
12
Възда'жDь съсњдомъ нашымᲆ сеDмори'цею в# нᲇдра и^хъ поноше'нїе и^хъ, и%мже поноси'ша т^я г~и”
12
Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.
13
Мы же людїе твои`, и^ ѓ^вца па'жити твоеа`” И$сповњмыся тебњ б~е в# вњкъ, в родъ и^ ро'дᲆ въꙁвᲇстіM хвалђ твою”
13
А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.
1001
Слава…