Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
По вечеранїю же въведо'ша ю%ношђ к не'и.
1
Коли закінчили вечерю, ввели до неї Товію.
2
и^ въспомянђ товїа словеса` а^гг~ла, і^ и^зяT эT влага'лища свое^го ча'сть ё^тро'бы ры'бїя, и^ възложи ю& на ё%глїе ѓ%гненое”
2
Він же, йдучи, згадав слова Рафаїла і взяв курильницю, і поклав серце і печінку риби, і курив.
3
А$гг~лъ же рафаи'лъ въсхити` дњ'мона, и^ ё^вяза е^го въ пђсты'ни вы'ше е^гљ=пта”
3
Демон, відчувши цей запах, утік у верхні країни Єгипту, і зв’язав його ангел.
4
Тогда` товїя наказа дв~цђ и^ рече е'и, са'ра въста'ни и^ помоли'ся г~ђ б~ђ днsе, и^ заё%тра, и^ по заё%трїи. ја%ко сїи тр^и но'щи б~ђ присвоимся” Є$гда же про'идетъ тре'тїя но'щь тогда` съвокђпи'мся. сн~ове б^о ст~ыхъ людїи е^смы`. и^ не съвокђпи'мся та'ко ја%ко ја^зы'цы и^же не вњ'дятъ б~а” И$ въста'вши въкђ'пњ моля'хђся б~ђ съ ё^миле'нїем#. да здра'вїе да'сться иM”
4
Коли вони залишилися в кімнаті удвох, Товія встав з постелі і сказав: встань, сестро, і помолимося, щоб Господь помилував нас.
5
Рече же товїя, г~и б~е эTц~ъ на'шихъ хва'ляT т^я нб~са и^ земля`, мо'ре же і^ и^сто'чницы и^ рњ'ки, и^ вся` творе'нїя твоя`, і^ и'же в ниX сђть”
5
І почав Товія говорити: благословенний Ти, Боже батьків наших, і благословенне ім’я Твоє святе і славне повіки! Нехай благословляють Тебе небеса і всі творіння Твої!
6
Ты сътвори` а^да'ма эT прьсти, и^ далъ е^си е^мђ помо'щницђ е^в#вђ.
6
Ти створив Адама і дав йому помічницею Єву, підпорою — дружину його. Від них народився рід людський. Ти сказав: недобре бути чоловікові одному, створимо помічника, подібного до нього.
7
и^ нн~њ г~и б~е т^ы вњ'си, и^же не въ блђ'дъ прїе'млю сестрђ мою` сђпрђ'гђ, н^о любве ради пло'да вњ'чнаго, да блsвится в не'мъ и^мя твое въ вњ'ки вњкомъ”
7
І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для задоволення похоті, але воістину як дружину: благоволи ж помилувати мене, і дай мені постаріти з нею!
8
И$ са'ра та'кожDе моля'шеся гл~юще, поми'лђи наs г~и поми'лђи наs, и^ да състарњ'емся ѓ%ба здра'ва”
8
І вона сказала з ним: амінь.
9
И$ бы'сть въ кђроглаше'нїе, повелњ` рагђи'лъ призва'ти рабы` своя`, і^ и^до'ша с ни'мъ въкђ'пњ да и^скопа'ютъ гро'бъ.
9
І обоє спокійно спали у цю ніч. Тим часом Рагуїл, уставши, пішов і викопав могилу,
10
мнњста б^о ја%кота'коже слђчи'ся е^мђ, ја%коже и^ про'чимъ, з~, мђжемъ, и^же въхожда'ше к не'и”
10
говорячи: чи не помер і цей?
11
Є$гда же ё^готоваша гро'бъ. ѓ^бра'щся рагђил# к женњ свое'и,
11
І прийшов Рагуїл у дім свій
12
и^ рече е'и, посли е^ді'нђ эT рабы'нь твои^хъ, и^ да ви'дитъ а^ще мр~твъ е^сть, да погребђ е^го пре'же даже сн~цю не в#зыити”
12
і сказав Едні, дружині своїй: пошли одну зі служниць подивитися, чи живий він; якщо ні, поховаємо його, і ніхто не буде знати.
13
ѓна' же посла` е^ді'нђ эT рабы'нь своиX, и^же вни'де в ло'жницђ и^ ѓ^брњте` иX жи'вы и^ здра'вы въкђ'пњ спя'щи,
13
Служниця, відчинивши двері, ввійшла і побачила, що обоє вони сплять.
14
и^ ѓ^бра'щся повњствова бл~гђ по'вњсть.
14
І, вийшовши, оголосила їм, що він живий.
15
и^ хвали'ша г~а б~а, рагђи'лъ и^ а'нна жена` е^го” И$ реко'ша, хвали'м# т^я г~и б~е і^и^л~ев#.
15
І благословив Рагуїл Бога, говорячи: благословенний Ти, Боже, усяким благословенням чистим і святим! Нехай благословляють Тебе святі Твої, і всі творіння Твої, і всі ангели Твої, і всі обрані Твої, нехай благословляють Тебе повіки!
16
и^же не слђчи'ся намъ та'ко ја^коже мышля'хомъ. сътвори'лъ е^си въи%стиннђ с на'ми млsть твою. и^ эTгна'лъ е^си вра'га и^же скорбя` насъ”
16
Благословенний Ти, що звеселив мене, і не сталося зі мною так, як я думав, але сотворив з нами з великої Твоєї милости!
17
ё^млрsди'въ же ся наD двњма сима, да'и же иM г~и прилњж'не хвали'ти т^я” и^ же'ртвђ хвале'нїа твое^го, здра'вїа ра'ди свое^го приноси'ти. да позна'юT вс^и ја^зы'цы, и^же т^ы е^си б~ъ е^ді'нъ по все'и земли`,
17
Благословенний Ти, що помилував двох єдинородних! Доверши, Владико, милість над ними: дай їм закінчити життя в здоров’ї, з веселощами і милістю!
18
і^ а'бїе повелњ` рагђи'л# рабо'мъ свои^мъ да и^спо'лнятъ ро'въ земли`, ја%же и^скопа'ша, пре'же не'жели дн~ь бђ'детъ.
18
І наказав рабам своїм закопати могилу.
19
женњ же свое'и рече да сътворитъ ё^чрежде'нїе. и^ ё^готоваетъ вся` ја%же на пи'щђ, дв^њ кра'вы тђ'чны, и^ четы'ре ѓ%вны заклати, и^ ё^готовати потре'бнаа всњмъ съсњ'домъ своиM, и^ всњмъ ё%жникоM
19
І зробив для них шлюбний бенкет на чотирнадцять днів.
20
И$ закля` рагђи'лъ товїю, да пребђдеT ё^ него дв^њ недели.
20
І сказав йому Рагуїл із клятвою раніше закінчення днів шлюбного бенкету: не йди, доки не сповняться ці чотирнадцять днів шлюбного бенкету;
21
съ всњхъ ја%же и^мњя'ше рагђи'лъ, даде` товїи поl. и^ сътвори рђкописа'нїе, да да'сться товїи и^ втора'я ча'сть ѓ^ста'вшая по смерти е^го въ ѓ^держа'нїе”
21
а тоді, взявши половину майна, благополучно вирушай до батька твого: інше ж одержиш, коли помру я і дружина моя.