Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В конец#, ѓ^ точи'леX, ўлоM пњснїи а^са'фов#, п~”
1
Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.
2
Радђитеся б~ђ помощникђ на'шемђ, въскли'кнᲇте б~ђ і^а'ковлю”
2
Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.
3
Прїимњте ўлоM, и^ дади'те тљ=мпанъ, ўал#ты'рь красе'нъ съ гђ'сльми”
3
Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.
4
Въꙁ#трђби'те новомᲇсячною ᲄрђбою, в наро'читыи дн~ь пра'зDника ва'шего”
4
Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.
5
ЈА/ко повелњ'нїе і^ил~ево е^сть, и сDђба` б~а і^а'ковля”
5
Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.
6
свᲇдњнїе въ і^ѓ'сїфᲇ положи` е^мђ, в#негда и^зыᲄи е^мђ эT ꙁемля` е^ги'петскыа” ЈА/зы'ка е^гоже не вњ'дяше, ё^слыша,
6
Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.
7
эTя'тᲆ эT бремене хребе'тᲆ е^го” Рђцњ е^го в# коши` порабо'тасᲄњ,
7
«Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.
8
в скорби приꙁва` м^я и^ і^збавиX т^я” ё^слы'шаX тя в та'инњ бђр#нᲇ” И$скђсиX т^я на водњ` прерᲇка'нїа”
8
В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.
9
Слы'шите людїе мои`, и^ ꙁасвDњтельствђю ваM” І$ил~ю а%ще послђшаеши мене,
9
Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!
10
не бђ'деT в тебњ б~ъ новъ, ниже покло'нїшися бо'гђ чюже'мђ”
10
Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.
11
А/зъ б^о е^смь г~ь бг~ъ твои, и^ꙁведы'и` т^я эT ꙁемля` е^гљ=пеTскыя” Разши'ри ё^ста` твоя, и^ і^спо'лню я&”
11
Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.
12
И$ не послђшашя людїе мои` гласа мое^го, и^ і^ил~ь не вняT м^и”
12
Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.
13
И$ эTпђстиX и^хъ по начина'нїю срDцъ иX, поидђтъ в# начина'ниX своиX”
13
Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.
14
А$ще бы'шя людїе мои послђшали мене, і^ил~ь а%ще б^ы в# пђти` моа ходилъ,
14
О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.
15
ни ѓ^ чесо'мьже ё^бо врагы` е^го смирилъ быхъ, и^ на стђжа'ющаа и^мъ възложилъ быM рђ'кђ мою”
15
Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.
16
Вра'ѕи гн~и сᲆлга'ша е^мђ, и^ бђ'детъ время иX в# вњкъ”
16
Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.
17
И$ напита и^хъ эT тђка пшени'чна, и^ эT ка'мене меда насы'ти и^хъ” Сла'ва,
17
Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх».