Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
1
Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський.
2
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
2
Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним.
3
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
3
Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
4
Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
5
Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже.
6
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
6
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
7
Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище.
8
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
8
Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
9
Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
10
Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
11
Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
12
Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
13
Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
14
І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському,
15
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
15
щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
16
Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
17
Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього.
18
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
18
Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.
19
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
19
Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі;
20
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
20
бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі.
21
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
21
А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.
22
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
22
Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
23
Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися,
24
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
24
бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці.
25
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
25
Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення.
26
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
26
І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
27
Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
28
Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
29
Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася.
30
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
30
Йому належить рости, а мені умалятися.
31
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
31
Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є.
32
і є́же ви́ді і сли́ша, сіє́ свиді́тельствуєть; і свиді́тельства Єго́ нікто́же приє́млеть.
32
І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33
Приє́мий Єго́ свиді́тельство ві́рова [утверди́] я́ко Бог і́стинен єсть.
33
Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний.
34
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
34
Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа.
35
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
35
Отець любить Сина і все дав у руки Йому.
36
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
36
Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому.