Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ въ дрђга мњсто не бђди враh и^мя б^о лђка'во стђдъ и^ поноше'нїе наслњдитъ, сеи грњшникъ двоја^зы'ченъ.
1
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
2
не възноси себе совњтомъ дш~и своея”
2
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
3
Ли'ствїе свое поја^си` и^ пло'дъ свои погђби'ши, и^ ѓ^сᲄа'виши себе ја^ко древо сђхо”
3
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.
4
дш~а лђка'ва погђбитъ стяжа'вшаго ю&, и^ ра'доs враго'мъ е^го сътвори'тъ”
4
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.
5
Горта'нь сла'докъ ё^мно'житъ дрђги своя, и ја^зы'къ доброгл~ивъ ё^мно'житъ добрђ бе'сњдђ”
5
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.
6
Смиря'ющїися с тобо'ю да бђдђтъ мно'ѕи, совњтнициy твои` е^дїнъ эT ты'сящъ.
6
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.
7
а^ще притяжа'еши дрђга въ и^скђше'нїи, стяжи` е^го и^ не ско'ро ё^вњрися е^мђ.
7
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.
8
е^сть б^о дрђгъ въ время е^го, и^ не пребђдетъ въ время ско'рби твоея”
8
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;
9
И$ е^сть дрђгъ пременя'яися въ вра'га, и^ сва'ръ поноше'нїя твое^го эTкрыеT”
9
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.
10
И$ е^сть дрђгъ ѓ^бњщникъ трапе'заM, и^ не пребђдетᲆ въ время скорби ᲄвоеа
10
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.
11
и^ в добрњ` твое^мъ бђдетъ ја%ко ты`, и^ на раби` твоя дерза'етъ”
11
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;
12
А$ще смире'нъ бђдеши бђдетъ на' тя, эT лица` твое^го съкры'ется.
12
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.
13
эT вра'гъ своиX эTлђчи'ся, и^ эT дрhђ своиX внима'и.
13
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.
14
дрђгъ вњренъ кровъ крњпокᲆ, ѓ^брᲇты'и же е^го ѓ^брњте сокровище”
14
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.
15
дрђгови вњрнђ нsњ и^змњ'ны, и^ нњсть мњрила добротњ` е^го”
15
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.
16
дрђгъ вњреn ё^тњ'ха е^сть жи'тїю, и^ боя'щїися г~а ѓ^бря'щђтъ е^го”
16
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.
17
Боя'щїися г~а пра'вятъ дрђжбђ е^го, ја%коже б^о саM тако и%скренїи е^го”
17
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.
18
Ча'до эT ю'ности свое'и и^збери накаꙁа'нїе, и^ до сњдины ѓ^бря'щеши премђдрость”
18
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.
19
ЈА/коже ѓ^ря'и и ја%коже сњяи пристђпи` к неи, и^ пожди` бл~гихъ пло'дъ е^я.
19
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:
20
въ дњла'нїю бо ея ма'ло потрђди'шися, и^ ја%сᲄи бђдеши плоды ея”
20
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.
21
ја%ко стропоTна е^сть ѕњло ненака'ꙁанымъ, и^ не пребђдетъ в неи безђменᲆ.
21
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:
22
ја%ко камень и^скђше'нїя крњпокъ бђдетъ на не'м# и^ не ꙁамедлитъ эTврещи` ея`”
22
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.
23
Премђдрость б^о по и'мени е^я е^сть, и не многимъ е^сть ја%влена”
23
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.
24
Слы'ши чадо и^ прїими во'лю мою, и^ не эTврьзи совњта мое^го.
24
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.
25
и^ вᲆведи` но'ѕњ свои` въ ѓ^ко'вы е^я, и^ въ гри'внђ е^я вы'ю свою.
25
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.
26
ПоDложи` ра'мо свое и^ носи ю&, и^ не мрьзиs ё^ꙁи'лищами ея”
26
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.
27
Всею` дш~ею свое'ю пристђпи к неи, и всею си'лою свое'ю съблюди пђти` ея”
27
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.
28
И$ꙁъслњди` и^ въꙁыщи` и^ поꙁнана ти бђдетъ, и^ е'м#ся ꙁа ню не ѓ^ста'ви ея.
28
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;
29
напослњдокъ б^о ѓ^бря'щеши покои ея`, и^ ѓ^брати'тся тебњ на веселїе”
29
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.
30
И$ бђдђтъ т^и пђта ея` на поко'и крњпости, и^ гри'вны ея на ѓ^дњя'нїе сла'вы
30
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;
31
красота' бо ꙁла'та ея на не'и, и^ ё'зы ея` и^ꙁви'тїе и^а^ки'н#џово”
31
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.
32
Въ ѓ^дежDђ сла'вы ѓ^блече'шися ею`, и^ вњнецъ ра'дости въꙁложи'ши на ся”
32
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.
33
А$ще въсхо'щеши ча'до нака'ꙁанъ бђдеши и^ а'ще вдаси` дш~ђ свою кова'ренъ бђдеши”
33
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.
34
А$ще въꙁлюби'ши слђ'хати прїимеши, и^ а'ще приклониши ё'хо твое премђдръ бђдеши”
34
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.
35
Въ мно'жествњ старецъ става'и, и^ а'ще кто премђдръ эT нихъ томђ прилњпи'ся, Вся'кђ по'вњсть ст~ђ въсхо'щи слы'шати, и^ при'тчи ра'ꙁђма да не ё^бњжа'тъ тебе”
35
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.
36
А$ще ё'ꙁриши раꙁђми'ва ё^тренюи к не'мђ, и^ сᲄепени сте'ꙁь е^го да треT нога` твоа.
36
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.
37
Раꙁмышля'и въ повеле'нїихᲆ гн~ихъ, и^ в ꙁа'повњдехъ е^го ё^чи'ся присно” То ё^твердитъ срDце твое и^ жела'нїе премђдрости дано т^и бђдетъ”
37
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.