¹

Съберᲇтеся, и^ съ ни'ми моли'теся ја^ꙁы'къ ненакаꙁа'н#ныи,

¹

Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий,

²

прежде бы'ти вамъ ја%ко цвњтђ ми'моходя'щђ въ дн~ь прежде прїити на' вы гнњ'вђ ја%рости гн~я, прежде прїити на вс^я дн~и гнњ'ва ја%рости гн~я.

²

доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.

³

въꙁы'щете г~а вс^и смире'нїи ꙁемля` сђдᲆ съдњ'ите. вꙁы'щете пра'вды, възы'щете кро'тости и^ эTвњща'ите я&, ја%ко да покры'еᲄеся въ дн~ь гнњ'ва гн~я.

³

Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.

⁴

ꙁане` га'ꙁа расхище'на бђдетъ, и^ а^скало'нъ въ и^счеꙁнове'нїе бђдетъ, и^ а^зо'тъ на месам#брїю эTвръжеTся, и^ а^к#каро'нъ и^скорени'тся”

⁴

Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.

⁵

Го'ре живђщимъ въ схини'ꙁмњ мор#стеи пришел#цы сђдїямъ. сло'во гн~е на васъ хананеи` зе'мле и^ноплемен#никъ, и^ погђблю в^ы эT жили'ща.

⁵

Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, —

⁶

и^ бђдетъ крљ=тъ жи'ръ па'ствамъ и^ ѓ^гра'дъ ѓ%вцамъ.

⁶

і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби.

⁷

и^ бђдетъ схини'ꙁма мор#ска про'чимъ до'мђ і^ё'довђ, на ни'хъ пожирђ'ютъ, въ хра'мы а^скалонђ къ вечерђ ѓ^бита'ютъ эT лица` сн~овъ і^ё'довъ. ја%ко присњти и^хъ г~ь б~ъ мои, и^ въꙁврати плњ'нъ ихъ.

⁷

І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх.

⁸

слы'шахъ поноше'нїя моа'въ, и^ претыка'нїя сн~овъ а^ммо'нь ѓ^ни же поноша'хђ лю'демъ мои^мъ, и^ велича'хђся на предњ'лы моя”

⁸

Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його.

⁹

Сего ради живђ а^ꙁъ, гл~етъ г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ. ꙁане` моа'въ ја%ко содо'ма, и^ сн~ове а^м#мо'ни ја%ко гомо'ра, и^ дама'ск# ѓ^ста'вленъ ја%ко сто'гъ гђме'нныи, і^ и^щеꙁнетъ въ вњ'къ. и^ про'чїи людїи моиX расхитя'тъ я&, и^ про'чїи ја^ꙁы'ка наслњдя'тъ и^хъ.

⁹

Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину.

¹⁰

с^е и^мъ за досажде'нїе и^хъ, ꙁане` поноси'ша и^ въꙁвели'чишася на люди г~а вседръжи'теля.

¹⁰

Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа.

¹¹

свњтелъ бђдетъ г~ь на нихъ, и^ потреби'тъ вся бо'ги ꙁемля и^х#. и^ покло'нятся е^мђ ко'жDо эT мњста свое^го вс^и ѓ^то'цы ја^ꙁы'чнїи.

¹¹

Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів.

¹²

и^ в^ы мђри ја^ꙁвеницы ѓ^рђжїя мое^го бђдете.

¹²

І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм.

¹³

и^ простретъ рђ'кђ свою на сњверъ, и^ погђ'битъ а^сљ=рїя, и^ поло'житъ нинев#вїю въ и%щезнове'нїе беꙁвоDно ја%ко пђсты'ню.

¹³

І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля,

¹⁴

и^ пожирђ'ютъ посредњ е^я` ста'да, и^ вс^и ѕвњ'рїе зеMнїи. и^ хамо'лви и^ е'жи на пя'трехъ е'й въгнњꙁдя'тся, и^ ѕвњ'рїе въꙁвы'ютъ в раскопа'нїе е^я`, и^ вра'ни въ вра'техъ е^я`, зане` ти'сїе въꙁноше'нїе е^и.

¹⁴

і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки.

¹⁵

сеи граD досади'телникъ живя'и на ё^пова'нїе, гл~яи въ срDцы свое^мъ а^зъ е^смь, и^ нњсть по мнњ` па'ки. ка'ко бы'сть въ и^щеꙁнове'нїе жи'ръ ѕвњреM. вся'къ ми'моходяи скво'ꙁњ ня` поꙁви'жDетъ и^ двигнетъ рђцњ свои`”

¹⁵

Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.