Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Непра'зньство ве'лїе създа'но бы'сть вся'комђ чл~кђ, і^ и'го тяжко на сн~ехъ а^да'млњx” эT дн~е и^схо'да эT чрева мт~ре и^хъ, до дн~е погребе'нїя въ мт~ръ всњхъ.
1
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.
2
помышле'нїя и^хъ и^ стра'ха срDчнаго, примышле'нїе чаянїя дн~ь сконча'нїя.
2
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.
3
эT сњдящаго на прsтлњ сла'вы, и^ до смиреннаго на ꙁемли` и^ пепелᲇ.
3
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,
4
эT носящаh багрянаа и^ вњнець, и^ до носящаго льнянђ”
4
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —
5
За'висть и^ ја%рость и^ мятежъ и^ моlвђ и^ стра'хъ смр~ти, и^ вра'жда и^ рве'нїе. и^ въ врњмя поко'я на ло'жи, со'н# но'щныи и^змњни'тъ ра'зђмъ е^го”
5
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.
6
Мало ја%ко ничесоже на поко'и, и^ эT того въ снњ ја%ко въ дн~е блюде'нїя.
6
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:
7
въꙁмђще'нїе видњ'нїемъ срDца свое^го, ја%ко ё^бњжавъ эT лица бра'ни. и^ въ вре'мя сп~сенїя свое^го въста, и^ дивя'ся ни на е^диномъ же стра'сњ
7
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.
8
съ вся'кою пло'тїю эT чл~ка и^ до ско'та. и^ на грњш#ныхъ сеDми'цею, к си'мᲆ
8
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.
9
смр~ть и^ кро'вь и^ рве'нїе и^ ѓ^рђж'їя нанесе'нїя, гла'дъ и^ съкрђше'нїе и^ ра'ны.
9
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —
10
на беꙁако'нныX съꙁда'но бы'сть с^е все`, и^ сихъ ра'ди бы'сть пото'пᲆ”
10
усе це — для беззаконних; і потоп був для них.
11
Вс^е е^ли'ко эT ꙁемля` в ꙁемлю въꙁвраща'ется, и^ эT воды` в мо'ре въꙁврати'тся.
11
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.
12
и^ вся'къ да'рᲆ и^ непра'вда и^стреби'тся, и^ вњ'ра въ вњ'ки ста'нетъ.
12
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.
13
і^ и^мњ'нїе непра'веDныхъ ја%ко рњка и^схнетъ, и^ ја^коже громъ вели'къ въ до'ждь възгрњмиT”
13
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.
14
Є$гда раꙁгнетъ рђцњ въꙁвеселиTся, та'ко престђпа'ющеи на конча'нїе и^щезнђтъ”
14
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.
15
И$щадїя нечести'выX не ё^мно'жатъ вњтвїя, и^ коренїя нечести'выхъ на кра'и камы'ка т^ђ тнетъ.
15
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:
16
на вся'кои водњ и^ на' брезњ рњки, первње вся'коя травы и^стръза'ни бђдђтъ”
16
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.
17
БлгDть ја%ко ра'и въ блsвенїихъ, а^ млsтыни въ вњ'къ пребђ'детъ”
17
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.
18
Живо'тъ дово'лнаго дњлателя ё^слади'тся, и^ паче ѓ^бо'его ѓ^брњта'яи сᲆкро'вище”
18
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.
19
Ча'да и^ създа'нїе гра'да ё^твердяT и^мя, и^ паq ѓ^бо'его жена непороqна вмениTся”
19
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.
20
Вино и^ мђсика веселя'тъ срDце, и^ паq ѓ%бое^го въꙁлюбленїе премђдрости”
20
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.
21
Свирњль и^ прегђдницњ ё^сладя'тъ ё%ды, и^ паче ѓ%бое^го ја^зы'къ сла'доk”
21
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.
22
БлгDть и^ добротђ възлю'битъ ѓ%ко твое, и^ па'че ѓ%бое^го ꙁлаk сњмене”
22
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.
23
Прїя'тель и^ дрђгъ срњта'юща въ время, и^ паче ѓ%бое^го жена` с мђжемᲆ”
23
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.
24
Братїя и^ по'мощь въ время скорби, и^ паче ѓ%бое^го ми'лостыни и^зба'виT”
24
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.
25
Зла'то и^ сребро` поста'вита но'гђ, и^ паче ѓ%бое^го совњт# и^ꙁволенъ бђдеT”
25
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.
26
И$мњнїе и^ крњ'пость въꙁноси'та срDце и паче ѓ%бое^го страхъ гн~ь”
26
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:
27
Нњсть въ страсњ гн~и ё^маленїя, и^ нњсть и^скати на немъ по'мощи”
27
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;
28
СтраX гн~ь ја^ко ра'и бл~говоненїя, и^ паq все'я славы покры е^го”
28
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.
29
Чадо живо'томъ просли'вомъ не ходи, лђче е^сть ё'мрњти нежели проси'ти”
29
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.
30
Мђжъ зря` на чюжђ` трапезђ, нњсть живоT е^го въ числњ живота`. ѓ^сквернитъ дш~ђ свою тђждими бра'шны,
30
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;
31
мђж# хђдогъ и^ наказа'нъ съхранится”
31
але людина розумна і вихована застереже себе від того.
32
Въ ё^стњхъ же нестыDливаго прошенїе ё^слади'тся, и^ во чревњ е^го ѓ%гнь възгорится”
32
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.