Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
1
Бњ же чл~къ эT фарїсе'й, никоди'мъ и^мя е^мђ, кн~ꙁь жидов#скыи,
2
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
2
се'и прїиде къ і^с~ђ но'щїю, и^ реq е^мђ. ра'вви, вњмъ, ја%ко эT б~а пришелъ е^си оу^чи'тель. никтоже бо мо'жетъ ѕна'менїи сихъ твори'ти, иXже т^ы твориши, а^ще не бђдетъ б~гь с ниM”
3
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
3
эTвњща` і^с~, и^ реq е^мђ. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ. а^ще не кто роди'тся свы'ше, не мо'жеT ви'дᲇти црsтвїа бж~їа”
4
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
4
Гл~а к немђ никоди'мъ. ка'ко мо'жет# чл~кь роди'тися ста'ръ сы'и; е^да мо'жетъ второ'е внити въ оу^тро'бђ матере своеа`, и^ роди'тися;
5
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
5
эTвњща` і^с~. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, а^ще кт^о не роди'тся водо'ю и^ дх~ом#, не мо'жетъ вни'ти в# црsтвїе бж~їе”
6
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
6
РожDе'нное эT плоти, плоть е^сть. и^ роже'нное эT дх~а, дх~ь е^сть”
7
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
7
Не диви'ся, ја%ко рњхъ т^и, подоба'етъ вамъ роди'тися свы'ше”
8
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
8
дх~ъ, и^дњже хо'щетъ, ды'шетъ, и^ глsа е^го слы'шиши, н^о не вњ'си эTкђ'дђ прихо'дитᲆ, и^ ка'мо и%детъ” Та'ко е^сть всякъ чл~кь рожDенны эT дх~а”
9
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
9
эTвᲇща` никоди'мᲆ, и^ рече е^мђ. како мо'гђтъ сїа быти;
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
10
эTвњща і^с~, и^ реq е^мђ. т^ы е^си оу^чи'тель і^ил~евъ, и^ сихъ л^и не вᲇси`;
11
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
11
а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, ја%ко е^же вњ'мы, гл~емъ. и^ е^же видњхоM, свњдњтельствђемъ, и^ свњдњтельства на'шего не прїе'млете”
12
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
12
А$ще ꙁемная рекохъ вамъ, и^ не вњ'рђете. како а^ще рекђ ваM нбsнаа, вњ'рђете”
13
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
13
И/ никтоже вꙁы'де на' нб~о, то'кмо съше'дыи` с# нб~се, сн~ь члчsкїи, сы'и на нб~си.
14
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
14
и^ ја%коже мољ=сїи въꙁнесе` ꙁмїю в# пђсты'ни, тако подоба'етъ вᲆꙁнестися сн~ђ члчsкомђ,
15
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
15
да всякъ вњ'рђаи` во'нь не поги'бнетъ, н^о и'мать животъ вњ'чныи”
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
16
Тако б^о въꙁлюби` б~ъ мирᲆ, ја%ко и^ сн~а свое^го е^ді'нороDнаго далъ е^сть, да всяk вњрђаи` во'нь не поги'бнеT, н^о и'мать живо'тъ вᲇчныи”
17
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
17
Не посла` б^о б~ъ сн~а свое^го в# ми'ръ, да сђ'дитъ ми'рови, н^о да сп~се'тся и^мъ ми'ръ”
18
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
18
Вњрђаи` во'нь, не бђдетъ ѓ^сђженъ. а^ невњрђаи`, оу^же ѓ^сђженъ е^сть, ја%ко не вњ'рова вᲆ и^мя е^ді'нороDнаго сн~а бж~їа”
19
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
19
Се'и же е^сть сђд#, ја^ко свњтъ прїиде в# ми'ръ, и^ въꙁлюби'шя чл~цы па'че тм^ђ, неже свњтъ. бњшя бо и^хъ дњла ѕл^а”
20
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
20
Всякь б^о дњлааи` ѕлаа, ненави'дитъ свњта, и^ не прихо'диT кᲆ свњтђ, да не ѓ^бличатся дњла е^го ја%ко лђка'ва сђть”
21
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
21
Творяи` же и'стинђ, грядетъ къ' свњтђ, да ја%вяTся дњла е^го ја^ко ѓ' бз~њ сђть съдњ'лана”
22
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
22
По си'хже прїиде іс~ и^ оу^чн~цы е^го в# жидо'вскђю ꙁеMлю, и^ т^ђ живяше с ними, и^ креща'ше”
23
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
23
Бњ же і^ѓа'ннъ крsтя вᲆ е^но'нњ, бли'ꙁъ сали'ма, ја%ко во'ды мно'гы бњх'ђ т^ђ. и^ прихождахђ, и^ кр~щахђся”
24
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
24
Не ё& б^о б^њ в#саженъ въ темни'цђ і^ѓ^а'ннъ”
25
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
25
Бы'сть же стяꙁа'нїе эT оу^чн~къ і^ѓа'нновњхᲆ съ і^ю^де'и` ѓ^ ѓ^чище'нїи.
26
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
26
и^ прїидо'ша кᲆ і^ѓа'ннђ, и^ реко'шя е^мђ. ра'вви, и^же б^њ с тобо'ю ѓ^б о'нъ полъ і^ѓ^рда'на, е^мђже т^ы свDњтельствова, с^е се'и кр~ща'етъ, и^ вс^и грядђтъ к немђ”
27
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
27
эTвњща` і^ѓа'ннъ, и^ рече. не мо'жетъ чл~кь прїимати ничесоже, а^ще не бђ'детъ дано` е^мђ с# нб~се`”
28
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
28
в^ы сами мн^њ свᲇдᲇтельствђете, ја%ко рњхъ, нњ'смь а^ꙁъ х~с, н^о ја%ко посланъ есмь преD ниM”
29
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
29
И$мњаи` невњ'стђ, женихъ е^сть. а^ дрђгъ жениховъ стоя и^ послђшая е^го, радостїю радђется ꙁа' глsа жениховъ” Сїа оу^бо ра'дость моа` и^спол#нися.
30
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
30
ѓ^номђ подоба'етъ расти`, мнњ же ма'литися”
31
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
31
Грядыи` свы'ше, наD всњми е^сть, сы'и эT ꙁемля, эT ꙁемля е^сть, и^ эT ꙁемля` гл~етъ” Грядыи` с# нб~се`, наD всᲇми е^сть.
32
і є́же ви́ді і сли́ша, сіє́ свиді́тельствуєть; і свиді́тельства Єго́ нікто́же приє́млеть.
32
и^ е^же видњ и^ слы'ша, с^е свњдњтельствђетъ, и^ свњдᲇтельства е^го никтоже прїе'млетъ”
33
Приє́мий Єго́ свиді́тельство ві́рова [утверди́] я́ко Бог і́стинен єсть.
33
Прїе'мыи` е^го свᲇдᲇтельство, вњ'рова, ја%ко б~ъ и'стиненъ е^сть”
34
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
34
Є$гоже б^о посла` б~ъ, гл~ы бж~їа гл~етᲆ. не в мњ'рђ бо б~ъ даетъ дх~а.
35
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
35
эTц~ь бо лю'битъ сн~а, и^ вся` дасть в рђцњ е^го”
36
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
36
Вњрђаи` в# сн~а, и'мать живоT въчныи. а^ и^же не вњрђетᲆ в# сн~а, не оу'зритъ живота`, н^о гнњвъ бж~їи пребываеT на неM”