Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Боя'щагося г~а не сря'щетъ ѕл^о, а^ще и^ в напа'сть впадетъ па'ки и^ꙁметъ е^го”
1
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його.
2
Мђж'ъ премђдръ не въꙁненави'дит# ꙁако'на, сђмняи же ся в немъ ја%ко въ бђри кора'бль”
2
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю.
3
Чл~къ раꙁђмивъ вњрђ и^меT ꙁако'нђ, и^ ꙁако'нъ е^мђ вњренъ.
3
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима.
4
ја%ко въпроше'нїе пра'веDныхъ пригото'ви сло'во, и^ та'ко ё^слы'шиши. съчета'и накаꙁа'нїе, и^ то'гда эTвњщаи”
4
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай.
5
Ко'ло колесное ё^тро'ба бђяго, и^ ја%коже ѓ^сь врьтя'щися помышле'нїе е^го.
5
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його.
6
кон#на ја^жде'нїя ја%ко дрђ'гъ ꙁазривъ поD вся'цᲇмъ ја^здя'щимъ р#жетъ”
6
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже.
7
Почто дн~ь дн~е преспњва'етъ, и^ всяk свњтъ дн~е лњта эT слн~ца,
7
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця?
8
ра'ꙁђмоM гн~имъ раꙁлђчи'стася” И$ꙁмњни вре'мя и^ пра'зники,
8
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята:
9
эT ниX въꙁнесъ и^ ст~и, и^ эT ни'хъ положи' в число дн~їи.
9
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів.
10
и^ чл~цы вс^и эTто'лњ. и^ эT ꙁемли` създа'нъ бы'сть а^да'мъ,
10
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі;
11
мно'жествоM хђдо'жества г~ь раꙁдњли я& и^ꙁмњни пђти иX.
11
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі:
12
эT ни'хъ блsви и^ въꙁнесе, и^ эT ни'хъ ст~и и^ к себњ приближи” ѓ^ нихъ кля'тся и^ смири, и^ сᲆврати и^хъ эT стоя'нїя и^хъ.
12
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх.
13
ја%ко бре'нїе скђде'лника в рђцњ е^го, вс^и пђтїе е^го по и^ꙁволе'нїю е^го, та'ко и^ чл~цы в рђцњ сътво'ршаго и&, въꙁда'ти иM по сђдђ е^го.
13
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм.
14
ја%ко проти'вђ зло'мђ бл~гое, и^ проти'вђ смр~ти живо'тъ, та'ко проти'вђ бл~говњ'рномђ грᲇшниk. и^ си'це възри въ вся дњ'ла вы'шняго дво'е дво'е е^ді'нђ проти'вђ е^ді'ного.
14
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого.
15
а^ꙁъ же послњж'де бдњхъ и^ наслњди'хᲆ и^хъ ја%коже эT нача'тка, ја%коже побира'яи въ слњ'дъ и^мателя виnнаго,
15
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград,
16
въ блsвенїе гн~е достиго'хъ, и^ ја%ко и^матель напо'лнихъ точи'ло.
16
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду.
17
и^ смотри'те ја%ко не себњ е^ді'номђ трђди'х#ся, н^о всњмъ и^скђщиM накаꙁа'нїа”
17
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення.
18
Послђшаите мене вельмо'жа людїи, и^ вла'стеле събо'ра внђши'те.
18
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання:
19
сн~ђ и^ бра'тђ, женњ и^ дрђ'гђ свое^мђ, не да'ждь вла'сти на себњ в# животњ своеM.
19
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого;
20
и^ не да'ждь и^номђ и^мњ'нїя свое^го, да не раска'ешися требђя'и и^хъ ради”
20
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього.
21
до'ндеже жи'въ е^си и^ дыха'нїе в тебњ, не и^ꙁмњни себњ вся'кои пло'ти.
21
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким;
22
лђче б^о е^сть да' ти ся мо'лятъ ча'да твоа, нежели тебњ зрњти в рђцњ чаD твоиX”
22
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх.
23
Въ всњхъ дњлехъ свои^хъ бђ'ди преспњва'я, не да'ждь поро'ка на сла'вђ свою.
23
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою.
24
въ дн~ь сконча'нїя дн~и живота свое^го, и^ въ врњмя смр~ти твое'и раꙁда'и и^мњ'нїе свое”
24
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину.
25
Сы'тости и^ жеꙁлїе и^ брњмя ѓ^слђ, хлњ'бъ и^ накаꙁа'нїе и^ дњ'ло рабо'ви”
25
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба.
26
Кажи раба ѓ^бря'щеши поко'и, ѓ^слаби рђ'кђ е^мђ і^ и^ска'ти начне'тъ свободы”
26
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи.
27
И/го и^ реме'нь вы'ю преклоняеT, и^ рабђ лђкавђ ё%ꙁы и^ ра'ны
27
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани;
28
възложи, въꙁри е^го в дњ'ло да не праꙁDнђетъ. мно'ѕњи б^о ꙁло'бњ наё^читъ пра'знDьство,
28
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого;
29
ё^стро'и е^го въ дњ'лњхъ ја%коже подобаеT е^мђ. а^ще не послђшаетъ всади и& въ ѓ^ко'ва,
29
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани.
30
и^ не бђ'ди и^ꙁли'ха наD вся'кою пло'тїю, и^ без# сђда не сътвори ничесоже”
30
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано.
31
А$ще т^и е^сть ра'бъ бђди ја%коже и^ т^ы, и^ ја%ко кро'вїю стяжа'лъ е^си.
31
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю;
32
а^ще т^и е^сть ра'бъ и^мњи и& ја%ко бра'та, ја^коy б^о дш~а твоя ё^сђмни'шися е^го.
32
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй;
33
а^ще ѓ^ꙁлоби'ши е^го, и^ въста'въ эTбњжи'тъ, ки'мъ пђтемъ пои%щеши е^го не вњси”
33
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його?