Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сіо́на ра́ди не умолчу́ і Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже ізи́деть я́ко світ пра́вда моя́, і спасе́ніє моє́ я́ко світи́ло разжже́ться.
1
СіHна рaди не ўмолчY и3 їеrли1ма рaди не попущY, д0ндеже и3зhдетъ ћкw свётъ прaвда моS, и3 спcніе моE ћкw свэти1ло разжжeтсz.
2
І у́зрять язи́ци пра́вду твою́, і ца́ріє сла́ву твою́, і прозову́ть тя і́менем но́вим, і́мже Госпо́дь наймену́єть є.
2
И# ќзрzтъ kзhцы прaвду твою2, и3 цaріе слaву твою2, и3 прозовyтъ тS и4менемъ н0вымъ, и4мже гDь наименyетъ є5.
3
І бу́деши віне́ць добро́ти в руці́ Госпо́дні і діади́ма ца́рствія в руці́ Бо́га твоєго́;
3
И# бyдеши вэнeцъ добр0ты въ руцЁ гDни и3 діади1ма цaрствіz въ руцЁ бGа твоегw2:
4
і не прозове́шися ктому́ оста́влен, і земля́ твоя́ ктому́ не нарече́ться пуста́; тебі́ бо прозове́ться во́ля Моя́, і земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь в тебі́, і земля́ твоя́ вку́пі насели́ться.
4
и3 не прозовeшисz ктомY њстaвленъ, и3 землS твоS ктомY не наречeтсz пустA: тебё бо прозовeтсz в0лz моS, и3 землS твоS вселeннаz, ћкw бlговоли2 гDь въ тебЁ, и3 землS твоS вкyпэ насели1тсz.
5
І я́коже жив'я́й ю́ноша с ді́вою, та́ко поживу́ть си́нове твої́ с тобо́ю; і бу́деть, я́коже ра́дується жени́х о неві́сті, та́ко возра́дується Госпо́дь о тебі́.
5
И# ћкоже живsй ю4ноша съ дёвою, тaкw поживyтъ сhнове твои2 съ тоб0ю: и3 бyдетъ ћкоже рaдуетсz жени1хъ њ невёстэ, тaкw возрaдуетсz гDь њ тебЁ.
6
І на стіна́х твої́х, Ієрусали́ме, приста́вих стра́жи весь день і всю нощ, і́же до конця́ не премо́лкнуть помина́юще Го́спода.
6
И# на стэнaхъ твои1хъ, їеrли1ме, пристaвихъ стрaжы вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и5же до концA не прем0лкнутъ поминaюще гDа.
7
Ність бо вам подо́бен; а́ще іспра́виши і сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на землі́.
7
Нёсть бо вaмъ под0бенъ: ѓще и3спрaвиши и3 сотвори1ши, їеrли1ме, рaдованіе на земли2.
8
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю і крі́постію ми́шці Своєя́: а́ще ктому́ отда́м пшени́цю твою́ і пи́щу твою́ враго́м твої́м, і а́ще ктому́ іспію́ть вино́ твоє́ си́нове чужді́ї, о не́мже труди́лся єси́;
8
Клsтсz гDь десни1цею своeю и3 крёпостію мhшцы своеS: ѓще ктомY tдaмъ пшени1цу твою2 и3 пи1щу твою2 врагHмъ твои6мъ, и3 ѓще ктомY и3спію1тъ віно2 твоE сhнове чуждjи, њ нeмже труди1лсz є3си2:
9
но собира́ющії снідя́ть я і похва́лять Го́спода, і обима́ющії іспію́ть я во дво́ріх святи́х Мої́х.
9
но собирaющіи снэдsтъ | и3 похвaлzтъ гDа, и3 њб8имaющіи и3спію1тъ | во дв0рэхъ с™hхъ мои1хъ.
10
Іді́те врати́ Мої́ми і путь сотворі́те лю́дем Мої́м, і ка́меніє, є́же на путі́, размещі́те; воздви́гніте зна́меніє на язи́ки.
10
И#ди1те враты2 мои1ми и3 пyть сотвори1те лю1демъ мои6мъ, и3 кaменіе, є4же на пути2, размещи1те: воздви1гните знaменіе на kзhки.
11
Се бо, Госпо́дь сли́шано сотвори́ до послі́дніх землі́: рці́те дще́рі Сіо́нові: се, Спаси́тель твой гряде́ть, імі́яй с Собо́ю мзду і ді́ло Своє́ пред лице́м Свої́м.
11
Сe бо, гDь слhшано сотвори2 до послёднихъ земли2: рцhте дщeри сіHновэ: сE, сп7си1тель тв0й грzдeтъ, и3мёzй съ соб0ю мздY и3 дёло своE пред8 лицeмъ свои1мъ.
12
І прозове́ть я лю́ди свя́ти, ізба́влені Го́сподем; ти же прозове́шися взи́скан град і не оста́влен.
12
И# прозовeтъ | лю1ди с™ы, и3збaвлєны гDемъ: тh же прозовeшисz взhсканъ грaдъ и3 не њстaвленъ.