¹

І соверши́шася не́бо і земля́, і все украше́ніє їх.

¹

Так були створені небо і земля і все воїнство їх.

²

І соверши́ Бог в день шести́й діла́ Своя́, я́же сотвори́; і почи́ в день седьми́й от всіх діл Свої́х, я́же сотвори́.

²

І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.

³

І благослови́ Бог день седьми́й, і освяти́ єго́; я́ко в той почи́ от всіх діл Свої́х, я́же нача́т Бог твори́ти.

³

І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.

⁴

Сія́ кни́га битія́ небесе́ і землі́, єгда́ бисть, в о́ньже день сотвори́ Госпо́дь Бог не́бо і зе́млю,

⁴

Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,

⁵

і вся́кий злак се́льний, пре́жде да́же би́ти на землі́, і вся́кую траву́ се́лную, пре́жде да́же прозя́бнути; не бо одожди́ Госпо́дь Бог на зе́млю, і челові́к не бя́ше ді́лати ю;

⁵

і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,

⁶

істо́чник же ісхожда́ше із землі́ і напая́ше все лице́ землі́.

⁶

але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.

⁷

І созда́ Бог челові́ка, персть (взем) от землі́ і вду́ну в лице́ єго́ диха́ніє жи́зні; і бисть челові́к в ду́шу жи́ву.

⁷

І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.

⁸

І насади́ Госпо́дь Бог рай во Еде́мі на восто́ціх і введе́ та́мо челові́ка, єго́же созда́.

⁸

І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.

⁹

І прозябе́ Бог єще́ от землі́ вся́коє дре́во кра́сноє в виді́ніє і до́броє в снідь; і дре́во жи́зні посреді́ рая́, і дре́во є́же ві́діти разумі́тельноє до́браго і лука́ваго.

⁹

І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.

¹⁰

Ріка́ же ісхо́дить із Еде́ма напая́ти рай; отту́ду разлуча́ється в чети́ри нача́ла.

¹⁰

З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.

¹¹

І́м'я єди́ній Фисо́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Євила́тськую; та́мо у́бо єсть зла́то.

¹¹

Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;

¹²

Зла́то же о́ния землі́ до́броє; і та́мо єсть а́нфраx і ка́мень зеле́ний.

¹²

і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.

¹³

І і́м'я ріці́ вторі́й Гео́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Ефіо́пськую.

¹³

Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.