Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Възвышенїе высоты` ё^твер#женїе ѓ^чищенїя. ꙁракъ нб~си видњнїеM сла'вы,
1
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!
2
слн~це въ ја^вленїе проповњда'я въ и^схоD, сᲆсђдъ ди'венъ дњло вы'шняго.
2
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!
3
препладенїемъ свои^мъ и^сђша'еᲄъ странђ`, и^ пря'мо ва'рђ е^го кт^о постои'тъ.
3
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?
4
пещь стрегђщїя дњла и^ вара, трегђ'бо слн~це жегыи горы. кђренїе ѓ%гнено дымъ, и^ простирая лђча ѓ^мрача'етъ ѓ%чи”
4
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.
5
Велїи г~ь съᲄвореи е^го, и^ словесы свои'ми потща ше'ствїя”
5
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.
6
И$ лђна` всњм# въ свое время ја^вля'етᲆ лњта, и^ ꙁна'менїе вњка.
6
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:
7
эT лђны зна'менїе праZника, свᲇти'ло ё^маля'ася на конеw”
7
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;
8
Лђна` по и%мени е^я е^сть воꙁраста'ющи ди'вно въ и^ꙁмњненїе.
8
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;
9
сосђдъ приTче'и на высоᲄњ, на тверди нбsнњи свњтя'щися”
9
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;
10
И$ доброта` нбsная сла'ва ѕвњ'ꙁдная, красота свњтящися на высокиX гн~ихъ”
10
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!
11
Словесы ст~ыхъ ста'нђтъ ѓ^сђжденїя, и^ не и^мђтъ ѓ^слабити въ хранилищихъ и^хъ”
11
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.
12
Виждь дђгђ` и^ блsви сътворшаго и&, ѕњло кра'сна свњтенїемъ свои^мъ.
12
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!
13
ѓ^крђжи нб~о ѓ^крђженїеM сла'вы. рђцᲇ вы'шняго простросте е&.
13
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.
14
повеленїеM е^го потщася снњгъ, и^ въскоряе^тᲆ молнїя сђдебъ е^го”
14
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.
15
Сего ради эTвер#зошася съкровища, и^ па'ряT ѓ%блацы ја^ко птицы.
15
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.
16
величїемъ свои^мъ ё^крњпи` ѓ%блаки, и^ съкрђши ка'менїе граDное.
16
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;
17
и^ воꙁрњнїемъ е^го подви'жаTся го'ры, и^ волею е^го въꙁлњеT ю%гъ”
17
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.
18
Глаs гро'ма е^го поноси` земли, и^ бђря сњверова и^ вихоръ вњтра”
18
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.
19
ја^ко птица паря'щи сы'плеT снњгъ, и^ ја%коже прђѕи спаденїа е^го.
19
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;
20
доброᲄњ бњ'лости его подивися ѓ%ко, и^ ѓ^ дожDенїи е^го ё^жаснеTся срDце.
20
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.
21
и^не'и ја%ко со'ль на земли сы'плетъ, и^ сме'ръꙁ#шися быва'етъ на концы ѓ^стра`.
21
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.
22
стђден# вњтръ сњверъ въꙁвњ'етъ, и^ смерᲆзнется ледъ эT воды`. на вся'ко сᲆбо'рище воDное ѓ^бита'етъ, и^ ја%ко въ броня ѓ^блечется водо'ю.
22
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;
23
поя'сть го'ры и^ пђсты'ня пож#жетъ, и^ ё^гаситъ травђ` ја^ко ѓ%гнь.
23
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.
24
и^сцњленїе вс^е тща'нїемъ м#гла, и^ роса` срњтаю^щи эT ва'ра ё^тишится”
24
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.
25
Мыслїю е^го преста` без#дна, и^ насади е^и г~ь ѓ^токи”
25
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.
26
Плава'ющїи мо'ре повњдаюT бњдђ е'я`, и^ слђхомъ ё^шїи на'шихᲆ чюдимся.
26
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:
27
и^ т^ђ сђть сла'вна и^ чюDна дњ'ла е^го, пестростїю всякаго живоTнаго, ки'тове е^го ради соꙁда'ни.
27
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.
28
бл~гоё^ха'нїе кончи'на е^го, и^ сло'вомъ е^го сож#жется вс^е”
28
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.
29
Мно'го и%мамы рещи и^ не и%мамы постигнђти, и^ сконча'нїе словесъ всего и^мъ”
29
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.
30
Славяще гдњ` ё^крњпимся, то'и б^о великъ паче всњхъ дњлᲆ своиX”
30
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.
31
Стра'шенъ г~ь и^ ѕњ'ло великъ, и^ чюDно моженїе е^го”
31
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!
32
Славя'ще г~а възнесᲇтеся, е^ли'ко а^ще мо'жете приспњеT б^о и^ е^ще.
32
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;
33
вᲆꙁносящїи е^го ё^мно'житеся крњпостїю, и^ не трђди'теся не и%мате б^о пости'гнђти.
33
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.
34
кт^о вњдњ е^го і^ и^сповњсть, и^ кт^о възвеличитъ е^го ја%коже е^сть”
34
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
35
Мно'го съкровено е^сть вя'щеи сего, ма'ло б^о видњхомᲆ дњлъ е^го.
35
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
36
все` б^о сътвори г~ь, и^ бл~говњрнымъ да'сть премђдрость”
36
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.