Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мене эTц~а послђша'ите ча'да и^ сице твори'те да сп~сетеся.
1
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися,
2
г~ь бо просла'ви эTц~а на ча'деX, и^ сђдъ мт~рнь ё^тверди на сн~њхъ”
2
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами.
3
Чтыи эTц~а ѓ^цыстиT грњхи,
3
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів,
4
и^ ја%ко сокровњщђя'и прославля'яи ма'терь свою.
4
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб.
5
чты'и эTц~а въꙁвесели'тся ѓ^ чадњхъ, и^ въ дн~ь мо'льбы е^го послђшанъ бђдетъ”
5
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий.
6
Прославля'яи эTц~а долгодн~ьствовати бђдеT, и^ послђша'я г~а поко'иT мт~рь свою.
6
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою.
7
ја%коже влDкама послђжитъ рождьшима е^го”
7
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його.
8
дњломъ и^ словомъ чт^и эTц~а твое^го, да наи'деT т^и блsве'нїе эT него`.
8
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них,
9
блsвенїе б^о эTч~е ё^твръжаетъ до'мы чаD, кля'тва же матерня и^скоренева'етъ ѓ^снова'нїя”
9
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту.
10
Не сла'вися въ бесчестїи эTц~а твое^го, нњсть бо т^и слава въ бесчестїи.
10
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька.
11
сла'ва б^о чл~кђ эT чести эTц~а е^го, и^ поношенїе ча'домъ ма'ти въ беZславїи”
11
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі.
12
Ча'до ꙁастђпи въ старости эTц~а своеh и не ѓ^скорби е^го въ животᲇ е^го”
12
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його.
13
а'ще и^ раꙁђмомъ ѓ^скђдњвае`тъ прощенїе и^мњи, и^ не ѓ^без#чести е^го все'ю крњпостїю свое'ю”
13
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї,
14
Млsть б^о эTч~а не ꙁабвена бђдетъ, и^ въ грњхъ мњсто приѕиждетъ т^и ся.
14
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться.
15
въ дн~ь скобри ᲄвоея въспомянеT т^и ся. ја%ко таеT леD эT зноя, сице растаюT ти ся грњхи”
15
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої.
16
Ко'ль хђленъ ѓ^сᲄавля'яи эTц~а, и^ прокляT гм~ъ раꙁдража'яи мт~рь свою”
16
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою.
17
Чадо дњ'ла своа съ кротостїю препроважда'и, и^ чл~коM прїя'тном# въꙁлю'бленъ бђдеши”
17
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина.
18
Є$лма великъ е^си ᲄолма смиря'ися, и^ преD гм~ъ ѓ^бря'щеши блгDть”
18
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа.
19
19
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним,
20
ЈА/ко ве'лїя си'ла гн~я, и^ смиренными сла'вится”
20
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється.
21
Вы'ш#ше себе не и^щи, и^ крњпша себе не и^спыта'и.
21
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй.
22
ја%же т^и повелњва'ютᲆ сїя разђмњва'и, нњсть б^о ти` потреба та'иных#”
22
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано.
23
Въ и^ꙁбытцњ дњлъ своиX не распыта'и, вяще б^о ра'зђма чл~ческаго покаꙁа'но ти бысть”
23
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання;
24
Мно'ги б^о прельсти мнњнїе и^хъ, и^ мнњнїе лђка'вно погђби со'вњсть и^хъ”
24
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх.
25
И$ любяи бњдђ впада'етъ в ню.
25
Хто любить небезпеку, той впаде у неї;
26
срDце жесто'ко ѓ^ꙁлоби'тся на послᲇ'дь”
26
вперте серце напослідок потерпить зло:
27
СрDце жесто'ко ѓ^тяготи'тся болᲇзньми, и^ грњшникъ приложитъ грњхи на грњхи”
27
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів.
28
Наведе'нїя велича'ваго нњсть и^сцњле'нїя, са'дъ б^о лђкаvствїа въкорени'ся в немъ”
28
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому.
29
СрDце разђми'ваго разђмњетъ при'тчю, и^ ё%хо послђшли'во въжелњ'нїе премDђраго”
29
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого.
30
ѓ%гнь палящъ ё^гаситъ вода`, и^ млsтыни ѓ^чиститъ грњхи”
30
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи.
31
Възда'яи блгDти помни'мъ быва'етъ прsно, и^ въ врњмя паде'нїя свое^го ѓ^брящетъ ё^тверже'нїе”
31
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору.