Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І собра́ цар Соломо́н вся старі́йшини Ізра́їлеви, вся нача́ла колі́н, старі́йшини оте́честв сино́в Ізра́їлевих к себі́ во Сіо́н, є́же пренести́ киво́т заві́та Госпо́дня от гра́да Дави́дова, той єсть Сіо́н.
1
И# собрA цaрь соломHнъ вс‰ старBйшины ї}лєвы, вс‰ нач†ла колёнъ, старBйшины nтeчествъ сынHвъ ї}левыхъ къ себЁ во сіHнъ, є4же пренести2 ківHтъ завёта гDнz t грaда давjдова: т0й є4сть сіHнъ.
2
І собра́шася ко царю́ Соломо́ну всі лю́діє Ізра́їлеви в мі́сяць Афани́м в пра́здник; сей єсть мі́сяць седьми́й.
2
И# собрaшасz ко царю2 соломHну вси2 лю1діе ї}лєвы въ мцcъ ґfанjмъ въ прaздникъ: сeй є4сть мцcъ седмhй.
3
І прийдо́ша всі старі́йшини Ізра́їлеви, і взя́ша ієре́є киво́т,
3
И# пріид0ша вси2 старBйшины ї}лєвы, и3 взsша їерeє ківHтъ,
4
і вознесо́ша киво́т Госпо́день, і ски́нію свиді́нія, і вся сосу́ди святи́я, я́же во ски́нії свиді́нія; і вознесо́ша я ієре́є і леви́ти.
4
и3 вознес0ша ківHтъ гDень, и3 ски1нію свидёніz, и3 вс‰ сосyды с™ы6z ±же во ски1ніи свидёніz: и3 вознес0ша | їерeє и3 леvjти.
5
Цар же Соломо́н і весь собо́р Ізра́їльський, собра́вшеся к нему́, с ним пред киво́том жря́ху воли́ і о́вці несочте́нни, безчи́сленни от мно́жества.
5
Цaрь же соломHнъ и3 вeсь соб0ръ ї}лскій, собрaвшесz къ немY, съ ни1мъ пред8 ківHтомъ жрsху волы2 и3 џвцы несочтє1нны, безчи1слєнны t мн0жества.
6
І внесо́ша ієре́є киво́т заві́та Госпо́дня на мі́сто єго́ во дави́р хра́ма, во свята́я святи́х, под кри́ла херуви́мов.
6
И# внес0ша їерeє ківHтъ завёта гDнz на мёсто є3гw2 во давjръ хрaма, во с™†z с™hхъ, под8 кри1ла херувjмwвъ.
7
Херуви́ми бо бі́ша распросте́рше крилі́ над мі́стом киво́та, і окрива́ху херуви́ми над киво́том і над святи́ми єго́ сверху́.
7
Херувjми бо бёша распростeрше крилB над8 мёстомъ ківHта: и3 њкрывaху херувjми над8 ківHтомъ и3 над8 с™hми є3гw2 сверхY.
8
І обдержа́ста освяще́ная; і зря́хуся глави́ освяще́нних от святи́х к лицю́ дави́ра, і не явля́хуся вні.
8
И# њбдержaста њсвzщє1наz: и3 зрsхусz главы6 њсвzщeнныхъ t с™hхъ къ лицY давjра, и3 не kвлsхусz внЁ.
9
Не бі в киво́ті то́кмо дві скрижа́лі ка́менни, скрижа́лі заві́та, ї́хже положи́ Моїсе́й в Хори́ві, я́же завіща́ Госпо́дь со сина́ми Ізра́їлевими, внегда́ ісходи́ти їм от землі́ Єги́петськия.
9
Не бЁ въ ківHтэ т0кмw двЁ скриж†ли кaмєнны, скриж†ли завёта, и5хже положи2 мwmсeй въ хwри1вэ, ±же завэщA гDь со сынaми ї}левыми, внегдA и3сходи1ти и5мъ t земли2 є3гЂпетскіz.
10
І бисть, єгда́ ізидо́ша ієре́є із святи́лища, і о́блак іспо́лни храм Госпо́день,
10
И# бhсть є3гдA и3зыд0ша їерeє и3з8 свzти1лища, и3 w4блакъ и3сп0лни хрaмъ гDень,
11
і не можа́ху ієре́є ста́ти служи́ти от лиця́ о́блака, я́ко іспо́лни сла́ва Госпо́дня храм.
11
и3 не можaху їерeє стaти служи1ти t лицA w4блака, ћкw и3сп0лни слaва гDнz хрaмъ.
12
Тогда́ рече́ Соломо́н: Госпо́дь рече́, є́же обита́ти во мглі,
12
ТогдA речE соломHнъ: гDь речE є4же њбитaти во мглЁ,
13
аз же созда́х дом і́мені Твоєму́ свят Тебі́ і гото́в, і престо́лу Твоєму́, є́же обита́ти Тебі́ в нем во ві́ки.
13
ѓзъ же создaхъ д0мъ и4мени твоемY с™ъ тебЁ и3 гот0въ, и3 пrт0лу твоемY, є4же њбитaти тебЁ въ нeмъ во вёки.
14
І обрати́ цар лице́ своє́, і благослови́ цар всего́ Ізра́їля; весь же собо́р Ізра́їлев стоя́ше.
14
И# њбрати2 цaрь лицE своE и3 благослови2 цaрь всего2 ї}лz: вeсь же соб0ръ ї}левъ стоsше.
15
І рече́ (цар): благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев днесь, і́же глаго́ла усти́ Свої́ми о Дави́ді, отці́ моє́м, і рука́ма Свої́ма іспо́лни, глаго́ля:
15
И# речE (цaрь): блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ днeсь, и4же гlа ўсты6 свои1ми њ давjдэ nтцЁ моeмъ и3 рукaма свои1ма и3сп0лни, гlz:
16
от дне в о́ньже ізведо́х лю́ди Моя́ Ізра́їля із Єги́пта, не ізбра́х гра́да от всіх племе́н Ізра́їлевих на созда́ніє хра́му, є́же би́ти і́мені Моєму́ та́мо; но ізбра́х во Ієрусали́мі би́ти і́мені Моєму́ та́мо; і ізбра́х Дави́да би́ти єму́ властели́ну над людьми́ Мої́ми Ізра́їлем;
16
t днE въ џньже и3звед0хъ лю1ди мо‰ ї}лz и3з8 є3гЂпта, не и3збрaхъ грaда t всёхъ племeнъ ї}левыхъ на создaніе хрaму, є4же бhти и4мени моемY тaмw: но и3збрaхъ во їеrли1мэ бhти и4мени моемY тaмw: и3 и3збрaхъ давjда бhти є3мY властели1ну над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ:
17
і бисть на се́рдці отцю́ моєму́ Дави́ду, є́же созда́ти храм і́мені Го́спода Бо́га Ізра́їлева,
17
и3 бhсть на сeрдцы nтцY моемY давjду, є4же создaти хрaмъ и4мени гDа бGа ї}лева,
18
і рече́ Госпо́дь к Дави́ду, отцю́ моєму́: поне́же взи́де на се́рдце твоє́ є́же созда́ти храм і́мені Моєму́, до́брі сотвори́л єси́, я́ко бисть на се́рдці твоє́м;
18
и3 речE гDь къ давjду nтцY моемY: понeже взhде на сeрдце твоE є4же создaти хрaмъ и4мени моемY, д0брэ сотвори1лъ є3си2, ћкw бhсть на сeрдцы твоeмъ:
19
оба́че ти не сози́ждеши хра́ма, но ра́зві син твой, і́же ізи́де із чресл твої́х, той сози́ждеть храм і́мені Моєму́;
19
nбaче ты2 не сози1ждеши хрaма, но рaзвэ сhнъ тв0й, и4же и3зhде и3з8 чрeслъ твои1хъ, т0й сози1ждетъ хрaмъ и4мени моемY:
20
і возста́ви Госпо́дь глаго́л Свой єго́же глаго́ла; і воста́х вмі́сто Дави́да, отця́ моєго́, і сідо́х на престо́лі Ізра́їлеві, я́коже глаго́ла Госпо́дь, і созда́х храм і́мені Го́спода Бо́га Ізра́їлева,
20
и3 возстaви гDь гlг0лъ св0й є3г0же гlа: и3 востaхъ вмёстw давjда nтцA моегw2, и3 сэд0хъ на прест0лэ ї}левэ, ћкоже гlа гDь, и3 создaхъ хрaмъ и4мени гDа бGа ї}лева,
21
і поста́вих та́мо мі́сто киво́ту, в не́мже єсть та́мо заві́т Госпо́день, єго́же завіща́ Госпо́дь со отці́ на́шими во ізвожде́нії їх із землі́ Єги́петськия.
21
и3 постaвихъ тaмw мёсто ківHту, въ нeмже є4сть тaмw завётъ гDень, є3г0же завэщA гDь со nтцы6 нaшими во и3звождeніи и4хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz.
22
І ста Соломо́н пред лице́м олтаря́ Госпо́дня пред всім собо́ром Ізра́їлевим і воздви́же ру́ці свої́ на не́бо,
22
И# стA соломHнъ пред8 лицeмъ nлтарS гDнz пред8 всёмъ соб0ромъ ї}левымъ и3 воздви1же рyцэ свои2 на нeбо,
23
і рече́: Го́споди Бо́же Ізра́їлев, ність, я́коже ти Бог на небесі́ горі́ і на землі́ ни́зу, храня́й заві́т і ми́лость рабу́ твоєму́ ходя́щему пред Тобо́ю всім се́рдцем свої́м,
23
и3 речE: гDи б9е ї}левъ, нёсть ћкоже ты2 бGъ на нб7си2 горЁ и3 на земли2 ни1зу, хранsй завётъ и3 млcть рабY твоемY ходsщему пред8 тоб0ю всёмъ сeрдцемъ свои1мъ,
24
я́же сохрани́л єси́ рабу́ Твоєму́ Дави́ду, отцю́ моєму́; і́бо глаго́лал єси́ усти́ Твої́ми і рука́ма Твої́ма соверши́л єси́, я́коже день сей;
24
±же сохрани1лъ є3си2 рабY твоемY давjду nтцY моемY: и4бо гlалъ є3си2 ўсты6 твои1ми и3 рукaма твои1ма соверши1лъ є3си2, ћкоже дeнь сeй:
25
і ни́ні, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, сохрани́ рабу́ Твоєму́ Дави́ду, отцю́ моєму́, я́же рекл єси́ єму́, глаго́ля: не оскуді́єть муж от лиця́ Моєго́ сідя́й на престо́лі Ізра́їлеві, то́кмо а́ще сохраня́ть ча́да твоя́ путі́ своя́, є́же ходи́ти предо Мно́ю, я́коже ходи́л єси́ предо Мно́ю;
25
и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, сохрани2 рабY твоемY давjду nтцY моемY, ±же рeклъ є3си2 є3мY, гlz: не њскудёетъ мyжъ t лицA моегw2 сэдsй на прест0лэ ї}левэ, т0кмw ѓще сохранsтъ ч†да тво‰ пути6 сво‰, є4же ходи1ти предо мн0ю, ћкоже ходи1лъ є3си2 предо мн0ю:
26
і ни́ні, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, да уві́риться глаго́л Твой, єго́же рекл єси́ Дави́ду, отцю́ моєму́:
26
и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, да ўвёритсz гlг0лъ тв0й, є3г0же рeклъ є3си2 давjду nтцY моемY:
27
я́ко а́ще і́стинно всели́ться Бог с челові́ки на землі́? а́ще не́бо і не́бо небесе́ не довлі́ють Ті, кольми́ па́че храм сей, єго́же созда́х і́мені Твоєму́?
27
ћкw ѓще и4стиннw всели1тсz бGъ съ челwвёки на земли2; ѓще нб7о и3 нб7о нб7сE не довлёютъ ти2, кольми2 пaче хрaмъ сeй, є3г0же создaхъ и4мени твоемY;
28
і да при́зриши на моли́тву мою́, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, послу́шати моли́тви, є́юже мо́литься раб Твой пред Тобо́ю к Тебі́ днесь,
28
и3 да при1зриши на моли1тву мою2, гDи б9е ї}левъ, послyшати моли1твы, є4юже м0литсz рaбъ тв0й пред8 тоб0ю къ тебЁ днeсь,
29
да бу́дуть о́чі Твої́ отве́рсти на храм сей день і нощ, на мі́сто, о не́мже рекл єси́: бу́деть і́м'я Моє́ та́мо на усли́шаніє моли́тви, є́юже мо́литься раб Твой на мі́сті сем день і нощ;
29
да бyдутъ џчи твои2 tвє1рсты на хрaмъ сeй дeнь и3 н0щь, на мёсто њ нeмже рeклъ є3си2: бyдетъ и4мz моE тaмw на ўслhшаніе моли1твы, є4юже м0литсz рaбъ тв0й на мёстэ сeмъ дeнь и3 н0щь:
30
і усли́шиши моли́тву раба́ Твоєго́ і люді́й Твої́х Ізра́їля, о ни́хже помо́ляться на мі́сті сем; і Ти усли́шиши на мі́сті обита́лища Твоєго́ на небесі́, і сотвори́ши і поми́луєши;
30
и3 ўслhшиши моли1тву рабA твоегw2 и3 людjй твои1хъ ї}лz, њ ни1хже пом0лzтсz на мёстэ сeмъ: и3 ты2 ўслhшиши на мёстэ њбитaлища твоегw2 на нб7си2, и3 сотвори1ши и3 поми1луеши:
31
єли́ка а́ще согріши́ть ки́йждо ко і́скреннему своєму́, і а́ще при́йметь на него́ кля́тву, є́же кля́ти єго́, і при́йдеть, і іспові́сть пред лице́м олтаря́ Твоєго́ в хра́мі сем,
31
є3ли6ка ѓще согрэши1тъ кjйждо ко и4скреннему своемY, и3 ѓще пріи1метъ на него2 клsтву є4же клsти є3го2, и3 пріи1детъ, и3 и3сповёсть пред8 лицeмъ nлтарS твоегw2 въ хрaмэ сeмъ:
32
і Ти усли́шиши от небесе́, і сотвори́ши суд лю́дем Твої́м Ізра́їлю: осуди́ти беззако́ннаго, да́ти путь єго́ на главу́ єго́, і оправди́ти пра́веднаго, да́ти єму́ по пра́вді єго́;
32
и3 ты2 ўслhшиши t нб7сE, и3 сотвори1ши сyдъ лю1демъ твои6мъ ї}лю: њсуди1ти беззак0ннаго, дaти пyть є3гw2 на главY є3гw2, и3 њправди1ти првdнаго, дaти є3мY по прaвдэ є3гw2:
33
єгда́ паду́ть лю́діє Твої́ Ізра́їль пред враги́, я́ко согріша́т Ті, і обратя́ться к Тебі́, і іспові́дяться і́мені Твоєму́, і помо́ляться і возглаго́лють моли́тву к Тебі́ в хра́мі сем:
33
є3гдA падyтъ лю1діе твои2 ї}ль пред8 враги6, ћкw согрэшaтъ ти2, и3 њбратsтсz къ тебЁ, и3 и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 пом0лzтсz и3 возглаг0лютъ моли1тву къ тебЁ въ хрaмэ сeмъ:
34
і Ти усли́шиши с небесе́, і ми́лостив бу́деши о согріше́ніїх люді́й Свої́х Ізра́їля, і возврати́ши я в зе́млю, ю́же дал єси́ отце́м їх;
34
и3 ты2 ўслhшиши съ нб7сE, и3 млcтивъ бyдеши њ согрэшeніихъ людjй свои1хъ ї}лz, и3 возврати1ши | въ зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ и4хъ:
35
внегда́ заключи́тися небесі́ і не би́ти дождю́, я́ко согріша́т Ті, і помо́ляться на мі́сті сем, і іспові́дяться і́мені Твоєму́, і от гріх свої́х обратя́ться, єгда́ смири́ши їх;
35
внегдA заключи1тисz небеси2 и3 не бhти дождю2, ћкw согрэшaтъ ти2, и3 пом0лzтсz на мёстэ сeмъ, и3 и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 t грBхъ свои1хъ њбратsтсz, є3гдA смири1ши и5хъ:
36
і усли́шиши с небесе́, і ми́лостив бу́деши о грісі́х раба́ Твоєго́ і люді́й Твої́х Ізра́їля; я́ко яви́ши їм путь благи́й ходи́ти по нему́, і да́си дождь на зе́млю, ю́же дал єси́ лю́дем Твої́м в достоя́ніє;
36
и3 ўслhшиши съ нб7сE, и3 млcтивъ бyдеши њ грэсёхъ рабA твоегw2 и3 людjй твои1хъ ї}лz: ћкw kви1ши и5мъ пyть благjй ходи1ти по немY, и3 дaси д0ждь на зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ въ достоsніе:
37
глад а́ще бу́деть, смерть а́ще бу́деть, єгда́ бу́деть возжже́ніє, гу́сениці, ржа а́ще бу́деть, і а́ще оскорб'я́ть я вразі́ їх в єди́нім от градо́в їх, все проти́вноє, вся́ка болі́знь,
37
глaдъ ѓще бyдетъ, смeрть ѓще бyдетъ, є3гдA бyдетъ возжжeніе, гyсєницы, ржA ѓще бyдетъ, и3 ѓще њскорбsтъ | врази2 и4хъ въ є3ди1нэмъ t градHвъ и4хъ: всE проти1вное, всsка болёзнь,
38
вся́ка моли́тва, вся́ко моле́ніє а́ще бу́деть вся́кому челові́ку от люді́й Ізра́їлевих, єгда́ позна́єть ки́йждо болі́знь се́рдця своєго́ і воздви́гнеть ру́ці свої́ в хра́мі сем,
38
всsка моли1тва, всsко молeніе ѓще бyдетъ всsкому человёку t людjй ї}левыхъ, є3гдA познaетъ кjйждо болёзнь сeрдца своегw2, и3 воздви1гнетъ рyцэ свои2 въ хрaмэ сeмъ:
39
і Ти усли́шиши от небесе́, от гото́ваго жили́ща Твоєго́, і ми́лостив бу́деши, і сотвори́ши, і да́си коєму́ждо по путе́м єго́, я́коже уві́си се́рдце єго́, я́ко Ти єди́н то́кмо ві́си всіх сердця́ сино́в челові́чеських;
39
и3 ты2 ўслhшиши t нб7сE, t гот0вагw жили1ща твоегw2, и3 млcтивъ бyдеши, и3 сотвори1ши, и3 дaси коемyждо по путє1мъ є3гw2, ћкоже ўвёси сeрдце є3гw2, ћкw ты2 є3ди1нъ т0кмw вёси всёхъ сердцA сынHвъ человёческихъ: