Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Бе~ эTц~ъ и^ г~и млsти твое^я, сътвори'выи вся сло'вомъ твои^мъ.
1
Боже отців і Господи милости, що створив усе словом Твоїм
2
и^ премђдростїю твое^ю ё^строи'выи чл~ка. да владњ'етъ эT тебе сътворе'нными тва'рми.
2
і премудрістю Твоєю упорядкував людину, щоб вона владарювала над створеними Тобою творіннями
3
и^ да расмо'трит# ми'ръ въ прпDбїи и^ пра'вдњ, и^ въ ё^правле'нїи дш~и сђдъ сђди'ти.
3
й управляла світом свято і справедливо, і в правоті душі чинила суд!
4
да'жDь мнњ` престо'лъ твои^хъ преDста'тел#ницђ премђдрость, и^ не эTрини мене эT ѓ%трокъ твои^хъ.
4
Даруй мені Твою премудрість, що сидить перед престолом, і не відкинь мене від отроків Твоїх,
5
ја%ко а^ꙁъ рабъ твои, и^ сн~ъ рабы` твое^я” и^ чл~къ не'мощенъ и^ ма'ловре'мененъ, и^ ё^маленъ въ ра'ꙁђмњ сђда и^ ꙁако'нъ”
5
бо я раб Твій і син рабині Твоєї, людина немічна і короткочасна і слабка у розумінні суду і законів.
6
И$ а'ще ё^бо кт^о бђдетъ съверше'нъ въ сн~њхъ чл~ческиX. а^ще ё^далиTся премђдрость твоя ни въчто'же почте'тся”
6
Та хоч би хто і довершений був між синами людськими, без Твоєї премудрости він буде визнаний за ніщо.
7
Ты же и^ꙁбра'лъ м^я е^си цр~я лю'демъ твои^мъ, и^ сђдїею сн~оM твои^мъ и^ дще'ремъ”
7
Ти обрав мене царем народу Твого і суддею синів Твоїх і дочок;
8
И$ ре'клъ м^и е^си създа'ти хра'мъ въ горњ ст~њи твое'и, и^ въ гра'дњ ѓ^бита'нїя твое^го ѓ^лта'рь” Подо'бїемъ скљ=нїя твое^я ст~ыя; юже ё^гото'валъ е^си эT нача'ла.
8
Ти сказав, щоб я побудував храм на святій горі Твоїй і вівтар у місті перебування Твого, за подобою святої скинії, яку Ти приготував наперед від початку.
9
и^ с тобо'ю премђдрость вњдђщїя дњ'ла твоя. и^же пребы'сть тогда е^гда ми'ръ твори'лъ е^си, и^ видя'ше чт^о еs ё^гоDно ѓ^чи'ма твои^ма, и^ чт^о пра'во въ ꙁа'повњдехъ твоиX”
9
З Тобою премудрість, яка знає діла Твої й існувала, коли Ти творив світ, і відає, що угодно перед очима Твоїми і що праве за заповідями Твоїми:
10
Посли ю& съ нб~съ ст~ыхъ, и^ эT прsтла сла'вы твое^я” Посли ю& да сђщи съ мно'ю трђдится, да вњмᲆ чт^о бл~гоё^го'дно е^сть преD тобо'ю.
10
зішли її від святих небес і від престолу слави Твоєї зішли її, щоб вона сприяла мені у трудах моїх, і щоб я знав, що благоугодно перед Тобою;
11
вњсть б^о ѓна вся` и^ раꙁђмњ'етъ, наста'виT м^я въ дњ'лехъ мои^хъ мђдрене, и^ съхрани'тъ м^я въ сла'вњ свое'и.
11
бо вона усе знає і розуміє, і мудро буде керувати мною у ділах моїх, і збереже мене у своїй славі;
12
и^ бђдTђ ё^го'дна дњ'ла моя, и^ рассђжђ лю'ди твоя пра'веDне, и^ бђдђ досто'инъ престо'ла эTц~а мое^го”
12
і діла мої будуть благоприємними, і буду судити народ Твій справедливо, і буду достойним престолу батька мого.
13
Кт^о бо чл~къ поꙁна'етъ совњтъ бж~їи, и^ кт^о помы'слитъ чт^о хо'щетъ б~ъ”
13
Бо яка людина спроможна пізнати раду Божу? або хто може зразуміти, що угодно Господу?
14
Помышле'нїя б^о смр~тна бояꙁне'на, и^ недовњдо'мы провидњнїа на'ша”
14
Помисли смертних нетверді, і думки наші помилкові,
15
Тњ'ло б^о тлњ'нное ѓ^тягчаеT дш~ю, и^ ꙁемное жи'тїе ѓ^дебелњваеT ё%мъ,
15
бо тлінне тіло обтяжує душу, і ця земна храмина придушує багатотурботливий розум.
16
и^ велїе попеченїе мно'га помышля'юща. е^два раꙁђмњваеM и^же на ꙁемли`, и^ ја%же въ рђкахъ ѓ^бря'щемъ съ трђдомъ” А$ ја%же на нб~си кт^о и^с#слњди.
16
Ми ледь можемо осягати і те, що на землі, і насилу розуміємо те, що під руками, а що на небесах — хто досліджував?
17
во'лю же твою кт^о поꙁна, а^ще не ты` да'лъ е^си премђ'дрость, и^ посла'лъ е^си дх~а ст~аго твое^го эT высоты'”
17
Волю ж Твою хто пізнав би, якби Ти не дарував премудрости і не посилав з висоти святого Твого Духа?
18
И$ тако и^спра'виша стеѕя` и^же на ꙁемли`, и^ ја%же тебњ ё^го'дно наё^чи'ши чл~цы.
18
І так виправилися путі тих, хто живе на землі, і люди навчилися того, що угодно Тобі,
19
и^ премђ'дростїю твое^ю и^сцњлњша”
19
і спаслись премудрістю.