Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мл~тва мољ=се'а чл~ка бж~їа, п~џ”
1
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2
Ги~ прибњжище бысть нам#, в роD и^ ро'дъ”
2
Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.
3
прежDе да'же горамъ не быти, и^ създатися ꙁемли и^ вселе'ннњй, и^ эT вњка и^ до вњка т^ы е^си”
3
Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.
4
Не въꙁврати чл~ка въ смире'нїе. и^ ре'клᲆ е^си, ѓ^брати'теся сн~ове члчsтїи”
4
Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»
5
ЈА/ко ты'сяща лњтъ преD ѓ^чи'ма твои'ма г~и, ја%ко дн~ь вчера'шнїи и^же ми'мои'де, и^ стра'жа нощнаа”
5
Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.
6
Оу^ничиже'нїа и^хъ е^ще бђ'дђтъ” Оу^тро ја%ко трава` ми'мои'детъ, ё^тро процвњте'тъ и^ пре'идетъ, на вечеръ эTпадетъ, ѓ^жестњ'етъ, и^ і^схнеT”
6
Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.
7
ЈА/ко и^счеꙁо'хомъ гнњвомъ твои'мᲆ, и^ ја%ростїю твоею смђти'хомся”
7
Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.
8
Положилᲆ е^си безако'нїа наша преD собою, вњкъ нашь в# просвњщенїе лица твоего”
8
Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.
9
ЈА/ко вс^и дн~їе наши ѓ^скђдњша, и^ гнњвомъ твои'мъ и^ꙁчеѕо'хомъ”
9
Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.
10
Лњта нашя ја%ко паё^чи'на паё^ча'хђся, дн~їе лњтъ нашихъ в ниX же сеDмьдесятъ лњтъ. а%ще же в си'лахъ, ѓ^смъдесятъ лњтъ. и^ множае и^х# трђдъ и^ болњзнь” ЈА/ко прїиде кротость на ны, и^ нака'жемся”
10
Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.
11
Кто` съвњсть дръжа'вђ гнњва твоего, и^ эT страха твоего ја%рость твою и^ꙁчести`;
11
Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?
12
десни'цђ твою та'ко скажи` м^и, и^ ѓ^коаанныа срDцемъ в# мђ'дрости”
12
Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.
13
ѓ^брати г~и доко'лњ, и^ ё^моленъ бђ'ди на рабы` своя”
13
Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.
14
И$спо'лнихомся ꙁаё'тра млsти твоя г~и, и^ въꙁрадовахомся и^ въꙁвеселихомся”
14
Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.
15
Въ вся` дн~и нашя въꙁвеселихомся, ꙁа дн^и в# няже смирилъ н^ы е^си, лᲇта в ня'же видᲇхомъ злая”
15
Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.
16
И$ призри на рабы` своя и на дњ'ла твоя, и^ насᲄа'ви сн~ы иX”
16
І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.
17
И$ бђ'ди свњтлость г~а б~а на'шего на насъ, и^ дњ'ла рђкъ на'шихъ и^справи на насъ, и^ дњло рђкᲆ наших# и^спра'ви”
17
І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.