Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 1
1
(Зач. 216) Па́вел, посла́нник Ісу́с Христо́в во́лею Божиєю, святи́м су́щим во Єфе́сі і ві́рним о Христі́ Ісу́сі;
1
(Заⷱ҇ ©ѕ҃і҃.) Па́ѵелъ, посла́нникъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ во́лею бж҃їею, ст҃ы̑мъ сꙋ́щымъ во є҆фе́сѣ и҆ вѣ́рнымъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:
2
благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́.
2
блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
3
Благослове́н Бог і Оте́ць Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, благослови́вий нас вся́цім благослове́нієм духо́вним в небе́сних о Христі́,
3
Блгⷭ҇ве́нъ бг҃ъ и҆ ѻ҆ц҃ъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, блгⷭ҇ви́вый на́съ всѧ́цѣмъ блгⷭ҇ве́нїемъ дꙋхо́внымъ въ нбⷭ҇ныхъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀,
4
я́коже ізбра́ нас в Нем пре́жде сложе́нія ми́ра, би́ти нам святи́м і непоро́чним пред Ним в любві́,
4
ꙗ҆́коже и҆збра̀ на́съ въ не́мъ пре́жде сложе́нїѧ мі́ра, бы́ти на́мъ ст҃ы̑мъ и҆ непорѡ́чнымъ пред̾ ни́мъ въ любвѝ,
5
пре́жде наре́к нас во усиновле́ніє Ісу́с Христо́м в Него́, по благоволе́нію хоті́нія Своєго́,
5
пре́жде наре́къ на́съ во оу҆сыновле́нїе і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ въ него̀, по бл҃говоле́нїю хотѣ́нїѧ своегѡ̀,
6
в похвалу́ сла́ви благода́ті Своєя́, є́юже облагодати́ нас о Возлю́бленнім;
6
въ похвалꙋ̀ сла́вы блгⷣти своеѧ̀, є҆́юже ѡ҆блгⷣтѝ на́съ ѡ҆ возлю́бленнѣмъ:
7
(Зач. 217) о Не́мже і́мами ізбавле́ніє Кро́вію Єго́, і оставле́ніє прегріше́нії, по бога́тству благода́ті Єго́,
7
(Заⷱ҇ ©з҃і҃.) ѡ҆ не́мже и҆́мамы и҆збавле́нїе кро́вїю є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆ставле́нїе прегрѣше́нїи, по бога́тствꙋ блгⷣти є҆гѡ̀,
8
ю́же преумно́жил єсть в нас во вся́цій прему́дрості і ра́зумі,
8
ю҆́же преꙋмно́жилъ є҆́сть въ на́съ во всѧ́цѣй премꙋ́дрости и҆ ра́зꙋмѣ,
9
сказа́в нам та́йну во́лі Своєя́ по благоволе́нію Своєму́, є́же пре́жде положи́ в Нем,
9
сказа́въ на́мъ та́йнꙋ во́ли своеѧ̀ по бл҃говоле́нїю своемꙋ̀, є҆́же пре́жде положѝ въ не́мъ,
10
в смотре́ніє ісполне́нія време́н, возглави́ти вся́чеськая о Христі́, я́же на небесі́х і я́же на землі́ в Нем;
10
въ смотре́нїе и҆сполне́нїѧ време́нъ, возглави́ти всѧ́чєскаѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, ꙗ҆̀же на нб҃сѣ́хъ и҆ ꙗ҆̀же на землѝ въ не́мъ:
11
в Не́мже і наслі́дници сотвори́хомся, пре́жде нарече́ни би́вше по прозрі́нію Бо́жию вся ді́йствующаго по сові́ту во́лі Своєя́,
11
въ не́мже и҆ наслѣ̑дницы сотвори́хомсѧ, пре́жде нарече́ни бы́вше по прозрѣ́нїю бж҃їю всѧ̑ дѣ́йствꙋющагѡ по совѣ́тꙋ во́ли своеѧ̀,
12
я́ко би́ти нам в похвале́ніє сла́ви Єго́, пре́жде упова́вшим во Христа́;
12
ꙗ҆́кѡ бы́ти на́мъ въ похвале́нїе сла́вы є҆гѡ̀, пре́жде оу҆пова́вшымъ во хрⷭ҇та̀:
13
в Не́мже і ви, сли́шавше сло́во і́стини, благовіствова́ніє спасе́нія на́шего, в Не́мже і ві́ровавше зна́менастеся Ду́хом обітова́нія Святи́м,
13
въ не́мже и҆ вы̀, слы́шавше сло́во и҆́стины, бл҃говѣствова́нїе спⷭ҇нїѧ на́шегѡ, въ не́мже и҆ вѣ́ровавше зна́менастесѧ дх҃омъ ѡ҆бѣтова́нїѧ ст҃ы́мъ,
14
І́же єсть обруче́ніє наслі́дія на́шего, во ізбавле́ніє снабді́нія, в похвалу́ сла́ви Єго́.
14
и҆́же є҆́сть ѡ҆брꙋче́нїе наслѣ́дїѧ на́шегѡ, во и҆збавле́нїе снабдѣ́нїѧ, въ похвалꙋ̀ сла́вы є҆гѡ̀.
15
Сего́ ра́ди і аз сли́шав ва́шу ві́ру о Христі́ Ісу́сі і любо́в, я́же ко всім святи́м,
15
Сегѡ̀ ра́ди и҆ а҆́зъ слы́шавъ ва́шꙋ вѣ́рꙋ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ и҆ любо́вь, ꙗ҆́же ко всѣ̑мъ ст҃ы̑мъ,
16
(Зач. 218) не престаю́ благодаря́ о вас, помина́ніє о вас творя́ в моли́твах мої́х,
16
(Заⷱ҇ ©и҃і҃.) не престаю̀ благодарѧ̀ ѡ҆ ва́съ, помина́нїе ѡ҆ ва́съ творѧ̀ въ моли́твахъ мои́хъ,
17
да Бог Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, Оте́ць сла́ви, дасть вам Ду́ха прему́дрости і открове́нія, в позна́ніє Єго́,
17
да бг҃ъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, ѻ҆ц҃ъ сла́вы, да́стъ ва́мъ дх҃а премꙋ́дрости и҆ ѿкрове́нїѧ, въ позна́нїе є҆гѡ̀,
18
просвіще́нна очеса́ се́рдця ва́шего, я́ко уві́діти вам, ко́є єсть упова́ніє зва́нія Єго́, і ко́є бога́тство сла́ви достоя́нія Єго́ во святи́х,
18
просвѣщє́нна ѻ҆чеса̀ се́рдца ва́шегѡ, ꙗ҆́кѡ оу҆вѣ́дѣти ва́мъ, ко́е є҆́сть оу҆пова́нїе зва́нїѧ є҆гѡ̀, и҆ ко́е бога́тство сла́вы достоѧ́нїѧ є҆гѡ̀ во ст҃ы́хъ,
19
і ко́є преспі́ющеє вели́чество си́ли Єго́ в нас, ві́рующих по ді́йству держа́ви крі́пости Єго́,
19
и҆ ко́е преспѣ́ющее вели́чество си́лы є҆гѡ̀ въ на́съ вѣ́рꙋющихъ по дѣ́йствꙋ держа́вы крѣ́пости є҆гѡ̀,
20
ю́же соді́я о Христі́, воскреси́в Єго́ от ме́ртвих і посади́в одесну́ю Себе́ на небе́сних,
20
ю҆́же содѣ́ѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, воскреси́въ є҆го̀ ѿ ме́ртвыхъ и҆ посади́въ ѡ҆деснꙋ́ю себє̀ на нбⷭ҇ныхъ,
21
преви́ше вся́каго нача́льства і вла́сти і си́ли і госпо́дства, і вся́каго і́мене імену́ємаго не то́чію в ві́ці сем, но і во гряду́щем;
21
превы́ше всѧ́кагѡ нача́лства и҆ вла́сти и҆ си́лы и҆ госпо́дства, и҆ всѧ́кагѡ и҆́мене и҆менꙋ́емагѡ не то́чїю въ вѣ́цѣ се́мъ, но и҆ во грѧдꙋ́щемъ:
22
(Зач. 219) і вся покори́ под но́зі Єго́, і Того́ даде́ главу́ ви́ше всіх Це́ркві,
22
(Заⷱ҇ ©ѳ҃і҃.) и҆ всѧ̑ покорѝ под̾ но́зѣ є҆гѡ̀, и҆ того̀ дадѐ главꙋ̀ вы́ше всѣ́хъ цр҃кви,
23
я́же єсть Ті́ло Єго́, ісполне́ніє ісполня́ющаго вся́чеськая во всіх.
23
ꙗ҆́же є҆́сть тѣ́ло є҆гѡ̀, и҆сполне́нїе и҆сполнѧ́ющагѡ всѧ́чєскаѧ во всѣ́хъ.
Глава 4
1
(Зач. 224) Молю́ у́бо вас аз, ю́зник о Го́споді, досто́йно ходи́ти зва́нія, в не́же зва́ні би́сте,
1
(Заⷱ҇ ©к҃д҃.) Молю̀ оу҆̀бо ва́съ а҆́зъ ю҆́зникъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, досто́йнѡ ходи́ти зва́нїѧ, въ не́же зва́ни бы́сте,
2
со вся́ким смиреному́дрієм і кро́тостію, с долготерпі́нієм, терп'я́ще друг дру́гу любо́вію,
2
со всѧ́кимъ смиреномꙋ́дрїемъ и҆ кро́тостїю, съ долготерпѣ́нїемъ, терпѧ́ще дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ любо́вїю,
3
тща́щеся блюсти́ єдине́ніє ду́ха в сою́зі ми́ра.
3
тща́щесѧ блюстѝ є҆дине́нїе дꙋ́ха въ сою́зѣ ми́ра.
4
Єди́но ті́ло, єди́н дух, я́коже і зва́ні би́сте во єди́нім упова́нії зва́нія ва́шего;
4
Є҆ди́но тѣ́ло, є҆ди́нъ дꙋ́хъ, ꙗ҆́коже и҆ зва́ни бы́сте во є҆ди́нѣмъ оу҆пова́нїи зва́нїѧ ва́шегѡ:
5
єди́н Госпо́дь, єди́на ві́ра, єди́но креще́ніє,
5
є҆ди́нъ гдⷭ҇ь, є҆ди́на вѣ́ра, є҆ди́но кр҃ще́нїе,
6
єди́н Бог і Оте́ць всіх, І́же над всі́ми і чрез всіх і во всіх нас.
6
є҆ди́нъ бг҃ъ и҆ ѻ҆ц҃ъ всѣ́хъ, и҆́же над̾ всѣ́ми и҆ чрез̾ всѣ́хъ и҆ во всѣ́хъ на́съ.
7
(Зач.) Єди́ному же кому́ждо нас даде́ся благода́ть по мі́рі дарова́нія Христо́ва.
7
(Заⷱ҇.) Є҆ди́номꙋ же комꙋ́ждо на́съ даде́сѧ блгⷣть по мѣ́рѣ дарова́нїѧ хрⷭ҇то́ва.
8
Ті́мже глаго́леть: возше́д на висоту́, пліни́л єси́ плін і даде́ дая́нія челові́ком.
8
Тѣ́мже глаго́летъ: возше́дъ на высотꙋ̀, плѣни́лъ є҆сѝ плѣ́нъ, и҆ дадѐ даѧ̑нїѧ человѣ́кѡмъ.
9
А є́же, взи́де, что єсть, то́чію я́ко і сни́де пре́жде в до́лнійшия страни́ землі́?
9
А҆ є҆́же, взы́де, что̀ є҆́сть, то́чїю ꙗ҆́кѡ и҆ сни́де пре́жде въ до́лнѣйшыѧ страны̑ землѝ;
10
Сше́дий, Той єсть і возше́дий преви́ше всіх небе́с, да іспо́лнить вся́чеськая.
10
Сше́дый, то́й є҆́сть и҆ возше́дый превы́ше всѣ́хъ нб҃съ, да и҆спо́лнитъ всѧ́чєскаѧ.
11
І Той дал єсть о́ви у́бо апо́столи, о́ви же проро́ки, о́ви же благові́стники, о́ви же па́стирі і учи́телі,
11
И҆ то́й да́лъ є҆́сть ѡ҆́вы оу҆́бѡ а҆пⷭ҇лы, ѡ҆́вы же прⷪ҇ро́ки, ѡ҆́вы же бл҃говѣ́стники, ѡ҆́вы же па́стыри и҆ оу҆чи́тєли,
12
к соверше́нію святи́х, в ді́ло служе́нія, в созида́ніє Ті́ла Христо́ва,
12
къ соверше́нїю ст҃ы́хъ, въ дѣ́ло слꙋже́нїѧ, въ созида́нїе тѣ́ла хрⷭ҇то́ва,
13
до́ндеже дости́гнем всі в соєдине́ніє ві́ри і позна́нія Си́на Бо́жия, в му́жа соверше́нна, в мі́ру во́зраста ісполне́нія Христо́ва;
13
до́ндеже дости́гнемъ всѝ въ соедине́нїе вѣ́ры и҆ позна́нїѧ сн҃а бж҃їѧ, въ мꙋ́жа соверше́нна, въ мѣ́рꙋ во́зраста и҆сполне́нїѧ хрⷭ҇то́ва:
14
(Зач. 225) да не бива́єм ктому́ младе́нці, вла́ющеся і скита́ющеся вся́ким ві́тром уче́нія, во лжі челові́честій, в кова́рстві ко́зней льще́нія;
14
(Заⷱ҇ ©к҃е҃.) да не быва́емъ ктомꙋ̀ младе́нцы, вла́ющесѧ и҆ скита́ющесѧ всѧ́кимъ вѣ́тромъ оу҆че́нїѧ, во лжѝ человѣ́честѣй, въ кова́рствѣ ко́зней льще́нїѧ:
15
і́стинствующе же в любві́, да возрасти́м в Него́ вся́чеськая, І́же єсть глава́ Христо́с,
15
и҆́стинствꙋюще же въ любвѝ, да возрасти́мъ въ него̀ всѧ́чєскаѧ, и҆́же є҆́сть глава̀ хрⷭ҇то́съ,
16
із Него́же все ті́ло, составля́ємо і счиніва́ємо прили́чні вся́цім осяза́нієм подая́нія, по ді́йству в мі́рі єди́ния коєя́ждо ча́сти, возраще́ніє ті́ла твори́ть в созда́ніє самаго́ себе́ любо́вію.
16
и҆з̾ негѡ́же всѐ тѣ́ло, составлѧ́емо и҆ счинѣва́емо прили́чнѣ всѧ́цѣмъ ѡ҆сѧза́нїемъ подаѧ́нїѧ, по дѣ́йствꙋ въ мѣ́рѣ є҆ди́ныѧ коеѧ́ждо ча́сти, возраще́нїе тѣ́ла твори́тъ въ созда́нїе самагѡ̀ себє̀ любо́вїю.
17
(Зач. 226) Сіє́ у́бо глаго́лю і послу́шествую о Го́споді, ктому́ не ходи́ти вам, я́коже і про́чії язи́ци хо́дять в суєті́ ума́ їх,
17
(Заⷱ҇ ©к҃ѕ҃.) Сїѐ оу҆̀бо глаго́лю и҆ послꙋ́шествꙋю ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, ктомꙋ̀ не ходи́ти ва́мъ, ꙗ҆́коже и҆ про́чїи ꙗ҆зы́цы хо́дѧтъ въ сꙋетѣ̀ оу҆ма̀ и҆́хъ,
18
помраче́ні сми́слом, су́ще отчужде́ні от жи́зні Бо́жия, за неві́жество су́щеє в них, за окамене́ніє серде́ць їх;
18
помраче́ни смы́сломъ, сꙋ́ще ѿчꙋжде́ни ѿ жи́зни бж҃їѧ, за невѣ́жество сꙋ́щее въ ни́хъ, за ѡ҆камене́нїе серде́цъ и҆́хъ:
19
і́же в неча́яніє вло́жшеся, преда́ша себе́ студодія́нію, в ді́ланіє вся́кия нечистоти́ в лихоіма́нії.
19
и҆̀же въ неча́ѧнїе вло́жшесѧ, преда́ша себѐ стꙋдодѣѧ́нїю, въ дѣ́ланїе всѧ́кїѧ нечистоты̀ въ лихоима́нїи.
20
Ви же не та́ко позна́сте Христа́;
20
Вы́ же не та́кѡ позна́сте хрⷭ҇та̀:
21
а́ще у́бо [поне́же] сли́шасте Єго́ і о Нем научи́стеся, я́коже єсть і́стина о Ісу́сі;
21
а҆́ще оу҆́бѡ [поне́же] слы́шасте є҆го̀ и҆ ѡ҆ не́мъ наꙋчи́стесѧ, ꙗ҆́коже є҆́сть и҆́стина ѡ҆ і҆и҃сѣ:
22
отложи́ти вам, по пе́рвому житію́, ве́тхаго челові́ка, тлі́ющаго в по́хотех преле́стних,
22
ѿложи́ти ва́мъ, по пе́рвомꙋ житїю̀, ве́тхаго человѣ́ка, тлѣ́ющаго въ по́хотехъ преле́стныхъ,
23
обновля́тися же ду́хом ума́ ва́шего,
23
ѡ҆бновлѧ́тисѧ же дꙋ́хомъ оу҆ма̀ ва́шегѡ,
24
і облещи́ся в но́ваго челові́ка, со́зданнаго по Бо́гу в пра́вді і в преподо́бії і́стини.
24
и҆ ѡ҆блещи́сѧ въ но́ваго человѣ́ка, со́зданнаго по бг҃ꙋ въ пра́вдѣ и҆ въ преподо́бїи и҆́стины.
25
(Зач. 226) Ті́мже отло́жше лжу, глаго́літе і́стину ки́йждо ко і́скреннему своєму́, зане́ єсьми́ друг дру́гу у́дове.
25
(Заⷱ҇ ©к҃з҃.) Тѣ́мже ѿло́жше лжꙋ̀, глаго́лите и҆́стинꙋ кі́йждо ко и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀, занѐ є҆смы̀ дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ оу҆́дове.
26
Гні́вайтеся і не согріша́йте; со́лнце да не за́йдеть в гні́ві ва́шем;
26
Гнѣ́вайтесѧ и҆ не согрѣша́йте: со́лнце да не за́йдетъ въ гнѣ́вѣ ва́шемъ:
27
ніже́ даді́те мі́ста дия́волу.
27
нижѐ дади́те мѣ́ста дїа́волꙋ.
28
Кради́й ктому́ да не кра́деть, но па́че да тружда́ється, ді́лая свої́ма рука́ма благо́є, да і́мать пода́яти тре́бующему.
28
Крады́й ктомꙋ̀ да не кра́детъ, но па́че да трꙋжда́етсѧ, дѣ́лаѧ свои́ма рꙋка́ма благо́е, да и҆́мать пода́ѧти тре́бꙋющемꙋ.
29
Вся́ко сло́во гни́ло да не ісхо́дить із уст ва́ших, но то́чію є́же єсть бла́го к созда́нію ві́ри, да дасть благода́ть сли́шащим.
29
Всѧ́ко сло́во гни́ло да не и҆схо́дитъ и҆з̾ оу҆́стъ ва́шихъ, но то́чїю є҆́же є҆́сть бл҃го къ созда́нїю вѣ́ры, да да́стъ блгⷣть слы́шащымъ.
30
І не оскорбля́йте Ду́ха Свята́го Бо́жия, І́мже зна́менастеся в день ізбавле́нія.
30
И҆ не ѡ҆скорблѧ́йте дх҃а ст҃а́гѡ бж҃їѧ, и҆́мже зна́менастесѧ въ де́нь и҆збавле́нїѧ.
31
Вся́ка го́ресть, і гнів, і я́рость, і кличь, і хула́ да во́зметься от вас, со вся́кою зло́бою;
31
Всѧ́ка го́ресть, и҆ гнѣ́въ, и҆ ꙗ҆́рость, и҆ кли́чь, и҆ хꙋла̀ да во́зметсѧ ѿ ва́съ, со всѧ́кою ѕло́бою:
32
бива́йте же друг ко дру́гу бла́зі, милосе́рді, проща́юще друг дру́гу, я́коже і Бог во Христі́ прости́л єсть вам.
32
быва́йте же дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ бла́зи, милосе́рди, проща́юще дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ, ꙗ҆́коже и҆ бг҃ъ во хрⷭ҇тѣ̀ прости́лъ є҆́сть ва́мъ.
Глава 5
1
(Зач. 228) Бива́йте у́бо подража́телі Бо́гу, я́коже ча́да возлю́бленная,
1
(Заⷱ҇ ©к҃и҃.) Быва́йте оу҆̀бо подража́тєли бг҃ꙋ, ꙗ҆́коже ча̑да возлю́блєннаѧ,
2
і ході́те в любві́, я́коже і Христо́с возлюби́л єсть нас, і предаде́ Себе́ за ни приноше́ніє і же́ртву Бо́гу в воню́ благоуха́нія.
2
и҆ ходи́те въ любвѝ, ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ возлюби́лъ є҆́сть на́съ, и҆ предадѐ себѐ за ны̀ приноше́нїе и҆ же́ртвꙋ бг҃ꙋ въ воню̀ благоꙋха́нїѧ.
3
Блуд же і вся́ка нечистота́ і лихоі́мство ніже́ да імену́ється в вас, я́коже подоба́єть святи́м;
3
Блꙋ́дъ же и҆ всѧ́ка нечистота̀ и҆ лихои́мство нижѐ да и҆менꙋ́етсѧ въ ва́съ, ꙗ҆́коже подоба́етъ ст҃ы̑мъ:
4
і скверносло́віє, і буєсло́віє, іли́ кощу́ни, я́же неподо́бная, но па́че благодаре́ніє;
4
и҆ скверносло́вїе, и҆ бꙋесло́вїе, и҆лѝ кощꙋ́ны, ꙗ҆̀же неподѡ́бнаѧ, но па́че благодаре́нїе:
5
сіє́ бо да ві́сте, я́ко всяк блудни́к, іли́ нечи́ст, іли́ лихоі́мець, і́же єсть ідолослужи́тель, не і́мать достоя́нія в Ца́рствії Христа́ і Бо́га.
5
сїе́ бо да вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ блꙋдни́къ, и҆лѝ нечи́стъ, и҆лѝ лихои́мецъ, и҆́же є҆́сть і҆дѡлослꙋжи́тель, не и҆́мать достоѧ́нїѧ въ црⷭ҇твїи хрⷭ҇та̀ и҆ бг҃а.
6
Нікто́же вас да льстить су́єтними словеси́, сих бо ра́ди гряде́ть гнів Бо́жий на си́ни непокори́вия.
6
Никто́же ва́съ да льсти́тъ сꙋ́етными словесы̀, си́хъ бо ра́ди грѧде́тъ гнѣ́въ бж҃їй на сы́ны непокори̑выѧ.
7
Не бива́йте у́бо соприча́стници сим.
7
Не быва́йте оу҆̀бо соприча̑стницы си̑мъ.
8
Бі́сте бо іногда́ тьма, ни́ні же світ о Го́споді; (Зач. 229) я́коже ча́да сві́та ході́те;
8
Бѣ́сте бо и҆ногда̀ тма̀, нн҃ѣ же свѣ́тъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: (Заⷱ҇ ©к҃ѳ҃.) ꙗ҆́коже ча̑да свѣ́та ходи́те:
9
плод бо духо́вний єсть во вся́цій благости́ні, і пра́вді, і і́стині;
9
пло́дъ бо дх҃о́вный є҆́сть во всѧ́цѣй бл҃госты́ни и҆ пра́вдѣ и҆ и҆́стинѣ:
10
іскуша́юще, что єсть благоуго́дно Бо́гові;
10
и҆скꙋша́юще, что̀ є҆́сть бл҃гоꙋго́дно бг҃ови:
11
і не приобща́йтеся к діло́м непло́дним тьми, па́че же і облича́йте.
11
и҆ не приѡбща́йтесѧ къ дѣлѡ́мъ неплѡ́днымъ тмы̀, па́че же и҆ ѡ҆блича́йте.
12
Бива́ємая бо о́тай от них, сра́мно єсть і глаго́лати.
12
Быва́ємаѧ бо ѡ҆́тай ѿ ни́хъ, сра́мно є҆́сть и҆ глаго́лати.
13
Вся же облича́ємая от сві́та я́вляються, все бо явля́ємоє світ єсть;
13
Всѧ̑ же ѡ҆блича́ємаѧ ѿ свѣ́та ꙗ҆́влѧютсѧ, все́ бо ꙗ҆влѧ́емое свѣ́тъ є҆́сть:
14
сего́ ра́ди глаго́леть: воста́ни, спяй, і воскресни́ от ме́ртвих, і освіти́ть тя Христо́с.
14
сегѡ̀ ра́ди глаго́летъ: воста́ни, спѧ́й, и҆ воскреснѝ ѿ ме́ртвыхъ, и҆ ѡ҆свѣти́тъ тѧ̀ хрⷭ҇то́съ.
15
Блюді́те у́бо, ка́ко опа́сно хо́дите, не я́коже нему́дрі, но я́коже прему́дрі,
15
Блюди́те оу҆̀бо, ка́кѡ ѡ҆па́снѡ хо́дите, не ꙗ҆́коже немꙋ́дри, но ꙗ҆́коже премꙋ́дри,
16
іску́пующе вре́м'я, я́ко дні́є лука́ві суть.
16
и҆скꙋ́пꙋюще вре́мѧ, ꙗ҆́кѡ дні́е лꙋка́ви сꙋ́ть.
17
Сего́ ра́ди не бива́йте несми́сленні, но разуміва́йте, что єсть во́ля Бо́жия.
17
Сегѡ̀ ра́ди не быва́йте несмы́сленни, но разꙋмѣва́йте, что̀ є҆́сть во́лѧ бж҃їѧ.
18
І не упива́йтеся вино́м, в не́мже єсть блуд; но па́че ісполня́йтеся Ду́хом,
18
И҆ не оу҆пива́йтесѧ вїно́мъ, въ не́мже є҆́сть блꙋ́дъ: но па́че и҆сполнѧ́йтесѧ дх҃омъ,
19
глаго́люще себі́ во псалмі́х і пі́ніїх і пі́снех духо́вних, воспіва́юще і пою́ще в сердця́х ва́ших Го́сподеві,
19
глаго́люще себѣ̀ во ѱалмѣ́хъ и҆ пѣ́нїихъ и҆ пѣ́снехъ дꙋхо́вныхъ, воспѣва́юще и҆ пою́ще въ сердца́хъ ва́шихъ гдⷭ҇еви,
20
(Зач. 230) благодаря́ще всегда́ о всіх о і́мені Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ Бо́гу і Отцю́,
20
(Заⷱ҇ ©л҃.) благодарѧ́ще всегда̀ ѡ҆ всѣ́хъ ѡ҆ и҆́мени гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ бг҃ꙋ и҆ ѻ҆ц҃ꙋ̀,
21
повину́ющеся друг дру́гу в стра́сі Бо́жиї.
21
повинꙋ́ющесѧ дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ въ стра́сѣ бж҃їи.
22
Жени́, свої́м муже́м повину́йтеся, я́коже Го́споду,
22
Жєны̀, свои̑мъ мꙋжє́мъ повинꙋ́йтесѧ, ꙗ҆́коже гдⷭ҇ꙋ,
23
зане́ муж глава́ єсть жени́, я́коже і Христо́с глава́ Це́ркве, і Той єсть Спаси́тель ті́ла;
23
занѐ мꙋ́жъ глава̀ є҆́сть жены̀, ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ глава̀ цр҃кве, и҆ то́й є҆́сть сп҃си́тель тѣ́ла:
24
но я́коже Це́рков повину́ється Христу́, та́кожде і жени́ свої́м муже́м во всем.
24
но ꙗ҆́коже цр҃ковь повинꙋ́етсѧ хрⷭ҇тꙋ̀, та́кожде и҆ жєны̀ свои̑мъ мꙋжє́мъ во все́мъ.
25
(Зач. 231) Му́жіє, любі́те своя́ жени́, я́коже і Христо́с возлюби́ Це́рков і Себе́ предаде́ за ню,
25
(Заⷱ҇ ©л҃а҃.) Мꙋ́жїе, люби́те своѧ̑ жєны̀, ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ возлюбѝ цр҃ковь, и҆ себѐ предадѐ за ню̀,
26
да освяти́ть ю, очи́стив ба́нею во́дною в глаго́лі;
26
да ѡ҆ст҃и́тъ ю҆̀, ѡ҆чⷭ҇тивъ ба́нею во́дною въ гл҃го́лѣ:
27
да предста́вить ю Себі́ сла́вну Це́рков, не іму́щу скве́рни, іли́ поро́ка, іли́ ні́что от такови́х, но да бу́деть свя́та і непоро́чна.
27
да предста́витъ ю҆̀ себѣ̀ сла́внꙋ цр҃ковь, не и҆мꙋ́щꙋ скве́рны, и҆лѝ поро́ка, и҆лѝ нѣ́что ѿ таковы́хъ, но да бꙋ́детъ ст҃а и҆ непоро́чна.
28
Та́ко до́лжні суть му́жіє люби́ти своя́ жени́, я́ко своя́ тілеса́; люб'я́й (бо) свою́ жену́, себе́ сама́го лю́бить.
28
Та́кѡ до́лжни сꙋ́ть мꙋ́жїе люби́ти своѧ̑ жєны̀, ꙗ҆́кѡ своѧ̑ тѣлеса̀: любѧ́й (бо) свою̀ женꙋ̀, себѐ сама́го лю́битъ.
29
Нікто́же бо когда́ свою́ плоть возненави́ді, но пита́єть і грі́єть ю, я́коже і Госпо́дь Це́рков;
29
Никто́же бо когда̀ свою̀ пло́ть возненави́дѣ, но пита́етъ и҆ грѣ́етъ ю҆̀, ꙗ҆́коже и҆ гдⷭ҇ь цр҃ковь:
30
зане́ у́ди єсьми́ ті́ла Єго́, от пло́ті Єго́ і от косте́й Єго́.
30
занѐ оу҆́ди є҆смы̀ тѣ́ла є҆гѡ̀, ѿ пл҃ти є҆гѡ̀ и҆ ѿ косте́й є҆гѡ̀.
31
Сего́ ра́ди оста́вить челові́к отця́ своєго́ і ма́тер, і прилі́питься к жені́ своє́й, і бу́дета два в плоть єди́ну.
31
Сегѡ̀ ра́ди ѡ҆ста́витъ человѣ́къ ѻ҆тца̀ своего̀ и҆ ма́терь, и҆ прилѣ́питсѧ къ женѣ̀ свое́й, и҆ бꙋ́дета два̀ въ пло́ть є҆ди́нꙋ.
32
Та́йна сія́ велика́ єсть; аз же глаго́лю во Христа́ і во Це́рков.
32
Та́йна сїѧ̀ велика̀ є҆́сть: а҆́зъ же глаго́лю во хрⷭ҇та̀ и҆ во цр҃ковь.
33
(Зач. 232) Оба́че і ви, по єди́ному ки́йждо свою́ жену́ си́це да лю́бить, я́коже (і) себе́; а жена́ да бої́ться (своєго́) му́жа.
33
(Заⷱ҇ ©л҃в҃.) Ѻ҆ба́че и҆ вы̀, по є҆ди́номꙋ кі́йждо свою̀ женꙋ̀ си́це да лю́битъ, ꙗ҆́коже (и҆) себѐ: а҆ жена̀ да бои́тсѧ (своегѡ̀) мꙋ́жа.
Глава 6
1
Ча́да, послу́шайте сво́їх роди́телей о Го́споді, сіє́ бо єсть пра́ведно.
1
Ча̑да, послꙋ́шайте сво́ихъ роди́телей ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: сїе́ бо є҆́сть пра́ведно.
2
Чти отця́ твоєго́ і ма́тер — я́же єсть за́повідь пе́рвая во обітова́нії:
2
Чтѝ ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́терь: ꙗ҆́же є҆́сть за́повѣдь пе́рваѧ во ѡ҆бѣтова́нїи:
3
да бла́го ті бу́деть, і бу́деши долголі́тен на землі́.
3
да бла́го тѝ бꙋ́детъ, и҆ бꙋ́деши долголѣ́тенъ на землѝ.
4
І отці́, не раздража́йте чад свої́х, но воспитова́йте їх в наказа́нії і уче́нії Госпо́дні.
4
И҆ ѻ҆тцы̀, не раздража́йте ча̑дъ свои́хъ, но воспитова́йте и҆̀хъ въ наказа́нїи и҆ оу҆че́нїи гдⷭ҇ни.
5
Раби́, послу́шайте госпо́дій (свої́х) по пло́ті со стра́хом і тре́петом, в простоті́ се́рдця ва́шего, я́коже (і) Христа́,
5
Рабѝ, послꙋ́шайте госпо́дїй (свои́хъ) по пло́ти со стра́хомъ и҆ тре́петомъ, въ простотѣ̀ се́рдца ва́шегѡ, ꙗ҆́коже (и҆) хрⷭ҇та̀,
6
не пред очи́ма то́чію рабо́тающе, я́ко человікоуго́дници, но я́коже раби́ Христо́ви, творя́ще во́лю Бо́жию от душі́,
6
не пред̾ ѻ҆чи́ма то́чїю рабо́тающе ꙗ҆́кѡ человѣкоꙋго́дницы, но ꙗ҆́коже рабѝ хрⷭ҇тѡ́вы, творѧ́ще во́лю бж҃їю ѿ дꙋшѝ,
7
со благоразу́мієм служа́ще, я́коже Го́споду, а не (я́ко) челові́ком,
7
со благоразꙋ́мїемъ слꙋжа́ще ꙗ҆́коже гдⷭ҇ꙋ, а҆ не (ꙗ҆́кѡ) человѣ́кѡмъ,
8
ві́дяще, я́ко ки́йждо, є́же а́ще сотвори́ть благо́є, сіє́ при́йметь от Го́спода, а́ще раб, а́ще свобо́дь.
8
вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ кі́йждо, є҆́же а҆́ще сотвори́тъ бл҃го́е, сїѐ прїи́метъ ѿ гдⷭ҇а, а҆́ще ра́бъ, а҆́ще свобо́дь.
9
І госпо́діє, та́яжде творі́те к ним, послабля́юще (їм) преще́нія, ві́дуще, я́ко і вам самі́м і тім Госпо́дь єсть на небесі́х, і обинове́нія лиця́ ність у Него́.
9
И҆ госпо́дїе, та̑ѧжде твори́те къ ни̑мъ, послаблѧ́юще (и҆̀мъ) прещє́нїѧ, вѣ́дꙋще, ꙗ҆́кѡ и҆ ва́мъ самѣ̑мъ и҆ тѣ̑мъ гдⷭ҇ь є҆́сть на нб҃сѣ́хъ, и҆ ѡ҆бинове́нїѧ лица̀ нѣ́сть оу҆ негѡ̀.
10
(Зач. 233) Про́чеє же, бра́тіє моя́, возмога́йте во Го́споді і в держа́ві крі́пости Єго́:
10
(Заⷱ҇ ©л҃г҃.) Про́чее же, бра́тїе моѧ̑, возмога́йте во гдⷭ҇ѣ и҆ въ держа́вѣ крѣ́пости є҆гѡ̀:
11
облеці́теся во вся ору́жія Бо́жія, я́ко возмощи́ вам ста́ти проти́ву ко́знем дия́вольським,
11
ѡ҆блецы́тесѧ во всѧ̑ ѻ҆рꙋ̑жїѧ бж҃їѧ, ꙗ҆́кѡ возмощѝ ва́мъ ста́ти проти́вꙋ ко́знемъ дїа́вѡлскимъ,
12
я́ко ність на́ша брань к [проти́ву] кро́ві і пло́ті, но к нача́лом, і ко власте́м (і) к миродержи́телем тьми ві́ка сего́, к духово́м зло́би поднебе́сним.
12
ꙗ҆́кѡ нѣ́сть на́ша бра́нь къ [проти́вꙋ] кро́ви и҆ пло́ти, но къ нача́лѡмъ, и҆ ко власте́мъ (и҆) къ мїродержи́телємъ тмы̀ вѣ́ка сегѡ̀, къ дꙋховѡ́мъ ѕло́бы поднебє́снымъ.
13
Сего́ ра́ди приймі́те вся ору́жія Бо́жія, да возмо́жете проти́витися в день лют і, вся соді́явше, ста́ти.
13
Сегѡ̀ ра́ди прїими́те всѧ̑ ѻ҆рꙋ̑жїѧ бж҃їѧ, да возмо́жете проти́витисѧ въ де́нь лю́тъ и҆ всѧ̑ содѣ́ѧвше ста́ти.
14
Ста́ните у́бо препоя́сани чресла́ ва́ша і́стиною, і обо́лкшеся в броня́ пра́вди,
14
Ста́ните оу҆̀бо препоѧ́сани чресла̀ ва̑ша и҆́стиною, и҆ ѡ҆бо́лкшесѧ въ брѡнѧ̀ пра́вды,
15
і обу́вше но́зі во угото́ваніє благовіствова́нія ми́ра;
15
и҆ ѡ҆бꙋ́вше но́зѣ во оу҆гото́ванїе бл҃говѣствова́нїѧ ми́ра:
16
над всі́ми же воспри́їмше щит ві́ри, в не́мже возмо́жете вся стрі́ли лука́ваго разжже́нния угаси́ти;
16
над̾ всѣ́ми же воспрїи́мше щи́тъ вѣ́ры, въ не́мже возмо́жете всѧ̑ стрѣ́лы лꙋка́вагѡ разжжє́нныѧ оу҆гаси́ти:
17
і шлем спасе́нія восприймі́те, і меч духо́вний, і́же єсть Глаго́л Бо́жий.
17
и҆ шле́мъ спⷭ҇нїѧ воспрїими́те, и҆ ме́чь дꙋхо́вный, и҆́же є҆́сть гл҃го́лъ бж҃їй:
18
(Зач. 234) Вся́кою моли́твою і моле́нієм моля́щеся на вся́ко вре́м'я ду́хом, і в сіє́ і́стоє бдя́ще во вся́ком терпі́нії і моли́тві о всіх святи́х
18
(Заⷱ҇ ©л҃д҃.) всѧ́кою моли́твою и҆ моле́нїемъ молѧ́щесѧ на всѧ́ко вре́мѧ дꙋ́хомъ, и҆ въ сїѐ и҆́стое бдѧ́ще во всѧ́комъ терпѣ́нїи и҆ моли́твѣ ѡ҆ всѣ́хъ ст҃ы́хъ
19
і о мні, да да́сться мі сло́во во отверзе́ніє уст мої́х, с дерзнове́нієм сказа́ти та́йну благовіствова́нія,
19
и҆ ѡ҆ мнѣ̀, да да́стсѧ мѝ сло́во во ѿверзе́нїе оу҆́стъ мои́хъ, съ дерзнове́нїемъ сказа́ти та́йнꙋ бл҃говѣствова́нїѧ,
20
о не́мже посо́лствую во у́зах, да в нем дерза́ю, я́коже подоба́єть мі глаго́лати.
20
ѡ҆ не́мже посо́лствꙋю во оу҆́захъ, да въ не́мъ дерза́ю, ꙗ҆́коже подоба́етъ мѝ глаго́лати.
21
Да уві́сте же і ви, я́же о мні, что ді́лаю, вся ска́жеть вам Тихик, возлю́бленний брат і ві́рен служи́тель о Го́споді,
21
Да оу҆вѣ́сте же и҆ вы̀, ꙗ҆̀же ѡ҆ мнѣ̀, что̀ дѣ́лаю, всѧ̑ ска́жетъ ва́мъ тѷхі́къ, возлю́бленный бра́тъ и҆ вѣ́ренъ слꙋжи́тель ѡ҆ гдⷭ҇ѣ,
22
єго́же посла́х к вам на сіє́ і́стоє, да уві́сте, я́же о нас, і да уті́шить сердця́ ва́ша.
22
є҆го́же посла́хъ къ ва́мъ на сїѐ и҆́стое, да оу҆вѣ́сте, ꙗ҆̀же ѡ҆ на́съ, и҆ да оу҆тѣ́шитъ сердца̀ ва̑ша.
23
Мир бра́тії і любо́в с ві́рою от Бо́га Отця́ і Го́спода Ісу́са Христа́.
23
Ми́ръ бра́тїи и҆ любо́вь съ вѣ́рою ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
24
Благода́ть со всі́ми лю́б'ящими Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в неістлі́нії. Амі́нь.
24
Блгⷣть со всѣ́ми лю́бѧщими гдⷭ҇а на́шего і҆и҃са хрⷭ҇та̀ въ неистлѣ́нїи. А҆ми́нь.