Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 1
1
(Зач. 50) Іа́ков, Бо́гу і Го́споду Ісу́су Христу́ раб, обімана́десяте колі́нома, і́же в разсі́янії, ра́доватися.
1
Іа́ковъ, Бо́гу и Го́споду Іису́су Христу́ ра́бъ, обѣмана́десяте колѣ́нома, и́же въ разсѣ́яніи, ра́доватися.
2
Вся́ку ра́дость імі́йте, бра́тіє моя́, єгда́ во іскуше́нія впа́даете разли́чна,
2
Вся́ку ра́дость имѣ́йте, бра́тіє моя́, єгда́ во искуше́нія впа́даєте разли́чна,
3
ві́дяще, я́ко іскуше́ніє ва́шея ві́ри соді́ловаєть терпі́ніє;
3
вѣ́дяще, я́ко искуше́ніє ва́шея вѣ́ры содѣ́ловаєтъ терпѣ́ніє:
4
терпі́ніє же ді́ло соверше́нно да і́мать, я́ко да бу́дете соверше́нні і всеці́лі, ні в че́мже лише́ні.
4
терпѣ́ніє же дѣ́ло соверше́нно да и́мать, я́ко да бу́дете соверше́нни и всецѣ́ли, ни въ че́мже лише́ни.
5
А́ще же кто от вас лише́н єсть прему́дрости, да про́сить от даю́щаго Бо́га всім нелицеприє́мні і не поноша́ющаго, і да́сться єму́.
5
А́ще же кто́ от ва́съ лише́нъ є́сть прему́дрости, да про́ситъ от даю́щаго Бо́га всѣ́мъ нелицепріє́мнѣ и не поноша́ющаго, и да́стся єму́.
6
Да про́сить же ві́рою, нічто́же сумня́ся; сумня́йся бо уподо́бися волне́нію морсько́му, ві́три возмета́єму і развіва́єму.
6
Да про́ситъ же вѣ́рою, ничто́же сумня́ся: сумня́йся бо уподо́бися волне́нію морско́му, вѣ́тры возмета́єму и развѣва́єму.
7
Да не мнить бо челові́к он, я́ко при́йметь что от Бо́га.
7
Да не мни́тъ бо человѣ́къ о́нъ, я́ко пріи́метъ что́ от Бо́га.
8
Муж двоєду́шен неустро́єн во всіх путе́х свої́х.
8
Му́жъ двоєду́шенъ неустро́єнъ во всѣ́хъ путе́хъ свои́хъ.
9
Да хва́литься же брат смире́нний в висоті́ своє́й,
9
Да хва́лится же бра́тъ смире́нный въ высотѣ́ своє́й,
10
бога́тий же во смире́нії своє́м, зане́ я́коже цвіт тра́вний мимоі́деть;
10
бога́тый же во смире́ніи своє́мъ, зане́ я́коже цвѣ́тъ тра́вный мимои́детъ:
11
возсія́ бо со́лнце со зно́єм, і ізсуши́ траву́, і цвіт єя́ отпаде́, і благолі́піє лиця́ єя́ поги́бе; си́це і бога́тий в хожде́нії своє́м ув'яда́єть.
11
возсія́ бо со́лнце со зно́ємъ, и изсуши́ траву́, и цвѣ́тъ єя́ отпаде́, и благолѣ́піє лица́ єя́ поги́бе: си́це и бога́тый въ хожде́ніи своє́мъ увяда́єтъ.
12
Блаже́н муж, і́же претерпи́ть іскуше́ніє; зане́ іску́сен бив, при́йметь віне́ць жи́зні, єго́же обіща́ Бог лю́б'ящим Єго́.
12
Блаже́нъ му́жъ, и́же претерпи́тъ искуше́ніє: зане́ иску́сенъ бы́въ, пріи́метъ вѣне́цъ жи́зни, єго́же обѣща́ Бо́гъ лю́бящымъ Єго́.
13
Нікто́же іскуша́єм да глаго́леть, я́ко от Бо́га іскуша́єм єсьм; Бог бо ність іскуси́тель злим [іскуша́єм зли́ми], не іскуша́єть же Той нікого́же,
13
Никто́же искуша́ємь да глаго́летъ, я́ко от Бо́га искуша́ємь є́смь: Бо́гъ бо нѣ́сть искуси́тель злы́мъ {искуша́ємь злы́ми}, не искуша́єтъ же То́й никого́же,
14
ки́йждо же іскуша́ється, от своєя́ по́хоті влеко́м і прельща́єм;
14
кі́йждо же искуша́єтся, от своєя́ по́хоти влеко́мь и прельща́ємь:
15
Та́же по́хоть заче́нши ражда́єть гріх, гріх же соді́ян ражда́єть смерть.
15
та́же по́хоть заче́нши ражда́єтъ грѣ́хъ, грѣ́хъ же содѣ́янъ ражда́єтъ сме́рть.
16
Не льсті́теся, бра́тіє моя́ возлю́бленная;
16
Не льсти́теся, бра́тіє моя́ возлю́бленная:
17
вся́ко дая́ніє бла́го і всяк дар соверше́н сви́ше єсть, сходя́й от Отця́ сві́тов, у Него́же ність преміне́ніє, іли́ преложе́нія стінь.
17
вся́ко дая́ніє бла́го и вся́къ да́ръ соверше́нъ свы́ше є́сть, сходя́й от Отца́ свѣ́товъ, у Него́же нѣ́сть премѣне́ніє, или́ преложе́нія стѣ́нь.
18
Восхоті́в бо породи́ нас сло́вом і́стини, во є́же би́ти нам нача́ток ні́кий созда́нієм Єго́.
18
Восхотѣ́въ бо породи́ на́съ сло́вомъ и́стины, во є́же бы́ти на́мъ нача́токъ нѣ́кій созда́ніємъ Єго́.
19
(Зач. 51) Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́бленная, да бу́деть всяк челові́к скор усли́шати (і) ко́сен глаго́лати, ко́сен во гнів,
19
Тѣ́мже, бра́тіє моя́ возлю́бленная, да бу́детъ вся́къ человѣ́къ ско́ръ услы́шати [и] ко́сенъ глаго́лати, ко́сенъ во гнѣ́въ,
20
гнів бо му́жа пра́вди Бо́жия не соді́ловаєть.
20
гнѣ́въ бо му́жа, пра́вды Бо́жія не содѣ́ловаєтъ.
21
Сего́ ра́ди отло́жше вся́ку скве́рну і ізби́ток зло́би, в кро́тості приймі́те всажде́нноє сло́во, могу́щеє спасти́ ду́ші ва́ша.
21
Сего́ ра́ди отло́жше вся́ку скве́рну и избы́токъ зло́бы, въ кро́тости пріими́те всажде́нноє сло́во, могу́щеє спасти́ ду́шы ва́шя.
22
Бива́йте же творці́ сло́ва, а не то́чію сли́шателі, прельща́юще себе́ самі́х.
22
Быва́йте же творцы́ сло́ва, а не то́чію слы́шатели, прельща́юще себе́ самѣ́хъ.
23
Зане́ а́ще кто єсть сли́шатель сло́ва, а не творе́ць, такови́й уподо́бися му́жу смотря́ющу лице́ битія́ своєго́ в зерца́лі:
23
Зане́ а́ще кто́ є́сть слы́шатель сло́ва, а не творе́цъ, таковы́й уподо́бися му́жу смотря́ющу лице́ бытія́ своєго́ въ зерца́лѣ:
24
усмотри́ бо себе́ і оти́де, і а́біє заби́, како́в бі.
24
усмотри́ бо себе́ и отъи́де, и а́біє забы́, како́въ бѣ́.
25
Прини́кий же в зако́н соверше́н свобо́ди, і преби́в, сей не сли́шатель заби́тлив бив, но творе́ць ді́ла, сей блаже́н в ді́ланії своє́м бу́деть.
25
Прини́кій же въ зако́нъ соверше́нъ свобо́ды, и пребы́въ, се́й не слы́шатель забы́тливъ бы́въ, но творе́цъ дѣ́ла, се́й блаже́нъ въ дѣ́ланіи своє́мъ бу́детъ.
26
А́ще кто мни́ться ві́рен би́ти в вас, і не обуздова́єть язи́ка своєго́, но льстить се́рдце своє́, сего́ су́єтна (єсть) ві́ра.
26
А́ще кто́ мни́тся вѣ́ренъ бы́ти въ ва́съ, и не обуздова́єтъ язы́ка своєго́, но льсти́тъ се́рдце своє́, сего́ су́єтна [є́сть] вѣ́ра.
27
Ві́ра бо чиста́ і нескве́рна пред Бо́гом і Отце́м сія́ єсть, є́же посіща́ти си́рих і вдови́ць в ско́рбіх їх, (і) нескве́рна себе́ блюсти́ от ми́ра.
27
Вѣ́ра бо чиста́ и нескве́рна предъ Бо́гомъ и Отце́мъ сія́ є́сть, є́же посѣща́ти си́рыхъ и вдови́цъ въ ско́рбехъ и́хъ, [и] нескве́рна себе́ блюсти́ от мі́ра.
Глава 2
8
А́ще у́бо зако́н соверша́єте ца́рський, по Писа́нію: возлю́биши і́скренняго своєго́, я́коже себе́ сама́го, — до́брі творите́;
8
А́ще у́бо зако́нъ соверша́єте ца́рскій, по Писа́нію: возлю́биши и́скренняго своєго́ я́коже себе́ сама́го, до́брѣ творите́:
9
а́ще же на лиця́ зрите́, то гріх содіва́єте, облича́ємі от зако́на я́коже престу́пници.
9
а́ще же на лица́ зрите́, то́ грѣ́хъ содѣва́єте, облича́єми от зако́на я́коже престу́пницы.
1
(Зач. 52) Бра́тіє моя́, не на лиця́ зря́ще імі́йте ві́ру Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ сла́ви.
1
Бра́тіє моя́, не на лица́ зря́ще имѣ́йте вѣ́ру Го́спода на́шего Іису́са Христа́ сла́вы.
2
А́ще бо вни́деть в со́нмище ва́ше муж, злат пе́рстень нося́, в ри́зі сві́тлі, вни́деть же і нищ в ху́ді оді́жди,
2
А́ще бо вни́детъ въ со́нмище ва́ше му́жъ, зла́тъ пе́рстень нося́, въ ри́зѣ свѣ́тлѣ, вни́детъ же и ни́щь въ ху́дѣ одѣ́жди,
3
і воззрите́ на нося́щаго ри́зу сві́тлу, і рече́те єму́: ти ся́ди зді до́брі; і ни́щему рече́те: ти ста́ни та́мо, іли́ ся́ди зді на подно́жії моє́м, —
3
и воззрите́ на нося́щаго ри́зу свѣ́тлу, и рече́те єму́: ты́ ся́ди здѣ́ до́брѣ: и ни́щему рече́те: ты́ ста́ни та́мо, или́ ся́ди здѣ́ на подно́жіи моє́мъ:
4
і не разсмотри́сте в себі́, і би́сте судії́ помишле́ній злих.
4
и не разсмотри́сте въ себѣ́, и бы́сте судіи́ помышле́ній злы́хъ.
5
Сли́шіте, бра́тіє моя́ возлю́бленная, не Бог ли ізбра́ ни́щия ми́ра сего́ бога́ти в ві́рі і наслі́дники Ца́рствія, є́же обіща́ лю́б'ящим Єго́?
5
Слы́шите, бра́тіє моя́ возлю́бленная, не Бо́гъ ли избра́ ни́щыя мі́ра сего́ бога́ты въ вѣ́рѣ и наслѣ́дники Ца́рствія, є́же обѣща́ лю́бящымъ Єго́?
6
ви же укори́сте ни́щаго. Не бога́тії ли наси́лують вам, і ті́ї влеку́ть ви на суди́ща?
6
Вы́ же укори́сте ни́щаго. Не бога́тіи ли наси́луютъ ва́мъ, и ті́и влеку́тъ вы́ на суди́ща?
7
не ті́ї ли ху́лять до́броє і́м'я нарече́нноє на вас?
7
Не ті́и ли ху́лятъ до́броє и́мя нарече́нноє на ва́съ?
10
І́же бо весь зако́н соблюде́ть, согріши́ть же во єди́нім, бисть всім пови́нен.
10
И́же бо ве́сь зако́нъ соблюде́тъ, согрѣши́тъ же во єди́нѣмъ, бы́сть всѣ́мъ пови́ненъ.
11
Реки́й бо: не прелюби́ сотвори́ши, рекл єсть і: не убіє́ши, а́ще же не прелюби́ сотвори́ши, убіє́ши же, бил єси́ престу́пник зако́на.
11
Рекі́й бо: не прелюбы́ сотвори́ши, ре́клъ є́сть и: не убіє́ши. А́ще же не прелюбы́ сотвори́ши, убіє́ши же, бы́лъ єси́ престу́пникъ зако́на.
12
Та́ко глаго́літе і та́ко творі́те, я́ко зако́ном свобо́дним іму́щії суд прия́ти.
12
Та́ко глаго́лите и та́ко твори́те, я́ко зако́номъ свобо́днымъ иму́щіи су́дъ прія́ти.
13
Суд бо без ми́лости не сотво́ршему ми́лости; і хва́литься ми́лость на суді́.
13
Су́дъ бо безъ ми́лости не сотво́ршему ми́лости: и хва́лится ми́лость на судѣ́.
14
(Зач. 53) Ка́я по́льза, бра́тіє моя́, а́ще ві́ру глаго́леть кто імі́ти, діл же не і́мать? Єда́ мо́жеть ві́ра спасти́ єго́?
14
Ка́я по́льза, бра́тіє моя́, а́ще вѣ́ру глаго́летъ кто́ имѣ́ти, дѣ́лъ же не и́мать? Єда́ мо́жетъ вѣ́ра спасти́ єго́?
15
А́ще же брат іли́ сестра́ на́га бу́дета і лише́на бу́дета дневни́я пи́щі,
15
А́ще же бра́тъ или́ сестра́ на́га бу́дета и лише́на бу́дета дневны́я пи́щи,
16
рече́ть же ї́ма кто от вас: «Іді́та с ми́ром, грі́йтася і насища́йтася», — не дасть же ї́ма тре́бованія тіле́снаго, ка́я по́льза?
16
рече́тъ же и́ма кто́ от ва́съ: иди́та съ ми́ромъ, грѣ́йтася и насыща́йтася: не да́стъ же и́ма тре́бованія тѣле́снаго: ка́я по́льза?
17
Та́кожде і ві́ра, а́ще діл не і́мать, мертва́ єсть о себі́.
17
Та́кожде и вѣ́ра, а́ще дѣ́лъ не и́мать, мертва́ є́сть о себѣ́.
18
Но рече́ть кто: ти ві́ру і́маши, аз же діла́ і́мам; покажи́ мі ві́ру твою́ от діл твої́х, і аз тебі́ покажу́ от діл мої́х ві́ру мою́.
18
Но рече́тъ кто́: ты́ вѣ́ру и́маши, а́зъ же дѣла́ и́мамъ: покажи́ ми́ вѣ́ру твою́ от дѣ́лъ твои́хъ, и а́зъ тебѣ́ покажу́ от дѣ́лъ мои́хъ вѣ́ру мою́.
19
Ти ві́руєши, я́ко Бог єди́н єсть: до́брі твори́ши; і бі́си ві́рують, і трепе́щуть.
19
Ты́ вѣ́руєши, я́ко Бо́гъ єди́нъ є́сть: до́брѣ твори́ши: и бѣ́си вѣ́руютъ, и трепе́щутъ.
20
Хо́щеши же ли разумі́ти, о, челові́че су́єтне, я́ко ві́ра без діл мертва́ єсть?
20
Хо́щеши же ли разумѣ́ти, о, человѣ́че су́єтне, я́ко вѣ́ра безъ дѣ́лъ мертва́ є́сть?
21
Авраа́м оте́ць наш не от діл ли оправда́ся, возне́с Ісаа́ка, си́на своєго́ на же́ртвенник?
21
Авраа́мъ оте́цъ на́шъ не от дѣ́лъ ли оправда́ся, возне́съ Ісаа́ка сы́на своєго́ на же́ртвенникъ?
22
Ви́диши ли, я́ко ві́ра поспі́шествоваше діло́м єго́, і от діл соверши́ся ві́ра?
22
Ви́диши ли, я́ко вѣ́ра поспѣ́шествоваше дѣло́мъ єго́, и от дѣ́лъ соверши́ся вѣ́ра?
23
І соверши́ся писа́ніє глаго́лющеє: ві́рова же Авраа́м Бо́гові, і вміни́ся єму́ в пра́вду, і друг Бо́жий наре́чеся.
23
И соверши́ся Писа́ніє глаго́лющеє: вѣ́рова же Авраа́мъ Бо́гови, и вмѣни́ся єму́ въ пра́вду, и дру́гъ Бо́жій наре́чеся.
24
Зрите́ ли у́бо, я́ко от діл оправда́ється челові́к, а не от ві́ри єди́ния?
24
Зрите́ ли у́бо, я́ко от дѣ́лъ оправда́єтся человѣ́къ, а не от вѣ́ры єди́ныя?
25
Та́кожде же і Раа́в блудни́ця не от діл ли оправда́ся, приє́мши схо́дники і іни́м путе́м ізве́дши їх?
25
Та́кожде же и Раа́въ блудни́ца не от дѣ́лъ ли оправда́ся, пріє́мши схо́дники и ины́мъ путе́мъ изве́дши и́хъ?
26
Я́коже бо ті́ло без ду́ха мертво́ єсть, та́ко і ві́ра без діл мертва́ єсть.
26
Я́коже бо тѣ́ло безъ ду́ха мертво́ є́сть, та́ко и вѣ́ра безъ дѣ́лъ мертва́ є́сть.
Глава 3
1
(Зач. 54) Не мно́зі учи́теліє бива́йте, бра́тіє моя́, ві́дяще, я́ко бо́льшеє осужде́ніє при́ймем,
1
(Зач. 54) Не мно́зи учи́теліє быва́йте, бра́тіє моя́, вѣ́дяще, я́ко бо́лшеє осужде́ніє пріи́мемъ,
2
мно́го бо согріша́єм всі. А́ще кто в сло́ві не согріша́єть, сей соверше́н муж, си́лен обузда́ти і все ті́ло.
2
мно́го бо согрѣша́ємъ вси́. А́ще кто́ въ сло́вѣ не согрѣша́єтъ, се́й соверше́нъ му́жъ, си́ленъ обузда́ти и все́ тѣ́ло.
3
Се [бо і] ко́нем узди́ во уста́ влага́єм, да повину́ються нам, і все ті́ло їх обраща́єм;
3
Се́ [бо и] ко́немъ узды́ во уста́ влага́ємъ, да повину́ются на́мъ, и все́ тѣ́ло и́хъ обраща́ємъ:
4
се, і кораблі́ вели́ці су́ще і от же́стоких ві́тров заточа́ємі, обраща́ються ма́лим корми́льцем, а́може стремле́ніє пра́вящаго хо́щеть;
4
се́, и корабли́ вели́цы су́ще и от же́стокихъ вѣ́тровъ заточа́єми, обраща́ются ма́лымъ корми́лцемъ, а́може стремле́ніє пра́вящаго хо́щетъ:
5
та́кожде же і язи́к мал уд єсть, і вельми́ хва́литься. Се, мал огнь, [і] коль вели́кі ве́щі сожига́єть.
5
та́кожде же и язы́къ ма́лъ у́дъ є́сть, и вельми́ хва́лится. Се́, ма́лъ о́гнь, [и] ко́ль вели́ки ве́щи сожига́єтъ.
6
І язи́к — огнь, лі́пота непра́вди; си́це і язи́к водворя́ється во у́діх на́ших, скверня́ все ті́ло, і паля́ ко́ло рожде́нія на́шего, і опаля́яся от геє́нни;
6
И язы́къ о́гнь, лѣ́пота непра́вды: си́це и язы́къ водворя́єтся во у́дѣхъ на́шихъ, скверня́ все́ тѣ́ло, и паля́ ко́ло рожде́нія на́шего, и опаля́яся от геє́нны:
7
вся́ко бо єстество́ звіре́й же і птиць, гад же і риб укроща́ється і укроти́ться єстество́м челові́ческим,
7
вся́ко бо єстество́ звѣре́й же и пти́цъ, га́дъ же и ры́бъ, укроща́єтся и укроти́тся єстество́мъ человѣ́ческимъ,
8
язи́ка же нікто́же мо́жеть от челові́к укроти́ти, не удержи́мо [бо] зло, іспо́лнь я́да смертоно́сна.
8
язы́ка же никто́же мо́жетъ от человѣ́къ укроти́ти: не удержи́мо [бо] зло́, испо́лнь я́да смертоно́сна.
9
Тім благословля́єм Бо́га і Отця́, і тім клене́м челові́ки би́вшия по подо́бію Бо́жию;
9
Тѣ́мъ благословля́ємъ Бо́га и Отца́, и тѣ́мъ клене́мъ человѣ́ки бы́вшыя по подо́бію Бо́жію:
10
от ті́хже уст ісхо́дить благослове́ніє і кля́тва. Не подоба́єть, бра́тіє моя́ возлю́бленная, сим та́ко бива́ти.
10
от тѣ́хже у́стъ исхо́дитъ благослове́ніє и кля́тва. Не подоба́єтъ, бра́тіє моя́ возлю́бленная, си́мъ та́ко быва́ти.
11
(Зач. 50) Єда́ ли істо́чник от єди́наго у́стія істоча́єть сла́дкоє і го́ркоє?
11
(Зач. 55) Єда́ ли исто́чникъ от єди́наго у́стія источа́єтъ сла́дкоє и го́рькоє?
12
Єда́ мо́жеть, бра́тіє моя́, смоко́вниця ма́слини твори́ти, іли́ виногра́дная лоза́ смо́кви? Та́кожде ні єди́н істо́чник сла́ну і сла́дку твори́ть во́ду.
12
Єда́ мо́жетъ, бра́тіє моя́, смоко́вница ма́слины твори́ти, или́ віногра́дная лоза́ смо́квы? Та́кожде ни єди́нъ исто́чникъ сла́ну и сла́дку твори́тъ во́ду.
13
Кто прему́др і худо́г в вас, да пока́жеть от до́браго житія́ діла́ своя́ в кро́тості і прему́дрості.
13
Кто́ прему́дръ и худо́гъ въ ва́съ, да пока́жетъ от до́браго житія́ дѣла́ своя́ въ кро́тости и прему́дрости.
14
А́ще же за́висть го́рку і́мате і рве́ніє в сердця́х ва́ших, не хвалі́теся, ні лжі́те на і́стину;
14
А́ще же за́висть го́рьку и́мате и рве́ніє въ сердца́хъ ва́шихъ, не хвали́теся, ни лжи́те на и́стину:
15
ність сія́ прему́дрость сви́ше низходя́щи, но зе́мна, душе́вна, бісо́вська,
15
нѣ́сть сія́ прему́дрость свы́ше низходя́щи, но зе́мна, душе́вна, бѣсо́вска:
16
іді́же бо за́висть і рве́ніє, ту нестроє́ніє і вся́ка зла вещ.
16
идѣ́же бо за́висть и рве́ніє, ту́ нестроє́ніє и вся́ка зла́ ве́щь.
17
А я́же сви́ше прему́дрость, пе́рвіє у́бо чиста́ єсть, пото́м же ми́рна, кротка́, благопокорли́ва, іспо́лнь ми́лости і плодо́в благи́х, несумі́нна і нелицемі́рна.
17
А я́же свы́ше прему́дрость, пе́рвѣє у́бо чиста́ є́сть, пото́мъ же ми́рна, кротка́, благопокорли́ва, испо́лнь ми́лости и плодо́въ благи́хъ, несумѣ́нна и нелицемѣ́рна.
18
Плод же пра́вди в ми́рі сі́ється творя́щим мир.
18
Пло́дъ же пра́вды въ ми́рѣ сѣ́єтся творя́щымъ ми́ръ.
Глава 4
1
Отку́ду бра́ні і сва́ри в вас? Не отсю́ду ли, от сласте́й ва́ших, вою́ющих во у́діх ва́ших?
1
Отку́ду бра́ни и сва́ры въ ва́съ? Не отсю́ду ли, от сласте́й ва́шихъ, вою́ющихъ во у́дѣхъ ва́шихъ?
2
Жела́єте, і не і́мате; убива́єте і зави́дите, і не мо́жете улучи́ти; сваря́єтеся і бо́рете, і не і́мате, зане́ не про́сите;
2
Жела́єте, и не и́мате: убива́єте и зави́дите, и не мо́жете улучи́ти: сваря́єтеся и бо́рете, и не и́мате, зане́ не про́сите:
3
про́сите, і не приє́млете, зане́ злі про́сите, да в сласте́х ва́ших іждиве́те.
3
про́сите, и не пріє́млете, зане́ злѣ́ про́сите, да въ сласте́хъ ва́шихъ иждиве́те.
4
Прелюбоді́є і прелюбоді́йці, не ві́сте ли, я́ко люби́ ми́ра сего́ вражда́ Бо́гу єсть, і́же бо восхо́щеть друг би́ти ми́ру, враг Бо́жий бива́єть.
4
Прелюбодѣ́є и прелюбодѣ́йцы, не вѣ́сте ли, я́ко любы́ мі́ра сего́ вражда́ Бо́гу є́сть, и́же бо восхо́щетъ дру́гъ бы́ти мі́ру, вра́гъ Бо́жій быва́єтъ.
5
Іли́ мните́, я́ко всу́є Писа́ніє глаго́леть: к за́висті жела́єть дух, і́же всели́ся в ни?
5
Или́ мните́, я́ко всу́є Писа́ніє глаго́летъ: къ за́висти жела́єтъ ду́хъ, и́же всели́ся въ ны́?
6
Бо́льшую же дає́ть благода́ть; ті́мже глаго́леть: Госпо́дь го́рдим проти́виться, смире́нним же дає́ть благода́ть.
6
Бо́лшую же дає́тъ благода́ть: тѣ́мже глаго́летъ: Госпо́дь го́рдымъ проти́вится, смире́ннымъ же дає́тъ благода́ть.
7
(Зач. 56) Повині́теся у́бо Бо́гу, проти́вітеся же дия́волу, і біжи́ть от вас.
7
(Зач. 56) Повини́теся у́бо Бо́гу, проти́витеся же діа́волу, и бѣжи́тъ от ва́съ.
8
Прибли́жітеся Бо́гу, і прибли́житься вам; очи́стіте ру́ці, грі́шници, іспра́віте сердця́ ва́ша, двоєду́шнії;
8
Прибли́житеся Бо́гу, и прибли́жится ва́мъ: очи́стите ру́цѣ, грѣ́шницы, испра́вите сердца́ ва́ша, двоєду́шніи:
9
постражді́те, і слезі́те, і пла́чітеся; сміх ваш в плач да обрати́ться, і ра́дость в сі́тованіє;
9
постражди́те и слези́те и пла́читеся: смѣ́хъ ва́шъ въ пла́чь да обрати́тся, и ра́дость въ сѣ́тованіє:
10
смирі́теся пред Го́сподем, і вознесе́ть ви.
10
смири́теся предъ Го́сподемъ, и вознесе́тъ вы́.
11
Не оклевета́йте друг дру́га, бра́тіє; оклевета́яй бо бра́та, іли́ осужда́яй бра́та своєго́, оклевета́єть зако́н і осужда́єть зако́н; а́ще же зако́н осужда́єши, ні́си творе́ць зако́на, но судія́.
11
Не оклевета́йте дру́гъ дру́га, бра́тіє: оклевета́яй бо бра́та, или́ осужда́яй бра́та своєго́, оклевета́єтъ зако́нъ и осужда́єтъ зако́нъ: а́ще же зако́нъ осужда́єши, нѣ́си творе́цъ зако́на, но судія́.
12
Єди́н єсть Законополо́жник і Судія́, моги́й спасти́ і погуби́ти; ти же кто єси́ осужда́яй дру́га?
12
Єди́нъ є́сть Законополо́жникъ и Судія́, могі́й спасти́ и погуби́ти: ты́ же кто́ єси́ осужда́яй дру́га?
13
Сли́шіте ни́ні, глаго́лющії: днесь іли́ у́трі по́йдем во он град, і сотвори́м ту лі́то єди́но, і ку́плю ді́єм і приобріте́ніє;
13
Слы́шите ны́нѣ, глаго́лющіи: дне́сь или́ у́трѣ по́йдемъ во о́нъ гра́дъ, и сотвори́мъ ту́ лѣ́то єди́но, и ку́плю дѣ́ємъ и приобрѣте́ніє:
14
і́же не ві́сте, что у́трі случи́ться; ка́я бо жизнь ва́ша, па́ра бо єсть, я́же вма́лі явля́ється, пото́м же ісчеза́єть.
14
и́же не вѣ́сте, что́ у́трѣ случи́тся: ка́я бо жи́знь ва́ша, па́ра бо є́сть, я́же вма́лѣ явля́єтся, пото́мъ же исчеза́єтъ.
15
Вмі́сто є́же би глаго́лати вам: а́ще Госпо́дь восхо́щеть, і жи́ві бу́дем, і сотвори́м сіє́ іли́ о́но;
15
Вмѣ́сто є́же бы глаго́лати ва́мъ: а́ще Госпо́дь восхо́щетъ, и жи́ви бу́демъ, и сотвори́мъ сіє́ или́ о́но:
16
ни́ні же хва́литеся в горди́нех ва́ших; вся́ка хвала́ такова́ зла єсть.
16
ны́нѣ же хва́литеся въ горды́нехъ ва́шихъ: вся́ка хвала́ такова́ зла́ є́сть.
17
Ві́дущему у́бо добро́ твори́ти, і не творя́щему, гріх єму́ єсть.
17
Вѣ́дущему у́бо добро́ твори́ти, и не творя́щему, грѣ́хъ єму́ є́сть.
Глава 5
1
Прийді́те ни́ні, бога́тії, пла́чітеся і рида́йте о лю́тих ско́рбіх ва́ших гряду́щих на ви.
1
Пріиди́те ны́нѣ, бога́тіи, пла́читеся и рыда́йте о лю́тыхъ ско́рбехъ ва́шихъ гряду́щихъ на вы́.
2
Бога́тство ва́ше ізгни́, і ри́зи ва́ша мо́ліє поядо́ша.
2
Бога́тство ва́ше изгни́, и ри́зы ва́шя мо́ліє поядо́ша.
3
Зла́то ва́ше і сре́бро ізоржа́ві, і ржа їх в послу́шество на вас бу́деть, і сність пло́ті ва́ша а́ки огнь: єго́же сниска́сте в послі́днія дні.
3
Зла́то ва́ше и сре́бро изоржа́вѣ, и ржа́ и́хъ въ послу́шество на ва́съ бу́детъ, и снѣ́сть пло́ти ва́шя а́ки о́гнь: єго́же сниска́сте въ послѣ́днія дни́.
4
Се, мзда ді́лателей ді́лавших ни́ви ва́ша, удержа́ная от вас, вопіє́ть, і вопіє́нія жа́вших во у́ші Го́спода Савао́фа внидо́ша.
4
Се́, мзда́ дѣ́лателей дѣ́лавшихъ ни́вы ва́шя, удержа́ная от ва́съ, вопіє́тъ, и вопіє́нія жа́вшихъ во у́шы Го́спода Савао́ѳа внидо́ша.
5
Возвесели́стеся на землі́, і наслади́стеся; упита́сте сердця́ ва́ша, а́ки в день заколе́нія.
5
Возвесели́стеся на земли́, и наслади́стеся: упита́сте сердца́ ва́ша а́ки въ де́нь заколе́нія.
6
Осуди́сте, уби́сте Пра́веднаго: не проти́виться вам.
6
Осуди́сте, уби́сте Пра́веднаго: не проти́вится ва́мъ.
7
Долготерпі́те у́бо, бра́тіє моя́, до прише́ствія Госпо́дня. Се земледі́лець ждеть честна́го плода́ от землі́, долготерп'я́ о нем, до́ндеже при́йметь дождь ран і по́зден;
7
Долготерпи́те у́бо, бра́тіє моя́, до прише́ствія Госпо́дня. Се́ земледѣ́лецъ жде́тъ честна́го плода́ от земли́, долготерпя́ о не́мъ, до́ндеже пріи́метъ до́ждь ра́нъ и по́зденъ:
8
долготерпі́те у́бо і ви, утверді́те сердця́ ва́ша, я́ко прише́ствіє Госпо́днє прибли́жися.
8
долготерпи́те у́бо и вы́, утверди́те сердца́ ва́ша, я́ко прише́ствіє Госпо́дне прибли́жися.
9
Не воздиха́йте друг на дру́га, бра́тіє, да не осужде́ні бу́дете: се, Судія́ пред две́рми стої́ть.
9
Не воздыха́йте дру́гъ на дру́га, бра́тіє, да не осужде́ни бу́дете: се́, Судія́ предъ две́рьми стои́тъ.
10
(Зач. 57) О́браз приймі́те, бра́тіє моя́, злострада́нія і долготерпі́нія проро́ки, і́же глаго́лаша і́менем Госпо́днім.
10
(Зач. 57) О́бразъ пріими́те, бра́тіє моя́, злострада́нія и долготерпѣ́нія проро́ки, и́же глаго́лаша и́менемъ Госпо́днимъ.
11
Се, блажи́м терп'я́щия. Терпі́ніє І́овле сли́шасте, і кончи́ну Госпо́дню ви́дісте, я́ко многоми́лостив єсть Госпо́дь і щедр.
11
Се́, блажи́мъ терпя́щыя. Терпѣ́ніє І́овле слы́шасте, и кончи́ну Госпо́дню ви́дѣсте, я́ко многоми́лостивъ є́сть Госпо́дь и ще́дръ.
12
Пре́жде же всіх, бра́тіє моя́, не клені́теся ні не́бом, ні земле́ю, ні іно́ю ко́єю кля́твою: бу́ди же вам є́же «єй, єй», і є́же «ні, ні», да не в лицемі́ріє впаде́те.
12
Пре́жде же всѣ́хъ, бра́тіє моя́, не клени́теся ни не́бомъ, ни земле́ю, ни ино́ю ко́єю кля́твою: бу́ди же ва́мъ є́же є́й, є́й, и є́же ни́, ни́: да не въ лицемѣ́ріє впаде́те.
13
Злостра́ждеть ли кто в вас? Да моли́тву ді́єть; благоду́шствуєть ли кто? Да поє́ть.
13
Злостра́ждетъ ли кто́ въ ва́съ? Да моли́тву дѣ́єтъ: благоду́шствуєтъ ли кто́? Да поє́тъ.
14
Боли́ть ли кто в вас, да призове́ть пресві́тери Церко́вния, і да моли́тву сотворя́ть над ним, пома́завше єго́ єле́єм во і́м'я Госпо́днє;
14
Боли́тъ ли кто́ въ ва́съ, да призове́тъ пресви́теры Церко́вныя, и да моли́тву сотворя́тъ надъ ни́мъ, пома́завше єго́ єле́ємъ во и́мя Госпо́дне:
15
і моли́тва ві́ри спасе́ть боля́щаго, і воздви́гнеть єго́ Госпо́дь; і а́ще гріхи́ сотвори́л єсть, отпу́стяться єму́.
15
и моли́тва вѣ́ры спасе́тъ боля́щаго, и воздви́гнетъ єго́ Госпо́дь: и а́ще грѣхи́ сотвори́лъ є́сть, отпу́стятся єму́.
16
Іспові́дайте у́бо друг дру́гу согріше́нія і молі́теся друг за дру́га, я́ко да ісцілі́єте, мно́го бо мо́жеть моли́тва пра́веднаго поспішеству́єма.
16
Исповѣ́дайте у́бо дру́гъ дру́гу согрѣше́нія и моли́теся дру́гъ за дру́га, я́ко да исцѣлѣ́єте: мно́го бо мо́жетъ моли́тва пра́веднаго поспѣшеству́єма.
17
Ілія́ челові́к бі подобостра́стен нам, і моли́твою помоли́ся, да не бу́деть дождь, і не одожди́ по землі́ лі́та три і мі́сяць шесть;
17
Иліа́ человѣ́къ бѣ́ подобостра́стенъ на́мъ, и моли́твою помоли́ся, да не бу́детъ до́ждь, и не одожди́ по земли́ лѣ́та три́ и ме́сяцъ ше́сть:
18
і па́ки помоли́ся, і не́бо дождь даде́, і земля́ прозябе́ плод свой.
18
и па́ки помоли́ся, и не́бо до́ждь даде́, и земля́ прозябе́ пло́дъ сво́й.
19
Бра́тіє, а́ще кто в вас заблу́дить от путі́ і́стини, і обрати́ть кто єго́,
19
Бра́тіє, а́ще кто́ въ ва́съ заблу́дитъ от пути́ и́стины, и обрати́тъ кто́ єго́,
20
да вість, я́ко обрати́вий грі́шника от заблужде́нія путі́ єго́ спасе́ть ду́шу от сме́рти і покри́єть мно́жество гріхо́в.
20
да вѣ́сть, я́ко обрати́вый грѣ́шника от заблужде́нія пути́ єго́ спасе́тъ ду́шу от сме́рти и покры́єтъ мно́жество грѣхо́въ.