Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Книга пророка Ісаї
Київський ізвод
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Глава 53
1
Го́споди, кто ві́рова слу́ху на́шему, і ми́шця Госпо́дня кому́ откри́ся?
1
Го́споди, кто́ вѣ́рова слу́ху на́шему, и мы́шца Госпо́дня кому́ откры́ся?
2
Возвісти́хом, я́ко отроча́ пред Ним, я́ко ко́рень в землі́ жа́ждущей, ність ви́да Єму́, ніже́ сла́ви; і ви́діхом Єго́, і не ім'я́ше ви́да, ні добро́ти;
2
Возвѣсти́хомъ, я́ко отроча́ предъ ни́мъ я́ко ко́рень въ земли́ жа́ждущей, нѣ́сть ви́да єму́, ниже́ сла́вы: и ви́дѣхомъ єго́, и не имя́ше ви́да, ни добро́ты:
3
но вид Єго́ безче́стен, ума́лен па́че всіх сино́в челові́чеських; челові́к в я́зві сий і ві́дий терпі́ти болі́знь, я́ко отврати́ся лице́ Єго́, безче́стно бисть, і не вміни́ся.
3
но ви́дъ єго́ безче́стенъ, ума́ленъ па́че всѣ́хъ сыно́въ человѣ́ческихъ: человѣ́къ въ я́звѣ сы́й и вѣ́дый терпѣ́ти болѣ́знь, я́ко отврати́ся лице́ єго́, безче́стно бы́сть, и не вмѣни́ся.
4
Сей гріхи́ на́ша но́сить і о нас болі́знуєть, і ми вміни́хом Єго́ би́ти в труді́ і в я́зві от Бо́га і во озлобле́нії.
4
Се́й грѣхи́ на́шя но́ситъ и о на́съ болѣ́знуєтъ, и мы́ вмѣни́хомъ єго́ бы́ти въ трудѣ́ и въ я́звѣ от Бо́га и во озлобле́ніи.
5
Той же я́звен бисть за гріхи́ на́ша і му́чен бисть за беззако́нія на́ша, наказа́ніє ми́ра на́шего на Нем, я́звою Єго́ ми ісцілі́хом.
5
То́й же я́звенъ бы́сть за грѣхи́ на́шя и му́ченъ бы́сть за беззако́нія на́ша, наказа́ніє ми́ра на́шего на не́мъ, я́звою єго́ мы́ исцѣлѣ́хомъ.
Глава 1
Глава 60
1
Світи́ся, світи́ся, Ієрусали́ме, при́йде бо твой світ, і сла́ва Госпо́дня на тебі́ возсія́.
1
Свѣти́ся, свѣти́ся, Ієрусали́ме, пріи́де бо тво́й свѣ́тъ, и сла́ва Госпо́дня на тебѣ́ возсія́.
2
Се, тьма покри́єть зе́млю, і мрак на язи́ки, на тебі́ же яви́ться Госпо́дь, і сла́ва Єго́ на тебі́ у́зриться.
2
Се́, тма́ покры́єтъ зе́млю, и мра́къ на язы́ки, на тебѣ́ же яви́тся Госпо́дь, и сла́ва Єго́ на тебѣ́ у́зрится.
3
І по́йдуть ца́ріє сві́том твої́м, і язи́ци сві́тлостію твоє́ю.
3
И по́йдутъ ца́ріє свѣ́томъ твои́мъ, и язы́цы свѣ́тлостію твоє́ю.
4
Возведи́ о́крест о́чі твої́ і виждь собра́ная ча́да твоя́; се прийдо́ша всі си́нове твої́ іздале́ча, і дще́рі твоя́ на ра́міх во́зьмуться.
4
Возведи́ о́крестъ о́чи твои́ и ви́ждь собра́ная ча́да твоя́: се́, пріидо́ша вси́ сы́нове твои́ издале́ча, и дще́ри твоя́ на ра́мѣхъ во́змутся.
5
Тогда́ у́зриши, і возра́дуєшися, і убої́шися, і ужа́снешися се́рдцем, я́ко преложи́ться к тебі́ бога́тство морсько́є і язи́ков і люді́й;
5
Тогда́ у́зриши и возра́дуєшися, и убои́шися и ужа́снешися се́рдцемъ, я́ко преложи́тся къ тебѣ́ бога́тство морско́є и язы́ковъ и люді́й:
6
і при́йдуть к тебі́ стада́ вельблю́д, і покри́ють тя вельблю́ди Мадіа́мстії і Гефа́рстії; всі от Сави́ при́йдуть, нося́ще зла́то, і Лива́н принесу́ть і ка́мень че́стен, і спасе́ніє Госпо́днє благовозвістя́ть;
6
и пріи́дутъ къ тебѣ́ стада́ велблю́дъ, и покры́ютъ тя́ велблю́ди Мадіа́мстіи и гефа́рстіи: вси́ от Савы́ пріи́дутъ, нося́ще зла́то, и Ліва́нъ принесу́тъ и ка́мень че́стенъ, и спасе́ніє Госпо́дне благовозвѣстя́тъ:
7
і вся о́вці Кида́рськія соберу́ться тебі́, і овні́ Навео́фстії при́йдуть к тебі́, і вознесу́ться прия́тная на же́ртвенник Мой, і дом моли́тви Моєя́ просла́виться.
7
и вся́ о́вцы Кида́рскія соберу́тся тебѣ́, и овни́ Навео́ѳстіи пріи́дутъ къ тебѣ́, и вознесу́тся прія́тная на же́ртвенникъ Мо́й, и до́мъ моли́твы Моєя́ просла́вится.
8
Кі́ї суть, і́же я́ко о́блаци летя́ть, і я́ко го́лубіє со птенці́ ко Мні?
8
Кі́и су́ть, и́же я́ко о́блацы летя́тъ, и я́ко го́лубіє со птенцы́ ко мнѣ́?
9
Мене́ о́строві жда́ша, і кораблі́ Фарсі́йстії во пе́рвих, привести́ ча́да твоя́ іздале́ча, і сребро́ і зла́то їх с ни́ми, і́мене ра́ди Госпо́дня Свята́го, і за є́же свято́му Ізра́їлеву сла́вну би́ти.
9
Мене́ о́строви жда́ша, и корабли́ Ѳарсі́йстіи во пе́рвыхъ, привести́ ча́да твоя́ издале́ча, и сребро́ и зла́то и́хъ съ ни́ми, и́мене ра́ди Госпо́дня свята́го, и за є́же свято́му Ізра́илеву сла́вну бы́ти.
10
І сози́ждуть си́нове іноро́днії сті́ни твоя́, і ца́ріє їх предстоя́ти бу́дуть тебі́; за гнів бо Мой порази́х тя і за ми́лость Мою́ возлюби́х тя.
10
И сози́ждутъ сы́нове иноро́дніи стѣ́ны твоя́, и ца́ріє и́хъ предстоя́ти бу́дутъ тебѣ́: за гнѣ́въ бо Мо́й порази́хъ тя́ и за ми́лость Мою́ возлюби́хъ тя́.
11
І отве́рзуться врата́ твоя́ при́сно, день і нощ не затворя́ться, ввести́ к тебі́ си́лу язи́к і царі́ їх ведо́мия.
11
И отве́рзутся врата́ твоя́ при́сно, де́нь и но́щь не затворя́тся, ввести́ къ тебѣ́ си́лу язы́къ и цари́ и́хъ ведо́мыя.
12
Язи́ци бо і ца́ріє, і́же не порабо́тають ті, поги́бнуть, і язи́ци запусті́нієм запусті́ють.
12
Язы́цы бо и ца́ріє, и́же не порабо́таютъ ти́, поги́бнутъ, и язы́цы запустѣ́ніємъ запустѣ́ютъ.
13
І сла́ва Лива́нова к тебі́ при́йдеть, кипари́сом і пе́вгом і ке́дром вку́пі, просла́вити мі́сто свято́є Моє́, і мі́сто ногу́ Моє́ю просла́влю.
13
И сла́ва Ліва́нова къ тебѣ́ пріи́детъ, кипарі́сомъ и пе́вгомъ и ке́дромъ вку́пѣ, просла́вити мѣ́сто свято́є Моє́, и мѣ́сто ногу́ Моє́ю просла́влю.
14
І по́йдуть к тебі́ боя́щеся си́нове смири́вших тя і раздражи́вших тя, і покло́няться сліда́м ногу́ твоє́ю всі прогні́вавшії тя, і нарече́шися град Госпо́день, Сіо́н свята́го Ізра́їлева.
14
И по́йдутъ къ тебѣ́ боя́щеся сы́нове смири́вшихъ тя́ и раздражи́вшихъ тя́, и покло́нятся слѣда́мъ ногу́ твоє́ю вси́ прогнѣ́вавшіи тя́, и нарече́шися гра́дъ Госпо́день, Сіо́нъ свята́го Ізра́илева.
15
За сіє́, я́ко бил єси́ оста́влен і возненави́дін і не бі помага́ющаго ті, положу́ тя в ра́дость ві́чную, весе́ліє родо́м родо́в.
15
За сіє́, я́ко бы́лъ єси́ оста́вленъ и возненави́дѣнъ и не бѣ́ помага́ющаго ти́, положу́ тя́ въ ра́дость вѣ́чную, весе́ліє родо́мъ родо́въ.
16
І ізссе́ши млеко́ язи́ков і бога́тство царе́й сні́си, і уразумі́єши, я́ко Аз Госпо́дь спаса́яй тя і ізбавля́яй тя Бог Ізра́їлев.
16
И изссе́ши млеко́ язы́ковъ и бога́тство царе́й снѣ́си, и уразумѣ́єши, я́ко А́зъ Госпо́дь спаса́яй тя́ и избавля́яй тя́ Бо́гъ Ізра́илевъ.
17
І вмі́сто мі́ди принесу́ ті зла́то, і вмі́сто желі́за принесу́ ті сребро́, і вмі́сто древе́с принесу́ ті мідь, і вмі́сто ка́менія желі́зо; і вдам кня́зі твоя́ в мир і надзира́телі твоя́ в пра́вду.
17
И вмѣ́сто мѣ́ди принесу́ ти́ зла́то, и вмѣ́сто желѣ́за принесу́ ти́ сребро́, и вмѣ́сто древе́съ принесу́ ти́ мѣ́дь, и вмѣ́сто ка́менія желѣ́зо: и вда́мъ кня́зи твоя́ въ ми́ръ и надзира́тели твоя́ въ пра́вду.
18
І не усли́шиться посе́м непра́вда в землі́ твоє́й, ні сокруше́ніє, ні бі́дность во преді́ліх твої́х, но прозове́ться спасе́ніє забра́ла твоя́ і врата́ твоя́ хвала́.
18
И не услы́шится посе́мъ непра́вда въ земли́ твоє́й, ни сокруше́ніє, ни бѣ́дность во предѣ́лѣхъ твои́хъ, но прозове́тся спасе́ніє забра́ла твоя́ и врата́ твоя́ хвала́.
19
І не бу́деть тебі́ ктому́ со́лнце во світ дне, ніже́ восхо́д луни́ просвіти́ть твою́ нощ, но бу́деть тебі́ Госпо́дь світ ві́чний і Бог сла́ва твоя́.
19
И не бу́детъ тебѣ́ ктому́ со́лнце во свѣ́тъ дне́, ниже́ восхо́дъ луны́ просвѣти́тъ твою́ но́щь, но бу́детъ тебѣ́ Госпо́дь свѣ́тъ вѣ́чный и Бо́гъ сла́ва твоя́.
20
Не за́йдеть бо со́лнце тебі́, і луна́ не оскуді́єть тебі́; бу́деть бо Госпо́дь тебі́ світ ві́чний, і іспо́лняться дні́є рида́нія твоєго́.
20
Не за́йдетъ бо со́лнце тебѣ́, и луна́ не оскудѣ́єтъ тебѣ́: бу́детъ бо Госпо́дь тебѣ́ свѣ́тъ вѣ́чный, и испо́лнятся дні́є рыда́нія твоєго́.
21
І лю́діє твої́ всі пра́веднії во вік наслі́дять зе́млю, храня́ще сад, діла́ руку́ Єго́ в сла́ву.
21
И лю́діє твои́ вси́ пра́ведніи во вѣ́къ наслѣ́дятъ зе́млю, храня́ще са́дъ, дѣла́ руку́ Єго́ въ сла́ву.
22
Ма́лий бу́деть в ти́сящі, а малі́йшій во язи́к вели́к; Аз, Госпо́дь, по вре́мені соберу́ їх.
22
Ма́лый бу́детъ въ ты́сящы, а малѣ́йшій во язы́къ вели́къ: А́зъ, Госпо́дь, по вре́мени соберу́ и́хъ.
Аз бо єсьм Госпо́дь люб'я́й пра́вду і ненави́дяй грабле́нія от непра́вди; і дам труд їх пра́ведником і заві́т ві́чен завіща́ю їм.
8
А́зъ бо є́смь Госпо́дь любя́й пра́вду и ненави́дяй грабле́нія от непра́вды: и да́мъ тру́дъ и́хъ пра́ведникомъ и завѣ́тъ вѣ́ченъ завѣща́ю и́мъ.
9
І позна́ється во язи́ціх сі́м'я їх, і вну́ці їх посреді́ люді́й; всяк ви́дяй я позна́єть я, я́ко сі́ї суть сі́м'я благослове́нно от Бо́га, і ра́достію возра́дуються о Го́споді.
9
И позна́єтся во язы́цѣхъ сѣ́мя и́хъ, и вну́цы и́хъ посредѣ́ люді́й: вся́къ ви́дяй я́ позна́єтъ я́, я́ко сі́и су́ть сѣ́мя благослове́но от Бо́га, и ра́достію возра́дуются о Го́сподѣ.
10
Да возра́дується душа́ моя́ о Го́споді; облече́ бо м'я в ри́зу спаcе́нія і оде́ждею весе́лія (оді́я м'я); я́ко на жениха́ возложи́ на м'я віне́ць, і я́ко неві́сту украси́ м'я красото́ю.
10
Да возра́дуєтся душа́ моя́ о Го́сподѣ: облече́ бо мя́ въ ри́зу спасе́нія и оде́ждею весе́лія (одѣ́я мя́): я́ко на жениха́ возложи́ на мя́ вѣне́цъ, и я́ко невѣ́сту украси́ мя красото́ю.
11
І я́ко земля́ растя́щая цвіт свой, і я́ко вертогра́д сі́мена своя́ прозяба́єть, та́ко возрасти́ть Госпо́дь Госпо́дь пра́вду і весе́ліє пред всі́ми язи́ки.
11
И я́ко земля́ растя́щая цвѣ́тъ сво́й, и я́ко вертогра́дъ сѣ́мена своя́ прозяба́єтъ: та́ко возрасти́тъ Госпо́дь Госпо́дь пра́вду и весе́ліє предъ всѣ́ми язы́ки.
Глава 62
1
Сіо́на ра́ди не умолчу́ і Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже ізи́деть я́ко світ пра́вда моя́, і спасе́ніє моє́ я́ко світи́ло разжже́ться.
1
Сіо́на ра́ди не умолчу́ и Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже изы́детъ я́ко свѣ́тъ пра́вда моя́, и спасе́ніє моє́ я́ко свѣти́ло разжже́тся.
2
І у́зрять язи́ци пра́вду твою́, і ца́ріє сла́ву твою́, і прозову́ть тя і́менем но́вим, і́мже Госпо́дь наймену́єть є.
2
И у́зрятъ язы́цы пра́вду твою́, и ца́ріє сла́ву твою́, и прозову́тъ тя́ и́менемъ но́вымъ, и́мже Госпо́дь наимену́єтъ є́.
3
І бу́деши віне́ць добро́ти в руці́ Госпо́дні і діади́ма ца́рствія в руці́ Бо́га твоєго́;
3
И бу́деши вѣне́цъ добро́ты въ руцѣ́ Госпо́дни и діади́ма ца́рствія въ руцѣ́ Бо́га твоєго́:
4
і не прозове́шися ктому́ оста́влен, і земля́ твоя́ ктому́ не нарече́ться пуста́; тебі́ бо прозове́ться во́ля Моя́, і земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь в тебі́, і земля́ твоя́ вку́пі насели́ться.
4
и не прозове́шися ктому́ оста́вленъ, и земля́ твоя́ ктому́ не нарече́тся пуста́: тебѣ́ бо прозове́тся во́ля Моя́, и земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь въ тебѣ́, и земля́ твоя́ вку́пѣ насели́тся.
5
І я́коже жив'я́й ю́ноша с ді́вою, та́ко поживу́ть си́нове твої́ с тобо́ю; і бу́деть, я́коже ра́дується жени́х о неві́сті, та́ко возра́дується Госпо́дь о тебі́.
5
И я́коже живя́й ю́ноша съ дѣ́вою, та́ко поживу́тъ сы́нове твои́ съ тобо́ю: и бу́детъ я́коже ра́дуєтся жени́хъ о невѣ́стѣ, та́ко возра́дуєтся Госпо́дь о тебѣ́.
6
І на стіна́х твої́х, Ієрусали́ме, приста́вих стра́жи весь день і всю нощ, і́же до конця́ не премо́лкнуть помина́юще Го́спода.
6
И на стѣна́хъ твои́хъ, Ієрусали́ме, приста́вихъ стра́жы ве́сь де́нь и всю́ но́щь, и́же до конца́ не премо́лкнутъ помина́юще Го́спода.
7
Ність бо вам подо́бен; а́ще іспра́виши і сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на землі́.
7
Нѣ́сть бо ва́мъ подо́бенъ: а́ще испра́виши и сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на земли́.
8
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю і крі́постію ми́шці Своєя́: а́ще ктому́ отда́м пшени́цю твою́ і пи́щу твою́ враго́м твої́м, і а́ще ктому́ іспію́ть вино́ твоє́ си́нове чужді́ї, о не́мже труди́лся єси́;
8
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю и крѣ́постію мы́шцы Своєя́: а́ще ктому́ отда́мъ пшени́цу твою́ и пи́щу твою́ враго́мъ твои́мъ, и а́ще ктому́ испію́тъ віно́ твоє́ сы́нове чужді́и, о не́мже труди́лся єси́:
9
но собира́ющії снідя́ть я і похва́лять Го́спода, і обима́ющії іспію́ть я во дво́ріх святи́х Мої́х.
9
но собира́ющіи снѣдя́тъ я́ и похва́лятъ Го́спода, и объима́ющіи испію́тъ я́ во дво́рѣхъ святы́хъ Мои́хъ.
10
Іді́те врати́ Мої́ми і путь сотворі́те лю́дем Мої́м, і ка́меніє, є́же на путі́, размещі́те; воздви́гніте зна́меніє на язи́ки.
10
Иди́те враты́ Мои́ми и пу́ть сотвори́те лю́демъ Мои́мъ, и ка́меніє, є́же на пути́, размещи́те: воздви́гните зна́меніє на язы́ки.
11
Се бо, Госпо́дь сли́шано сотвори́ до послі́дніх землі́: рці́те дще́рі Сіо́нові: се, Спаси́тель твой гряде́ть, імі́яй с Собо́ю мзду і ді́ло Своє́ пред лице́м Свої́м.