Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ты же б~ъ нашъ бл~гъ и^стинеn е^си, долготръпеливъ и^ ми'лостивъ расмотря'я вс^я.
1
Але Ти, Бог наш, благий та істинний, довготерпеливий і управляєш усім милостиво.
2
и^б^о а^ще съгрњшае^м# твои` е^смы` вњдђще деrжа'вђ ᲄвою. и^ а'ще не съгрњша'емъ вњмы ја%ко тебњ въмњнихомся.
2
Якщо ми і згрішаємо, ми — Твої, що визнаємо владу Твою; але ми не будемо грішити, знаючи, що ми визнані Твоїми.
3
позна'ти б^о тебе вс^есъвръшена е^сть пра'вда, и^ вњдњти си'лђ твою ко'рень е^сть бесмр~тїя”
3
Знати Тебе є повна праведність, і визнавати владу Твою — корінь безсмертя.
4
Ниже б^о прельсти на'съ чл~къ ѕл~охи'трьныхъ помышленїе, ниже сњнїю пи'саныи. трDђ бес плода ѓ%бразъ и^зваянᲆ различными виды,
4
Не зваблює нас лукавий людський винахід, ні марний труд художників — зображення, розмальовані різними фарбами,
5
и^же дасть безђмномђ похотњнїе, и^ любятъ мр~твыX ѓ^бразовъ виды безъ дш~я.
5
погляд на які збуджує у безумних похотіння і жагу до бездушного вигляду мертвого образа.
6
тњмже лђкавымъ любители достоини смр~ти сђть, и^же творятъ таковая ја%коже чествђютъ и^миже дњиствђютъ и^хже любятъ”
6
І ті, що роблять, і ті, хто має похіть, і хто шанує, є любителі зла, достойні таких надій.
7
И$бо скђделникъ мя'къкїя земля` мнђщи съ трђдомъ дњла'етъ, ко и^зъѓ^билїю насъ кое^гождо. но эT сего же бренїя соꙁда, и^ ја%же чи'стыхᲆ дњлъ слђженїя сосђды и^ съпротивныя же вся` подобне. сиX же и^ на кое^гождо е^сᲄь потреба, сђдїя е^сть бренодњ'латель.
7
Гончар мне м’яку землю, старанно ліпить усякий сосуд на служіння нам; з однієї і тієї самої глини виробляє посуд, потрібний і для чистих діл і для нечистих — усе однаково; але яке для кожного з них вживання, суддя — той самий гончар.
8
и^ ꙁл^отрђдникъ бога сђетна эT сегоже творитъ бренїя” И$же въ ма'лњ преже эT ꙁемли сътворенъ бысть, и^ по ма'лњ и%детъ и^ꙁ нея'же въспрїя'тъ бы'сть дш~ею домъ”
8
І суєтний трудівник з тієї самої глини ліпить суєтного бога, тоді як сам недавно народився із землі і скоро піде туди ж, звідки він узятий, і стягнеться з нього борг душі його.
9
тяжетно е^сть и^хᲆ прилежа'нїе, не помышля'а ја%ко бђдетᲆ твори'ти” ниже ја%ко крато конечно житїе и%маT, зла'тодњлателемъ и^ сребро`лїятелемъ, и^ мњ'ди зда'телемъ подоби'ся, и^ сла'вђ мнитъ и^же хи'тре дњла'етъ”
9
Але у нього турбота не про те, що він повинен багато трудитися, і не про те, що життя його коротке; але він змагається з художниками золотих і срібних виробів, і наслідує мідників, і ставить собі у славу те, що робить мерзоти.
10
Пепелъ б^о е^сть срDце е^го, и^ ꙁемля` про'ста ё^пова'нїе е^го, и^ бренїя хђж#ши животъ е^го,
10
Серце його — попіл, і надія його мізерніша за землю, і життя його нікчемніше за бруд;
11
ја%ко не ё^вњде съꙁда'вшаго е^го, и^ воDхнђвшаго е^мђ дш~ђ дњлателнђ. и^ въд#хнђвшаго дх~ъ животныи.
11
бо він не пізнав Того, Хто сотворив його і вдунув у нього живу душу і вдихнув у нього дух життя.
12
н^о въмњниша порђга'нїе быти животъ на'шъ, и^ житїе вс^е ё^празнено е^сть на приѓ^брњтенїе” Подоба'етъ б^о рещи эTнђдђже а^ще и^ эT ꙁл^а приѓ^бристи.
12
Вони вважають життя наше забавою і житіє прибутковою торгівлею, тому що говорять, що слід же звідкілясь здобувати прибуток, хоч би і зі зла.
13
се'и б^о паче всXњ вњдњ ја%ко съгрњша'етᲆ, вещи ꙁе'мленыя съкрђшены сосђды і^ и^ꙁвая'нїя рододњлныхъ.
13
Утім, такий більше за всіх знає, що він грішить, роблячи із земляної речовини тлінні сосуди і статуї.
14
всњ же пребеꙁђмнњишїи и^ беꙁъчестнњиши, паче дш~и младеnца, вра'ѕи людїи твои^хъ понђди'вшїи их#.
14
Найбільше ж нерозумні з усіх і бідніші розумом за самих немовлят — вороги народу Твого, які пригноблюють його,
15
ја%ко вс^я и%долы ја^зы'чески мени'ша бо'ги, и%мже ниже ѓ%чїю бы'ти въ виденїе, ниже но'ꙁдри въ привлеченїе а%е^ра, ниже ё'ши слђшати ниже перᲆсты рђкъ въ ѓ^сяѕа'нїе, и^ но'ги и^хъ пра'ꙁны ко хожDенїю.
15
тому що вони вважають богами усіх ідолів язичницьких, у яких нема ні очей для зору, ні ніздрів для втягування повітря, ні вух для слухання, ні пальців рук для дотику, і ноги яких нездатні для ходіння.
16
чл~кᲆ б^о сътвори и^хъ, и^ дђхъ въꙁа'именыи соꙁда и^хъ. н^и е^ді'нъ б^о чл~къ мо'жетъ себњ подобна б~а соꙁдати,
16
Хоча людина зробила їх, і запозичений дух утворив їх, але ніякий чоловік не може створити бога, як він сам.
17
смр~тенъ же сы'и, мр~тва дњ'лаетъ рђка'ма беꙁако'нныма” Лђ'че б^о еs е^го и%долъ ја%ко се'и ё^бо поживе ѓ%н же нико'гда.
17
Будучи смертним, він робить нечестивими руками мертве, тому він довершеніший за божества свої, бо він жив, а ті — ніколи.
18
и^ животная же бњдная чтђTся, беꙁђмїе б^о сърас#сђдное и%ныX е^сᲄь хђжшее”
18
Притім вони шанують тварин найогидніших, які за безглуздістю порівняно гірші за усіх.
19
Ниже е^ли'ко вожделњти ја%ко въ животныX лица` бл~га бђдTђ, эTбњжа же и^ бж~їя хвала и^ блsве'нїе е^го”
19
Вони навіть некрасиві на вигляд, як інші тварини, щоб могли приваблювати до себе, але позбавлені і схвалення Божого і благословення Його.