Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бдњ'нїе бога'тества растаеT пло'ти, и^ печа'ль е^го эTго'ниT со'нъ.
1
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
2
печа'ль бдᲇнїя и^спро'ситъ дрњма'нїе, и^ недђгъ лютъ эTи^маетъ со'нъ.
2
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
3
трђдится бога'тыи въ собира'нїи бога'тества, и^ въ поко'и насыщаеTся пи'щеи свои^хъ”
3
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
4
ТрђдиTся ё^богъ ё^мале'нїемъ жи'тїя, и^ в поко'и требђя бђдетъ”
4
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
5
Любя'и зла'то не ѓ^правди'тся, и^ гоня'и растлњнїя самъ насы'тится.
5
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
6
мно'ѕи спадо'шася ѕла'та ра'ди, и^ бы'сть па'гђбA прямо лицђ е^го.
6
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
7
древо претыка'нїя е^сть всњмъ и%скђщимъ е^го, и^ вся'къ безђмливъ поги'бнетъ иM”
7
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
8
Бл~женъ богаT и^же ѓ^брњте'ся бес поро'ка, і^ и^же въ слњдъ зла'та не и^де.
8
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
9
кто е^сть и^ да ё^бл~ажиM е^го, съᲄвори' б^о ди'вна в лю'дехъ свои^хъ.
9
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
10
кто и^скђше'нъ и^мъ бы'сть и^ съвръшися, и^ да бђдетъ на похвале'нїе.
10
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
11
и^ кт^о мо'глъ престђпникъ бы'ти и^ не престђпи`, и^ ѕл^о сътвори'ти и^ не сътвори`.
11
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
12
да ё^твердя'тся бл~гиня е^го, и^ млsтыня е^го и^сповњсть сᲆбра'нїе”
12
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
13
Сњде ли на велицњ ᲄрапезᲇ не раздви'гни горта'ни на неи,
13
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
14
и^ не рцы` мно'го на не'и е^сть” Помяни` ја%ко ѕл^о е^сть ѓ'ко лђка'во,
14
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
15
лђка'внње ѓ'ка чт^о е^сть созда'но, сего ради эT вся'кA лица` слезиT”
15
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
16
и^деже а^ще ё^зри'ши не простира'и рђки и^ не гнетися с ниM въ соли'ло,
16
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
17
разђмњи е^же е^сть и%скреняго эT себе само'го. и^ ѓ^ вся'кои ве'щи размышля'и.
17
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
18
ја%ждь ја^ко чл~къ прDележа'щее ти, и^ не раZгреба'и да не въꙁненави'денᲆ бђдеши.
18
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
19
преста'ни прьвїе ради накаꙁа'нїя, и^ не ја%ждь лише сы'ти, да не прет#кне'шися”
19
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
20
А$ще ся'деши по'среди мно'гихъ ча'дїи, не простри` рђки` своея прьвње и^хъ”
20
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
21
ЈА/ко нака'ꙁаное чл~кђ дово'лно е^сть мало'е, и^ на ѓ^дрњ` е^го не сᲄра'жеT ѕла`”
21
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
22
Со'нъ здра'вїя ѓ^ чре'вњ мњрнњ, въста'въ ꙁаё'тра и^ дш~а е^го с ни'мъ.
22
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
23
трђдъ бде'нїя и^ скорбь, и^ чрево боле сᲆ мђжемъ несы'тымъ.
23
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
24
и^ а^ще и^ ѓ^нђдилъся е^си бра'шномъ, въста'ни эT трапе'ꙁы и^ почїеши”
24
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
25
Послђшаи мене ча'до не ё^ничижи` мене, и^ напослњдокъ ѓ^бря'щеши словеса` моя.
25
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
26
въ всњхъ дњлњхъ свои^хъ бђди бы'стръ, и^ вся'къ недђгъ не и%мать пристђпи'ти к тебњ”
26
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
27
Бога'таго хлњбы блsвятъ ё^стны, и^ послђшьство доброты` е^го вњрно.
27
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
28
и^ на скђпаh по хлњбњхъ поро'пщетъ гра'дъ и^ послђшество ѕло'бы его и%стое”
28
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
29
В винᲇ не мђжа'ися, мно'ги б^о погђби` вино`
29
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
30
Пе'щь и^скђшаеT желњꙁо въ кале'нїи, такоже и^ срDце вино` въ сва'рњ го'рдыX”
30
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
31
Ра'вно животђ` чл~комъ вино`, а^ще пїеши е& въ мњрђ е^го”
31
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
32
Кїи животᲆ ё^моря'ющемђся вино'мъ, сїе бо на весе'лїе чл~комъ съꙁда'но е^сть”
32
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
33
Вино` пива'емо въ время дово'лно.
33
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
34
го'ресть дш~амъ мно'го вино` пива'емо. съ гнњвомъ и^ клевето'ю
34
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
35
ё^мно'житъ ја%рость беꙁђмнаго. пїянъство на претыка'нїе, ё^маля'я крњпость и^ притворя'я стрђпїя”
35
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
36
В пи'рњ винA не ѓ^блича'и и%скреняго, и^ не эTврьꙁи е^го въ веселїи е^го.
36
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
37
словесе` поно'сна не рцы` е^мђ, и^ не ѓ^скръби` е^го въ и^стяꙁа'нїи”
37
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.