Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Тогда товїя въздохнђ и^ нача` моли'тися съ слеза'ми рекђщи.
1
Засмутившись, я заплакав і молився зі скорботою, говорячи:
2
пра'веде'нъ е^си г~и и^ вс^и сђди` твои` пра'ви сTђ. и^ вс^и пђтїе твои`, млsть і^ и'стинна и^ сђдъ”
2
праведний Ти, Господи, і всі діла Твої і всі путі Твої — милість і істина, і судом істинним і правим судиш Ти повіки!
3
И$ нн~њ г~и въспомяни м^я. и^ не сътвори` мще'нїя ѓ^ грњсњхъ мои^хъ, ни'же въспомяни` безаконїя моа, ниже племе'ни мое^мђ
3
Пом’яни мене і зглянься на мене: не карай мене за гріхи мої й омани мої і батьків моїх, якими вони згрішили перед Тобою!
4
ја%ко не послђшахомъ за'повњдїи твои^хъ” Сего ради преда'ни е^смы` въ раZсња'нїе и^ въ плњненїе и^ въ смр~ть и^ въ притчю, и^ въ срамотђ` всњмъ ја^зы'комъ в ниX же разсњя'лъ е^си наs”
4
Бо вони не послухали заповідей Твоїх, і Ти віддав нас на розкрадання і полон і смерть, і на притчу ганьблення перед усіма народами, між якими ми розсіяні.
5
И$ нн~њ г~и велїи` сђды твои` ја%ко не сътвори'хомъ по за'повњдемъ твои^м#. и^ не ходихоM бл~го преD тобо'ю”
5
І, воістину, многі і праведні суди Твої — робити зі мною за гріхи мої і гріхи батьків моїх, тому що не виконували заповідей Твоїх і не робили за правдою перед Тобою.
6
И$ нн~њ г~и по во'ли твое'и сътвори` съ мно'ю, и^ повели` с ми'ромъ прїя'ти дх~ъ мо'и. лђчши б^о ми е^сть ё^мрњти нежели` жи'ти”
6
Отже, твори зі мною, що Тобі благоугодно; повели взяти дух мій, щоб я спочив і повернувся у землю, бо мені краще померти, ніж жити, оскільки я чую неправдиві докори, і глибока скорбота в мені! Повели звільнити мене від цієї тяготи в оселі вічні і не відверни лиця Твого від мене.
7
Того' же б^о дн~е слђчи'ся сарњ дще'ри рагђ'илевњ въ раге'сњ гра'дњ мидьстњ. слы'шати стђдъ эT е^ді'ноа рабы'ни эTц~а свое^го.
7
У той самий день трапилося і Саррі, дочці Рагуїловій, в Екбатанах Мідійських терпіти докори від служниць батька свого
8
ја%ко дана` бя'ше сеDми мђж'емъ, и^ дњмонъ и^менеM а^змодеѓ'съ, внезапђ ё^би` и^хъ, ја%ко вшеDши бя'хђ к не'и.
8
за те, що її віддавали за сімох чоловіків, але Асмодей, злий дух, умертвляв їх раніше, ніж вони були з нею як з дружиною. Вони говорили їй: хіба тобі не совісно, що ти задушила чоловіків твоїх? Уже сімох ти мала, але не назвалася ім’ям жодного з них.
9
и^ е^гда` за винђ е^я` запрњщаше ѓ^троковицы, ѓ^трокови'ца же эTвњща` е'й рекђщи`. и^ наи^па'че эT тебе` не ё'зриM сн~а ни'же дщери на земли`. ё^бїица мђж'їи свои^хъ. и^ е^да ё^би'ти м^я хо'щеши ја%ко ё^би'ла е^си сеDмь мђж'їи.
9
Навіщо нас бити за них? Вони померли: йди і ти за ними, щоб нам не бачити твого сина або дочки повіки!
10
и^ эT сего` гл~а възы'иде са'ра връхђ кама'ры свое'я и^ тр^и дн~и и^ тр^и нощи не ја^сть ниже питъ. н^о стоа'щи съ слеза'ми моля'шеся б~ђ. да эT сего` стђда и^зба'вит# ея`”
10
Почувши це, вона дуже засмутилася, так що зважилася було позбавити себе життя, але подумала: я одна в батька мого; якщо зроблю це, нечестя йому буде, і я зведу старість його із сумом у пекло.
11
Бысть же въ дн~ь тре'тїи е^гда` съвръши мл~твђ, блsвящи г~а реq, блsве'но е^сть и^мя` твое б~е эTц~ъ на'шиX и^ е^гда` прогнњва'ешися, млsрдїе сътвори'ши, и^ въ время скорбњнїя грњси` ѓ^пђстиши всњмъ и^же въз#зовђтъ т^я”
11
І стала вона молитися біля вікна і говорила: благословенний Ти, Господи Боже мій, і благословенне ім’я Твоє святе і славне навіки: нехай благословляє Тебе все творіння Твоє повіки!
12
К тебњ лице` мое ѓ^бра'щђ, к тебњ ѓ%чи мои` въздвигнђ`,
12
І нині до Тебе, Господи, звертаю очі мої й лице моє;
13
въспрошђ` г~и да эT съю'за стђ'да сего` эTрњшиши м^я, и^ли и%стин#но эT зеMли и^зми м^я”
13
благаю, візьми мене від землі цієї і не дай мені чути ще докори!
14
Ты вњси г~и и^же никогDа похотњхъ мђж'а, и^ чи'стђ въздръжахъ дш~ђ мою` эT вся'кого похотњнїя,
14
Ти знаєш, Господи, що я чиста від усякого гріха з чоловіком
15
ниже съ и^гра'ющимъ смњсиXся ниже с тњми и^же в лег#кости хо'дяT ё^ча'стница воздаXся” Мђжа же не похотњнїеM моиM н^о сътра'хоM твоиM и^зволихъ прїя'ти. е^да` ли а%зъ недосто'ина быхъ тњмъ, и^ли ё^бо ѓ^ни` мн^њ не быша досто'ини. и^ли ё^бо мђжђ и%номђ съдръжа'лъ е^си мене” Нњсть б^о въ чл~цњ вла'сть, н^о совњт# тво'и, въи%стиннђ и'мать вс^я и^же ё^гоDна тебњ. е^гоже животъ а%ще въ и^скђше'нїи бђдетъ вњнча'ется. аще же въ скорбњнїи и^зба'вится. и^ а%ще въ и^стлњнїи бђдетъ къ млsти твое'и прїити сподоби'тся. ни'же б^о ё^слади'тся ѓ^ погђбленїи на'шеM. и^же по во'лнњ тишинђ сътво'ритъ, пла'чю же и^ рыда'нїю ра'дость и^ веселїе възлїетъ. да бђ'детъ и^мя твое` б~е і^и^л~евъ блsве'нно въ вњки.
15
і не знечестила імені мого, ні імені батька мого в землі полону мого; я єдинородна у батька мого, і немає в нього сина, який міг би успадкувати після нього, ні брата близького, ні сина братового, якому я могла б зберегти себе за дружину: уже семеро загинули в мене. Для чого ж мені жити? А якщо неугодно Тобі умертвити мене, то благозволи зглянутися на мене і помилувати мене, щоб мені не чути більше докору!
16
и^ во ѓ%но вре'мя ё^слы'шаны сђть мл~твы ѓбо'ю преD сла'вою вы'шнего б~а”
16
І почута була молитва обох перед славою великого Бога, і був посланий Рафаїл зцілити обох:
17
И$ послан# б^њ а%гг~лъ гн~ь рафаиl да ѓ^чи'стиT и^хъ ѓ%бою зане` въ е^дїно время сђть моли'твы и^хъ преD гм~ъ творе'ни”
17
зняти більма в Товита і Сарру, дочку Рагуїлову, дати за дружину Товії, синові Товита, зв’язавши Асмодея, злого духа; тому що Товії призначено успадкувати її. — І в один і той самий час Товит, після повернення, ввійшов у дім свій, а Сарра, дочка Рагуїлова, вийшла зі світлиці своєї.