¹

И$ у^пра'ви дњла и^хъ в рђкђ пррoка ст~аго.

¹

Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка:

²

про'иде пђсты'ню неѓ^бита'ннђю, и^ въ непроходи'мыX въдрђѕи` кђща.

²

вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети;

³

съпроти'вишася бра'немъ и^ эTм#сти'ша врагомъ.

³

протистали ворогам і помстилися їм;

⁴

воZжада'ша и^ възва'ша тебе, и^ дана быs и^мъ вода` эT ка'мени несњко'ма, і^ и^сцњле'нїе жа'жди эT ка'мени жестока.

⁴

знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги — із твердого каменя.

⁵

и^хже б^о ради пострада'ша вра'ѕи иX, сихъ ради

⁵

Бо чим покарані були вороги їх,

⁶

сїи недоё^мњ'ющеся бл~годњя'нїя”

⁶

тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні:

⁷

За и^сточникъ ё^бо вњ'чныя рњки, кро'ви и^злїя'нїе смяте'нны

⁷

замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною,

⁸

въ ѓ^бли'ченїе младеnцеё^бїицA по повелњнїю да'лъ е^си и^мъ, гобꙁђю^щђся во'дђ беꙁ#наде'жне

⁸

на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду,

⁹

показа'лъ е^си. за е'же тогда жа'ждђщихъ ка'ко проти'вныX ё^мђчи.

⁹

показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників.

¹⁰

е^гда б^о и^скђше'ни, и^б^о въ млsти наказа'нїи позна'ша како въ гнњве ѓ^сђжени нечести'вїи мђчишася.

¹⁰

Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві;

¹¹

си'х же ё^бо ја%ко эTц~ъ ё^ча'щи и^скђси'лъ е^си, ѓ'нњх же ја%ко жестокъ цр~ь ѓ^сђжда'я и^спыта'лъ е^си,

¹¹

тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив.

¹²

и^ эTстоя'щїи же и^ преDстоя'щїи та'кожDе мђчишася.

¹²

І відсутні і присутні однаково постраждали:

¹³

сђгђба б^о и^хъ прїятъ печа'ль, и^ стена'нїе съ па'мятїю минђвшихъ”

¹³

їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле.

¹⁴

Є$гда б^о слы'шахђ свои^хъ ради мђче'нїи бл~годњяныхъ и^хъ, сᲆра'зђмњва'ли г~а”

¹⁴

Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа.

¹⁵

Въ эTложе'нїи б^о дре'вле рече'наго эTсᲄђпи'ша смњю'щася, на концы` слђче'нїю ё^диви'шася. неподо'бная пра'веднымъ жада'юще,

¹⁵

Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу.

¹⁶

за помышле'нїя же безђмныхъ непра'вда и^хъ. в ни'хже блазня'щеся честова'хђ беꙁъслове'сныя пресмыка'ю^щїися, и^ звњреи лю'тых#” Послаl е^си и^мъ мно'жество без#слове'сныхъ животных# въ эTм#ще'нїе,

¹⁶

А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин,

¹⁷

да познаюT ја%ко и%миже сᲆгрњши'ша си'ми же и^ мђчатся”

¹⁷

щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається.

¹⁸

Не невъꙁможна б^о всесил#ная рђка` твоя`, ја%же сътвори` ми'р# эT несоѓ^бра'ꙁныя ве'щи. и^ посла` и^мᲆ мно'жество медвњ'деи, и^л^и ё^давле'нїя льво'ва,

¹⁸

Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів,

¹⁹

и^л^и новороженыX гнњва по'лныхъ и^ незна'емыхъ ѕвњреи, и^л^и ѓ%гнь ды'шђщъ, и^л^и ды'ма воня'юща прилага'ющи. и^л^и сᲄра'шны эT ѓ'чїю и%скры насыла'ющи.

¹⁹

або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри,

²⁰

и^хже не ᲄо'кмо па'кость можа'ше и^стребиᲄи, н^о и^ ѓ'браꙁъ ё^боя'ся погђби'ти.

²⁰

які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити.

²¹

и^ беꙁъ тњхъ е^ді'нњмъ дх~омъ па'сти мого'ша, эT сђда го'нени, и^ развња'ни эT дх~а си'лы твоея, н^о вся в мњ'рђ и^ число` и^ превњ'съ расмотри'лъ е^си.

²¹

Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою.

²²

Мно'го б^о мощи тебњ па'че е^сть всегда, и^ державᲇ мы'ш#ца твоея кт^о съпроти'вится.

²²

Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї?

²³

и^же ја%ко стра'жнк# въ превњсе тако весь ми'рᲆ преD тобо'ю, и^ ја%ко ка'пля росы` ё'тренїя сходя'щїя на' землю.

²³

Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю.

²⁴

ми'лђеши же всњхъ ја^ко вся` мо'жеши, и^ презира'еши грњхи` чл~комъ въ покая'нїе.

²⁴

Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння.

²⁵

лю'биши же сђщая вс^я, и^ ничто'же гнђша'еши и^же сътвори'лъ е%си, ни б^о ненави'дящи чт^о ё^краси'лъ е^си.

²⁵

Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів.

²⁶

ка'коже пребысть сїе а^ще ты` не и^ꙁво'ли, и^л^и е^же не нарече'но эT тебе` съхрани'ся.

²⁶

І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою?

²⁷

щади'ши же вся` ја%ко твоя сђть влDко дш~елю'бныи”

²⁷

Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи.