Звичайний друк
Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Друкувати / зберегти PDF
Закрити
Глvа, з~і”
Острозька Біблія, 1581р.
Українською (п. Філарета)
1
Г
ь~ сᲆзда` эT земля` чл~ка, и^ па'ки възврати` е^го в ню`,
1
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
2
дн~и числа` и^ вре'мя далъ иM. и^ да'лъ и^мъ власть на не'и сђщимъ
2
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
3
ја%коже ѓ^ни` са'ми ѓ^блече` и^хъ крњпостїю. и^ по ѓ'бразђ свое^мђ сътвори` я&”
3
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
4
И$ положи` страX е^го на вся'кои пло'ти, и^ властельствова'ти ѕвњрми` и^ скоты и^ пти'цами.
4
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
5
помышле'нїе и^ ја^зы'къ и^ ѓ'чи и^ ё'ши и^ срDце даде` иM размышля'ти,
5
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6
хђдо'жествомъ ра'зђма и^сплъни я&. и^ добро` и^ ѕло` показа` и^мъ.
6
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
7
положилᲆ е^сть ѓ%ко свое на срDцехъ и^хъ, показа'ти и^мъ вели'чество дњлъ свои^хᲆ
7
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
8
с^и мя ст~ынњ въсхва'лят#, да повњда'ютъ вели'чество дњлъ е^го”
8
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
9
Приложи'лъ и^мъ хђдо'жество, и^ зако'нъ живота` наслњдъстви и^мъ.
9
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10
завњтъ вњка поста'ви иM, и^ сђдбы` е^го показа` и^мъ”
10
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
11
Вели'чесᲄво сла'вы ви'дњша ѓ^чеса` и^хъ, и^ сла'вђ гла'са е^го слы'ша ё'хо и^хъ”
11
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
12
И$ рече и^мъ внемлᲇте эT вся'коя непра'вды, и^ заповњда и^мъ комђждо ѓ^ и'скренеM”
12
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
13
И$ пђтїе и^хъ преD ним# вы'нђ, не ё^кры'ю^тся эT ѓчїю е^го.
13
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
14
комђждо ја^зы'кђ ё^стро'илъ во'жда,
14
Кожному народу поставив Він вождя,
15
и^ ча'сть гн~я і^и^л~ь е^сть.
15
а Ізраїль є наділом Господа.
16
вся дњла и^хъ ја%ко слн~це преD нимъ, и^ ѓ'чи е^го вынђ на пђте'х# и^хъ”
16
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17
Не ё^кры'шася пра'вды и^хъ эT него, и^ вси` грњси` и^хъ преD гм~ъ”
17
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.
18
Млsтыни мђжа ја%ко печа'ть с нимъ, и^ блгDть чл~чю ја%ко ѕњницђ съблюдеT.
18
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19
пото'мъ въста'нетъ и^ възда'сть иM и^ въздая'нїе и^хъ на главђ` и^хъ възда'сть”
19
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
20
ѓ^ба'че ка'ющимся да'лъ еs възвраще'нїе, и^ ё^тњши и^знемога'ю^ща тръпњнїемъ”
20
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
21
ѓ^братися къ г~ђ и^ эTгрњни'ся грњха`,
21
Навернися до Господа й облиш гріхи;
22
помоли'ся пря'мо лицђ` и^ ё^мали претыка'нїя.
22
молися перед Ним і зменши твої спотикання.
23
въсходя'и к вы'шнемђ и^ воZврати'ся эT непра'вды, и^ ѕњло възненави'ди мрьзость”
23
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
24
Вы'шняго кт^о въсхва'литъ въ а'дњ въ живы'хъ мњсто. и^ живы'хъ и^ дающихъ и^сповњда'нїе,
24
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
25
эT мрътвьца ја%ко ничтоже сђщђ поги'бнеT и^сповњда'нїе.
25
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
26
живы'и и^ ꙁдра'выи въсхва'литъ г~а”
26
живий і здоровий звеличить Господа.
27
ЈА/ко велика млsть гн~я, и^ ѓ^цњще'нїе ѓ^браща'ющиXся к немђ.
27
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
28
не мо'жеT б^о въ чл~цњх# всXњ бы'ти,
28
Не може бути усього у людині,
29
ја%ко не беꙁ#см~рти сн~ъ члчsкїи”
29
тому що не безсмертний син людський.
30
Чт^о свњтлње слн~ца и^ т^о и^щеꙁа'еᲄъ, и^ ꙁло помы'слитъ пло'ть и^ кро'вь.
30
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
31
си'лы б^о высоты` небе'сныя са'мъ посњща'етъ, и^ чл~цы вси` ꙁемля` и пе'пелъ”
31
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.
Для підготовки друку потрібно ввімкнути JavaScript у браузері.