¹

Сего ра'ди е^гDа` товїя мня'ше моли'твђ свою` ё^слы'шанђ быти да ё%мретъ”

¹

У той день згадав Товит про срібло, яке віддав на збереження Гаваїлу в Рагах мідійських,

²

Призва` к себњ товїю сн~а своего, реq же е^мђ, слы'ши сн~ђ мо'и словеса` ё^стъ мои^хъ. и^ сїя въ срDци твоеM ја%ко ѓ^снова'нїе положи`”

²

і сказав сам собі: я просив смерти; чому ж не покличу сина мого Товію, щоб оголосити йому про це, поки я не помер?

³

Є$гда` прїиметъ б~ъ дш~ђ мою, тњ'ло мое` погреби`. и^ въ чти` и^мњ'еши мт~рь свою`, вся` дн~и живота` ея`,

³

І покликавши його, сказав: сину мій, коли я помру, поховай мене і не залишай матері своєї; шануй її в усі дні життя твого, роби угодне їй і не завдавай їй смутку.

⁴

и^ памяTствђи и^же коли'ки болњзни терпњла е^сть тебе ради во чревњ свое^мъ” Є$гда же и^ т^а съвръшиT время живота` свое^го, погребе'ши ю& блиZ мене”

⁴

Пам’ятай, сину мій, що вона мала багато скорбот через тебе ще під час чревоношення. Коли вона помре, поховай її поряд зі мною в одному гробі.

⁵

Въ вся же дн~и живота' свое^го въ ё'мњ да и^мњ'еши б~а. и^ стрежи да не нњко'гда грњхђ и^зволи'ши и^ престђпи'ши за'повњди б~а на'шего.

⁵

В усі дні пам’ятай, сину мій, Господа Бога нашого і не бажай грішити і переступати заповіді Його. В усі дні життя твого чини правду і не ходи путями беззаконня,

⁶

⁶

бо, якщо ти будеш робити за істиною, у справах твоїх буде успіх, як у всіх, хто чинить за правдою.

⁷

эT и^мњнїя же твое^готвори` ми'лостыню. и^ не эTврати` лица твое^го н^и эT е^ді'наh ё^бо'гаго, а%ще с^е не сътвори'ши, то ни эT тебе` эTврати'тся лице гн~е.

⁷

Із майна твого подавай милостиню, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. Ні від якого убогого не відвертай лиця твого, тоді і від тебе не відвернеться лице Боже.

⁸

е^ли'ко мо'жеши толи'ко бђ'ди млsрдъ. а%ще же мно'готебњ бђ'детъ, и^зоби'лно въздава'и. а%ще ма'лотебњ бђдетъ, и^ ма'лое бл~гово'лно ё^частити помы'сли.

⁸

Коли в тебе буде багато, твори з того милостиню, і коли у тебе буде мало, не бійся творити милостиню і потроху;

⁹

м#зды б^о бл~ги себњ` съкровищђе^ши в днь потре'бныи”

⁹

ти запасеш собі багатий скарб на день нестатку,

¹⁰

ЈА/ко милостыня эT вся'каго грњха и^ эT смр~ти и^зба'витъ и^ не ѓ^ста'витъ дш~и и^ти` въ тмђ.

¹⁰

бо милостиня спасає від смерти і не попускає зійти в темряву.

¹¹

ё^пова'нїе ве'лїе бђдетъ преD лицемъ бж~їимъ млsтыня всMњ сътворя'ющимъ ю&”

¹¹

Милостиня є багатий дар для усіх, хто творить її перед Всевишнім.

¹²

Воньми себњ` прилњжнњ сн~ђ мо'и эT вся'каго дерзновенїя. и^ кро'мњ жены` твое'я никогда` ѓ^сла'биши грњха позна'ти”

¹²

Бережися, сину мій, усякого виду розпусти. Візьми собі дружину із племені батьків твоїх, але не бери дружини іноземної, яка не з коліна батька твого, бо ми сини пророків. З давнини батьки наші — Ной, Авраам, Ісаак і Яків. Пам’ятай, сину мій, що усі вони брали дружин із середовища братів своїх і були благословенні у дітях своїх, і нащадки їхні успадковують землю.

¹³

Горды'ня нико'ли въ твое^мъ чю'въствњ, и^ли въ твое^мъ сло'вњ властвова'ти попђсти'ши. на тою` б^о нача'ло прїя вся'кое гђби'тельство”

¹³

Отже, сину мій, люби братів твоїх і не підносся серцем перед братами твоїми і перед синами і дочками народу твого, щоб не від них узяти тобі дружину, тому що від гордости — погибель і велике безладдя, а від непотребства — зубожіння і руйнування: непотребство є мати голоду.

¹⁴

Є$ли'цы тебњ` нњ'что съдњлаюT, ско'ро иM м#здђ возда'и. и^ м#зды нае'мника твое^го преD собо'ю эTнDђ не ѓ^стави`”

¹⁴

Платня найманця, який буде працювати в тебе, нехай не переночує в тебе, а віддавай її негайно: і тобі воздасться, якщо будеш служити Богу. Будь обережний, сину мій, у всіх учинках твоїх і будь розсудливим у всій поведінці твоїй.

¹⁵

Чт^о эT и%ного ненави'диши сътвори'ти тебњ, зри да не и^ т^ы нњкогда` дрђго'мђ сътво'риши”

¹⁵

Що ненависне тобі самому, того не роби нікому. Вина до сп’яніння не пий, і пияцтво нехай не ходить з тобою на путі твоїй.

¹⁶

Хлњ'бъ тво'и съ а^лъчными и^ с требђ'ющими ја%ждь. и^ эT ѓ^дња'нїи твоиX нагиX ѓ^дњ'и.

¹⁶

Давай голодному від хліба твого і нагим від одягу твого; від усього, у чому в тебе надлишок, твори милостині, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню.

¹⁷

хлњбъ же тво'и и^ винотвое` при погребенїю пра'веDнаго дава'и. и^ не ја%ждь е^го ниже пїи съ грњшникы”

¹⁷

Роздавай хліби твої біля гробу праведних, але не давай грішникам.

¹⁸

Совњтъ всегда` эT мђ'дра пои^щи.

¹⁸

У всякого розсудливого проси поради, і не нехтуй порадою корисною.

¹⁹

въ вся'ко вре'мя блsви б~а. и^спроси` эT него да пђти твои` ё^пра'витъ. и^ вся` совњты твоя` в немъ да пребыва'ютъ”

¹⁹

Благословляй Господа Бога повсякчас і проси в Нього, щоб путі твої були праві й усі діла і наміри твої благоуспішні, бо жоден народ не владний в успіху починань, але Сам Господь посилає усе благе і, кого хоче, принижує з Своєї волі. Пам’ятай же, сину мій, заповіді мої, і нехай не згладяться вони із серця твого!

²⁰

Сказђ'ю же т^и и^ се` сн~ђ мо'и, ја^ко даX, і~, гри'венъ сребра`, е^гда` е^ще` младенецъ бы'лъ е^си гаваи^лђ въ раге'сњ гра'дњ меDстњ, и^ рђкописа'нїе е^го и^мњ'ющђ м^и” И$ сего ради възы'щи ка'ко к немђ дои^деши, да прїимеши эT не'го ѓ^пи'саннђю тя'гость сребра`. и^ воздаси е^мђ рђкописа'нїе е^го.

²⁰

Тепер я відкрию тобі, що я віддав десять талантів срібла на збереження Гаваїлу, синові Гаврієвому, в Рагах мідійських.

²¹

не ё^бо'ися сн~ђ мо'и. а%ще и^ нище'тно жи'тїе живем#, н^о многа бл~га и^мњти бђ'демъ а%ще ё^боиMся б~а и^ эTстђ'пимъ эT всяка'го грњха и^ сътво'римъ бл~гая”

²¹

Не бійся, сину мій, що ми зубожіли: у тебе багато, якщо ти будеш боятися Господа і, віддаляючись від усякого гріха, чинити угодне перед Ним.