Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И ѓ^брати'ся а^гг~лъ гл~яи въ мнњ`, и^ въꙁведе м^я ја%ко с^е е^гда` вᲆста'нетᲆ чл~къ эT сна` свое^го.
1
І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
2
и^ рече къ мнњ`, чт^о т^ы ви'диши. и^ рњхъ, ви'дњхъ, и^ с^е свњщникъ зла'тъ ве'сь, и^ просвᲇтил#цњ е^го ве'рхђ е^го, и^ сеDмь свњти'лниk ве'рхђ е^го, и^ сеDмь ја%чаиць свњти'лникомъ връх#нимъ е^го.
2
І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею наверху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які наверху його;
3
и^ дв^њ масли'нњ верхђ е^го, е^ді'на ѓ^деснђю просвњти'лца е^го, и^ е^ді'на ѓ^шю'ю.
3
і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її.
4
и^ въпроси'хᲆ и^ рњх# къ а^гг~лђ гл~ющемђ въ мнњ`, гл~я, чт^о сђть с^и г~и.
4
І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій?
5
и^ эTвњща а^гг~лᲆ гл~яи во мнњ` и^ рече къ мнњ` гл~я, не раꙁђмњ'еши л^и что` сђть с^и. и^ рњхъ, н^и г~и”
5
І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій.
6
и^ эTвњща` и^ рече къ мнњ`, гл~я. с^е сло'во гн~е къ ꙁороваве'лю, гл~я, не в си'лђ вели'кђ, н^и въ крњпость, н^о дх~омъ мои^мъ, гл~етᲆ г~ь вседръжи'тель”
6
Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм, — говорить Господь Саваоф.
7
кт^о ты е^си го'ро вели'кая преD лицемъ зороваве'лю и^справи'ти и^ вынесђ ка'мень зако'нонаслњдїя р#веньствїе блгDти е^го”
7
Хто ти, велика гора, перед Зоровавелем? ти — рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!»
8
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ`, гл~я,
8
І було до мене слово Господнє:
9
рђцњ зороваве'ли ѓ^сновасте хра'мъ се'и, и^ рђцᲇ е^го съвръши'сте и&. и^ разђмњ'ете ја%ко г~ь вседръжи'тель посла м^я къ ва'мъ.
9
руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф послав Мене до вас.
10
зане` кт^о ё^кори'лъ т^я е^сть въ дн~и дол#ги, и^ възра'дђюTся и^ ви'дятъ ка'мень и^же эT чи'стаго ѓ%лова въ рђкђ зороваве'лю. сеDмь с^и ѓ^чеса гн~я сђть призїра'ющаа на всю` зе'млю.
10
Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівельний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають поглядом усю землю?
11
и^ эTвњщахъ, и^ рњх# к немђ чт^о е^сть ѓ^бњ маслин#ницы с^и и^же ѓ^деснђю свњщника и^ ѓ^шю'ю е^го.
11
Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його?
12
и^ вопросиX втори'цею, и^ рњх# к немђ, чт^о сђть ѓ^бњ вњтви масли'ннїи и^же в# рђкђ ѓ^бо'ю ё^сяцалницђ ꙁлатђю, въꙁлива'ющђю и^ въꙁноша'ющђю въ ја^ча'ица ꙁла'тыя.
12
Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото?
13
и^ рече къ мнњ`, гл~я, не вњси л^и чᲄо е^сть с^и. и^ рњх#, н^и г~и.
13
І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій.
14
и^ реq, с^и ѓ%ба сн~а вла'зњ ја%же преDстои^та гв~и всея` земля`”
14
І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Господом усієї землі.