Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Живы'и въ вњки създа все` ѓ'бще” Гь~ е^ді'нъ ѓ^правдиTся, не сътвори`
1
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.
2
никомђже и^сповњда'ти дњлъ е^го”
2
Нікому не надав Він пояснювати Його.
3
Кт^о и^слњдитъ дњла е^го
3
І хто може дослідити великі Його?
4
и^ дръжа'вђ вели'чесᲄва е^го кᲄо и^щетеT, и^ кт^о прило'жиT и^сповњда'ти млsть е^го”
4
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?
5
Нњсть ни ё^ма'лити ни ё^мно'жити, и^ нњсть и^слњди'ти чюдесъ гн~ихъ.
5
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.
6
е^гда сконча'етъ чл~къ тогDа начина'етъ, и^ е^гда` преста'нетъ тогда ё^кры'ется”
6
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.
7
Чт^о е^сть чл~кᲆ и^ чт^о е^сть добродњтель е^го, и^ чт^о е^сть блгsть, и^ чт^о е^сть ѕло` е^го”
7
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?
8
число` дн~їи чл~кђ мно'го лњтъ р~, ја%ко ка'пля морскїя воды` и^ число` пњска`, та'ко мало лњтъ въ дн~ь вњка.
8
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.
9
сего ра'ди длъготръпњ г~ь на нихъ. и^ въꙁлїя на' ня млsть свою”
9
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.
10
И$ ви'дњ и^ поꙁна` раꙁъвраще'нїе и^хъ ја%ко ѕло`,
10
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,
11
сего ради ё^мно'жи ѓ^цњще'нїе е^го”
11
і тому примножує милості Свої.
12
Млsть чл~ча на и%скреняh свое^го, млsть же гн~я на вся'кђ плоᲄь
12
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.
13
и^ ѓ^блича'а и^ ё^ча и^ кажа` и^ ѓ^бращAя, ја%ко па'стыръ ста'до свое.
13
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.
14
прїемлющихъ же накаꙁа'нїе ми'лђетъ, и^ т#ща'щаяся ѓ^ сђдба'хъ е^го”
14
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.
15
Ча'до въ бла'ѕњ не да'ждь поро'ка, и^ въ вся'комъ да'нїи печа'ль словесъ.
15
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.
16
не поко'и^тъ ли ва'ра роса`, ја%ко лђче е^сть сло'во нежели дая'нїе.
16
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.
17
не се' ли сло'во па'че дая'нїя бл~га, и^ ѓ^бо'е ё^ мђжа блгDтна”
17
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.
18
Бђ'и неподати'въ поно'сиT и^ дая'нїе ꙁави'дливаго мђчитъ ѓ%ко.
18
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.
19
прьвое даже не гл~еши ё^вњжDь, и^ прьвње недђга врачђ'ися”
19
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.
20
прьвње сђда пыта'и ѓ^ себњ, и^ в ча'съ посещᲇнїя ѓ^бря'щеши ѓ^цњще'нїе”
20
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.
21
Прьвње даже в недђгъ не впаде'ши смири'ся, и^ въ время грXњ покажи` ѓ^браще'нїе”
21
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.
22
И$ не забђди въꙁда'ти въ время молитвђ, и^ не пребђди до смр~ти ѓ^правди'тися”
22
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.
23
Преже да'же ся не помоли'ши ё^гото'ви себе, и^ не бђди ја%ко чл~къ и^скђша'я г~а”
23
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.
24
Помяни` гнњв# въ дн~ь сконча'нїя, и время мести` въ эTвраще'нїи
24
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.
25
въ время гобꙁины, нищетђ и^ ё^бо'жество въ дн~ь бога'т#ства”
25
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.
26
эT ё'тра до' вечера и^ꙁмᲇня'е^тся время, и^ все` скоро е^сть предᲆ бм~ъ”
26
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.
27
И$ чл~къ премђдръ ѓ^ все'мъ бл~гоговњенъ бђдетъ, и^ въ дн~и вне'мли ѓ^ согрњше'нїи”
27
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.
28
Всякъ раꙁђмиv поꙁна` премђдрость, и^ ѓ^брњт#шђ и^мъ ю& да'сть и^спвњда'нїе.
28
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.
29
разђми'вымъ въ словесеохъ и^ тїи ё^мђдри'шася, и^ ё^множиша при'тча и^спы'тна ё^дръжа'неи дш~и” Вᲆ
29
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.
30
слDњ по'хотїи свои^хъ не ходи`, и^ эT похотњнїи свои^хъ възбраня'ися.
30
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.
31
а^ще приѓ^бря'щеши дш~и свое'и бл~говоле'нїе жела'нїя, сътвориT тя ѓ^брадова'нїе враго'мъ твои^мъ”
31
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.
32
Не весели'ся ѓ^ мно'ꙁњи пи'щи, и^ не свяжи'ся совњтомъ ея.
32
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.
33
не бђди нищ# совњтђяи накаꙁа'нїе трђда, и^ не бђдетъ ти ничесоже въ вретищи”
33
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.