Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Что ізли́шше челові́ку, я́ко кто вість, что бла́го челові́ку в животі́ (єго́) число́ дній живота́ су́єтства єго́? І сотвори́ я в сі́ні. Я́ко кто возвісти́ть челові́ку, что бу́деть по нем под со́лнцем?
1
бл~го и^мя па'че е^ле'я бл~га, и^ дн~ь смр~тныи паq дн~я бытїя е^го”
2
Бла́го і́м'я па́че єле́я бла́га, і день сме́ртний па́че дня рожде́нія єго́.
2
Бл~го ходи'ти въ до'мъ пла'ча нежели ходи'ти въ доM пи'ра, поне'же сїе конецъ вся'комђ чл~кђ, и^ живыи да'сть бл~го въ срDце е^го.
3
Бла́го ходи́ти в дом пла́ча, не́жели ходи́ти в дом пи́ра, поне́же сіє́ коне́ць вся́кому челові́ку, і живи́й дасть бла́го в се́рдці єго́.
3
бл~га ја%рость па'че смњ'ха, ја%ко въ ѕлобњ лица` ё^блажи'тся срDце.
4
Бла́га я́рость па́че смі́ха, я́ко во зло́бі лиця́ ублажи́ться се́рдце.
4
срDце мђ'дрыхъ в домђ` пла'ча, и^ срDце безђмныхъ въ домђ` веселїя.
5
Се́рдце му́дрих в дому́ пла́ча, а се́рдце безу́мних в дому́ весе́лія.
5
бл~го е^же слы'шати запрещенїе премђдра, па'че мђжа слы'шащаго пњснь безђмныхъ.
6
Бла́го є́же сли́шати преще́ніє прему́дра, па́че му́жа сли́шащаго піснь безу́мних.
6
ЈА/коже б^о гла'съ тернїя поD котлоM, та'ко смњхъ беꙁђмнаh, и^ с^е же сђета”
7
Я́коже глас те́рнія под котло́м, та́ко сміх безу́мних. І сіє́ суєта́.
7
ЈА/коже клевета льститъ мђ'драго, и^ раZслабля'етъ срDце бл~гороDствїя е^го.
8
Я́ко клевета́ льстить му́драго і погубля́єть се́рдце благоро́дствія єго́.
8
бл~га послDњняя словесъ па'че нача'ла е^го” Бл~гъ тръпели'в#, па'че высокиX дх~оM.
9
Бла́га послі́дняя слове́с па́че нача́ла єго́, благ терпіли́вий па́че висо́каго ду́хом.
9
не тщися въ дђсњ свое^мᲆ ја^ри'тися, ја%ко ја%рость в нњдрехъ безђмныхъ почива'етъ”
10
Не тщи́ся в ду́сі своє́м яри́тися, я́ко я́рость в ні́дрі безу́мних почи́єть.
10
да не речеши чт^о быs ја%ко дн~їе древнїи бњша бла'ѕи па'че сихъ, ја%ко не въ мђдрости вопросиl е^си ѓ^ сеM”
11
Да не рече́ши: что бисть, я́ко дні́є пре́жднії бі́ша бла́зі па́че сих? Я́ко не в му́дрості вопроси́л єси́ о сем.
11
Бл~га мђдрость съ раꙁдњленїемъ по жре'бїю, і^ и^зъѓ^билїе ви'дящимъ слн~це.
12
Бла́га му́дрость с наслі́дієм, па́че же ви́дящим со́лнце.
12
ја%ко въ стњнњ ея` мђдрость, ја%ко стњнь сребра`. и^ꙁъѓ^билїе ра'зђмђ премђдрость, премђдрость ѓ^живля'етᲆ и^же ё^ нея`”
13
Я́ко в сі́ні єго́ му́дрость, я́коже сінь сребра́, і ізоби́ліє ра́зума прему́дрости оживля́єть, і́же от нея́.
13
Ви'ждь сътворенїя бж~їя, ја%ко кт^о мо'жетъ ё^краси'ти е^же а^ще б~ъ разъвратиT.
14
Виждь творе́нія Бо́жія: я́ко кто мо́жеть украси́ти, єго́же а́ще Бог преврати́ть?
14
въ дн~ь бл~гостыня е^го живи въ бла'ѕњ, и^ ви'жDь въ дн~ь ꙁло'бы. вижDь съ си'мъ съ гласи сихъ е^же сътвори б~ъ ѓ^ гл~њх#. да не ѓ^бря'щетᲆ чл~къ ꙁа не'ю ничто'же.
15
В день благости́ні (Єго́) живи́ во бла́зі і виждь в день зла. Виждь, і с ним согла́сно сіє́ сотвори́ Бог, о глаго́ланії, да не обря́щеть челові́к за Ним нічто́же.
15
всяческая ви'дњхъ во' дн~и сђе'тьствїя мое^го, е^сть пра'веDныи погиба'яи въ свое'и правдњ, и^ е^сть нечьстивыи пребыва'яи въ свое'и ѕло'бњ”
16
Вся́чеськая ви́діх во днех су́єтствія моєго́. Єсть пра́ведний погиба́яй во своє́й пра́вді, і єсть нечести́вий пребива́яй во своє́й зло́бі.
16
Не бђди правди'въ вельми, ни мђдрися и^ꙁъѓ^билне, е^да` когда иZё^мње'шися.
17
Не бу́ди правди́в вельми́, ні мудри́ся ізли́шше, да не когда́ ізуми́шися.
17
и^ не бесчествђи мно'го, и^ не бђ'ди жестоk, да не ё%мреши не въ время свое.
18
Не нече́ствуй мно́го і не бу́ди же́сток, да не у́мреши не во вре́м'я своє́.
18
бл~го т^и е^сть съдръжа'тися ѓ^ сеM, и^ эT сего ё^бо не ѓ^скверни рђки` свое'а, ја%ко боа'щимся б~а и^ꙁыидђтъ вс^я”
19
Бла́го ті єсть держа́тися сего́, і от сего́ не оскверни́ руки́ твоєя́, я́ко боя́щимся Бо́га поспіша́ться вся.
19
Премђдрость помо'жетъ мђ'дромђ, паче десяти ѓ^блада'ющиX во' градњ.
20
Прему́дрость помо́жеть му́дрому па́че десяти́ облада́ющих во гра́ді.
20
ја%ко нњсᲄь чл~къ пра'веденᲆ на ꙁемли`, и^же сътвориT бл~гое и^ не съгрњшиT”
21
Я́ко ність челові́к пра́веден на землі́, і́же сотвори́ть благо́є і не согріши́ть.
21
И$ вся` ё^бо словеса и%хже въꙁгл~ютъ нечетивїи и^ не вложи срDца свое^го, да не ё^слы'шиши раба` свое^го кленђща тебе.
22
І во вся словеса́, я́же возглаго́лють нечести́вії, не вложи́ се́рдця своєго́, да не усли́шиши раба́ своєго́ клену́ща тебе́,
22
ја%ко многа'жды слђкђ'ют# тобо'ю ѓ^бхожDенїемъ ѓ^ꙁлобиT мно'гиM срDце твое, ја%ко да и^ т^ы клялъ е^си дрђгїя мно'гїя.
23
я́ко мно́гажди возлука́внуєть на тя, і обхожде́нії мно́гими озло́бить се́рдце твоє́, я́коже і ти клял єси́ іни́я (мно́гія).
23
вс^я сїя и^скђсихъ въ мђдрости, и^ рњхъ ё^мђдрђся и^ сїя ё^дали'ся эT мене.
24
Вся сія́ іскуси́х в му́дрості. Ріх: умудрю́ся, і сія́ удали́ся от мене́
24
далече паче нежели бња'ше, и^ бездны глђбинђ кт^о ѓ^бря'щетъ ю&.
25
дале́че па́че не́же біх, і бе́здни глубина́, кто обря́щеть ю?
25
и^ ѓ^крђжихъ а^ꙁ# и^ срDце мое е^же раꙁђмњти, е^же съсњтити и^ е^же въꙁыска'ти мђдрости и^ ра'ꙁђма. и^ е^же раꙁђмњти нечьстиваго, беꙁђмїе и^ ѓ^жесᲄоченїе и^ лесть.
26
Обидо́х аз, і се́рдце моє́, є́же разумі́ти, є́же разсмотри́ти, і є́же взиска́ти му́дрость і ра́зум, і є́же разумі́ти нечести́ваго безу́міє і ожесточе́ніє і лесть.
26
и^ ѓ^брњта'ю а^зъ женђ гор#ча'ишђ паче смр~ти, ја^коже е^сть ловитва, и^ сњти срDца ея` и^ съё'зъ в# рђкђ ея`. бл~гїи преD лицемъ бж~їиM и^ꙁвинеTся эT нея, и^ съгрᲇша'яи ѓ^бъяT бђдетъ эT нея”
27
І обріто́х аз ю, і реку́ горча́йшу па́че сме́рти жену́, я́же єсть лови́тва, і сі́ті се́рдце єя́, у́зи в руку́ єя́. Благи́й пред лице́м Бо́жиїм ізи́меться от нея́, а согріша́яй ят бу́деть от нея́.
27
Се сїя ѓ^брњтохъ рече соборникъ, е^ді'нђ е^ді'нои и^же ѓ^брњсти по'мыслъ, е^гоже въꙁыска дш~а моа, и^ не ѓ^брњтохъ.
28
Се, сіє́ обріто́х, рече́ Екклесіа́ст, єди́ну єди́ною є́же обрісти́ по́мисл, є́же взиска́ душа́ моя́, і не обріто́х.
28
и^ чл~ка е^ді'наго эT тысђщи ѓ^брњтохъ, и^ жены въ всњхъ сихъ не ѓ^брњтоX.
29
І челові́ка єди́наго от ти́сящ обріто́х, а жени́ во всіх сих не обріто́х.
29
ѓ^баче с^е сїе ѓ^брњтохъ, е^же сътвори б~ъ чл~комъ правымᲆ. и^ сїи въꙁыскаша помы'словъ мно'гихъ.
30
Оба́че се, сіє́ обріто́х, є́же сотвори́ Бог челові́ка пра́ваго, і сі́ї взиска́ша помисло́в мно́гих. Кто уві́ді му́дрость? І кто вість разріше́ніє глаго́ла?