Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ка'мени нечи'стомђ точенъ е^сть лњни'выи,
1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
2
и^ вся'къ подвижа'яи е^го эTтрясе'тъ рђ'кђ свою”
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
3
Стђ'дъ эTц~ђ ненакаꙁа'нъ сн~ъ, дщи же на ё^моле'нїе е^мђ бђдетъ”
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
4
дщи же мђдра почте'тъ эTц~а свое^го, а^ не срамля'ющися печа'ль эTц~ђ.
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
5
эTц~а и^ мђжа посрами'тъ дръꙁая, и^ эT ѓбо'ю беще'стїе прїиметъ”
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
6
ЈА/ко мђсике'иска печа'ль, без#вре'менна повњсᲄь. ра'ны и^ накаꙁа'нїе въ вся'ко вре'мя премђдрости,
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
7
ја%ко сълњпля'я чре'пїе. ја%ко ё^ча'и бђя'го, та'ко възбђжDа'яи спя'ща эT тя'жка сна.
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
8
повњда'яи дрњмлющђ, повњда'етъ бђ'ю, и^ на концы рече'тъ чт^о е^сть”
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
9
НаD мр~твыми пла'чися и^ще'зе б^о свTњ, и^ бђяго плачися и^з#чеꙁе б^о ра'ꙁђмъ.
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
10
слаDко е^сть пла'катися мр~твьца, ја%ко почи'лъ е^сть. бђя'го же лђче смр~ть неже живо'тъ зо'лъ”
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
11
Сњтова'нїе мр~твᲆца, з~, дн~їи, бђя'го же и^ нечести'ваго вся` дн~и живота` е^го.
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
12
съ безђмными не мно'жи слове'съ, и^ къ неразђмивђ не ходи”
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
13
Храни'ся эT него да не трђда прїимеши, и^ не ѓ^скверни'шися въ стяжа'нїи е^го.
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
14
ё^клони'ся эT него и^ ѓ^бря'щеши поко'и, и^ не ё^ны'еши безђмїемъ е^го”
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
15
Па'че ѓ%лова чт^о ѓ^тяжчи'тся, н^о и^мя е^мђ чт^о е^сть то'кмо бђ'и”
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
16
Пњсо'къ и^ соl и^ рђдђ желњза ле'гко е^сть понести, паче чл~ка неразђми'ва”
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
17
Съключе'нїе древя'но на ё^тверже'нїе храми'ны да не расто'ргнется, та'коже и^ срDце ё^тверже'но на размышле'нїе совњта въ врњмя не ё^страшится”
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
18
срDце ѓ^снова'но на совњсти ра'зђма ја%ко сълњпле'нїе песо'чно тесаныя стњ'ны”
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
19
ЈА/ко дроблїе ка'менїе на высо'цњ лежа'щее проти'вђ вњтрђ не стерпи'тъ,
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
20
та'коже срDце страши'во въ размышле'нїи бђя'го пря'мо вся'комђ стра'хђ не стерпитъ”
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
21
Оу^то'кся въ ѓ%ко и^ точитъ сле'зы, и ё^то'кся въ срDце и^сто'читъ чюв#ство”
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
22
Вергаяи камы на пти'цы разлђчитъ я&, і^ и'же поно'ситъ дрђ'гђ разори'тъ дрQђбђ”
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
23
На дрђ'га а^ще и^звлече'ши ме'чь, не надњ'ися е^сть б^о ме'сть эT него”
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
24
на дрђга а^ще эTверꙁе'ши ё^ста не бо'ися, стыди'ся е^сть б^о и^змњне'нїе. нњсᲄь добра эT мђ'жа лђка'ва,
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
25
развњ поноше'нїя и^ горды'ня, и^ эTкрове'нїе та'ины, и^ ја%звы ле'стны, сихъ эTбњжиT вся'къ дрђ'гъ”
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
26
Вњ'рђ стяжи в нищетњ съ и%скренимъ бђди, да въ бл~гиX е^го вкђ'пњ възвесели'шися”
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
27
И$ въ время ско'рби пребыва'и с ни'мъ, да въ наслњдїе е^го наслњди'ши”
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
28
Прьвње ѓ^гня и^ ды'ма пе'щнаго па'ра, та'ко первње кро'ве клевета”
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
29
дрђга застђпа'ти не срамњ'ися, и^ эT лица е^го не съкрыва'ися,
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
30
а^ще т^и ключиTся и^ ѕл^о е^го ради” вся'къ слы'шаяи съхранитъ я&”
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31
Кт^о да'сть м^и въ ё^стњхъ мои^хъ храни'лище, и^ на ё^стњхъ мои^хъ печа'тъ кова да не падђся эT нея, и^ ја^зы'къ мои да не погђбитъ м^я”
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!