Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 1
1
(Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во.
1
(За? №.) Въ начaлэ бЁ сл0во, и3 сл0во бЁ къ бGу [ў бGа], и3 бGъ бЁ сл0во.
2
Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га];
2
Сeй бЁ и3скони2 къ бGу [ў бGа]:
3
вся Тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть.
3
вс‰ тёмъ бhша, и3 без8 негw2 ничт0же бhсть, є4же бhсть.
4
В Том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком;
4
Въ т0мъ жив0тъ бЁ, и3 жив0тъ бЁ свётъ человёкwмъ:
5
і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т.
5
и3 свётъ во тмЁ свётитсz, и3 тмA є3гw2 не њб8sтъ.
6
Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн;
6
Бhсть человёкъ п0сланъ t бGа, и4мz є3мY їwaннъ:
сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́].
7
сeй пріи1де во свидётелство, да свидётелствуетъ њ свётэ, да вси2 вёру и4мутъ є3мY [да вси2 ўвёруютъ чрез8 него2].
8
Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті;
8
Не бЁ т0й свётъ, но да свидётелствуетъ њ свётэ:
9
бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир;
9
бЁ свётъ и4стинный, и4же просвэщaетъ всsкаго человёка грzдyщаго въ мjръ:
10
в ми́рі бі, і мир Тім бисть, і мир Єго́ не позна́;
10
въ мjрэ бЁ, и3 мjръ тёмъ бhсть, и3 мjръ є3го2 не познA:
11
во своя́ при́йде, і свої́ Єго́ не прия́ша.
11
во сво‰ пріи1де, и3 свои2 є3гw2 не пріsша.
12
Єли́ці же прия́ша Єго́, даде́ їм о́бласть ча́дом Бо́жиїм би́ти, ві́рующим во і́м'я Єго́,
12
Е#ли1цы же пріsша є3го2, дадE и5мъ w4бласть чaдwмъ б9іимъ бhти, вёрующымъ во и4мz є3гw2,
13
і́же не от кро́ві, ні от по́хоті плотськи́я, ні от по́хоті му́жеськия, но от Бо́га роди́шася.
13
и5же не t кр0вэ, ни t п0хоти плотскjz, ни t п0хоти мyжескіz, но t бGа роди1шасz.
14
І Сло́во плоть бисть і всели́ся в ни, і ви́діхом сла́ву Єго́, сла́ву, я́ко Єдиноро́днаго от Отця́, іспо́лнь благода́ті і і́стини.
14
И# сл0во пlть бhсть и3 всели1сz въ ны2, и3 ви1дэхомъ слaву є3гw2, слaву ћкw є3динор0днагw t nц7A, и3сп0лнь блгdти и3 и4стины.
15
Іоа́нн свиді́тельствуєть о Нем і воззва́ глаго́ла: Сей бі, Єго́же ріх, І́же по мні Гряди́й, предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі.
15
Їwaннъ свидётелствуетъ њ нeмъ и3 воззвA глаг0ла: сeй бЁ, є3г0же рёхъ, и4же по мнЁ грzдhй, предо мн0ю бhсть, ћкw пeрвэе менє2 бЁ.
16
І от ісполне́нія Єго́ ми всі прия́хом і благода́ть воз благода́ть;
16
И# t и3сполнeніz є3гw2 мы2 вси2 пріsхомъ и3 блгdть воз8 блгdть:
17
я́ко зако́н Моїсе́йом дан бисть, благода́ть (же) і і́стина Ісу́с Христо́м бисть.
17
ћкw зак0нъ мwmсeомъ дaнъ бhсть, блгdть (же) и3 и4стина ї}съ хrт0мъ бhсть.
18
(Зач. 2) Бо́га нікто́же ви́ді нігді́же; Єдиноро́дний Син, сий в ло́ні О́тчі, Той іспові́да.
18
(За? в7.) БGа никт0же ви1дэ нигдёже: є3динор0дный сн7ъ, сhй въ л0нэ џ§и, т0й и3сповёда.
19
І сіє́ єсть свиді́тельство Іоа́нново, єгда́ посла́ша Жи́дове от Ієрусали́ма ієре́єв і леви́тов, да вопро́сять єго́: ти кто єси́?
19
И# сіE є4сть свидётелство їwaнново, є3гдA послaша жи1дове t їеrли1ма їерeєвъ и3 леvjтwвъ, да вопр0сzтъ є3го2: ты2 кто2 є3си2;
20
І іспові́да, і не отве́ржеся, і іспові́да, я́ко нісьм аз Христо́с.
20
И# и3сповёда и3 не tвeржесz: и3 и3сповёда, ћкw нёсмь ѓзъ хrт0съ.
21
І вопроси́ша єго́: что у́бо? Ілія́ ли єси́ ти? І глаго́ла: нісьм. Проро́к ли єси́? І отвіща́: ні.
21
И# вопроси1ша є3го2: что2 u5бо; и3ліa ли є3си2 ты2; И# глаг0ла: нёсмь. Прbр0къ ли є3си2; И# tвэщA: ни2.
22
Рі́ша же єму́: кто єси́? Да отві́т да́ми посла́вшим ни: что глаго́леши о тебі́ самі́м?
22
Рёша же є3мY: кто2 є3си2; да tвётъ дaмы послaвшымъ ны2: что2 глаг0леши њ тебЁ самёмъ;
23
Рече́: аз глас вопію́щаго в пусти́ні: іспра́віте путь Госпо́день, я́коже рече́ Іса́я проро́к.
23
РечE: ѓзъ глaсъ вопію1щагw въ пустhни: и3спрaвите пyть гDень, ћкоже речE и3сaіа прbр0къ.
24
І по́сланнії бі́ху от фарисе́й;
24
И# п0сланніи бёху t фарісє1й:
25
і вопроси́ша єго́ і рі́ша єму́: что у́бо креща́єши, а́ще ти ні́си Христо́с, ні Ілія́, ні проро́к?
25
и3 вопроси1ша є3го2 и3 рёша є3мY: что2 u5бо крещaеши, ѓще ты2 нёси хrт0съ, ни и3ліA, ни прbр0къ;
26
Отвіща́ їм Іоа́нн, глаго́ля: аз креща́ю водо́ю; посреді́ же вас стої́ть, Єго́же ви не ві́сте;
26
TвэщA и5мъ їwaннъ, глаг0лz: ѓзъ крещaю вод0ю: посредё же вaсъ стои1тъ, є3гHже вы2 не вёсте:
27
Той єсть Гряди́й по мні, І́же предо мно́ю бисть, Єму́же нісьм аз досто́їн, да отрішу́ реме́нь сапогу́ Єго́.
27
т0й є4сть грzдhй по мнЁ, и4же предо мн0ю бhсть, є3мyже нёсмь ѓзъ дост0инъ, да tрэшY ремeнь сапогY є3гw2.
28
Сія́ в Вифава́рі би́ша об он пол Іорда́на, іді́же бі Іоа́нн крестя́.
28
Сі‰ въ виfавaрэ бhша њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, и3дёже бЁ їwaннъ крестS.
29
(Зач. 3) Во у́трій (же) ви́ді Іоа́нн Ісу́са гряду́ща к себі́ і глаго́ла: се, А́гнець Бо́жий, взе́мляй гріхи́ ми́ра;
29
(За? G.) Во ќтрій (же) ви1дэ їwaннъ ї}са грzдyща къ себЁ и3 глаг0ла: сE, ѓгнецъ б9ій, взeмлzй грэхи2 мjра:
30
Сей єсть, о Не́мже аз ріх: по мні гряде́ть Муж, І́же предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі;
30
сeй є4сть, њ нeмже ѓзъ рёхъ: по мнЁ грzдeтъ мyжъ, и4же предо мн0ю бhсть, ћкw пeрвэе менє2 бЁ:
31
і аз не ві́діх Єго́; но да яви́ться Ізра́їлеві, сего́ ра́ди прийдо́х аз водо́ю крестя́.
31
и3 ѓзъ не вёдэхъ є3гw2: но да kви1тсz ї}леви, сегw2 рaди пріид0хъ ѓзъ вод0ю крестS.
32
І свиді́тельствова Іоа́нн, глаго́ля, я́ко ви́діх Ду́ха сходя́ща, я́ко го́луб'я с небесе́, і преби́сть на Нем;
32
И# свидётелствова їwaннъ, глаг0лz, ћкw ви1дэхъ д¦а сходsща ћкw г0лубz съ небесE, и3 пребhсть на нeмъ:
33
і аз не ві́діх Єго́; но Посла́вий м'я крести́ти водо́ю, Той мні рече́: над Него́же у́зриши Ду́ха сходя́ща і пребива́юща на Нем, Той єсть крестя́й Ду́хом Святи́м;
33
и3 ѓзъ не вёдэхъ є3гw2: но послaвый мS крести1ти вод0ю, т0й мнЁ речE: над8 нег0же ќзриши д¦а сходsща и3 пребывaюща на нeмъ, т0й є4сть кrтsй д¦омъ с™hмъ:
34
і аз ви́діх і свиді́тельствовах, я́ко Сей єсть Син Бо́жий.
34
и3 ѓзъ ви1дэхъ и3 свидётелствовахъ, ћкw сeй є4сть сн7ъ б9ій.
35
(Зач. 4) Во у́трій (же) па́ки стоя́ше Іоа́нн, і от учени́к єго́ два.
35
(За? д7.) Во ќтрій (же) пaки стоsше їwaннъ, и3 t ўчени6къ є3гw2 двA.
36
І, узрі́в Ісу́са гряду́ща, глаго́ла: се А́гнець Бо́жий.
36
И# ўзрёвъ ї}са грzдyща, глаг0ла: сE, ѓгнецъ б9ій.
37
І сли́шаста єго́ о́ба ученика́ глаго́лющаго, і по Ісу́сі ідо́ста.
37
И# слhшаста є3го2 џба ўченик† глаг0лющаго, и3 по ї}сэ и3д0ста.
38
Обра́щся же Ісу́с і ви́дів я по Себі́ іду́ща, глаго́ла ї́ма: чесо́ і́щета? О́на же рі́ста Єму́: Равві́, є́же глаго́леться сказа́ємо Учи́телю, гді живе́ши?
38
Њбрaщьсz же ї}съ и3 ви1дэвъ | по себЁ и3д{ща, гlа и4ма: чесw2 и4щета; W$на же рёста є3мY: раввJ, є4же глаг0летсz сказaемо ўч™лю, гдЁ живeши;
39
(І) глаго́ла ї́ма: прийді́та і ви́діта. Прийдо́ста і ви́діста, гді жив'я́ше, і у Него́ преби́ста день той. Бі же час деся́тий.
39
(И#) гlа и4ма: пріиди1та и3 ви1дита. Пріид0ста и3 ви1дэста, гдЁ живsше, и3 ў негw2 пребhста дeнь т0й. Бё же чaсъ десsтый.
40
Бі (же) Андре́й, брат Си́мона Петра́, єди́н от обою́ сли́шавшею от Іоа́нна і по Нем ше́дшею.
40
Бё (же) ґндрeй, брaтъ сjмwна петрA, є3ди1нъ t nбою2 слhшавшєю t їwaнна и3 по нeмъ шeдшєю.
41
Обрі́те сей пре́жде бра́та своєго́ Си́мона і глаго́ла єму́: обріто́хом Мессі́ю, є́же єсть сказа́ємо Христо́с.
41
Њбрёте сeй прeжде брaта своего2 сjмwна и3 глаг0ла є3мY: њбрэт0хомъ мессjю, є4же є4сть сказaемо хrт0съ.
42
І приведе́ єго́ ко Ісу́сові. Воззрі́в же нань Ісу́с рече́: ти єси́ Си́мон, син Іо́нин; ти нарече́шися Ки́фа, є́же сказа́ється Петр.
42
И# приведE є3го2 ко ї}сови. Воззрёвъ же нaнь ї}съ речE: ты2 є3си2 сjмwнъ сhнъ їHнинъ: ты2 наречeшисz ки1фа, є4же сказaетсz пeтръ.
43
(Зач. 5) Во у́трій (же) восхоті́ ізи́ти в Галиле́ю; і обрі́те Фили́ппа і глаго́ла єму́: гряди́ по Мні.
43
(За? е7.) Во ќтрій (же) восхотЁ и3зhти въ галілeю: и3 њбрёте філjппа и3 гlа є3мY: грzди2 по мнЁ.
44
Бі (же) Фили́пп от Вифсаї́ди, от гра́да Андре́йова і Петро́ва.
44
Бё (же) філjппъ t виfсаjды, t грaда ґндрeова и3 петр0ва.
45
Обрі́те Фили́пп Нафана́їла і глаго́ла єму́: Єго́же писа́ Моїсе́й в зако́ні і проро́ци, обріто́хом Ісу́са, си́на Іо́сифова, І́же от Назаре́та.
45
Њбрёте філjппъ наfанaила и3 глаг0ла є3мY: є3г0же писA мwmсeй въ зак0нэ и3 прbр0цы, њбрэт0хомъ ї}са сн7а їHсифова, и5же t назарeта.
46
І глаго́ла єму́ Нафана́їл: от Назаре́та мо́жеть ли что добро́ би́ти? Глаго́ла єму́ Фили́пп: прийди́ і виждь.
46
И# глаг0ла є3мY наfанaилъ: t назарeта м0жетъ ли что2 добро2 бhти; Глаг0ла є3мY філjппъ: пріиди2 и3 ви1ждь.
47
Ви́ді (же) Ісу́с Нафана́їла гряду́ща к Себі́ і глаго́ла о нем: се, воі́стину Ізра́їльтянин, в не́мже льсти ність.
47
Ви1дэ (же) ї}съ наfанaила грzдyща къ себЁ и3 гlа њ нeмъ: сE, вои1стинну ї}лтzнинъ, въ нeмже льсти2 нёсть.
48
Глаго́ла Єму́ Нафана́їл: ка́ко м'я зна́єши? Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: пре́жде да́же не возгласи́ тебе́ Фили́пп, су́ща тя под смоко́вницею ви́діх тя.
48
Глаг0ла є3мY наfанaилъ: кaкw мS знaеши; TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: прeжде дaже не возгласи2 тебE філjппъ, сyща тS под8 смок0вницею ви1дэхъ тS.
49
Отвіща́ Нафана́їл і глаго́ла Єму́: Равві́, Ти єси́ Син Бо́жий, Ти єси́ Цар Ізра́їлев.
49
TвэщA наfанaилъ и3 глаг0ла є3мY: раввJ, ты2 є3си2 сн7ъ б9ій, ты2 є3си2 цRь ї}левъ.
50
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: зане́ ріх ті, я́ко ви́діх тя под смоко́вницею, ві́руєши; бо́льша сих у́зриши.
50
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: занE рёхъ ти2, ћкw ви1дэхъ тS под8 смок0вницею, вёруеши: бHлша си1хъ ќзриши.
51
І глаго́ла єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю вам, отсе́лі у́зрите не́бо отве́рсто і а́нгели Бо́жія восходя́щия і низходя́щия над Си́на Челові́чеськаго.
51
И# гlа є3мY: ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, tсeлэ ќзрите нeбо tвeрсто и3 ѓгGлы б9іz восходsщыz и3 низходsщыz над8 сн7а чlвёческаго.
Глава 2
1
(Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту.
1
(За? ѕ7.) И# въ трeтій дeнь брaкъ бhсть въ кaнэ галілeйстэй: и3 бЁ м™и ї}сова тY.
2
Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак.
2
Звaнъ же бhсть ї}съ и3 ўчн7цы2 є3гw2 на брaкъ.
3
І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть.
3
И# недостaвшу вінY, гlг0ла м™и ї}сова къ немY: вінA не и4мутъ.
4
Глаго́ла Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой.
4
Гlа є4й ї}съ: что2 (є4сть) мнЁ и3 тебЁ, жeно; не u5 пріи1де чaсъ м0й.
5
Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те.
5
Гlг0ла м™и є3гw2 слугaмъ: є4же ѓще гlетъ вaмъ, сотвори1те.
6
Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щії по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам.
6
Бёху же тY водон0си кaменни шeсть, лежaще по њчищeнію їудeйску, вмэстsщіи по двэмA и3ли2 тріeмъ мёрамъ.
7
Глаго́ла їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́.
7
Гlа и5мъ ї}съ: нап0лните водон0сы воды2. И# нап0лниша и5хъ до верхA.
8
І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша.
8
И# гlа и5мъ: почерпи1те нн7э и3 принеси1те ґрхітриклjнови. И# принес0ша.
9
Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н.
9
Ћкоже вкуси2 ґрхітриклjнъ вінA бhвшагw t воды2, и3 не вёдаше, tкyду є4сть: слyги же вёдzху почeрпшіи в0ду: пригласи2 женихA ґрхітриклjнъ.
10
І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі.
10
И# глаг0ла є3мY: всsкъ человёкъ прeжде д0брое віно2 полагаeтъ, и3 є3гдA ўпію1тсz, тогдA хyждшее: тh (же) соблю1лъ є3си2 д0брое віно2 досeлэ.
11
Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні Галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́.
11
СE сотвори2 начaтокъ знaменіємъ ї}съ въ кaнэ галілeйстэй и3 kви2 слaву свою2: и3 вёроваша въ него2 ўчн7цы2 є3гw2.
12
(Зач. 7) По сем сни́де в Капернау́м Сам і Ма́ти Єго́, і бра́тія Єго́; і ту не мно́гі дні преби́ша.
12
(За? з7.) По сeмъ сни1де въ капернаyмъ сaмъ и3 м™и є3гw2, и3 брaтіz є3гw2: и3 тY не мнHги дни6 пребhша.
13
І близ бі Па́сха Іуде́йська, і взи́де во Ієрусали́м Ісу́с
13
И# бли1з8 бЁ пaсха їудeйска, и3 взhде во їеrли1мъ ї}съ
14
і обрі́те в це́ркві продаю́щая о́вці, і воли́, і го́луби, і пі́няжники сідя́щия.
14
и3 њбрёте въ цeркви продаю1щаz џвцы и3 волы2 и3 гHлуби, и3 пёнzжники сэдsщыz.
15
І сотвори́в бич от ве́рвій, вся ізгна́ із це́ркве, о́вці і воли́; і торжнико́м разси́па пі́нязи і дски опрове́рже;
15
И# сотвори1въ би1чь t вeрвій, вс‰ и3згнA и3з8 цeркве, џвцы и3 волы2: и3 торжникHмъ разсhпа пBнzзи и3 дски6 њпровeрже:
16
і продаю́щим го́луби рече́: возьмі́те сія́ отсю́ду і не творі́те до́му Отця́ Моєго́ до́му ку́пленаго [ку́пли].
16
и3 продаю1щымъ гHлуби речE: возми1те сі‰ tсю1ду и3 не твори1те д0му nц7A моегw2 д0му кyпленагw [кyпли].
17
Пом'яну́ша же ученици́ Єго́, я́ко пи́сано єсть: жа́лость до́му Твоєго́ сність М'я [ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ М'я].
17
Помzнyша же ўчн7цы2 є3гw2, ћкw пи1сано є4сть: жaлость д0му твоегw2 снёсть мS [рeвность д0му твоегw2 снэдe мz].
18
Отвіща́ша же Іуде́є і рі́ша Єму́: ко́є зна́меніє явля́єши нам, я́ко сія́ твори́ши?
18
Tвэщaша же їудeє и3 рёша є3мY: к0е знaменіє kвлsеши нaмъ, ћкw сі‰ твори1ши;
19
Отвіща́ Ісу́с і рече́ їм: разорите́ це́рков сію́, і тре́ми де́ньми воздви́гну ю.
19
TвэщA ї}съ и3 речE и5мъ: разоритE цeрковь сію2, и3 трeми дeнми воздви1гну ю5.
20
Рі́ша же Іуде́є: чети́редесять і шестію́ літ создана́ бисть це́рков сія́, і Ти ли тре́ми де́ньми воздви́гнеши ю?
20
Рёша же їудeє: четhредесzть и3 шестію2 лётъ созданA бhсть цeрковь сіS, и3 тh ли трeми дeнми воздви1гнеши ю5;
21
Он же глаго́лаше о це́ркві ті́ла Своєго́.
21
Џнъ же гlаше њ цeркви тёла своегw2.
22
Єгда́ у́бо воста́ от ме́ртвих, пом'яну́ша ученици́ Єго́, я́ко се глаго́лаше, і ві́роваша Писа́нію і словесі́, є́же рече́ Ісу́с.
22
Е#гдA u5бо востA t мeртвыхъ, помzнyша ўчн7цы2 є3гw2, ћкw сE гlаше, и3 вёроваша писaнію и3 словеси2, є4же речE ї}съ.
23
Єгда́ же бі в Ієрусали́міх в пра́здник Па́схи, мно́зі ві́роваша во і́м'я Єго́, ви́дяще зна́менія Єго́, я́же творя́ше.
23
Е#гдa же бЁ въ їеrли1мэхъ въ прaздникъ пaсхи, мн0зи вёроваша во и4мz є3гw2, ви1дzще знaмєніz є3гw2, ±же творsше.
24
Сам же Ісу́с не вдая́ше Себе́ в ві́ру їх, зане́ Сам ві́дяше вся,
24
Сaмъ же ї}съ не вдаsше себE въ вёру и4хъ, занE сaмъ вёдzше вс‰,
25
і я́ко не тре́боваше, да кто свиді́тельствуєть о челові́цех; Сам бо ві́дяше, что бі в челові́цех.
25
и3 ћкw не трeбоваше, да кто2 свидётелствуетъ њ человёцехъ: сaмъ бо вёдzше, что2 бЁ въ человёцехъ.
Глава 3
1
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
1
(За? }.) Бё же человёкъ t фарісє1й, нікоди1мъ и4мz є3мY, кнsзь жид0вскій:
2
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
2
сeй пріи1де ко ї}су н0щію, и3 речE є3мY: раввJ, вёмъ, ћкw t бGа пришeлъ є3си2 ўч™ль: никт0же бо м0жетъ знaменій си1хъ твори1ти, ±же ты2 твори1ши, ѓще не бyдетъ бGъ съ ни1мъ.
3
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
3
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: ґми1нь, ґми1нь глаг0лю тебЁ: ѓще кто2 не роди1тсz свhше, не м0жетъ ви1дэти цrтвіz б9іz.
4
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
4
Глаг0ла къ немY нікоди1мъ: кaкw м0жетъ человёкъ роди1тисz стaръ сhй; є3дA м0жетъ втор0е вни1ти во ўтр0бу мaтере своеS и3 роди1тисz;
5
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
5
TвэщA ї}съ: ґми1нь, ґми1нь гlю тебЁ: ѓще кто2 не роди1тсz вод0ю и3 д¦омъ, не м0жетъ вни1ти во цrтвіе б9іе:
6
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
6
рождeнное t пл0ти пл0ть є4сть, и3 рождeнное t д¦а дyхъ є4сть.
7
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
7
Не диви1сz, ћкw рёхъ ти2: подобaетъ вaмъ роди1тисz свhше.
8
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
8
Дyхъ, и3дёже х0щетъ, дhшетъ, и3 глaсъ є3гw2 слhшиши, но не вёси, tкyду прих0дитъ и3 кaмw и4детъ: тaкw є4сть всsкъ (человёкъ) рождeнный t д¦а.
9
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
9
TвэщA нікоди1мъ и3 речE є3мY: кaкw м0гутъ сі‰ бhти;
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
10
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: ты2 є3си2 ўчи1тель ї}левъ, и3 си1хъ ли не вёси;
11
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
11
Ґми1нь, ґми1нь глаг0лю тебЁ, ћкw, є4же вёмы, глаг0лемъ, и3, є4же ви1дэхомъ, свидётелствуемъ, и3 свидётелства нaшегw не пріeмлете:
12
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
12
ѓще земн†z рек0хъ вaмъ, и3 не вёруете: кaкw, ѓще рекY вaмъ нбcнаz, ўвёруете;
13
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
13
(За? f7.) И# никт0же взhде на нб7о, т0кмw сшeдый съ нб7сE сн7ъ чlвёческій, сhй на нб7си2:
14
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
14
и3 ћкоже мwmсeй вознесE ѕмію2 въ пустhни, тaкw подобaетъ вознести1сz сн7у чlвёческому,
15
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
15
да всsкъ вёруzй въ џнь не поги1бнетъ, но и4мать жив0тъ вёчный.
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
16
(За? ‹.) Тaкw бо возлюби2 бGъ мjръ, ћкw и3 сн7а своего2 є3динор0днаго дaлъ є4сть, да всsкъ вёруzй въ џнь не поги1бнетъ, но и4мать жив0тъ вёчный.
17
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
17
Не послa бо бGъ сн7а своего2 въ мjръ, да сyдитъ мjрови, но да спасeтсz и4мъ мjръ.
18
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
18
Вёруzй въ џнь не бyдетъ [нёсть] њсуждeнъ: ґ не вёруzй ўжE њсуждeнъ є4сть, ћкw не вёрова во и4мz є3динор0днагw сн7а б9іz.
19
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
19
Сeй же є4сть сyдъ, ћкw свётъ пріи1де въ мjръ, и3 возлюби1ша человёцы пaче тмY, нeже свётъ: бёша бо и4хъ дэлA ѕл†.
20
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
20
Всsкъ бо дёлаzй ѕл†z ненави1дитъ свёта и3 не прих0дитъ къ свёту, да не њбличaтсz дэлA є3гw2, ћкw лук†ва сyть:
21
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
21
творsй же и4стину грzдeтъ къ свёту, да ћвzтсz дэлA є3гw2, ћкw њ бз7э сyть содёлана.
22
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
22
(За? №‹.) По си1хъ (же) пріи1де ї}съ и3 ўчн7цы2 є3гw2 въ жид0вскую зeмлю: и3 тY живsше съ ни1ми, и3 кRщaше.
23
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
23
Бё же їwaннъ крестS во є3нHнэ бли1з8 салjма, ћкw в0ды мнHги бsху тY: и3 прихождaху и3 крещaхусz:
24
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
24
не u5 бо бЁ всаждeнъ въ темни1цу їwaннъ.
25
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
25
Бhсть же стzзaніе t ўчени6къ їwaнновыхъ со їудє1и њ њчищeніи:
26
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
26
и3 пріид0ша ко їwaнну, и3 рек0ша є3мY: раввJ, и4же бЁ съ тоб0ю њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, є3мyже ты2 свидётелствовалъ є3си2, сE сeй кRщaетъ, и3 вси2 грzдyтъ къ немY.
27
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
27
TвэщA їwaннъ и3 речE: не м0жетъ человёкъ пріимaти ничесHже, ѓще не бyдетъ дано2 є3мY съ нб7сE.
28
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
28
Вы2 сaми мнЁ свидётелствуете, ћкw рёхъ: нёсмь ѓзъ хrт0съ, но ћкw п0сланъ є4смь пред8 ни1мъ.
29
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
29
И#мёzй невёсту жени1хъ є4сть: ґ дрyгъ жених0въ, стоS и3 послyшаz є3гw2, рaдостію рaдуетсz за глaсъ жених0въ: сіS u5бо рaдость моS и3сп0лнисz:
30
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
30
џному подобaетъ расти2, мнё же мaлитисz.
31
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
31
Грzдhй свhше над8 всёми є4сть: сhй t земли2, t земли2 є4сть, и3 t земли2 глаг0летъ: грzдhй съ нб7сE над8 всёми є4сть:
32
і є́же ви́ді і сли́ша, сіє́ свиді́тельствуєть; і свиді́тельства Єго́ нікто́же приє́млеть.
32
и3 є4же ви1дэ и3 слhша, сіE свидётелствуетъ: и3 свидётелства є3гw2 никт0же пріeмлетъ.
33
Приє́мий Єго́ свиді́тельство ві́рова [утверди́] я́ко Бог і́стинен єсть.
33
Пріeмый є3гw2 свидётелство вёрова [ўтверди2] ћкw бGъ и4стиненъ є4сть.
34
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
34
Е#г0же бо послA бGъ, гlг0лы б9іz гlетъ: не въ мёру бо бGъ даeтъ д¦а.
35
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
35
Nц7ъ (бо) лю1битъ сн7а, и3 вс‰ дадE въ рyцэ є3гw2.
36
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
36
Вёруzй въ сн7а и4мать жив0тъ вёчный: ґ и4же не вёруетъ въ сн7а, не ќзритъ животA, но гнёвъ б9ій пребывaетъ на нeмъ.
Глава 6
56
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
56
(За? к7д7.) Kдhй мою2 пlть и3 піsй мою2 кр0вь во мнЁ пребывaетъ, и3 ѓзъ въ нeмъ.
57
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
57
Ћкоже послa мz живhй nц7ъ, и3 ѓзъ живY nц7A рaди: и3 kдhй мS, и3 т0й жи1въ бyдетъ менє2 рaди.
58
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
58
Сeй є4сть хлёбъ сшeдый съ нб7сE: не ћкоже kд0ша nтцы2 вaши мaнну, и3 ўмр0ша: kдhй хлёбъ сeй жи1въ бyдетъ во вёки.
Глава 10
9
(Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть.
9
(За? lѕ7.) Ѓзъ є4смь двeрь: мн0ю ѓще кто2 вни1детъ, сп7сeтсz: и3 вни1детъ и3 и3зhдетъ, и3 пaжить њбрsщетъ.
Глава 11
25
Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть.
25
Речe (же) є4й ї}съ: ѓзъ є4смь воскRшeніе и3 жив0тъ: вёруzй въ мS, ѓще и3 ќмретъ, њживeтъ:
26
І всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́?
26
и3 всsкъ живhй и3 вёруzй въ мS не ќмретъ во вёки. Е$млеши ли вёру семY;
Глава 14
26
Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, я́же ріх вам.
26
ўтёшитель же, д¦ъ с™hй, є3г0же п0слетъ nц7ъ во и4мz моE, т0й вы2 научи1тъ всемY, и3 воспомzнeтъ вaмъ вс‰, ±же рёхъ вaмъ.
1
(Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте;
1
(За? м7з7.) Да не смущaетсz сeрдце вaше: вёруйте въ бGа, и3 въ мS вёруйте:
2
в дому́ Отця́ Моєго́ оби́телі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам;
2
въ домY nц7A моегw2 њби1тєли мнHги сyть: ѓще ли же ни2, рeклъ бhхъ вaмъ: и3дY ўгот0вати мёсто вaмъ:
3
і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете;
3
и3 ѓще [ѓще пойдY и3] ўгот0влю мёсто вaмъ, пaки пріидY и3 поимY вы2 къ себЁ, да, и3дёже є4смь ѓзъ и3 вы2 бyдете:
4
і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте.
4
и3 ѓможе ѓзъ и3дY, вёсте, и3 пyть вёсте.
5
Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти?
5
Глаг0ла є3мY fомA: гDи, не вёмы, кaмw и4деши: и3 кaкw м0жемъ пyть вёдэти;
6
Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю;
6
Гlа є3мY ї}съ: ѓзъ є4смь пyть и3 и4стина и3 жив0тъ: никт0же пріи1детъ ко nц7Y, т0кмw мн0ю:
7
а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте (у́бо); і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́.
7
ѓще мS бhсте знaли, и3 nц7A моего2 знaли бhсте (ќбw): и3 tсeлэ познaсте є3го2, и3 ви1дэсте є3го2.
8
Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам.
8
Глаг0ла є3мY філjппъ: гDи, покажи2 нaмъ nц7A, и3 довлёетъ нaмъ.
9
Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́?
9
Гlа є3мY ї}съ: толи1ко врeмz съ вaми є4смь, и3 не познaлъ є3си2 менE, філjппе; ви1дэвый менE ви1дэ nц7A: и3 кaкw ты2 глаг0леши: покажи2 нaмъ nц7A;
10
Не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́;
10
не вёруеши ли, ћкw ѓзъ во nц7Ё, и3 nц7ъ во мнЁ є4сть; (За? м7}.) гlг0лы, ±же ѓзъ гlю вaмъ, њ себЁ не гlю: nц7ъ же во мнЁ пребывazй, т0й твори1тъ дэлA:
Глава 15
1
(Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть.
1
(За? н7.) Ѓзъ є4смь лозA и4стиннаz, и3 nц7ъ м0й дёлатель є4сть:
2
Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть.
2
всsку р0згу њ мнЁ не творsщую плодA, и4зметъ ю5: и3 всsку творsщую пл0дъ, њтреби1тъ ю5, да мн0жайшій пл0дъ принесeтъ.
3
Уже́ ви чи́сті єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам.
3
ЎжE вы2 чи1сти є3стE за сл0во, є4же гlахъ вaмъ.
4
Бу́діте во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во Мні не пребу́дете.
4
Бyдите во мнЁ, и3 ѓзъ въ вaсъ. Ћкоже розгA не м0жетъ плодA сотвори1ти њ себЁ, ѓще не бyдетъ на лозЁ, тaкw и3 вы2, ѓще во мнЁ не пребyдете.
5
Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же;
5
Ѓзъ є4смь лозA, вh (же) р0ждіе: (и3) и4же бyдетъ во мнЁ, и3 ѓзъ въ нeмъ, т0й сотвори1тъ пл0дъ мн0гъ, ћкw без8 менє2 не м0жете твори1ти ничесHже:
6
а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть:
6
ѓще кто2 во мнЁ не пребyдетъ, и3звeржетсz в0нъ, ћкоже розгA, и3 и3зсhшетъ: и3 собирaютъ ю5 и3 во џгнь влагaютъ, и3 сгарaетъ:
7
а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дуть, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам;
7
ѓще пребyдете во мнЁ и3 гlг0лы мои2 въ вaсъ пребyдутъ, є3гHже ѓще х0щете, проси1те, и3 бyдетъ вaмъ:
8
о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете Мої́ ученици́.
8
њ сeмъ прослaвисz nц7ъ м0й, да пл0дъ мн0гъ сотворитE, и3 бyдете мои2 ўчн7цы2.
9
(Зач. 51) Я́коже возлюби́ М'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й;
9
(За? н7№.) Ћкоже возлюби1 мz nц7ъ, и3 ѓзъ возлюби1хъ вaсъ: бyдите въ любви2 моeй:
10
а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́.
10
ѓще зaпwвэди мо‰ соблюдeте, пребyдете въ любви2 моeй, ћкоже ѓзъ зaпwвэди nц7A моегw2 соблюд0хъ, и3 пребывaю въ є3гw2 любви2.
11
Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться.
11
Сі‰ гlахъ вaмъ, да рaдость моS въ вaсъ бyдетъ и3 рaдость вaша и3сп0лнитсz.
12
Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви;
12
СіS є4сть зaповэдь моS, да лю1бите дрyгъ дрyга, ћкоже возлюби1хъ вы2:
13
бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́.
13
б0лши сеS любвE никт0же и4мать, да кто2 дyшу свою2 положи1тъ за дрyги сво‰.
14
Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам;
14
Вы2 дрyзи мои2 є3стE, ѓще творитE, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ:
15
не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам.
15
не ктомY вaсъ гlю рабы6, ћкw рaбъ не вёсть, что2 твори1тъ госп0дь є3гw2: вaсъ же рек0хъ дрyги, ћкw вс‰, ±же слhшахъ t nц7A моегw2, сказaхъ вaмъ.
16
Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам.
16
Не вы2 менE и3збрaсте, но ѓзъ и3збрaхъ вaсъ, и3 положи1хъ вaсъ, да вы2 и4дете и3 пл0дъ принесeте, и3 пл0дъ вaшъ пребyдетъ, да, є3гHже ѓще пр0сите t nц7A во и4мz моE, дaстъ вaмъ.
17
(Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га.
17
(За? н7в7.) Сі‰ заповёдаю вaмъ, да лю1бите дрyгъ дрyга.
18
А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді;
18
Ѓще мjръ вaсъ ненави1дитъ, вёдите, ћкw менE прeжде вaсъ возненави1дэ:
19
а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир.
19
ѓще t мjра бhсте бhли, мjръ ќбw своE люби1лъ бы2: ћкоже t мjра нёсте, но ѓзъ и3збрaхъ вы2 t мjра, сегw2 рaди ненави1дитъ вaсъ мjръ.
20
Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть;
20
Поминaйте сл0во, є4же ѓзъ рёхъ вaмъ: нёсть рaбъ б0лій г0спода своегw2: ѓще менE и3згнaша, и3 вaсъ и3зженyтъ: ѓще сл0во моE соблюд0ша, и3 вaше соблюдyтъ:
21
но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я.
21
но сі‰ вс‰ творsтъ вaмъ за и4мz моE, ћкw не вёдzтъ послaвшагw мS.
22
А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м;
22
Ѓще не бhхъ пришeлъ и3 гlалъ и5мъ, грэхA не бhша и3мёли: нн7э же вины2 [и3звинeніz] не и4мутъ њ грэсЁ своeмъ:
23
ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить;
23
ненави1дzй менE, и3 nц7A моего2 ненави1дитъ:
24
а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́;
24
ѓще дёлъ не бhхъ сотвори1лъ въ ни1хъ, и4хже и4нъ никт0же сотвори2, грэхA не бhша и3мёли: нн7э же и3 ви1дэша, и3 возненави1дэша менE и3 nц7A моего2:
25
но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не.
25
но да сбyдетсz сл0во, пи1санное въ зак0нэ и4хъ, ћкw возненави1дэша мS тyне.
26
Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні;
26
Е#гдa же пріи1детъ ўтёшитель, є3г0же ѓзъ послю2 вaмъ t nц7A, д¦ъ и4стины, и4же t nц7A и3сх0дитъ, т0й свидётелствуетъ њ мнЁ:
27
і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́.
27
и3 вh же свидётелствуете, ћкw и3скони2 со мн0ю є3стE.
Глава 16
33
сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир.
33
сі‰ гlахъ вaмъ, да во мнЁ ми1ръ и4мате: въ мjрэ ск0рбни бyдете: но дерзaйте, (ћкw) ѓзъ побэди1хъ мjръ.
1
Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся.
1
Сі‰ гlахъ вaмъ, да не соблазни1тесz.
2
От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу;
2
T с0нмищъ и3жденyтъ вы2: (За? н7G.) но пріи1детъ чaсъ, да всsкъ, и4же ўбіeтъ вы2, возмни1тсz слyжбу приноси1ти бGу:
3
і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́.
3
и3 сі‰ сотворsтъ, ћкw не познaша nц7A, ни менє2.
4
Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх.
4
Но сі‰ гlахъ вaмъ, да, є3гдA пріи1детъ чaсъ, воспомsнете сі‰, ћкw ѓзъ рёхъ вaмъ: си1хъ же вaмъ и3спeрва не рёхъ, ћкw съ вaми бёхъ.
5
Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши?
5
Нн7э же и3дY къ послaвшему мS, и3 никт0же t вaсъ вопрошaетъ менE: кaмw и4деши;
6
Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша.
6
Но ћкw сі‰ гlахъ вaмъ, ск0рби и3сп0лнихъ сердцA в†ша.
7
Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз, Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам,
7
Но ѓзъ и4стину вaмъ гlю: ќне є4сть вaмъ, да ѓзъ и3дY: ѓще бо не и3дY ѓзъ, ўтёшитель не пріи1детъ къ вaмъ: ѓще (ли) же и3дY, послю2 є3го2 къ вaмъ,
8
і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́;
8
и3 пришeдъ џнъ њбличи1тъ мjръ њ грэсЁ и3 њ прaвдэ и3 њ судЁ:
Глава 17
18
(Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир,
18
(За? н7з7.) Ћкоже менE послaлъ є3си2 въ мjръ, и3 ѓзъ послaхъ и5хъ въ мjръ,
19
і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́нні во і́стину.
19
и3 за ни1хъ ѓзъ сщ7Y себE, да и3 тjи бyдутъ сщ7eни во и4стину.
20
Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я,
20
Не њ си1хъ же молю2 т0кмw, но и3 њ вёрующихъ словесE и4хъ рaди въ мS,
21
да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́;
21
да вси2 є3ди1но бyдутъ: ћкоже ты2, џ§е, во мнЁ, и3 ѓзъ въ тебЁ, да и3 тjи въ нaсъ є3ди1но бyдутъ: да (и3) мjръ вёру и4метъ, ћкw ты2 мS послaлъ є3си2:
22
і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́;
22
и3 ѓзъ слaву, ю4же дaлъ є3си2 мнЁ, дaхъ и5мъ: да бyдутъ є3ди1но, ћкоже мы2 є3ди1но є3смA:
23
Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́.
23
ѓзъ въ ни1хъ, и3 ты2 во мнЁ: да бyдутъ совершeни во є3ди1но, и3 да разумёетъ мjръ, ћкw ты2 мS послaлъ є3си2 и3 возлюби1лъ є3си2 и5хъ, ћкоже менE возлюби1лъ є3си2.
Глава 4
1
Єгда́ у́бо разумі́ Ісу́с, я́ко усли́шаша фарисе́є, я́ко Ісу́с мно́жайшия ученики́ твори́ть і креща́єть, не́же Іоа́нн;
1
Е#гдA u5бо разумЁ ї}съ, ћкw ўслhшаша фарісeє, ћкw ї}съ мн0жайшыz ўчн7ки2 твори1тъ и3 кRщaетъ, нeже їwaннъ:
2
Ісу́с же Сам не креща́ше, но ученици́ Єго́;
2
ї}съ же сaмъ не кRщaше, но ўчн7цы2 є3гw2:
3
оста́ви Іуде́ю і і́де па́ки в Галиле́ю.
3
њстaви їудeю, и3 и4де пaки въ галілeю.
4
Подоба́ше же Єму́ пройти́ сквозі́ Самарі́ю.
4
Подобaше же є3мY проити2 сквозЁ самарjю.
5
(Зач. 12) При́йде у́бо во град Самарі́йський, глаго́лемий Сиха́р, близ ве́сі, ю́же даде́ Іа́ков Іо́сифу, си́ну своєму́;
5
(За? в7‹.) Пріи1де u5бо во грaдъ самарjйскій, глаг0лемый сіхaрь, бли1з8 вeси, ю4же дадE їaкwвъ їHсифу сhну своемY:
6
бі же ту істо́чник Іа́ковль. Ісу́с же утру́ждся от путі́, сідя́ше та́ко на істо́чниці; бі (же) я́ко час шести́й.
6
бё же тY и3ст0чникъ їaкwвль. Ї}съ же ўтрyждсz t пути2, сэдsше тaкw на и3ст0чницэ: бё (же) ћкw чaсъ шестhй.
7
При́йде жена́ от Самарі́ї почерпа́ти во́ду. Глаго́ла єй Ісу́с: даждь Мі пи́ти.
7
Пріи1де женA t самарjи почерпaти в0ду. Гlа є4й ї}съ: дaждь ми2 пи1ти.
8
Ученици́ бо Єго́ отшли́ бя́ху во град, да бра́шно ку́п'ять.
8
Ўчн7цh бо є3гw2 tшли2 бsху во грaдъ, да брaшно кyпzтъ.
9
Глаго́ла Єму́ жена́ Самаряни́ня: ка́ко Ти Жидови́н сий от мене́ пи́ти про́сиши, жени́ Самаряни́ни су́щия, не прикаса́ютьбося Жи́дове Самаря́ном.
9
Глаг0ла є3мY женA самарzнhнz: кaкw ты2 жидови1нъ сhй t менє2 пи1ти пр0сиши, жены2 самарzнhни сyщіz, не прикасaютбосz жи1дове самарsнwмъ.
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: а́ще би ві́дала єси́ дар Бо́жий, і Кто єсть глаго́ляй ті: даждь Мі пи́ти, — ти би проси́ла у Него́, і дал би ті во́ду жи́ву.
10
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: ѓще бы вёдала є3си2 дaръ б9ій, и3 кто2 є4сть гlzй ти2: дaждь ми2 пи1ти: тh бы проси1ла ў негw2, и3 дaлъ бы ти2 в0ду жи1ву.
11
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ні почерпа́ла іма́ши, і студене́ць єсть глубо́к; отку́ду у́бо іма́ши во́ду жи́ву,
11
Глаг0ла є3мY женA: г0споди, ни почерпaла и3мaши, и3 студенeцъ є4сть глуб0къ: tкyду u5бо и3мaши в0ду жи1ву,
12
єда́ Ти бо́лії єси́ отця́ на́шего Іа́кова, і́же даде́ нам студене́ць сей, і той із него́ пит, і си́нове єго́, і ско́ти єго́?
12
є3дA ты2 б0ліи є3си2 nтцA нaшегw їaкwва, и4же дадE нaмъ студенeцъ сeй, и3 т0й и3з8 негw2 пи1тъ, и3 сhнове є3гw2, и3 ск0ти є3гw2;
13
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: всяк пія́й от води́ сея́ вжа́ждеться па́ки;
13
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: всsкъ піsй t воды2 сеS вжaждетсz пaки:
14
а і́же піє́ть от води́, ю́же Аз дам єму́, не вжа́ждеться во ві́ки; но вода́, ю́же (Аз) дам єму́, бу́деть в нем істо́чник води́ теку́щия в живо́т ві́чний.
14
ґ и4же піeтъ t воды2, ю4же ѓзъ дaмъ є3мY, не вжaждетсz во вёки: но водA, ю4же (ѓзъ) дaмъ є3мY, бyдетъ въ нeмъ и3ст0чникъ воды2 текyщіz въ жив0тъ вёчный.
15
Глаго́ла к Нему́ жена́: Го́споди, даждь мі сію́ во́ду, да ні жа́жду, ні прихожду́ сі́мо почерпа́ти.
15
Глаг0ла къ немY женA: г0споди, дaждь ми2 сію2 в0ду, да ни жaжду, ни прихождY сёмw почерпaти.
16
Глаго́ла єй Ісу́с: іди́, пригласи́ му́жа твоєго́ і прийди́ сі́мо.
16
Гlа є4й ї}съ: и3ди2, пригласи2 мyжа твоего2 и3 пріиди2 сёмw.
17
Отвіща́ жена́ і рече́ (Єму́): не і́мам му́жа. Глаго́ла єй Ісу́с: до́брі рекла́ єси́, я́ко му́жа не і́мам;
17
TвэщA женA и3 речE (є3мY): не и4мамъ мyжа. Гlа є4й ї}съ: д0брэ реклA є3си2, ћкw мyжа не и4мамъ:
18
п'ять бо муже́й імі́ла єси́, і ни́ні, єго́же і́маши, ність ті муж; се воі́стину рекла́ єси́.
18
пsть бо мужeй и3мёла є3си2, и3 нн7э, є3г0же и4маши, нёсть ти2 мyжъ: сE вои1стинну реклA є3си2.
19
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ви́жу, я́ко проро́к єси́ Ти;
19
Глаг0ла є3мY женA: гDи, ви1жу, ћкw прbр0къ є3си2 ты2:
20
отці́ на́ші в горі́ сей поклони́шася; і ви глаго́лете, я́ко во Ієрусали́міх єсть мі́сто, і́діже кла́нятися подоба́єть.
20
nтцы2 нaши въ горЁ сeй поклони1шасz: и3 вы2 глаг0лете, ћкw во їеrли1мэхъ є4сть мёсто, и4дэже клaнzтисz подобaетъ.
21
Глаго́ла єй Ісу́с: же́но, ві́ру Мі іми́, я́ко гряде́ть час, єгда́ ні в горі́ сей, ні во Ієрусали́міх покло́нитеся Отцю́;
21
Гlа є4й ї}съ: жeно, вёру ми2 и3ми2, ћкw грzдeтъ чaсъ, є3гдA ни въ горЁ сeй, ни во їеrли1мэхъ покл0нитесz nц7Y:
22
ви кла́няєтеся, єго́же не ві́сте; ми кла́няємся, єго́же ві́ми, я́ко спасе́ніє от Іуде́ї єсть;
22
вы2 клaнzетесz, є3гHже не вёсте: мы2 клaнzемсz, є3г0же вёмы, ћкw спcніе t їудє1и є4сть:
23
но гряде́ть час, і ни́ні єсть, єгда́ і́стиннії покло́нници покло́няться Отцю́ ду́хом і і́стиною; і́бо Оте́ць такови́х і́щеть покланя́ющихся Єму́;
23
но грzдeтъ чaсъ, и3 нн7э є4сть, є3гдA и4стинніи поклHнницы покл0нzтсz nц7Y дyхомъ и3 и4стиною: и4бо nц7ъ таковhхъ и4щетъ покланsющихсz є3мY:
24
дух (єсть) Бог; і і́же кла́няється Єму́, ду́хом і і́стиною досто́їть кла́нятися.
24
д¦ъ (є4сть) бGъ: и3 и4же клaнzетсz є3мY, дyхомъ и3 и4стиною дост0итъ клaнzтисz.
25
Глаго́ла Єму́ жена́: вім, я́ко Месі́я при́йдеть, глаго́лемий Христо́с; єгда́ Той при́йдеть, возвісти́ть нам вся.
25
Глаг0ла є3мY женA: вёмъ, ћкw мессjа пріи1детъ, глаг0лемый хrт0съ: є3гдA т0й пріи1детъ, возвэсти1тъ нaмъ вс‰.
26
Глаго́ла єй Ісу́с: Аз єсьм, глаго́ляй с тобо́ю.
26
Гlа є4й ї}съ: ѓзъ є4смь, гlzй съ тоб0ю.
27
І тогда́ прийдо́ша ученици́ Єго́ і чудя́хуся, я́ко с же́ною глаго́лаше; оба́че нікто́же рече́: чесо́ і́щеши? Іли́: что глаго́леши с не́ю?
27
И# тогдA пріид0ша ўчн7цы2 є3гw2 и3 чудsхусz, ћкw съ жeною гlаше: nбaче никт0же речE: чесw2 и4щеши; и3ли2: что2 гlеши съ нeю;
28
Оста́ви же водоно́с свой жена́, і і́де во град, і глаго́ла челові́ком:
28
Њстaви же водон0съ св0й женA, и3 и4де во грaдъ, и3 глаг0ла человёкwмъ:
29
прийді́те (і) ви́діте Челові́ка, І́же рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х; єда́ Той єсть Христо́с?
29
пріиди1те (и3) ви1дите чlвёка, и4же речe ми вс‰, є3ли6ка сотвори1хъ: є3дA т0й є4сть хrт0съ;
30
Ізидо́ша же із гра́да і грядя́ху к Нему́.
30
И#зыд0ша же и3з8 грaда, и3 грzдsху къ немY.
31
Между́ же сим моля́ху Єго́ ученици́ (Єго́), глаго́люще: Равві́, яждь.
31
Междy же си1мъ молsху є3го2 ўчн7цы2 (є3гw2), глаг0люще: раввJ, ћждь.
32
Он же рече́ їм: Аз бра́шно і́мам я́сти, єго́же ви не ві́сте.
32
Џнъ же речE и5мъ: ѓзъ брaшно и4мамъ ћсти, є3гHже вы2 не вёсте.
33
Глаго́лаху у́бо ученици́ к себі́: єда́ кто принесе́ Єму́ я́сти?
33
Глаг0лаху u5бо ўчн7цы2 къ себЁ: є3дA кто2 принесE є3мY ћсти;
34
Глаго́ла їм Ісу́с: Моє́ бра́шно єсть, да сотворю́ во́лю Посла́вшаго М'я і совершу́ ді́ло Єго́.
34
Гlа и5мъ ї}съ: моE брaшно є4сть, да сотворю2 в0лю послaвшагw мS и3 совершY дёло є3гw2.
35
Не ви ли глаго́лете, я́ко єще́ чети́ри мі́сяці суть, і жа́тва при́йдеть? Се глаго́лю вам: возведі́те о́чі ва́ші і ви́діте ни́ви, я́ко пла́ви суть к жа́тві уже́;
35
Не вh ли глаг0лете, ћкw є3щE четhри мёсzцы сyть, и3 жaтва пріи1детъ; СE гlю вaмъ: возведи1те џчи вaши, и3 ви1дите ни1вы, ћкw плaвы сyть къ жaтвэ ўжE:
36
і жняй мзду приє́млеть і собира́єть плод в живо́т ві́чний, да і сі́яй вку́пі ра́дується, і жняй;
36
и3 жнsй мздY пріeмлетъ, и3 собирaетъ пл0дъ въ жив0тъ вёчный, да и3 сёzй вкyпэ рaдуетсz, и3 жнsй:
37
о сем бо сло́во єсть і́стинноє, я́ко ін єсть сі́яй, і ін єсть жняй;
37
њ сeмъ бо сл0во є4сть и4стинное, ћкw и4нъ є4сть сёzй, и3 и4нъ є4сть жнsй:
38
Аз посла́х ви жа́ти, іді́же ви не труди́стеся: іні́ї труди́шася, і ви в труд їх внидо́сте.
38
ѓзъ послaхъ вы2 жaти, и3дёже вы2 не труди1стесz: и3нjи труди1шасz, и3 вы2 въ трyдъ и4хъ внид0сте.
39
От гра́да же того́ мно́зі ві́роваша в Онь от Самаря́н, за сло́во жени́ свиді́тельствующия, я́ко рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х.
39
T грaда же тогw2 мн0зи вёроваша въ џнь t самарsнъ, за сл0во жены2 свидётелствующіz, ћкw речe ми вс‰, є3ли1ка сотвори1хъ.
40
Єгда́ у́бо прийдо́ша к Нему́ Самаря́не, моля́ху Єго́, да би преби́л у них; і преби́сть ту два дні.
40
Е#гдA u5бо пріид0ша къ немY самарsне, молsху є3го2, да бы пребhлъ ў ни1хъ: и3 пребhсть тY двA дни6.
41
І мно́го па́че ві́роваша за сло́во Єго́;
41
И# мн0гw пaче вёроваша за сл0во є3гw2:
42
жені́ же глаго́лаху, я́ко не ктому́ за твою́ бесі́ду ві́руєм, са́мі бо сли́шахом і ві́ми, я́ко Сей єсть воі́стину Спас ми́ру, Христо́с.
42
женё же глаг0лаху, ћкw не ктомY за твою2 бесёду вёруемъ: сaми бо слhшахомъ, и3 вёмы, ћкw сeй є4сть вои1стинну сп7съ мjру, хrт0съ.
43
По двою́ же дню ізи́де отту́ду і і́де в Галиле́ю;
43
По двою1 же дню6 и3зhде tтyду, и3 и4де въ галілeю:
44
Сам бо Ісу́с свиді́тельствова, я́ко проро́к во своє́м оте́чествії че́сти не і́мать.
44
сaмъ бо ї}съ свидётелствова, ћкw прbр0къ во своeмъ nтeчествіи чeсти не и4мать.
45
Єгда́ же при́йде в Галиле́ю, прия́ша Єго́ Галиле́яне, вся ви́дівше, я́же сотвори́ во Ієрусали́міх в пра́здник, і ті́ї бо прийдо́ша в пра́здник.
45
Е#гдa же пріи1де въ галілeю, пріsша є3го2 галілeане, вс‰ ви1дэвше, ћже сотвори2 во їеrли1мэхъ въ прaздникъ: и3 тjи бо пріид0ша въ прaздникъ.
46
При́йде же па́ки Ісу́с в Ка́ну Галиле́йськую, іді́же претвори́ во́ду в вино́. (Зач. 13) І бі ні́кий царе́в муж, єго́же син боля́ше в Капернау́мі.
46
Пріи1де же пaки ї}съ въ кaну галілeйскую, и3дёже претвори2 в0ду въ віно2. (За? G‹.) И# бЁ нёкій царeвъ мyжъ, є3гHже сhнъ болsше въ капернаyмэ.
47
Сей сли́шав, я́ко Ісу́с при́йде от Іуде́ї в Галиле́ю, і́де к Нему́ і моля́ше Єго́, да сни́деть і ісціли́ть си́на єго́, імі́яше бо умре́ти.
47
Сeй слhшавъ, ћкw ї}съ пріи1де t їудeи въ галілeю, и4де къ немY и3 молsше є3го2, да сни1детъ и3 и3сцэли1тъ сhна є3гw2: и3мёzше бо ўмрeти.
48
Рече́ у́бо Ісу́с к нему́: а́ще зна́меній і чуде́с не ви́дите, не і́мате ві́ровати.
48
РечE u5бо ї}съ къ немY: ѓще знaменій и3 чудeсъ не ви1дите, не и4мате вёровати.
49
Глаго́ла к Нему́ царе́в муж: Го́споди, сни́ди, пре́жде да́же не у́мреть отроча́ моє́.
49
Глаг0ла къ немY царeвъ мyжъ: гDи, сни1ди, прeжде дaже не ќмретъ nтрочA моE.
50
Глаго́ла єму́ Ісу́с: іди́, син твой жив єсть. І ві́рова челові́к словесі́, є́же рече́ єму́ Ісу́с, і ідя́ше.
50
Гlа є3мY ї}съ: и3ди2, сhнъ тв0й жи1въ є4сть. И# вёрова человёкъ словеси2, є4же речE є3мY ї}съ, и3 и3дsше.
51
А́біє же входя́щу єму́, (се,) раби́ єго́ сріто́ша єго́ і возвісти́ша (єму́), глаго́люще, я́ко син твой жив єсть.
51
Ѓбіе же входsщу є3мY, (сE,) раби2 є3гw2 срэт0ша є3го2, и3 возвэсти1ша (є3мY), глаг0люще, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть.
52
Вопроша́ше у́бо от них о ча́сі, в кото́рий легча́є єму́ бисть, і рі́ша єму́, я́ко вчера́ в час седьми́й оста́ви єго́ огнь.
52
Вопрошaше u5бо t ни1хъ њ чaсэ, въ кот0рый легчaе є3мY бhсть, и3 рёша є3мY, ћкw вчерA въ чaсъ седмhй њстaви є3го2 џгнь.
53
Разумі́ же оте́ць, я́ко той бі час, в о́ньже рече́ єму́ Ісу́с, я́ко син твой жив єсть; і ві́рова сам і весь дом єго́.
53
Разумё же nтeцъ, ћкw т0й бЁ чaсъ, въ џньже речE є3мY ї}съ, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть: и3 вёрова сaмъ и3 вeсь д0мъ є3гw2.
54
Сіє́ па́ки второ́є зна́меніє сотвори́ Ісу́с, прише́д от Іуде́ї в Галиле́ю.
54
СіE пaки втор0е знaменіе сотвори2 ї}съ, пришeдъ t їудeи въ галілeю.