Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сіо́на ра́ди не умолчу́ і Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже ізи́деть я́ко світ пра́вда моя́, і спасе́ніє моє́ я́ко світи́ло разжже́ться.
1
Сїѓ'на ради не премолъчю, і^ерsли'ма ради не попђщђ. до'н#деже ё^бо и^ꙁы'идеT ја%ко свњтъ пра'вда моа`, и^ сп~се'мое ја%ко свᲇти'ло раж#жеTся”
2
І у́зрять язи́ци пра́вду твою́, і ца́ріє сла́ву твою́, і прозову́ть тя і́менем но́вим, і́мже Госпо́дь наймену́єть є.
2
И$ ё%ꙁрятъ ја^ꙁы'цы пра'вдђ твою`, и^ цр~їе сла'вђ твою`. и^ прозовђтᲆ т^я и%менемъ но'воM, е^же г~ь и^менђеT е&.
3
І бу́деши віне́ць добро́ти в руці́ Госпо́дні і діади́ма ца́рствія в руці́ Бо́га твоєго́;
3
и^ бђ'деши вњнецъ доброты` въ рђцњ гн~и, и^ глави'ꙁна црsтвїя вᲆ рђцњ б~а твое^го.
4
і не прозове́шися ктому́ оста́влен, і земля́ твоя́ ктому́ не нарече́ться пуста́; тебі́ бо прозове́ться во́ля Моя́, і земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь в тебі́, і земля́ твоя́ вку́пі насели́ться.
4
и^ не проꙁове'шися късемђ` ѓ^ста'вленъ, и^ земля` твоа` ктомђ` не нарече'тся пђста. тебњ` б^о проꙁовеTся во'ля моа`, а^ земля` твоа` вселен#ная.
5
І я́коже жив'я́й ю́ноша с ді́вою, та́ко поживу́ть си́нове твої́ с тобо́ю; і бу́деть, я́коже ра́дується жени́х о неві́сті, та́ко возра́дується Госпо́дь о тебі́.
5
и^ ја%ко живы'и ю%ноша съ дв~ою, та'ко воZживђтъ сн~ове твои` с тобо'ю” И$ бђ'детᲆ ја%коже ра'дђеTся жени'хъ ѓ^ невњсте, та'коже въꙁра'дђется г~ь ѓ^ тебњ`.
6
І на стіна́х твої́х, Ієрусали́ме, приста́вих стра́жи весь день і всю нощ, і́же до конця́ не премо́лкнуть помина́юще Го́спода.
6
на стњнаX твоиX і^ерsли'ме приставихъ стра'жа ве'сь дн~ь и^ вс^ю но'щь, и^же до коnца не премоlкнђтъ помина'юще г~а.
7
Ність бо вам подо́бен; а́ще іспра́виши і сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на землі́.
7
нњсть б^о къ ва'мъ подо'бенъ, а^ще и^с#пра'виши и^ сътвориши і^ерsли'ме непреꙁорьство на' земли”
8
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю і крі́постію ми́шці Своєя́: а́ще ктому́ отда́м пшени́цю твою́ і пи́щу твою́ враго́м твої́м, і а́ще ктому́ іспію́ть вино́ твоє́ си́нове чужді́ї, о не́мже труди́лся єси́;
8
Кля'тся г~ь десни'цею свое'ю, и^ крњ'постїю мы'ш#ца свое'я. а^ще ктомђ` эTда'мъ пшени'цђ твою` и^ пи'щђ твою` врагомъ твои^мъ. и^ а^ще ктомђ и^спїютᲆ вино` твое сн~ве чю'ждїи, ѓ^ нем#же трђди'лъся е^си.
9
но собира́ющії снідя́ть я і похва́лять Го́спода, і обима́ющії іспію́ть я во дво́ріх святи́х Мої́х.
9
н^о събира'ющеи и^зъја%дяT е&, и^ похва'лятъ г~а. и^ е'млющеи и^спїютъ е& въ стаяX ст~ыхъ мои^хъ”
10
Іді́те врати́ Мої́ми і путь сотворі́те лю́дем Мої́м, і ка́меніє, є́же на путі́, размещі́те; воздви́гніте зна́меніє на язи́ки.
10
И$дњте вра'ты мои'ми, и^ пђть сътвори'те лю'демᲆ мои^мъ. и^ ка'менїе е^же на пђти` раꙁ#мещњте, и^ въздви'гнњте ꙁна'менїе въ страны`.
11
Се бо, Госпо́дь сли́шано сотвори́ до послі́дніх землі́: рці́те дще́рі Сіо́нові: се, Спаси́тель твой гряде́ть, імі́яй с Собо́ю мзду і ді́ло Своє́ пред лице́м Свої́м.
11
се` б^о г~ь слы'шAно сътвори до конца` земли`. рцњте дще'ри сїѓ'новњ, с^е сп~ситель тво'и гря'детъ, и^мы'и съ собо'ю м#ꙁдђ, и^ дњ'ло преD лицемъ своиM.
12
І прозове́ть я лю́ди свя́ти, ізба́влені Го́сподем; ти же прозове́шися взи́скан град і не оста́влен.
12
и^ проꙁовеT я& лю'ди ст~ы, и^ꙁба'влены гм~ъ. тыy проꙁове'шися въꙁыска'нъ гра'дъ, и^ не ѓ^ста'вленъ”