Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
дося'жетъ б^о эT конца да'же до конца крњ'пко, и^ раз#смотря'етъ вся` бл~го”
1
Вона швидко поширюється від одного кінця до іншого й усе влаштовує на користь.
2
Сїю въꙁлюби'хъ и^ въꙁыскаX эT ю%ности моея, и^ вᲆꙁыскаX невњстђ води'ти себњ, и^ люби'тель бы'хъ красоты тоя.
2
Я полюбив її і знайшов від юности моєї, і побажав узяти її за наречену собі, і став любителем краси її.
3
бл~гороDства тоя сла'витъ съжи'тїе и^мњ'ющи бж~їе, н^о и^ всњхъ влDка възлюби ю&.
3
Вона піднімає своє благородство тим, що має співжиття з Богом, і Владика усіх полюбив її:
4
ё^чи'тел#ница бо е^сть наказа'нїа бж~їа, и^збра'телница дњ'ла того,
4
вона таїнниця розуму Божого і виборниця діл Його.
5
и^ а'ще бога'тьство е^сть въжделњ'ннаго притяжа'нїя въ животњ. чт^о премђ'дрости богатњ'ише, е^ю'же дњ'лаются вся`,
5
Якщо багатство є жадане придбання у житті, то що багатше за премудрість, яка все робить?
6
а^ще же чђв#ство дњ'лается, кт^о е^я` сђщихъ лђ'чшїи хђдо'жникъ е^сть”
6
Якщо ж розсудливість робить багато чого, то який художник краще за неї?
7
И$ а'ще пра'вдђ възлю'битъ кт^о, трђды сея сђть чтsны. трезвњ'нїю б^о и^ премђ'дрости ё^читъ и^ пра'вдњ и^ мђжества, и%хже лђ'чши ничтоже е^сть въ жи'зни чл~комъ”
7
Якщо хто любить праведність, — плоди її є чесноти: вона навчає цнотливости і розважливости, справедливости і мужности, корисніше за які нічого немає для людей у житті.
8
И$ а'ще мно'жествђ ё%ма вожDелњ'етъ кто, вњдњти дре'вняа, и^ бђ'дђщая разђмњти. вњдњти вњтїя словесъ и^ рњше'нїя гада'нїи, зна'менїя и^ чюдеся провњ'дњ, и^ съхожде'нїе вре'менъ и^ вњ'ковъ”
8
Якщо хто бажає великої досвідчености, мудрість знає давноминуле і вгадує майбутнє, знає тонкощі слів і відповіді на загадки, дізнається наперед знамення і чудеса і наслідки років і часів.
9
Сђди'хъ ё^бо сїю и^звести мн^њ къ сожитїю, вњ'дђщи ја^ко бђ'детъ м^и съвњтникъ бл~гихъ, и^ прїе^дине'нїе попече'нїи и^ ско'рби”
9
Тому я розсудив прийняти її у співжиття із собою, знаючи, що вона буде мені радницею на добре й утішенням у турботах і печалі.
10
И$ бђ'детъ сею сла'ва въ наро'дњхъ, и^ честь преD ста'рцы” ю%ноша
10
Через неї я буду мати славу у народі і честь перед старійшинами, будучи юнаком;
11
ѓ%стръ ѓ^бря'щђся въ сђ'дњ, и^ въ зра'цњ си'л#ныхъ ё^дивлюся”
11
виявлюся проникливим на суді, і в очах сильних заслужу подив.
12
Молча'щђ м^и потръпяT, вњща'ющђ м^и вънмяT” и^ гл~ющђ м^и ѓ^ мно'ѕњ, рђ'кђ положаT на ё^ста своя”
12
Коли я буду мовчати, вони будуть очікувати, і коли почну говорити, будуть слухати, і коли продовжу бесіду, покладуть руку на вуста свої.
13
Сея ради прїимђ без#смр~тїе, и^ па'мять вњ'чнђю симъ и^же по мнњ ѓ^ста'влю.
13
Через неї я досягну безсмертя і залишу вічну пам’ять майбутнім після мене.
14
расмотрю лю'ди, и^ ја^зы'цы повинђтся м^и.
14
Я буду керувати народами, і племена підкоряться мені;
15
ё^бояTся мене слы'шавши мђчи'тели стра'шнїи, и^ ѓ^ мно'жествњ ја%влю'ся бл~гъ и^ въ бра'ни крњ'покъ”
15
убояться мене, коли почують про мене, страшні тирани; у народі явлюся добрим і на війні мужнім.
16
Въходя'щи въ до'мъ мои ё^покоюся с нею” не бо и%мать го'рести жи'тїе е^я`” ни бо'лњзни съжи'тїе тоя, н^о весе'лїе и^ ра'дость”
16
Увійшовши у дім свій, я заспокоюся нею, бо у спілкуванні її немає суворости, ні у співжитті з нею скорботи, але веселощі і радість.
17
Сїя помышля'ющи въ мнњ` и^ печахся въ срDцы мое^мъ, ја%ко без#смр~тна е^сть въ сроDствњ премђдросᲄь,
17
Розмірковуючи про це сам у собі й думаючи у серці своєму, що у спорідненні з премудрістю — безсмертя,
18
и^ вᲆ содрђженїи е^я` ё^слаже'нїе бл~го, и^ въ трђдњхъ рђ'кђ е^я бога'тьство беZ ѓ^скђдњ'нїя” и^ въ ѓ^бъё^че'нїю бесњды е^я мђдрость, и^ просвњще'нїе въ приѓ^бще'нїи слове'съ е^я” ѓбхожа'хъ и%щђщи да въспрїимђ ю&.
18
й у співдружності з нею — благе насолодження, і в трудах рук її — багатство, яке не зменшується, й у співбесіді з нею — розум, і в спілкуванні слів її — добра слава, — я ходив і шукав як би мені взяти її собі.
19
ѓ%трокъ же быхъ разђ'менъ, дш~и же бл~гїя жре'бїи.
19
Я був юнак обдарований і душу одержав добру;
20
паче же бл~гъ сы'и прїидоX въ тњ'ло нескве'рно”
20
притім, будучи добрим, я увійшов і в тіло чисте.
21
Познахъ же ја%ко не и^на'ко бђдђ въздержа'нᲆ, а^ще не б~ъ да'сть” И$ сїе кое^ю мђдростїю вњдњти кое^го е^сть блгDть” И$ прїидо'хъ къ г~ђ и^ моли'хся е^мђ, и^ реко'хъ эT всего срDца мое^го”
21
Пізнавши ж, що інакше не можу оволодіти нею, тільки якщо дарує Бог, — і що вже було справою розуму, щоб пізнати, чий цей дар, — я звернувся до Господа і молився Йому, і говорив від усього серця мого: