Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І собра́ цар Соломо́н вся старі́йшини Ізра́їлеви, вся нача́ла колі́н, старі́йшини оте́честв сино́в Ізра́їлевих к себі́ во Сіо́н, є́же пренести́ киво́т заві́та Госпо́дня от гра́да Дави́дова, той єсть Сіо́н.
1
И$ бысть е^гда совръши соло'моn ѕижда'и домъ гн~ь, и^ домъ свои, по к~, лњтеX” И$ тогда` собра цр~ь соло'монъ вс^я старᲇ'ишины і^и^л~вы во і^ерsлиM да въꙁдви'гнђтъ кїѓ'тъ завњта гн~я, эT гра'да дв~дова. т^о е^сть эT сїѓ'на”
2
І собра́шася ко царю́ Соломо́ну всі лю́діє Ізра́їлеви в мі́сяць Афани́м в пра́здник; сей єсть мі́сяць седьми́й.
2
И$ собра'шася къ цр~ю соло'монђ вс^и лю'дїе і^и^л~евы въ мsць, а^џаниM. въ пра'зниk, сїи б^о е^сть мsць сеDмыи”
3
І прийдо́ша всі старі́йшини Ізра́їлеви, і взя́ша ієре́є киво́т,
3
И$ прїидо'ша вс^я старᲇи'шины і^и^л~евы и^ вꙁя'ша і^е^реи` кїѓ'тъ,
4
і вознесо́ша киво́т Госпо́день, і ски́нію свиді́нія, і вся сосу́ди святи́я, я́же во ски́нії свиді́нія; і вознесо́ша я ієре́є і леви́ти.
4
и^ сњнь завњтнђю, и^ вс^я сосђды ст~ыя. и^же бњша в сњни свњдњнїя” И$ несо'ша і^ и^е^реи` и^ левљ=ти
5
Цар же Соломо́н і весь собо́р Ізра́їльський, собра́вшеся к нему́, с ним пред киво́том жря́ху воли́ і о́вці несочте́нни, безчи́сленни от мно́жества.
5
цр~ь же и^ весь і^и^л~ь и^дђще преD кїѓ'томъ, жряхђ ѓ^вны` и^ волы бес числа`”
6
І внесо́ша ієре́є киво́т заві́та Госпо́дня на мі́сто єго́ во дави́р хра́ма, во свята́я святи́х, под кри́ла херуви́мов.
6
Внесо'ша кїѓ'тъ і^ереи` в# мњсто е^го въ ѓ^лта'рь въ храM гн~ь въ ст~ая ст~ыхъ. поD кры'ла херђви'мова”
7
Херуви́ми бо бі́ша распросте́рше крилі́ над мі́стом киво́та, і окрива́ху херуви́ми над киво́том і над святи́ми єго́ сверху́.
7
Херђви'ма б^о бњста раскри'лила кры'лњ свои наD мњсᲄе кїѓ'та и^ прикры'ста херђви'ма наD кїѓ'том#. и^ наD ст~ыми е^го сверхђ”
8
І обдержа́ста освяще́ная; і зря́хуся глави́ освяще́нних от святи́х к лицю́ дави́ра, і не явля́хуся вні.
8
И$ ѓ^бдержа'ста сщ~енїя. и^ принича'ста главњ` сщ~енныма. эT ст~ыхъ преD лице ѓ^лᲆта'ра, и^ не ја^вля'хђся внњ`”
9
Не бі в киво́ті то́кмо дві скрижа́лі ка́менни, скрижа́лі заві́та, ї́хже положи́ Моїсе́й в Хори́ві, я́же завіща́ Госпо́дь со сина́ми Ізра́їлевими, внегда́ ісходи́ти їм от землі́ Єги́петськия.
9
И не б^њ ничтоже въ кїѓ%тњ то'кмо дв^њ скрижа'ли ка'меннњ, скрижа'ли ꙁавњта и^же положи т^ђ мољ=сїи въ хоривњ. и^же завњща г~ь междђ сн~ъми і^и^л~евы. внегда` и^зыти` иM эT ꙁемля` е^гљ=петᲆскїя”
10
І бисть, єгда́ ізидо́ша ієре́є із святи́лища, і о́блак іспо́лни храм Госпо́день,
10
И$ бысть ја%ко и^зыдо'ша і^е^реи` эT ст~и'лища, и^ ѓ^блаk и^спо'лни храмъ гн~ь”
11
і не можа́ху ієре́є ста́ти служи́ти от лиця́ о́блака, я́ко іспо́лни сла́ва Госпо́дня храм.
11
И$ не можа'хђ і^е^реи` ста'ти слђжи'ти преD лице'мъ ѓ'блака. ја%ко и^спо'лни сла'ва гн~я храM”
12
Тогда́ рече́ Соломо́н: Госпо́дь рече́, є́же обита́ти во мглі,
12
И$ рече соло'монъ, г~и, и^же ѓ^бњща пребыва'ти во м#глњ`”
13
аз же созда́х дом і́мені Твоєму́ свят Тебі́ і гото́в, і престо́лу Твоєму́, є́же обита́ти Тебі́ в нем во ві́ки.
13
зи'жда соѕиждохъ хра'мъ жи'лища тебњ”
14
І обрати́ цар лице́ своє́, і благослови́ цар всего́ Ізра́їля; весь же собо́р Ізра́їлев стоя́ше.
14
И$ ѓ^брати` цр~ь лице` свое. и^ блsви цр~ь всего і^и^л~я и^ весь собо'ръ і^и^л~евъ и^же стоя'ше та'мо”
15
І рече́ (цар): благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев днесь, і́же глаго́ла усти́ Свої́ми о Дави́ді, отці́ моє́м, і рука́ма Свої́ма іспо́лни, глаго́ля:
15
И$ реq цр~ь блsве'нъ г~ь б~ъ і^и^л~евᲆ днsь. и^же гл~а ё^сты свои'ми дв~дђ эTц~ђ мое^мђ, и^ вс^я е^мђ и^сплъни гл~я”
16
от дне в о́ньже ізведо́х лю́ди Моя́ Ізра́їля із Єги́пта, не ізбра́х гра́да от всіх племе́н Ізра́їлевих на созда́ніє хра́му, є́же би́ти і́мені Моєму́ та́мо; но ізбра́х во Ієрусали́мі би́ти і́мені Моєму́ та́мо; і ізбра́х Дави́да би́ти єму́ властели́ну над людьми́ Мої́ми Ізра́їлем;
16
Въ дн~ь во'ньже и^зведоX лю'ди моя і^и^л~я эT е^гљ=пта. не и^ꙁбра'хъ града эT всњ'хъ племе'нъ въ і^и^л~и. на созда'нїе хра'мђ, и^ на пребыва'нїе и%мени мое^мђ т^ђ. н^о и^ꙁбра'хъ въ і^ерsли'мњ бы'ти и%мени мое^мђ. і^ и^зᲆбра'хъ дв~да бы'ти е^мђ властели'нђ наD люDми мои'ми і^и^л~емъ”
17
і бисть на се́рдці отцю́ моєму́ Дави́ду, є́же созда́ти храм і́мені Го́спода Бо́га Ізра́їлева,
17
И$ бысть на срDцы эTц~ђ мое^мђ дв~дђ. е^же созда'ти хра'мъ и%мени г~а б~а і^и^л~ева”
18
і рече́ Госпо́дь к Дави́ду, отцю́ моєму́: поне́же взи́де на се́рдце твоє́ є́же созда́ти храм і́мені Моєму́, до́брі сотвори́л єси́, я́ко бисть на се́рдці твоє́м;
18
И$ рече г~ь къ дв~дђ эTц~ђ мое^мђ, понеy възы'де на срDце твое, е^же созда'ти храмъ и%мени мое^мђ. до'брњ сътвориl е^си, ја%ко бысть т^и на срDцы”
19
оба́че ти не сози́ждеши хра́ма, но ра́зві син твой, і́же ізи́де із чресл твої́х, той сози́ждеть храм і́мені Моєму́;
19
Тыy не соѕи'ждеши хра'ма. н^о сн~ъ твои и^же и^ꙁы'детъ и^зъ чреслъ твои^хъ. то'й соѕи'ждетᲆ храM и%мени мое^мђ”
20
і возста́ви Госпо́дь глаго́л Свой єго́же глаго́ла; і воста́х вмі́сто Дави́да, отця́ моєго́, і сідо́х на престо́лі Ізра́їлеві, я́коже глаго́ла Госпо́дь, і созда́х храм і́мені Го́спода Бо́га Ізра́їлева,
20
И воста'ви г~ь гл~ы свои` и^же гл~а. и^ воста'ви въ дв~да мњсто эTц~а мое^го мене`, и^ сњдо'хъ на прsтолњ і^и^л~евњ, ја^коже гл~а г~ь. и^ соѕи'ждохъ хра'мъ и%мени г~а б~а і^и^л~ева”
21
і поста́вих та́мо мі́сто киво́ту, в не́мже єсть та́мо заві́т Госпо́день, єго́же завіща́ Госпо́дь со отці́ на́шими во ізвожде́нії їх із землі́ Єги́петськия.
21
И$ поста'вихᲆ на мњ'стњ т^ђ кїѓ'тъ, в не'мже завњтъ гн~ь. и^же завњща` г~ь съ эTц~ы на'шими, во и^ꙁвоже'нїю иX и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#скїя”
22
І ста Соломо́н пред лице́м олтаря́ Госпо́дня пред всім собо́ром Ізра́їлевим і воздви́же ру́ці свої́ на не́бо,
22
И$ ста` соло'монъ преD лицемъ ѓ^лтаря` гн~я. преD всњмъ собо'ромъ і^и^л~евомъ, и^ воздви'же рђцњ свои` на' нб~о”
23
і рече́: Го́споди Бо́же Ізра́їлев, ність, я́коже ти Бог на небесі́ горі́ і на землі́ ни́зу, храня́й заві́т і ми́лость рабу́ твоєму́ ходя́щему пред Тобо́ю всім се́рдцем свої́м,
23
И$ реq. г~и б~е і^и^л~въ нњсть б~а ра'звњ тебе` на нб~си го'рњ, и^ на земли` ни'ꙁђ. сохрани` ꙁавњтъ и^ млsть даже рабђ` твое^мђ ходя'щемђ преD тобо'ю, всњмᲆ срDцемъ е^го”
24
я́же сохрани́л єси́ рабу́ Твоєму́ Дави́ду, отцю́ моєму́; і́бо глаго́лал єси́ усти́ Твої́ми і рука́ма Твої́ма соверши́л єси́, я́коже день сей;
24
ЈА/коже сохрани дв~дђ рабђ` свое^мђ, эTц~ђ мое^мђ. ја%коже е^мђ ѓ^бњща`. и^ гл~а ё^сты свои'ми, и^ рђко'ю свое'ю съвръши, и^ до дне'шняго дн~е”
25
і ни́ні, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, сохрани́ рабу́ Твоєму́ Дави́ду, отцю́ моєму́, я́же рекл єси́ єму́, глаго́ля: не оскуді́єть муж от лиця́ Моєго́ сідя́й на престо́лі Ізра́їлеві, то́кмо а́ще сохраня́ть ча́да твоя́ путі́ своя́, є́же ходи́ти предо Мно́ю, я́коже ходи́л єси́ предо Мно́ю;
25
И$ нн~њ г~и б~е і^и^л~евᲆ сохрани` раба` своеh дв~да эTц~а мое^го, ја%коже реq е^мђ гл~я не ѓ^скђдњ'етᲆ мђжъ эT лица` мое^го, сњдя'и на прsтолњ і^и^л~евњ. то'кмо а%ще сохраня'тъ ча'да твоя пђти` моя, по ниMже ходи'ти предо мно'ю. ја%коже ходиl е^си предо мно'ю”
26
і ни́ні, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, да уві́риться глаго́л Твой, єго́же рекл єси́ Дави́ду, отцю́ моєму́:
26
И$ нн~њ г~и б~е і^и^л~евъ. да ё^вњри'тся гл~ъ твои, е^же ѓ^бᲇща двDђ эTц~ђ мое^мђ”
27
я́ко а́ще і́стинно всели́ться Бог с челові́ки на землі́? а́ще не́бо і не́бо небесе́ не довлі́ють Ті, кольми́ па́че храм сей, єго́же созда́х і́мені Твоєму́?
27
ЈА/ко а%ще и'стинно пребывае^т# б~ъ съ чл~кы на ꙁемли`. а%ще б^о нб~о нб~си не довлњ'ютъ т^и. не то'кмо хра'мъ се'й, и^же соꙁда'хᲆ и%мени твое^мђ”
28
і да при́зриши на моли́тву мою́, Го́споди Бо́же Ізра́їлев, послу́шати моли́тви, є́юже мо́литься раб Твой пред Тобо́ю к Тебі́ днесь,
28
И$ да при'зритъ на мл~твђ мою г~ь б~ъ і^и^л~евъ. послђшати моле'нїя и^ моли'твы. е^ю'же ся мо'лиT ра'бъ тво'и преD тобо'ю днsе”
29
да бу́дуть о́чі Твої́ отве́рсти на храм сей день і нощ, на мі́сто, о не́мже рекл єси́: бу́деть і́м'я Моє́ та́мо на усли́шаніє моли́тви, є́юже мо́литься раб Твой на мі́сті сем день і нощ;
29
И$ да бђ'дђтъ ѓ%чи твои` эTвр'ъсты на хра'мъ сїи дн~ь и^ но'щъ на мњсто ѓ^ не'мъже рече. ја%ко быти и%мени мое^мђ т^ђ на послђшанїе мл~твы. ею'же помо'лится ра'бъ тво'и на мњсᲄњ се'мъ дн~ь и^ ноu”
30
і усли́шиши моли́тву раба́ Твоєго́ і люді́й Твої́х Ізра́їля, о ни́хже помо́ляться на мі́сті сем; і Ти усли́шиши на мі́сті обита́лища Твоєго́ на небесі́, і сотвори́ши і поми́луєши;
30
И$ ё^слы'ши мл~твђ мою раба` своеh, и^ людїи свои^хъ і^и^л~я, е^гда помо'ляT ти ся на мњстњ сеM. и^ т^ы ё^слы'ши на мњ'стњ ѓ^биᲄа'лища свое^го на' нб~си и^ ё^слы'шимᲆ и^ поми'лђе^ши”
31
єли́ка а́ще согріши́ть ки́йждо ко і́скреннему своєму́, і а́ще при́йметь на него́ кля́тву, є́же кля́ти єго́, і при́йдеть, і іспові́сть пред лице́м олтаря́ Твоєго́ в хра́мі сем,
31
Є$ли'ко а%ще съгрњши'тъ бли'жнїи къ и^скрънемђ свое^мђ. и^ а'ще прїи'метъ эT ниX кля'твђ кля'тїе. и^ прїидетъ і^ и^сповњ'сть преD лицемᲆ ѓ^лтаря` твое^го, въ хра'мњ се'мъ”
32
і Ти усли́шиши от небесе́, і сотвори́ши суд лю́дем Твої́м Ізра́їлю: осуди́ти беззако́ннаго, да́ти путь єго́ на главу́ єго́, і оправди́ти пра́веднаго, да́ти єму́ по пра́вді єго́;
32
И$ т^ы ё^слы'ши эT нб~съ и^ сътвори сђдъ люде'мъ своиM і^и^л~ю. ја^вля'я безаконова'ти безако'нїя да'ти пђть е^го на главђ` е^го. і^ и^ꙁба'вити пра'веDнаго, и^ да'ти е^мђ по пра'вдњ е^го”
33
єгда́ паду́ть лю́діє Твої́ Ізра́їль пред враги́, я́ко согріша́т Ті, і обратя́ться к Тебі́, і іспові́дяться і́мені Твоєму́, і помо́ляться і возглаго́лють моли́тву к Тебі́ в хра́мі сем:
33
Є$да` съгрњши'тъ лю'демъ твоиM і^и^л~ю. преD врагы` е^го ја%ко съгрњшаT т^и, и^ воꙁвратяTся. и^сповњдя'тъ ти ся и%мени твое^мђ, и^ мо'лятся. и^ въꙁгл~ютъ мл~твђ к тебњ` въ хра'мњ семъ”
34
і Ти усли́шиши с небесе́, і ми́лостив бу́деши о согріше́ніїх люді́й Свої́х Ізра́їля, і возврати́ши я в зе́млю, ю́же дал єси́ отце́м їх;
34
И$ т^ы ё^слы'шиши съ нб~се, и^ млsтиv бђ'деши ѓ^ согрњше'нїихъ людїи свои^хъ і^и^л~я, и^ возврати'ши я& въ ꙁе'млю и^же да'лᲆ е^си эTц~емъ и%хᲆ”
35
внегда́ заключи́тися небесі́ і не би́ти дождю́, я́ко согріша́т Ті, і помо́ляться на мі́сті сем, і іспові́дяться і́мені Твоєму́, і от гріх свої́х обратя́ться, єгда́ смири́ши їх;
35
Внегда` затягнђтися нб~си, ја%ко не бы'ти до'ждђ. ја^ко съгрњшатъ т^и и^ помо'лятся на мњ'стњ се'мъ. і^ и^сповњдя'тся и%мени твое^мђ. и^ эT грњхъ и^хъ възвратяTся е^гда` смири'ши я&”
36
і усли́шиши с небесе́, і ми́лостив бу́деши о грісі́х раба́ Твоєго́ і люді́й Твої́х Ізра́їля; я́ко яви́ши їм путь благи́й ходи́ти по нему́, і да́си дождь на зе́млю, ю́же дал єси́ лю́дем Твої́м в достоя́ніє;
36
И$ ё^слы'шиши съ нб~се. и^ млsтиv бђ'деши ѓ^ грњсњхъ ра'бъ свои^хъ людїи свои^хᲆ і^и^л~я. ја%ко воꙁвњстиши и^мъ пђть бл~гыи ходи'ти по немђ`. и^ даси` и^мъ до'ждъ на' землю, ю'же далᲆ е^си людеM свои^мъ въ достоа'нїе”
37
глад а́ще бу́деть, смерть а́ще бу́деть, єгда́ бу́деть возжже́ніє, гу́сениці, ржа а́ще бу́деть, і а́ще оскорб'я́ть я вразі́ їх в єди́нім от градо́в їх, все проти́вноє, вся́ка болі́знь,
37
Гла'дъ а'ще бђ'детъ и^ли смр~ть на ꙁемли`. и^ а'ще бђ'детъ, ја%ко в раж#женїе гђсе'ница, и^ хрђщеве, и^ а'ще ѓ^скорбяT я& вра'ѕи иX и^ли въ е^ді'номъ эT граD и^хъ вс^е проти'вное вся'ка бо'лњꙁнь и^ вся'ка ја%ꙁва”
38
вся́ка моли́тва, вся́ко моле́ніє а́ще бу́деть вся́кому челові́ку от люді́й Ізра́їлевих, єгда́ позна́єть ки́йждо болі́знь се́рдця своєго́ і воздви́гнеть ру́ці свої́ в хра́мі сем,
38
Вся'ка мл~тва, вся'ко приноше'нїе а%ще бђ'детъ вся'комђ чл~кђ эT людїи і^и^л~евыхъ. е^ли'ко ё^разђмњеT ко'ждо бо'лезнь эT срDца свое^го. и^ въздви'гнеT рђцњ свои` въ хра'мњ се'мъ”
39
і Ти усли́шиши от небесе́, от гото́ваго жили́ща Твоєго́, і ми́лостив бу́деши, і сотвори́ши, і да́си коєму́ждо по путе́м єго́, я́коже уві́си се́рдце єго́, я́ко Ти єди́н то́кмо ві́си всіх сердця́ сино́в челові́чеських;
39
И$ т^ы ё^слы'ши эT нб~се, эT гото'ваго жи'лищA т^и, и^ млsтиv бђ'деши. и^ сотвори'ши и^ даси` мђ'жеви по пђтеM е^го. ја%коже б^о совњ'си срDце е^го. ја%кот^ы саM то'кмо совњ'си всњхъ срDца сн~овъ чл~чъ”