Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 53
1
Го́споди, кто ві́рова слу́ху на́шему, і ми́шця Госпо́дня кому́ откри́ся?
1
ГDи, кто2 вёрова слyху нaшему, и3 мhшца гDнz комY tкрhсz;
2
Возвісти́хом, я́ко отроча́ пред Ним, я́ко ко́рень в землі́ жа́ждущей, ність ви́да Єму́, ніже́ сла́ви; і ви́діхом Єго́, і не ім'я́ше ви́да, ні добро́ти;
2
Возвэсти1хомъ, ћкw nтрочA пред8 ни1мъ ћкw к0рень въ земли2 жaждущей, нёсть ви1да є3мY, нижE слaвы: и3 ви1дэхомъ є3го2, и3 не и3мsше ви1да, ни добр0ты:
3
но вид Єго́ безче́стен, ума́лен па́че всіх сино́в челові́чеських; челові́к в я́зві сий і ві́дий терпі́ти болі́знь, я́ко отврати́ся лице́ Єго́, безче́стно бисть, і не вміни́ся.
3
но ви1дъ є3гw2 безчeстенъ, ўмaленъ пaче всёхъ сынHвъ человёческихъ: человёкъ въ ћзвэ сhй и3 вёдый терпёти болёзнь, ћкw tврати1сz лицE є3гw2, безчeстно бhсть, и3 не вмэни1сz.
4
Сей гріхи́ на́ша но́сить і о нас болі́знуєть, і ми вміни́хом Єго́ би́ти в труді́ і в я́зві от Бо́га і во озлобле́нії.
4
Сeй грэхи2 нaшz н0ситъ и3 њ нaсъ болёзнуетъ, и3 мы2 вмэни1хомъ є3го2 бhти въ трудЁ и3 въ ћзвэ t бGа и3 во њѕлоблeніи.
5
Той же я́звен бисть за гріхи́ на́ша і му́чен бисть за беззако́нія на́ша, наказа́ніє ми́ра на́шего на Нем, я́звою Єго́ ми ісцілі́хом.
5
Т0й же ћзвенъ бhсть за грэхи2 нaшz и3 мyченъ бhсть за беззакHніz н†ша, наказaніе ми1ра нaшегw на нeмъ, ћзвою є3гw2 мы2 и3сцэлёхомъ.
Глава 1
Глава 60
1
Світи́ся, світи́ся, Ієрусали́ме, при́йде бо твой світ, і сла́ва Госпо́дня на тебі́ возсія́.
1
Свэти1сz, свэти1сz, їеrли1ме, пріи1де бо тв0й свётъ, и3 слaва гDнz на тебЁ возсіS.
2
Се, тьма покри́єть зе́млю, і мрак на язи́ки, на тебі́ же яви́ться Госпо́дь, і сла́ва Єго́ на тебі́ у́зриться.
2
СE, тмA покрhетъ зeмлю, и3 мрaкъ на kзhки, на тебё же kви1тсz гDь, и3 слaва є3гw2 на тебЁ ќзритсz.
3
І по́йдуть ца́ріє сві́том твої́м, і язи́ци сві́тлостію твоє́ю.
3
И# п0йдутъ цaріе свётомъ твои1мъ, и3 kзhцы свётлостію твоeю.
4
Возведи́ о́крест о́чі твої́ і виждь собра́ная ча́да твоя́; се прийдо́ша всі си́нове твої́ іздале́ча, і дще́рі твоя́ на ра́міх во́зьмуться.
4
Возведи2 w4крестъ џчи твои2 и3 ви1ждь собр†наz ч†да тво‰: сE, пріид0ша вси2 сhнове твои2 и3здалeча, и3 дщє1ри тво‰ на рaмэхъ в0змутсz.
5
Тогда́ у́зриши, і возра́дуєшися, і убої́шися, і ужа́снешися се́рдцем, я́ко преложи́ться к тебі́ бога́тство морсько́є і язи́ков і люді́й;
5
ТогдA ќзриши и3 возрaдуешисz, и3 ўбои1шисz и3 ўжaснешисz сeрдцемъ, ћкw преложи1тсz къ тебЁ богaтство морск0е и3 kзhкwвъ и3 людjй:
6
і при́йдуть к тебі́ стада́ вельблю́д, і покри́ють тя вельблю́ди Мадіа́мстії і Гефа́рстії; всі от Сави́ при́йдуть, нося́ще зла́то, і Лива́н принесу́ть і ка́мень че́стен, і спасе́ніє Госпо́днє благовозвістя́ть;
6
и3 пріи1дутъ къ тебЁ стадA велблю6дъ, и3 покрhютъ тS велблю1ди мадіaмстіи и3 гефaрстіи: вси2 t савы2 пріи1дутъ, носsще злaто, и3 лівaнъ принесyтъ и3 кaмень чeстенъ, и3 спcніе гDне благовозвэстsтъ:
7
і вся о́вці Кида́рськія соберу́ться тебі́, і овні́ Навео́фстії при́йдуть к тебі́, і вознесу́ться прия́тная на же́ртвенник Мой, і дом моли́тви Моєя́ просла́виться.
7
и3 вс‰ џвцы кид†рскіz соберyтсz тебЁ, и3 nвни2 навеHfстіи пріи1дутъ къ тебЁ, и3 вознесyтсz прі‰тнаz на жeртвенникъ м0й, и3 д0мъ мlтвы моеS прослaвитсz.
8
Кі́ї суть, і́же я́ко о́блаци летя́ть, і я́ко го́лубіє со птенці́ ко Мні?
8
Кjи сyть, и5же ћкw w4блацы летsтъ, и3 ћкw г0лубіе со птєнцы2 ко мнЁ;
9
Мене́ о́строві жда́ша, і кораблі́ Фарсі́йстії во пе́рвих, привести́ ча́да твоя́ іздале́ча, і сребро́ і зла́то їх с ни́ми, і́мене ра́ди Госпо́дня Свята́го, і за є́же свято́му Ізра́їлеву сла́вну би́ти.
9
МенE џстрови ждaша, и3 корабли6 fарсjйстіи во пeрвыхъ, привести2 ч†да тво‰ и3здалeча, и3 сребро2 и3 злaто и4хъ съ ни1ми, и4мене рaди гDнz с™aгw, и3 за є4же с™0му ї}леву слaвну бhти.
10
І сози́ждуть си́нове іноро́днії сті́ни твоя́, і ца́ріє їх предстоя́ти бу́дуть тебі́; за гнів бо Мой порази́х тя і за ми́лость Мою́ возлюби́х тя.
10
И# сози1ждутъ сhнове и3нор0дніи стёны тво‰, и3 цaріе и4хъ предстоsти бyдутъ тебЁ: за гнёвъ бо м0й порази1хъ тS и3 за млcть мою2 возлюби1хъ тS.
11
І отве́рзуться врата́ твоя́ при́сно, день і нощ не затворя́ться, ввести́ к тебі́ си́лу язи́к і царі́ їх ведо́мия.
11
И# tвeрзутсz вратA тво‰ пrнw, дeнь и3 н0щь не затворsтсz, ввести2 къ тебЁ си1лу kзы6къ и3 цари6 и4хъ ведHмыz.
12
Язи́ци бо і ца́ріє, і́же не порабо́тають ті, поги́бнуть, і язи́ци запусті́нієм запусті́ють.
12
Kзhцы бо и3 цaріе, и5же не пораб0таютъ ти2, поги1бнутъ, и3 kзhцы запустёніемъ запустёютъ.
13
І сла́ва Лива́нова к тебі́ при́йдеть, кипари́сом і пе́вгом і ке́дром вку́пі, просла́вити мі́сто свято́є Моє́, і мі́сто ногу́ Моє́ю просла́влю.
13
И# слaва лівaнова къ тебЁ пріи1детъ, кmпарjсомъ и3 пevгомъ и3 кeдромъ вкyпэ, прослaвити мёсто с™0е моE, и3 мёсто ногY моє1ю прослaвлю.
14
І по́йдуть к тебі́ боя́щеся си́нове смири́вших тя і раздражи́вших тя, і покло́няться сліда́м ногу́ твоє́ю всі прогні́вавшії тя, і нарече́шися град Госпо́день, Сіо́н свята́го Ізра́їлева.
14
И# п0йдутъ къ тебЁ боsщесz сhнове смири1вшихъ тS и3 раздражи1вшихъ тS, и3 покл0нzтсz слэдaмъ ногY твоє1ю вси2 прогнёвавшіи тS, и3 наречeшисz грaдъ гDень, сіHнъ с™aгw ї}лева.
15
За сіє́, я́ко бил єси́ оста́влен і возненави́дін і не бі помага́ющаго ті, положу́ тя в ра́дость ві́чную, весе́ліє родо́м родо́в.
15
За сіE, ћкw бhлъ є3си2 њстaвленъ и3 возненави1дэнъ и3 не бЁ помагaющагw ти2, положY тS въ рaдость вёчную, весeліе родHмъ родHвъ.
16
І ізссе́ши млеко́ язи́ков і бога́тство царе́й сні́си, і уразумі́єши, я́ко Аз Госпо́дь спаса́яй тя і ізбавля́яй тя Бог Ізра́їлев.
16
И# и3зссeши млеко2 kзhкwвъ и3 богaтство царeй снёси, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ гDь сп7сazй тS и3 и3збавлszй тS бGъ ї}левъ.
17
І вмі́сто мі́ди принесу́ ті зла́то, і вмі́сто желі́за принесу́ ті сребро́, і вмі́сто древе́с принесу́ ті мідь, і вмі́сто ка́менія желі́зо; і вдам кня́зі твоя́ в мир і надзира́телі твоя́ в пра́вду.
17
И# вмёстw мёди принесY ти2 злaто, и3 вмёстw желёза принесY ти2 сребро2, и3 вмёстw древeсъ принесY ти2 мёдь, и3 вмёстw кaменіz желёзо: и3 вдaмъ кн‰зи тво‰ въ ми1ръ и3 надзир†тели тво‰ въ прaвду.
18
І не усли́шиться посе́м непра́вда в землі́ твоє́й, ні сокруше́ніє, ні бі́дность во преді́ліх твої́х, но прозове́ться спасе́ніє забра́ла твоя́ і врата́ твоя́ хвала́.
18
И# не ўслhшитсz посeмъ непрaвда въ земли2 твоeй, ни сокрушeніе, ни бёдность во предёлэхъ твои1хъ, но прозовeтсz спасeніе забр†ла тво‰ и3 вратA тво‰ хвалA.
19
І не бу́деть тебі́ ктому́ со́лнце во світ дне, ніже́ восхо́д луни́ просвіти́ть твою́ нощ, но бу́деть тебі́ Госпо́дь світ ві́чний і Бог сла́ва твоя́.
19
И# не бyдетъ тебЁ ктомY с0лнце во свётъ днE, нижE восх0дъ луны2 просвэти1тъ твою2 н0щь, но бyдетъ тебЁ гDь свётъ вёчный и3 бGъ слaва твоS.
20
Не за́йдеть бо со́лнце тебі́, і луна́ не оскуді́єть тебі́; бу́деть бо Госпо́дь тебі́ світ ві́чний, і іспо́лняться дні́є рида́нія твоєго́.
20
Не зaйдетъ бо с0лнце тебЁ, и3 лунA не њскудёетъ тебЁ: бyдетъ бо гDь тебЁ свётъ вёчный, и3 и3сп0лнzтсz днjе рыдaніz твоегw2.
21
І лю́діє твої́ всі пра́веднії во вік наслі́дять зе́млю, храня́ще сад, діла́ руку́ Єго́ в сла́ву.
21
И# лю1діе твои2 вси2 прaведніи во вёкъ наслёдzтъ зeмлю, хранsще сaдъ, дэлA рукY є3гw2 въ слaву.
22
Ма́лий бу́деть в ти́сящі, а малі́йшій во язи́к вели́к; Аз, Госпо́дь, по вре́мені соберу́ їх.
22
Мaлый бyдетъ въ тhсzщы, ґ малёйшій во kзhкъ вели1къ: ѓзъ гDь по врeмени соберY и5хъ.
Глава 61
1
Дух Госпо́день на Мні, єго́же ра́ди пома́за М'я, благовісти́ти ни́щим посла́ М'я, ісціли́ти сокруше́нния се́рдцем, пропові́дати плі́нником отпуще́ніє і сліпи́м прозрі́ніє,
1
Д¦ъ гDень на мнЁ, є3гHже рaди помaза мS, бlговэсти1ти ни1щымъ послa мz, и3сцэли1ти сокрушє1нныz сeрдцемъ, проповёдати плённикwмъ tпущeніе и3 слэпы6мъ прозрёніе,
2
нарещи́ лі́то Госпо́днє прия́тно і день воздая́нія, уті́шити вся пла́чущия,
2
нарещи2 лёто гDне пріsтно и3 дeнь воздаsніz, ўтёшити вс‰ плaчущыz,
3
да́ти пла́чущим Сіо́на сла́ву вмі́сто пе́пела, пома́заніє весе́лія пла́чущим, украше́ніє сла́ви вмі́сто ду́ха уни́нія; і нареку́ться ро́дове пра́вди, насажде́ніє Госпо́днє во сла́ву.
3
дaти плaчущымъ сіHна слaву вмёстw пeпела, помaзаніе весeліz плaчущымъ, ўкрашeніе слaвы вмёстw дyха ўнhніz: и3 нарекyтсz р0дове прaвды, насаждeніе гDне во слaву.
4
І сози́ждуть пусти́ни ві́чния, запусті́вшия пре́жде воздви́гнуть; і обнов'я́ть гра́ди пусти́я, опустоше́нния в ро́ди.
4
И# сози1ждутъ пусты6ни вBчныz, запустёвшыz прeжде воздви1гнутъ: и3 њбновsтъ грaды пусты6z, њпустошє1нныz въ р0ды.
5
І при́йдуть іноро́днії, пасу́щії о́вці твоя́, і іноплеме́нници ора́теліє і виногра́даріє ва́ші;
5
И# пріи1дутъ и3нор0дніи, пасyщіи џвцы тво‰, и3 и3ноплемє1нницы њрaтеліе и3 віногрaдаріе вaши:
6
ви же свяще́нници Госпо́дні нарече́теся, служи́теліє Бо́га ва́шего, рече́ться вам: крі́пость язи́к сні́сте і в бога́тстві їх чу́дні бу́дете.
6
вh же свzщeнницы гDни наречeтесz, служи1теліе бGа вaшегw, речeтсz вaмъ: крёпость kзы6къ снёсте и3 въ богaтствэ и4хъ чyдни бyдете.
7
Си́це зе́млю свою́ втори́цею наслі́дять, і весе́ліє ві́чноє над главо́ю їх.
7
Си1це зeмлю свою2 втори1цею наслёдzтъ, и3 весeліе вёчное над8 глав0ю и4хъ.
8
Аз бо єсьм Госпо́дь люб'я́й пра́вду і ненави́дяй грабле́нія от непра́вди; і дам труд їх пра́ведником і заві́т ві́чен завіща́ю їм.
8
Ѓзъ бо є4смь гDь любsй прaвду и3 ненави1дzй граблє1ніz t непрaвды: и3 дaмъ трyдъ и4хъ прaведникwмъ и3 завётъ вёченъ завэщaю и5мъ.
9
І позна́ється во язи́ціх сі́м'я їх, і вну́ці їх посреді́ люді́й; всяк ви́дяй я позна́єть я, я́ко сі́ї суть сі́м'я благослове́нно от Бо́га, і ра́достію возра́дуються о Го́споді.
9
И# познaетсz во kзhцэхъ сёмz и4хъ, и3 внyцы и4хъ посредЁ людjй: всsкъ ви1дzй | познaетъ |, ћкw сjи сyть сёмz блгcвeно t бGа, и3 рaдостію возрaдуютсz њ гDэ.
10
Да возра́дується душа́ моя́ о Го́споді; облече́ бо м'я в ри́зу спаcе́нія і оде́ждею весе́лія (оді́я м'я); я́ко на жениха́ возложи́ на м'я віне́ць, і я́ко неві́сту украси́ м'я красото́ю.
10
Да возрaдуетсz душA моS њ гDэ: њблечe бо мS въ ри1зу спcніz и3 nдeждею весeліz (њдёz мS): ћкw на женихA возложи2 на мS вэнeцъ, и3 ћкw невёсту ўкраси1 мz красот0ю.
11
І я́ко земля́ растя́щая цвіт свой, і я́ко вертогра́д сі́мена своя́ прозяба́єть, та́ко возрасти́ть Госпо́дь Госпо́дь пра́вду і весе́ліє пред всі́ми язи́ки.
11
И# ћкw землS растsщаz цвётъ св0й, и3 ћкw вертогрaдъ сёмена сво‰ прозzбaетъ: тaкw возрасти1тъ гDь гDь прaвду и3 весeліе пред8 всёми kзы6ки.
Глава 62
1
Сіо́на ра́ди не умолчу́ і Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже ізи́деть я́ко світ пра́вда моя́, і спасе́ніє моє́ я́ко світи́ло разжже́ться.
1
СіHна рaди не ўмолчY и3 їеrли1ма рaди не попущY, д0ндеже и3зhдетъ ћкw свётъ прaвда моS, и3 спcніе моE ћкw свэти1ло разжжeтсz.
2
І у́зрять язи́ци пра́вду твою́, і ца́ріє сла́ву твою́, і прозову́ть тя і́менем но́вим, і́мже Госпо́дь наймену́єть є.
2
И# ќзрzтъ kзhцы прaвду твою2, и3 цaріе слaву твою2, и3 прозовyтъ тS и4менемъ н0вымъ, и4мже гDь наименyетъ є5.
3
І бу́деши віне́ць добро́ти в руці́ Госпо́дні і діади́ма ца́рствія в руці́ Бо́га твоєго́;
3
И# бyдеши вэнeцъ добр0ты въ руцЁ гDни и3 діади1ма цaрствіz въ руцЁ бGа твоегw2:
4
і не прозове́шися ктому́ оста́влен, і земля́ твоя́ ктому́ не нарече́ться пуста́; тебі́ бо прозове́ться во́ля Моя́, і земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь в тебі́, і земля́ твоя́ вку́пі насели́ться.
4
и3 не прозовeшисz ктомY њстaвленъ, и3 землS твоS ктомY не наречeтсz пустA: тебё бо прозовeтсz в0лz моS, и3 землS твоS вселeннаz, ћкw бlговоли2 гDь въ тебЁ, и3 землS твоS вкyпэ насели1тсz.
5
І я́коже жив'я́й ю́ноша с ді́вою, та́ко поживу́ть си́нове твої́ с тобо́ю; і бу́деть, я́коже ра́дується жени́х о неві́сті, та́ко возра́дується Госпо́дь о тебі́.
5
И# ћкоже живsй ю4ноша съ дёвою, тaкw поживyтъ сhнове твои2 съ тоб0ю: и3 бyдетъ ћкоже рaдуетсz жени1хъ њ невёстэ, тaкw возрaдуетсz гDь њ тебЁ.
6
І на стіна́х твої́х, Ієрусали́ме, приста́вих стра́жи весь день і всю нощ, і́же до конця́ не премо́лкнуть помина́юще Го́спода.
6
И# на стэнaхъ твои1хъ, їеrли1ме, пристaвихъ стрaжы вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и5же до концA не прем0лкнутъ поминaюще гDа.
7
Ність бо вам подо́бен; а́ще іспра́виши і сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на землі́.
7
Нёсть бо вaмъ под0бенъ: ѓще и3спрaвиши и3 сотвори1ши, їеrли1ме, рaдованіе на земли2.
8
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю і крі́постію ми́шці Своєя́: а́ще ктому́ отда́м пшени́цю твою́ і пи́щу твою́ враго́м твої́м, і а́ще ктому́ іспію́ть вино́ твоє́ си́нове чужді́ї, о не́мже труди́лся єси́;
8
Клsтсz гDь десни1цею своeю и3 крёпостію мhшцы своеS: ѓще ктомY tдaмъ пшени1цу твою2 и3 пи1щу твою2 врагHмъ твои6мъ, и3 ѓще ктомY и3спію1тъ віно2 твоE сhнове чуждjи, њ нeмже труди1лсz є3си2:
9
но собира́ющії снідя́ть я і похва́лять Го́спода, і обима́ющії іспію́ть я во дво́ріх святи́х Мої́х.
9
но собирaющіи снэдsтъ | и3 похвaлzтъ гDа, и3 њб8имaющіи и3спію1тъ | во дв0рэхъ с™hхъ мои1хъ.
10
Іді́те врати́ Мої́ми і путь сотворі́те лю́дем Мої́м, і ка́меніє, є́же на путі́, размещі́те; воздви́гніте зна́меніє на язи́ки.
10
И#ди1те враты2 мои1ми и3 пyть сотвори1те лю1демъ мои6мъ, и3 кaменіе, є4же на пути2, размещи1те: воздви1гните знaменіе на kзhки.
11
Се бо, Госпо́дь сли́шано сотвори́ до послі́дніх землі́: рці́те дще́рі Сіо́нові: се, Спаси́тель твой гряде́ть, імі́яй с Собо́ю мзду і ді́ло Своє́ пред лице́м Свої́м.
11
Сe бо, гDь слhшано сотвори2 до послёднихъ земли2: рцhте дщeри сіHновэ: сE, сп7си1тель тв0й грzдeтъ, и3мёzй съ соб0ю мздY и3 дёло своE пред8 лицeмъ свои1мъ.
12
І прозове́ть я лю́ди свя́ти, ізба́влені Го́сподем; ти же прозове́шися взи́скан град і не оста́влен.
12
И# прозовeтъ | лю1ди с™ы, и3збaвлєны гDемъ: тh же прозовeшисz взhсканъ грaдъ и3 не њстaвленъ.